Українська влада попросила медіа зберігати режим тиші під час контрнаступу на Херсонщині. І журналісти його дотрималися: жоден канал із тих, кого ми моніторимо,  не повідомляв нічого, крім офіційних зведень чи загальних роз’яснень про військову справу. Наприклад, як працює протиповітряна оборона чи навіщо руйнувати мости. 

Тим часом Прямий канал (можливо, через ці придушені емоції чи з якихось інших невідомих науці причин) на день повернувся до концентрованих маніпуляцій. Востаннє подібний рівень трешу лунав тут ще до повномасштабної війни з Росією. 

*Звільнення Харківської області почалося буквально наступного дня після закінчення моніторингу та не потрапило в огляд. Але нічого, головне, що українські військові потрапили в Балаклію, Куп’янськ, Ізюм…

Тихо, триває контрнаступ

Усі канали з нашого моніторингу повідомили глядачам, що дотримуються прохання влади і завалили п… рограмне мовлення із приводу контрнаступу на Півдні. Але не всім подобалася ця ідея. Наприклад, ведучий 24 каналу Артем Овдієнко обурювався, що українці вже «подзвонили куму на фронт» і запитали, що там на Херсонщині. Ворог не дізнається про ситуацію з українського телевізора. І краще було би дати інформацію журналістам, бо українцям потрібна мотивація. Врешті Овдієнко навіть припустив, що наші війська організували наступ на Херсон у вигляді дезінформації, а насправді, підуть у наступ, наприклад, на Донецьк. Непогане чуття та, ймовірно, доказ того, що ворог усе ж міг щось дізнатися з українського телевізора.

 Твій вираз обличчя, коли хочеш поговорити про наступ на Херсон, щоб узяти Донецьк

Загалом ситуацію на Херсонщині коментували мінімально. На 24 каналі добре пояснили, навіщо українським військовим було нищити місцеві мости й чому річку Дніпро в цьому місці так важко перетнути. Спойлер: вона більш ніж кілометр завширшки. У розмові з воєнним коментатором Анатолієм Кравчуком на 24 каналі порушували цікаві питання. Наприклад, яка ситуація з локальними командирами росіян на Півдні.

Найкращою воєнною рубрикою на телебаченні лишалися «Воєнні підсумки дня» на «Еспресо», які веде Сергій Згурець, директор інформаційно-консалтингової компанії Defense Express і головний редактор однойменного журналу. Наприклад, у випуску за 2 вересня він пояснював зв’язок між поверненням відео з байрактарами, протилокаційними ракетами HARM та наступом на Півдні. Описував, чого можна чекати найближчим часом на фронті. Та мав достатню компетенцію, аби не просто озвучувати цифри, а — як, у принципі, й мусять робити журналісти — давати їх у контексті. Наприклад, розповідав, що Україна вистріляла тисячу снарядів до HIMARS, а США традиційно замовляє близько п’яти тисяч на рік. Запрошені експерти в пана Згурця, відповідно, теж зазвичай були компетентні та цікаві. Наприклад, Костянтин Машовець розповідав, що найбільша проблема російської армії — хоч як це парадоксально, надмірна централізація. 

З іншого боку, «Еспресо» страждало від дискусійної хвороби — політиків у формі. «Детектор медіа» не може оцінити, які політики служать у війську, а які «служать». Й очевидно, що будь-хто, хто пішов на фронт, заслуговує на вдячність та повагу. Але, можливо, не будь-хто може оцінювати контрнаступ України на Півдні? Володимир Омелян включився в ефір у військовій формі, десь на Півдні й титрований, серед іншого, «військовослужбовцем». Ведучий не уточнив, яку реальну нову компетенцію цей гість має, аби оцінювати наступ. При цьому глядачі, мабуть, пам’ятали стару компетенцію Омеляна — міністр інфраструктури, один із відвертих маніпуляторів із пулу Порошенка та любитель походити у формі залізничних військ. Нам точно важливо знати, що він знає, скільки росіян на правому березі, але не може розповісти? Ще раз: це не звинувачення політика в тому, що він фейковий військовий. Це питання: яку перевагу Омелян як коментатор має над іншими військовими? Тому що його мінуси як авторитетного спікера очевидні.

