Керівництво Національного центру Довженка планує перетворити його на синематеку європейського зразка – ЗМІ

Керівництво Національного центру Довженка планує перетворити його на синематеку європейського зразка – ЗМІ

1 Квітня 2015
3437
1 Квітня 2015
18:41

Керівництво Національного центру Довженка планує перетворити його на синематеку європейського зразка – ЗМІ

3437
Керівництво Національного центру Довженка планує перетворити його на синематеку європейського зразка – ЗМІ
Керівництво Національного центру Довженка планує перетворити його на синематеку європейського зразка – ЗМІ

Нова команда Національного центру Олександра Довженка представила концепцію його розвитку. Нині це державна інституція, що є одночасно кіноархівом і лабораторією зі створення фільмокопій. За п'ять років керівництво центру планує перетворити його на «динамічну архівну установо, що займатиметься збереженням, вивченням і розповсюдженням аудіовізуального продукту за аналогом з провідними європейськими кіноархівами», повідомляє видання LB.UA.

 

Як зазначив під час презентації директор Довженко-Центру Іван Козленко, кіноархів в Україні «може і має виконувати функцію реактуалізації пам'яті».

 

Він повідомив, що зміни вже розпочалися - у «Колі Дзиґи» Центру Олександра Довженка проходять покази відреставрованої української класики у супроводі сучасної музики, створеної для фільму українськими і зарубіжними групами чи композиторами.

 

 

 

В планах у керівництва - створити аудіовізуальний Центр, що оцифровуватиме плівки та документи, які зберігаються в архіві. Матеріали планують представити у публічній бібліотеці; створити цифрову лабораторію для оцифровки фільмів і їх зберігання та реставраційну майстерню; оформити базу даних українських фільмів з інформацією про всі фільми, зняті в Україні, починаючи з 1896 року.

 

 


 

 

Крім того, на базі Довженко-Центру буде створено сучасний арт-кластер, який, за словами директора центру, дозволить перетворити будівлю з індустріального приміщення в культурну інституцію. В оновленому Центрі має з'явитися коворкінг, кінотеатр, музей кіно, медіатека та інші проекти, запропоновані культурним співтовариством Києва та Голосіївського району, де розташовано Центр.

 

 


 

Під час презентації Іван Козленко перерахував, які зміни в законодавстві необхідні для полегшення роботи інституції:

- дозвіл на здачу в оренду необмеженої кількості приміщень площею до 200 кв. м для потреб юридичних осіб у сфері культури без узгодження з Фондом держмайна України;


- обмеження процедури такого узгодження (зараз вона займає від 5 до 9 місяців);
звільнення Центру від сплати податків на всі землі інституції, а не лише на ті, які призначені для виробництва.

 

При цьому Іван Козленко відзначив, що в Україні досі не створена законодавча база, що регулює роботу архіву. Так, підвідомчі Центру об'єкти - меблі тощо - мають таку ж цінність, як фільми з архіву та паперові персональні архіви режисерів.

 

Керівник Центру переконаний: у землі, на якій розташовано Центр, має бути не промислове призначення, а культурне. Так цю землю можна буде вберегти від можливого відчуження, пояснює він.

 

 

 

 

 

 В Центрі Довженка зберігається понад 5 тисяч кінотворів. Це художні, анімаційні, документальні та науково-популярні фільми здебільшого українського виробництва

 

Крім того надалі Довженко-Центр буде просити державу виділити інституції окрему бюджетну програму фінансування, внести колекцію Центру до Єдиного реєстру об'єктів наукової спадщини і об'єднати фонди Центру та Центрального державного кіноархіву імені Пшеничного, музею «Кіностудії ім.Довженка» та Музею кіно-театрального і музичного мистецтва в Єдиному реєстрі кіноспадщини з тим, щоб інтегрувати їх в єдину базу.

 

 

 

Нагадаємо, 13 березня у Центрі Олексндра Довженка відбулися масштабні скорочення. Із 82-х працівників Центру звільнилися 34. Серед них - заступник генерального директора Світлана Коробіна, фахівці технічних і господарських відділів, бухгалтери.

 

За результатами ревізії фінансово-господарської діяльності державного підприємства «Національний центр Олександра Довженка» в період з 01.05.2012 по 01.10.2013 внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.5. ст. 191 Кримінального кодексу України (привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем, вчинені в особливо великих розмірах або організованою групою). Про це повідомили у Державній фінансовій інспекції Києва у відповідь на запит «Детектор медіа».

 

Матеріали ревізії скеровано до Служби безпеки України, досудове розслідування триває, повідомили в Держфінінспекції. Розголошувати матеріали досудового розслідування у відомстві відмовилися, посилаючись на таємницю слідства.

 

Звіт діяльності Національного центру Олександра Довженка за 2014 рік опубліковано тут.

