«Детектор медіа» продовжує моніторинг прайм-тайму шести інформаційних телеканалів: «112 України», NewsOne, Прямого каналу, ZIK, 24-го каналу та «Еспресо». Це якісний аналіз, заснований на принципах «Методології моніторингу телевізійних і радійних програм». Моніторинг триватиме до 5 травня цього року. Щодня аналізуються дві найбільш резонансні теми, що обговорювалися в ефірі всіх або більшості телеканалів. Оглядаються ток-шоу (не всі), гостьові студії й авторські програми; не оглядаються випуски новин. Підсумковий огляд публікується щотижня.

Вибір тематики для студійних обговорень. Тиждень починався з надмірно політизованої каналами неполітичної теми нацвідбору на «Євробачення», але вже з вівторка на перший план вийшла тема ймовірних розкрадань в «Укроборонпромі», озвучена журналістами програми «Наші гроші». Ця тема залишалася найважливішою до кінця тижня. Вона розвивалася і обговорювалася на каналах протягом всього тижня, найчастіше з чіткою прив’язкою до передвиборної кампанії. Паралельно обговорювалася тема імпічменту, вигадана і запущена в публічний обіг кандидаткою Тимошенко. З середи до цих тем додалася тема скасування Конституційним Судом статті Кримінального кодексу про незаконне збагачення. У четвер Верховна Рада починала розгляд законопроекту про функціонування української мови як державної, що обговорювалося на кількох каналах. А у п’ятницю кандидат Садовий зняв свою кандидатуру на користь кандидата Гриценка. Загалом увагу темі «Укроборонпрому» більше приділили канали NewsOne, Прямий канал, 24 канал і «Еспресо», інші два канали лише згадували тему в новинах, щоправда на каналі ZIK Гладковський-старший був у неформатній програмі «Voxpopuli». Тему рішення Конституційного Суду і тему «Євробачення» обговорювали в студіях всі канали, крім каналу ZIK. До теми закону про мови зверталися лише канали «112 Україна», 24 канал і «Еспресо». Про об’єднання кандидатів говорили всі канали, крім каналу «112 Україна».

Хто за кого. На звітному тижні тут істотних змін не сталося. Канал «112 Україна» позитивно подає лідерів «Опозиційної платформи – За життя», негатив був зосереджений на чинному президенті Порошенку і чинній владі загалом. Дуже схожа картина на каналі NewsOne. На обох каналах періодично просуваються окремі тези російської пропаганди, але переважно їх озвучують гості за мовчазної згоди або й підтримки ведучих. На Прямому каналі чітко виражено позитив про Порошенка і владу загалом, негативно – щодо його конкурентів на виборах Тимошенко, Зеленського і Гриценка. На звітному тижні яскраво вираженою на каналі була лінія захисту іміджу Порошенка у зв’язку з темами «Укроборонпрому» і рішення Конституційного Суду. Більш збалансовані канали «Еспресо» і 24 канал, на яких про основних фігурантів політичного процесу можна чути як позитивну, так і негативну інформацію. Про переваги каналуZIKзнову сказати неможливо, оскільки на звітному тижні жодна з топових тем, що їх розглядав моніторинг, у студіях не обговорювалася.

Лідери маніпуляцій. Найбільш маніпулятивними на звітному тижні виглядали канали «112 Україна», NewsOne і Прямий канал. Трохи меншою є кількість маніпуляцій на 24 каналі. Майже не було їх на каналі «Еспресо».На каналіZIKтопові теми не обговорювалися в програмах, проте повністю маніпулятивною була поява Гладковського-старшого в програмі «Voxpopuli». Серед окремих програм лідерами по маніпулятивності на звітному тижні були «Прямий ефір» на Прямому каналі, «Вечірній прайм» на «112 Україна» і «ProНовини» на 24 каналі.

Основні види маніпуляцій. Основними видами маніпуляцій, якими користувалися ведучі і журналісти на звітному тижні були відволікання уваги на другорядні обставини чи на споріднені, але менш важливі події (як, наприклад, з теми розкрадань в «Укроборонпромі» на тему імпічменту, заявленого Тимошенко), вибіркове цитування (як, наприклад, обірване цитування статті Конституції про причину оголошення імпічменту президенту), прийом «товчений оселедець», коли маніпулятивну тезу повторюють різними словами з дня у день і багаторазово (як, наприклад, на Прямому каналі повторювали тезу про те, що розслідування «Наших грошей» - це передвиборча технологія). І надзвичайно поширеним прийомом на «112 Україна», NewsOne і Прямому каналі є озвучення маніпулятивних тез гостями, які не спростовуються ведучими і не балансуються іншими гостями, оскільки найчастіше сам підбір гостей у студії не дозволяє досягати балансу думок.

Як справи з дотриманням стандартів? Як і попереднього тижня, в гостьових студіях і ток-шоу майже завжди грубо порушується стандарт балансу думок, оскільки гості або представляють лише один з таборів, або баланс імітується, коли певні гості грають роль опонента, не будучи при цьому повністю компетентними. До студій, як і раніше, ніяк не долучають окремі сторони конфлікту, попри навіть жорсткі звинувачення на їхню адресу. І не запрошують обвинувачених дати відповідь на обвинувачення в майбутньому. Дуже погано і з дотриманням стандарту достовірності подачі інформації, ведучі і журналісти дають велику частину фактів з абстрактними, розмитими і узагальненими посиланнями, а інколи і взагалі без посилань на джерела. Періодично подаються навіть і суб’єктивні думки без зазначення їх авторства. Час від часу порушується також стандарт точності інформації. Стандарт відокремлення фактів від думок порушується майже всіма ведучими (крім Євгена Кисельова на Прямому каналі та Віталія Портникова на «Еспресо») і журналістами в сюжетах. Частим є і порушення стандарту повноти подачі інформації, оскільки ведучі вкрай рідко згадують бекграунди, незручні для гостей або обговорюваних персоналій, яким канали симпатизують.

25 лютого (понеділок)

Тема 1: Переможниця нацвідбору MARUV не поїде на «Євробачення».

На каналі «112 Україна» тему розглядають у «Вечірньому праймі» з гостем Cергієм Тарутою, якого представляють як народного депутата (а не як кандидата у президенти, що є важливішим статусом під час передвиборної кампанії). Ведучий Володимир Полуєв наводить цитату із фейсбук-сторінки співачки:

«Причиною рішення стала не відмова скасувати концерти в Росії, а — цитата — неготовність виступати з гаслами, перетворюючи своє перебування на конкурсі в промо-акції політиків (кінець цитати)».

У цьому твердженні співачка маніпулює, бо будь-які політичні гасла категорично забороняються правилами самого пісенного конкурсу і в запропонованому MARUV контракті такого пункту не було. Але ведучий про це не каже. Загалом канал грубо порушує стандарт точності, ведучі і в подальшому гість говорять про фактичні речі суто гіпотетично. Першоджерелом фактичної інформації (які саме умови висувалися на конкурсі до учасників і в які моменти конкурсу учасникам про ці умови повідомлялося) є керівництво НСТУ, натомість журналісти каналу до представників Суспільного не зверталися (принаймні, в ефірі не було сказано, що вони це робили). Ведучі ставлять своєму гостю зручні запитання для критики як ситуації з відбором на «Євробачення», так і чинної влади, а коли той каже маніпулятивні речі, не згадують про належні бекґраунди. Так, Тарута каже:

«Наши политики разделяли и разделяют <народ> по языку, по религии, по исторической памяти. И они разделяют сейчас и по культуре. <…> Мы помним “Евровидение”, которое было в Украине, и тот позор, который был, когда не пустили победительницу российского конкурса. Она инвалид. Из-за того, что она выступала в Крыму. И это воспринималось, я разговаривал тоже со многими европейскими странами. Они говорят: ну что это вы делаете? У вас нету сострадания. Если вы хотите, чтобы этого не было, вы делаете условия конкурса, которые будут четко прописанные, что артисты — не зависимо — Российской Федерации, украинской федерации, любой другой страны, — если они участвуют там, они автоматически не могут принимать участие».

Тут по-перше, ведучі повинні були уточнювати, про які європейські країни каже гість, хто ці «они говорят»? По-друге, ведучі мали би виправити Таруту, згадавши у бекґраунді, що російській стороні тоді було заздалегідь відомо, що Україна не пускає артистів, які незаконно перетинали український кордон і виступали в окупованому Криму. Тож висування на конкурс співачки було свідомою провокацією Росії. Ну і варто було нагадати гостеві, що Україна — унітарна країна, а не федерація, як він каже.

Далі Тарута каже про владу: «Когда кто-то не нравится и идёт лоббирование других. Мы же это видим, что идет постоянное лоббирование того или одного участника <на “Євробачення”>». Ведучим слід було нагадати гостю і глядачам, що на нацвідборі вибирають судді на каналі СТБ і телеглядачі, тобто можливості якогось лобіювання зі сторони органів влади немає.

Далі Тарута звинувачує Порошенка: «У нас у Порошенко, у президента страны, у гаранта бизнес в Липецке. Он говорит, что он не работает. Какая разница, но он там в России. А мы знаем, что много фактов, о которых постоянно говорят експерты, что продолжается у него бизнес с другими депутатами, с другими влиятельными лицами в России по сжиженному газу, по нефти. Там продолжают делать бизнес. Конфеты, хочу сказать, “Рошен”, — на оккупированной территории. Вот заезжал ко мне знакомый, а у него родственники в Донецке, говорит, там конфеты только “Рошен”. Это один стандарт, а для участника “Евровидения” другой». До цього фрагменту теж доцільно було ставити питання гостю: і які експерти це кажуть, і про які бізнеси по скрапленому газу і нафті йдеться.

І закінчує свою промову Тарута словами: «Вы изначально скажите — такие и такие условия. Это делает разумное правительство, разумное государство, а неразумное, когда недовольно конкурсом, а мы же знаем конкурсы судей, конкурсы на посады министерств и эти, там та же самая профанация». Ведучі не виправляють Таруту, що держава і уряд не мають жодного відношення до нацвідбору «Євробачення». Натомість ведуча Ганна Степанець повністю погоджується з гостем: «Дякуємо, ну бачите як все схоже, одні й ті самі правила».

У цій студійній розмові грубо порушується стандарт балансу думок, оскільки звучать численні звинувачення, а слово у відповідь представникам НСТУ і представникам нинішнього президента не надається в жоден із можливих способів (анонсування запрошення в студію в майбутньому, коментар телефоном чи скайпом, або ж попередньо записаний коментар).

На каналі NewsOne тему в студії обговорюють ведучий Василь Голованов і журналіст Дмитро Гордон. Трансляцією приєднується коментаторка «Євробачення» в Україні Тетяна Терехова, яка каже, зокрема, таке: «В этом году мы столкнулись с проблемой, когда после того, как был проведён этот отбор, Национальная телекомпания сказала, что мол всё зависит от нас, и мы будем решать, кто поедет, а кто нет».

Це не відповідає дійсності, оскільки НСТУ не відмовила співачці, а співачка не погодилася з умовами контракту, — це різні речі. Ведучий не виправляє Терехову. Та продовжує: «Другой вопрос, что происходит в Национальной телекомпании, и почему есть деньги на огромные премии, почему тратятся такие невероятные суммы ежегодно, 700 миллионов, и при этом всём рейтинг по-прежнему у телеканала “UA: Первый” остается, как вы знаете, на уровне очень-очень низком. При этом всём нет профессионализма у руководства Национальной телерадиокомпании, нет умения управлять, но при этом всём на данный момент они прикрываются псевдопатриотизмом».

На мою думку, тут Терехова явно виходить за межі своєї компетенції, показуючи явне незнання предмету, і ведучий не згадує бекґраунди, як мінімум про те, що НСТУ отримує набагато менше фінансування, аніж це передбачено законом. І про те, що НСТУ це не один лише канал «UA: Перший», а майже три десятки телерадіокомпаній. Навпаки, Голованов повністю погоджується зі співрозмовницею, бо згодом називає «UA: Перший» «не самим популярним каналом», і дає свою оцінку про «величезний бюджет цього телеканалу, ви бачили ці рейтинги, не зрозуміло, куди витрачаються ці гроші. Я зараз не хочу коментувати роботу колег», — каже він, коментуючи їхню роботу. Не викликає у ведучого й сумніву в компетентності Терехової оцінювати професіоналізм керівництва НСТУ, що, як і звинувачення у «псевдопатріотизмі», потребувало балансу думок і надання керівництву НСТУ слова у відповідь в один із доступних способів. Утім ведучий цього не робить. Терехова каже: «И, конечно, наверно, она <MARUV> права, когда у неё невероятное количество ограничений, её пытаются ужимать со всех сторон, при этом нет никакой помощи со стороны Национальной телерадиокомпании, ни бюджетных, никаких средств вообще».

Це явне перебільшення, про що також мав би сказати ведучий або ж могли би сказати представники НСТУ, якби канал до них звернувся по коментар. Обмежень було лише два (див. нижче) і грошей у бюджеті Суспільного мовника на ці цілі немає, про що всі учасники конкурсу знають заздалегідь, і багаторічна коментаторка «Євробачення» також повинна була би про це знати.

Ведучий називає конкурс «Євробачення» «заполітизованим», хоча правила конкурсу забороняють будь-яку політичну складову у виступах і публічних висловлюваннях учасників. Голованов також робить закиди в бік співачки і судді нацвідбору Джамали про те, що і в неї, як у дуету ANNA-MARIA, батьки «живуть в Криму, отримують зарплату в рублях». Такий закид потребував також дотримання балансу думок. В обговоренні йде підміна тези ведучим, адже питання не в тому, має чи не має право артист виступати в Росії, адже це не врегульовано законом, а в тому, чи може артист, який гастролює в країні-агресорі, представляти Україну на міжнародному конкурсі, який сам же Голованов називає «заполітизованим».

На Прямому каналі тема обговорюється в ток-шоу «Прямий ефір». Відвертих маніпуляцій в обговоренні не було, але були грубі порушення окремих стандартів. Ведуча Світлана Орловська з самого початку наводить думку письменниці Лариси Ніцой: «Українців знову намагаються нагодувати лайном. Національне телебачення вирішило над нами поглумитися. Спочатку Національне завело на конкурс купу конкурсантів-колаборантів, які співпрацюють з Рашею, примусило українського телеглядача обирати претендента серед колаборантів, а потім сказало, а нащо ви голосували за колаборанта?»

Деякі пояснення дав гість студії — член наглядової ради НСТУ Віктор Таран, який відразу ж чітко пояснив, за що відповідає наглядова рада, а за що — правління Суспільного мовника. З цього пояснення стало зрозуміло, що для предметного обговорення такої теми автори ток-шоу мали би запросити до студії представника саме правління, але вони цього не зробили. Так, наприклад, коли ведуча ставить цілком логічне запитання: чому таку умову — не гастролювати в Росії — не було прописано на старті відбору, як і на обвинувачення письменниці Ніцой могли б відповісти члени правління НСТУ, а не політики та експерти, які були у студії. Крім того Таран пояснив, що НСТУ й держава не несуть відповідальності за етап відбору й умови до учасників. Свого часу це було за контрактом делеговано каналу СТБ. Отже, у студії мав би бути і представник СТБ, який за цей відбір відповідав. Ще одне важливе пояснення, яке зробив Таран і яке опонувало сказаному MARUV у соцмережі і процитованому у студії, було таким: до співачки висувалося лише дві умови: три місяці після конкурсу не гастролювати в Росії (і це було навіть не скасування вже запланованих нею гастролей в РФ у квітні) і «представляти позицію України в суспільно-політичних питаннях». Далі ведуча звинувачує голову правління НСТУ: «А Зураб Аласанія, в якого, я нагадаю, контракт до 6 травня, якого, я нагадаю, так само відсторонили від цієї посади, який, я нагадаю, сьогодні пішов до суду, щоб поновитись на цій посаді. Коли він укладав відповідний контракт з СТБ, він його укладав таємно, от цього ніхто не знав, він один одноосібно уклав і не знали? І, я перепрошую, своїми мізками трошки нє шевєлілі?»

Згодом ведучий Микола Вересень запропонував звільнити Аласанію. Логічним було би до такого обговорення долучити самого Аласанію, надавши йому слово у відповідь для дотримання стандарту балансу думок. Крім того, в нього ж можна було би точно, а не вигадуючи власні версії, довідатися, як угода між НТКУ і СТБ укладалася, які там були позиції щодо умов відбору учасників і чому взагалі Аласанія (на той момент гендиректор тоді ще державної НТКУ) вирішив підписати таку угоду. Це дало би значно більшу повноту інформації, бо часто гості студії, не володіючи фактами й не знаючи точно аргументації певних дій у минулому, обговорювали суто гіпотетичні речі. Так само ведучі у студії обговорювали, що думає з того чи іншого приводу співачка MARUV, виходячи з її допису в соцмережі, який і гості, й ведучі довільно інтерпретували або фантазували, що саме вона мала на увазі і що думає з того чи іншого приводу. У ході програми звучить слушна пропозиція, що якби переговори НСТУ з MARUV були публічними, може, й питань не виникало б. Але ж у силах телеканалу було самотужки зробити це публічним, запросивши на це ток-шоу до студії саму співачку і представника НСТУ, який вів ці переговори. Тоді б і MARUV могла б відповісти на численні звинувачення на свою адресу, які звучали протягом більш як години ефіру.