А от Прямий цього дня інтерв’ював політиків без форми. Спочатку Федора Веніславського, «слугу народу» та члена профільного комітету з національної безпеки. А потім Кіру Рудик, голову «Голосу», яку Прямий показує для забезпечення принципу: я по телевізору, а отже я існую. Та з деяких інших причин. Загалом Прямий теж дотримувався режиму тиші, а його гості доносили до глядачів спільну думку: контрнаступ — це важко.

Іронічно, що чи не найбільшу «таємницю» (?) розкрив, по-перше, державний, а, по-друге, буквально спрямований на Росію канал — «FreeДом». Ведучий розповів, що системи HIMARS насправді їздять пустими від складу боєкомплекту до складу боєкомплекту. Та запитав у гостя, які ще «тактические уловки» він може розповісти. Дивно, що не попросив показати улюблені фотографії блокпостів.

В інший час «FreeДом» усе ж уникав деталей та, щоб ворог точно не дізнався про контрнаступ нічого корисного, покликав в ефір Олега Жданова. Експерт заявив, що Україна зараз у періоді, аналогічному до квітня 1945 року, коли Гітлер особисто малював стрілки на карті. Нагадаємо, що у квітні 1945 року проти Німеччини не просто був відкритий другий фронт та звільненні майже всі окуповані нею території, а й тривала битва за Берлін. 

Під час коментаря речниці сил оборони Півдня Наталі Гуменюк «FreeДом» обрав не найбільш вдалий титр: «Киев освобождает Юг». Можливо, поділи України просто погано звучать російською. В інший час місцеві гості робили той самий спільний акцент: наступати важко. До речі, здається, лише на цьому каналі пояснили, чому не можна просто взяти і знести опори мостів на Херсонщині. Влучання в потрібне місце багато в чому залежить від удачі, а отже масового використання боєприпасів. Ефективніше пошкоджувати полотно.

Довіра та Росія

Вітаю вас, ви живете у світі, де існує атомна енергетика, що може перетворювати країни на безлюдні пустелі. І де ніхто не довіряє Міжнародній агенції з контролю за цією енергетикою. Принаймні на українському телебаченні, де візит МАГАТЕ на Запорізьку атомну станцію зустрічали з неприхованим скепсисом.

Ведучі 24 каналу Артем Овдієнко та Катерина Соляр стверджували, що нічого не очікують від місії. Мовляв, росіяни все одно приховають від МАГАТЕ правду, інспектори все одно не розберуться у військових питаннях, Москва все одно проігнорує підсумкову резолюцію. «Ми собі напридумали, що от інспекція МАГАТЕ, як добре, що вони їдуть. Єдине, що добре, що вони туди їдуть, що, поки вони там, то дійсно росіяни вщухнуть із тими своїми обстрілами», — Артем Овдієнко.

На Прямому член «Свободи» Ігор Мірошниченко взагалі вирішив, що МАГАТЕ буде поширювати російську пропаганду. 2 вересня ведуча Даша Щаслива та її гість Зорян Шкіряк дійшли до того, що Рафаель Гроссі, генеральний директор Агенції, — це російське лобі. На «Еспресо» радник голови «Нафтогазу» Олексій Рябчин порівнював неефективність місії МАГАТЕ з неефективністю місії ОБСЄ у 2014–2021 роках. На «FreeДомі» міжнародну організацію гості критикували найменше, але особливого оптимізму теж не лунало. Із цікавого: ведучі іномовлення відзначили, як керівник місцевої окупаційної влади Євген Балицький не хотів пускати місію на ЗАЕС. 

Так само народ не дуже довіряв і, якщо чесно, не дуже цікавився армією колишнього депутата Держдуми, а нині громадянина України Іллі Пономарьова. 31 серпня легіон «Свобода Росії» та «Національна республіканська армія» підписали Декларацію про співпрацю. 

Канал «Еспресо» у прайм-таймі 31 серпня приділив цьому близько чотирьох хвилин, якщо враховувати і новину, і розмову з гостем. Коментатор Михайло Бесараб розповідав, що російська опозиція давно намагається формалізувати себе в Україні і з нею треба бути обережним. Та стверджував, що проти Росії на боці нашої держави воюють відверті російські нацисти та расисти, які очевидно не можуть бути нашими союзниками, і нехай краще створюють свій антипутінський фронт десь у Західній Європі. Ведучий Василь Зима порівняв цю історію з Білою армією на початку двадцятого сторіччя, мовляв, їм потрібна імперська Росія, а не незалежна Україна. 