 

«Детектор медіа»

Фото Максима Лісового

Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
У зв'язку зі зміною назви громадської організації «Телекритика» на «Детектор медіа» в 2016 році, в архівних матеріалах сайтів, видавцем яких є організація, назва також змінена
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
3437
Коментарі
6
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Сергій
3312 дн. тому
Пан Козленко в своїй концепції вимагає в держави десятки мільйонів гривень під приводом створення "цифрової лабораторії". В той же час подібна цифрова лабораторія (з цифровим сканером і аррі-лазером 4К) вже 3 роки функціонує практично на території Центру Довженка ( в сусідньому корпусі, всього в кількох десятках метрів). Називається вона "Кінотур". Крім того цифровий сканер 2К вже 5 років працює на державній кіностудії ім. Олександра Довженко. Але жодної взаємовигідної співпраці з цими підприємствами, з якими Центр цілком може встановити симбіоз, Козленко навіть не намагався організувати. Натомість зараз він намагається, створивши з допомогою ЗМІ відповідну громадську думку, отримати від держави чималенькі кошти під економічно сумнівний проект.
Сергій
3316 дн. тому
А ось ідея об'єднати Центр зі студією або з архівом ім. Пшеничного в ситуації, що склалася, мабуть дійсно слушна. Ось тільки керувати цією об'єднаною інституцією має зовсім не Козлнко з усією своєю командою. І наостанок. Чи не забагато Івана світлинах? Невже він вважає себе найфотогенічною особою Центру!
Сергій
3316 дн. тому
Можливо пану Козленку невідомо, але оцифровувати архівні фільмокопії можна вже зараз: наявне там обладнання дає можливість робити це в стандарті SD (Standart Definition), тобто в звичайному "телевізійному" PAL-форматі. А ось комплект обладнання для оцифрування з більшою розподільною здатністю коштує від півмільйона до двох мільйонів доларів, між іншим. Це для того, щоб громадськість розуміла про що йде мова. Модернізація існуючого кінозалу (одного) коштує не менше мільйона гривень, але порівняно з "цифровою лінійкою" це "дрібниці". А ще треба "завести" достатньо потужний файл-сервер для збереження цифрового контенту та забезпечення до нього широкого доступу користувачів. І де пан Козленко збирається брати на все це кошти? Чи може в дійсності не збирається? То навіщо тоді ця гарненька казочка? А ось навіщо: відповідь в переліку новацій до законодавства, які мають забезпечити одноосібне використання Козленком державної власності з фактичним відстороненням держави. Невже Іван вважає депутатів та урядовців настільки наївними людьми? А ось про землю пан Козленко може забути, адже 90% її знаходяться під відчуженими в приватну власність будівлями.
Сергій
3316 дн. тому
Щодо "оформлення бази даних українських фільмів з інформацією про всі фільми, зняті в Україні, починаючи з 1896 року", то створення електронного каталогу в Центрі велося ледь не з дня його існування. І не так вже багато фільмів було знято в Україні навіть "починаючи з 1896 року" (до речі, перший український фільм "Запорозька січ" було знято в 1911 році, а ніяк не 1896-му -- брати Люм'єр були все ж французами), щоб за три з половиною роки перебування пана Козленка на чолі архіву не можна було завершити цю роботу.
Сергій
3316 дн. тому
Пан Козленко не помічає еклектику у власних розповідях? Він планує "перетворити будівлю з індустріального приміщення в культурну інституцію" і одночасно створити цифрову лабораторію для оцифровки фільмів і їх зберігання та реставраційну майстерню". По-перше, зберігання, реставрація та відтворення фільмових матеріалів і потребує все те технологічне обладнання, що відображене на світлинах (і не лише його). А функціонування продемонстрованого обладнання забезпечують не продемонстровані дільниці з приготування і утилізації хімічних розчинів, артезіанська свердловина і достатньо потужне енергопостачання, яке теж не з повітря береться". Та й усе це господарство треба час-від-часу ремонтувати. Отже сказавши "а" не можна не казати "б", "в" і далі за абеткою. По-друге, "реставраційна майстерня", що це таке? Невже пан Козленко досі не вивчив технології виробництва, яким він ніби займається вже 3,5 роки? Дільниця з реставрації кінострічок в Центрі давно існує і нічого там не потрібно створювати. Якщо ж мова йде про комп'ютерне "чищення" вже оцифрованого контенту, то той стіл на "майстерню" також не тягне.
Сергій
3316 дн. тому
Про що зразу згадуєш, ознайомившись з матеріалом, це про New-Vasuki! А російський держфільмофонд "Бєлиє столби" Козленко відносить до "провідних європейських кіноархівів"? Ця установа функціонує м'яко кажучи дещо по-іншому, ніж те, що Козленко намагається реалізувати зараз в Центрі. Звичайно вони окупанти ы вороги, але ж ще рік тому у пана Козленка була така тремтлива любов з російською "Саламандрою", що навіть стала предметом дослідження слідчих органів. Зраджувати коханих то є гріх. Пан Козленко хоче, щоб йому дали цілих 5 років, мабуть нещодавно перечитував "Насредина" Соловйова. І забув розказати, що до всього продемонстрованого має дуже відносний стосунок. Адже все це було створено, побудовано ще до того, як "нова команда" 3 роки тому з'явилася в Центрі. Хоча б з поваги запросили на презентацію когось з тих, хто все це дійсно створював. "Реактуалізація пам'яті", "коворкінг" -- а простішою мовою висловлюватися не комільфо?
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду