Україна посіла третю сходинку за результатами Індексу свободи медіа шести країн Східного партнерства за друге півріччя 2014 року. Такі дані презентувала 15 грудня міжнародна громадська організація «Інтерньюз-Україна» в рамках проекту «Моніторинг свободи медіа країн Східного партнерства», що здійснюється за фінансової підтримки Європейського Союзу.

Згідно з результатами Індексу свободи ЗМІ, Грузія та Молдова традиційно посідають перше та друге місця відповідно, а Вірменія, Азербайджан і Білорусь розмістилися за Україною на четвертому, п'ятому та шостому місцях відповідно.

«Вперше ми попросили українських експертів оцінити ступінь свободи слова в країні як з урахуванням ситуації в Криму, так і не беручи до уваги перипетії на півострові. Україна «без Криму» посідає третю сходинку рейтингу, а Україна «з Кримом» опиняється на четвертому місці, пропускаючи вперед Вірменію», - повідомила координатор проекту EaP Media Freedom Watch Наталія Сад.

Нагадаємо, за результатами Індексу свободи ЗМІ у 2013 році, Україна випередила тільки Білорусь та Азербайджан, посівши четверту сходинку. За результатами Індексу свободи ЗМІ в другому кварталі 2014 року, Україна посіла третє місце серед шести країн Східного партнерства.

На думку медійних експертів, які презентували Індекс свободи ЗМІ, в Україні немає значного прогресу в інформаційній свободі. «Має місце олігархічний плюралізм в умовах, коли чимало медіа залежать від дотацій», - пояснила голова Комітету Верховної Ради України з питань свободи слова та інформаційної політики Вікторія Сюмар.

Водночас, наголосила пані Сюмар, саме від стану свободи слова, якості інформації та рівня комунікації української влади із суспільством залежить інформаційна безпека країни. Задля її забезпечення, а також підтримки довіри до чинної української влади голова Комітету свободи слова вважає пріоритетними кілька реформ. Це розбудова суспільного мовлення, яке має стати «кнопкою номер один» в інформаційному просторі, ухвалення закону про роздержавлення ЗМІ, запуск потужного державного каналу іномовлення та заходи для забезпечення прозорості роботи представників влади.

Щодо іномовлення, додала пані Сюмар, необхідно ухвалити окремий закон. Уже 15 грудня Комітет зі свободи слова мав створити робочу групу з підготовки проекту закону про створення іномовлення, яке, як передбачають у Комітеті, будуватиметься на базі державної компанії.

Розвиток цього проекту, уточнила пані Сюмар, залежатиме від формування державного бюджету на 2015 рік. Адже вартість проекту становитиме близько $ 1,5 млн на рік.

Керівник відділу преси та інформації Представництва ЄС в Україні Юргіс Вілчінскас наголосив, що Україні варто посилювати увагу до розбудови суспільного мовлення. Також він згадав про необхідність дотримання стандартів роботи медіа у виборчий період, чого не досягти без зміни законодавства.

Одними з основних завдань влади у сфері свободи ЗМІ вважає повноцінний запуск суспільного мовлення та створення іномовлення і голова правління ГО «Детектор медіа», шеф-редактор сайту «Детектор медіа» Наталія Лигачова. Так само важливими, на її думку, є посилення ролі Нацради з питань телебачення та радіомовлення у боротьбі з прихованою рекламою, роздержавлення ЗМІ, демонополізація та прозорість на вітчизняному медіаринку. Пріоритетними завданнями вона назвала посилення медіаграмотності населення і «потужний моніторинг російської пропаганди».

Учасники прес-конференції розкритикували ініціативу створення Міністерства інформаційної політики. Зокрема, Наталія Лигачова звернулася до європейського досвіду, нагадавши, що лише ЗМІ і громадянське суспільство мають відстоювати демократичні цінності.

«Детектор медіа»