Найбільше новину підсвічував канал «FreeДом» — він взяв в Іллі Пономарьова аж два півгодинних інтерв’ю: 30 та 31 серпня. У першому винуватець свята розповів, що для створення центру обрали Україну, бо тут є зброя і готовність держави «предоставить крышу». Та спокійно спекулював про потенційний підрив жителів Кремля. Під час другої розмови найцікавішим було порівняння заходу Пономарьова з паралельним «конгресом Вільної Росії» у Вільнюсі. Детальніше про елементи цієї сімейної сварки читайте тут, але сам Пономарьов пояснив, що в організацій просто різна мета: поки колеги працюють словами, його колектив готовий працювати силою. Також, незважаючи на те, що Пономарьов персона нон-ґрата на конгресі у Вільнюсі, він стверджує, що зібрані там росіяни — це не персони нон-ґрата для нього. Здається, це була взагалі єдина згадка про подію у Вільнюсі у прайм-таймі каналів, які ми моніторили цього тижня.

Тим часом інший російський опозиціонер, Геннадій Гудков, на 24 каналі вважав, що не варто змішувати силову та політичну боротьбу. І що для озброєного протистояння в Росії зараз немає передумав і воно розв’язує руки ФСБ. Марк Фейгін оцінював, що організація Пономарьова чітко артикулювала лише силову боротьбу з Путіним, а все інше «суету напоминает». В ідею російського підпілля він не дуже вірить і нікого з «Національної республіканської армії» не знає.

 Будемо підривати жителів Кремля

Іншою популярною темою тижня був газовий шантаж Росії, й отут коментатори демонстрували оптимізм. Володимир Огризко на «Еспресо» міркував, що це остання зима, коли Кремль може так шантажувати Європу, адже далі через санкції російська економіка почне валитися. Олексій Рябчин розповідав, що Кремль сам вистрілив собі у скроню з цим шантажем. 

На 24 каналі була непогана рубрика із психоаналізом російських пропагандистів (Соловйова, Скабєєвої). Володимир Горбач на «Еспресо» запропонував рецепт, як віднадити росіян від постійних розмов про переговори: почати з репарацій. Традиційно найбільше про Росію говорили на каналі «FreeДом». Попри значну кількість корисних сюжетів — про порушення прав людини на окупованих територіях, втечу гауляйтерів, санкції — начебто іномовлення видавало і значну кількість маніпулятивного трешу. Ви знали, що Путін може вбити свого міністра оборони? Чи може вас цікавить інтерв’ю з російським «пацанчиком»: кадровим військовим, який звільнився зі служби в листопаді 2021 року. Тобто через сім років після того, як його армія почала вбивати українців. Ця розмова триває 25 хвилин і з неї ви можете дізнатися, що в російській армії є корупція, а звичайні хлопці йдуть у військо, бо для декого це єдиний варіант. Бідолашні. 

 Далі «FreeДом» почне кликати російських військових, які звільнилися після Бучі? 

 ПорохоБоти

На Прямому каналі показують рекламу благодійності Петра Порошенка з бойовими роботами. Треба ж якось конкурувати з байрактарами «Повернись живим» та супутником Притули. Але якщо серйозно, то піар на допомозі армії — це одна з найбільш нейтральних політичних речей, які цього тижня відбувалися на Прямому. Після пів року дотримання політики «не критикувати владу» канал «Європейської солідарності» повернувся в солодкий 2021-й. 

Протягом 30 серпня Прямий забезпечив глядачів не просто комплексною стравою, а цілим фуршетом на 25% людей. Дмитро Чекалкін заявляв, що в нормальному суспільстві Зеленському ніколи б не пробачили його жартів про Україну. Ведучий Сергій Висоцький критикував буцімто відмову Зеленського зустрічатися з прем’єром Ізраїлю через буцімто небажання останнього брати участь у Кримській платформі. Павло Розенко закликав до активнішої роботи України в ООН. Олег Синютка обурювався, що ніхто з керівництва держави не їздив на саміт НАТО в Мадриді. 

 Дмитро Чекалкін молить бога дати знак, що Зеленський не зрадник

Але це все дрібниці, бо був іще закон про медіа. Чи, як сказав Олег Синютка, «антиукраїнський ренесанс». На фоні ухвалення законопроєкту в першому читанні «Європейську солідарність» так понесло, що Миколя Княжицький вирішив, що в Україну відкриті двері Russia Today. А вже згаданий Синютка спекулював, що не за це вмирають воїни. (Інші думки про цей закон, які свідчать, що він не аж такий жахливий, читайте тут, тут і тут.)

Можливість використовувати гроші дорожнього фонду не лише на армію та виплату боргів — ще одна зрада держави. Ведуча Світлана Орловська зверталася прямо до глядачів: поки ви жертвуєте гроші, а дідусь продає квартиру, аби допомогти війську, влада скеровує гроші на «Велике будівництво». Микола Княжицький вирішив, що влада планує саме красти на дорогах. Олег Синютка заявив, що повернення акцизів на пальне, гроші з яких підуть у дорожній фонд, насправді потрібне для зарплат у конвертах. Слухайте, із «Великим будівництвом» справді було не все добре, і політики навіть під час війни можуть мати різні погляди на економіку. Але одна справа — конструктивна критика, а інша — піар на спекуляціях.

Нагадуємо, що все згадане вище Прямий озвучив у прайм-таймі одного дня. І це далеко не кінець, адже канал Порошенка вирішив попіарити на критиці влади також Дмитра Разумкова. Ще одного опозиціонера, який рекламував альтернативний законопроєкт своєї політсили та розповідав колишнім друзям, як треба діяти в енергетиці та економіці. Світлана Орловська на прощання похвалила лідера «Розумної політики»: «Гарна назва, гарні думки». Олег Синютка тим часом вирішив, що реклами на телебаченні замало, і додав про благодійність Порошенка від себе, та сказав, що саме Петро Олексійович створив двопартійну підтримку України в Конгресі США. Дивно, що не сам Конгрес.

Ще одну цитату Синютки наведемо дослівно, бо інакше в неї неможливо повірити: «Початок березня, коли декілька днів мирні люди Енергодару виходили на околицю міста і не пускали російських військових на територію міста. На територію атомної електростанції. Чому в цей момент українська влада не послала туди військових, щоб військові були разом? Я не знаю, чим би могло тоді це завершитися. Але точно це був би цей супротив, який би сьогоднішнього ядерного терориста Московію [...] зовсім по-іншому би себе почували». Цікаво, які ж причини могли бути під час війни з сильним і потужно озброєним противником. І до яких спекуляцій «Європейська солідарність» опуститься далі, якщо пройшло лише пів року.

 Знаєте, хто ще розповідав, що влада покинула людей на Півдні? Кирило Стремоусов

P.S. Оскільки ми живемо в дивному, штучно дуальному суспільстві, ось посилання на текст про те, як у «Єдиному марафоні» влада несправедливо мочить Порошенка. 

Інші цікаві цитати й події тижня

Канал «FreeДом» розважає глядачів поганою рекламою. Як вам, наприклад, анонс програми про російських чиновників, який закінчується словами: «Где они будут завтра? Виновники войны. В понедельник, в 16:30, на телеканале “FreeДом”». Враховуючи, що 21% гостей каналу з Росії, ця реклама звучить так, наче «виновники войны» з’являться в черговій гостьовій студії каналу. Інша реклама цитує Лінкольна, а потім пропонує глядачам «освободить свою возможность говорить нет». Від кого, кому, чому? Звучить наче справді гарна порада з сексуальної просвіти. Ще один слоган каналу — «На русском тоже говорят правду».

 Узагалі-то 31

Політичний лікар Євген Комаровський на 24 каналі дав глядачам пораду з медіаграмотності — якщо якийсь коментатор позбавляє вас оптимізму, викресліть це джерело інформації. Незрозуміло, щоправда, що робити потім, коли «через 2-3 тижні, максимум місяць» війна не закінчиться, а Путін не помре через онкологічний переворот у Кремлі.

До речі, про магічні прогнози. 24 каналу якось не щастило й інший коментатор Дмитро Черник заявив ведучим, що до кінця жовтня Україна може отримати 24 винищувачі F-16. Неможливо спростувати подію, яка ще не сталася, але з такими термінами та обсягами пан Черник міг би обіцяти й одразу F-35B.

Пам’ятаєте, як ваш фейсбук бісився, що весь фейсбук хвалить Михайла Горбачова після його смерті? Вітаємо на Прямому каналі! Гість Юрій Щербак не просто обурювався, що покійника обливають брудом, він називав Горбачова останнім романтиком соціалізму та «гігантом XX століття», яких сьогодні немає. Пітер Залмаєв порівняв лідера СРСР із Ганді та Нельсоном Манделою. Урешті Щербак навіть нафантазував, що Горбачов пішов «без агресій», хіба що «у Вільнюсі, у Тбілісі були конфлікти, були смерті». Це не єдині репресії часів Горбачова (є ще, наприклад, «Чорний січень» в Азербайджані) і в сумі у Вільнюсі та Тбілісі загинуло близько сорока людей. Це типу не рахується? Пізніше Залмаєв усе ж уточнив, що Горбачов підтримав анексію Криму та промовчав після 24 лютого.

 Вбивство однієї людини — це трагедія. Вбивства десятків — це порівняння з Ганді

Ще одна драма цього тижня — музей Булгакова в Києві. Його збереження неочікувано підтримав ведучий Прямого Тарас Березовець, мовляв, Булгаков був величиною; ми не маємо відмовлятися від письменників, що нам не подобаються («завтра ситуація зміниться»); і взагалі, хоч Булгаков був українофобом, «він формувався у тих реаліях». Віталій Портников на «Еспресо» підтримував діаметрально протилежну позицію: сам факт існування музею не означає, що нам подобається його предмет, але чому ми не можемо визнати, що Булгаков та Гоголь — російські письменники? 

В інший день Портников розповідав, що допоміг назвати дві країни. Він запропонував російським нацменшинам просувати слово «Федерація» та викреслював із назви України слово «Республіка». 

Якщо хочете усвідомити реальність, у якій ми живемо, ось вам рядова цитата директорки ліцею з Бучі на каналі «FreeДом»: «Нашему лицею довольно-таки повезло. У нас попадания были только в пять классов».

«Слуга народу» Федір Веніславський на каналі Прямий сказав, що ніхто не розуміє мотивацію нардепа-зрадника-трупа Олексія Ковальова. Можливо, він думав, що зможе заробити такі дивіденди, як інші зрадники у Криму.

«Еспресо» приділив чимало уваги державним нагородам для медійників та артистів. Гості й ведучі каналу відверто не оцінили сусідство воєнних кореспондентів та Віталія Козловського і, звісно, кварталівців. Лєна Чиченіна присвятила цьому рубрику. А Володимир Омелян передав обурення від побратимів: оборонці Сходу в тій же категорії, що й «лисий із 95 кварталу».

Другого вересня ведучі «FreeДома» анонсували глядачам, що «за время боевых действий в Мариуполе, по данным моргов, погибло порядка 90 тысяч мирных жителей». Відповідний сюжет почався з фрази: «Российские оккупанты убили в Мариуполе около 87 тысяч человек». Одразу після цього дали цитату президента Маріупольського телебачення: «Почему 100 тысяч?» — із посиланням на «Ильичевский морг» плюс «базу данных по неопознанным». Наприкінці сюжету журналісти процитували радника мера міста: «Цифра в 87 тысяч надумана». Мовляв, таких даних немає, а джерело дивне. Офіційна цифра наразі — 22–25 тисяч убитих.

На «Еспресо» присвятили програму релігії: Папі Римському та забороні Української православної церкви Московського патріархату. Михайло Головко зі «Свободи» підтримував заборону російського патріархату, але заявив, що заборона церкви на місцях — це профанація.

«FreeДом», канал іномовлення України, цього тижня приділяв дуже багато часу іншим країнам. У різні дні тут доводили коментатору з Казахстану, що на цю країну може напасти Росія. Розсмішили чергового гостя, коли сказали, що лідеру Китаю можуть скласти серйозну конкуренцію на виборах. Обговорили сумнівну політику щодо України з боку Індії, Туреччини, Угорщини та, зрозуміло, Білорусі. Навіть тематика у «FreeДома» більш міжнародна, ніж мова.

Фото Glenn Carstens-Peters on Unsplash