На 24-му каналі тему згадував Артем Овдієнко у програмі «ProНовини». Ведучий висловлює власні суб’єктивні думки, ніяк не маркуючи їх як свої, що грубо порушує стандарт відокремлення фактів від думок.

«Більшість українців не бачать нічого поганого у співпраці з росіянами, не бачать нічого поганого у тому, щоби працювати на окупантів та щоби їх розважати. <…> Голосували за MARUV, про яку знали, що вона гастролює Росією. Але це чомусь не стало для нас ознакою зради, чомусь аж ніяк нас не обурило і ми учора віддали за неї свої голоси. <…> Я і досі не перестану дивуватися нашій з вами безхребетності та нерозбірливості. <…> Більшість українців не бачать проблеми у тому, що вона розважала окупантів».

Як на мене, це все є повністю безпідставними узагальненнями, коли більшість із тих, хто голосував у нацвідборі «Євробачення» (а це лише 167 тисяч людей) ведучий ототожнює з більшістю всіх українців. Ну і фактична помилка, оскільки фінал відбувався не «учора», а для понеділка — позавчора (у суботу).

Ведучий також показує, що не поцікавився бекґраундами, готуючи програму: «Національний мовник, який не спромігся хоча б попереднє опитування серед конкурсантів влаштувати». За угодою між НСТУ і СТБ, відбором конкурсантів займається СТБ.

Маніпулятивною є й думка, з якою ведучий перейшов до теми виборів: «…Це можна вважати репетицією майбутніх президентських виборів. <…> Так само, як не мають українці претензій до MARUV, так само вони не мають претензій до Володимира Зеленського, якого лише нещодавно підловили, що він трохи прибрехав про профінансовану російським урядом діяльність своїх тамтешніх російських бізнесів».

У програмі «Про головне з Лесею Вакулюк» ведуча каже: «Соцмережі бурхливо обговорюють вибір співачки MARUV на “Євробачення”, мовляв, за неї віддали свій голос ті, хто голосуватиме за Зеленського. Тема нацвідбору на міжнародний пісенний конкурс не вщухає вже кілька днів. Крім звичних дискусій: добре співає — погано співає, добрий номер — поганий номер, цьогоріч додалося ще кілька критеріїв. Отже Крим наш чи російський, є війна на Донбасі чи нема, виступає виконавець із гастролями в Росії чи не виступає там. Власне й MARUV, за яку максимум голосів віддали глядачі, як і ряд інших виконавців-претендентів, цей тест не пройшла, адже чіткої відповіді, що відбувається на Донбасі, вона дати не могла <…> Останнє слово було за колегією Суспільного мовлення, з ними переможці нацвідбору підписують контракт. Там наполягли, щоб MARUV скасувала виступи в Росії. Вона ще й обурена, мовляв, на неї тиснули. Однак хто знає, які б заяви ми почули від неї на “Євробаченні”, якби не тиск громадськості».

Тут, звісно, є порушення стандарту балансу думок, бо всі ці питання ведучої журналістам програми слід було поставити самій співачці, а не проголошувати їх риторично у студії. Крім того, є фактична неточність, оскільки про скасування запланованих гастролей співачки в РФ в умовах контракту не йшлося. У сюжеті на цю тему, теж із порушенням стандарту балансу думок, цитуються дописи з соцмереж однозначні проти MARUV.

На каналі «Еспресо» тема обговорювали у «Вашій свободі» ведучий Олександр Лащенко і продюсер та телеведучий Ігор Кондратюк. Ведучий програми повідомив, що редакція вела переговори із представниками співачки, щоб вона долучилася до цього ефіру, але зрештою ті відмовилися від цієї пропозиції, і зв’язувалися з членкинею правління НСТУ Олександрою Кольцовою, але вона, пославшись на зайнятість, не взяла участі в програмі. Таким чином, «Ваша свобода» того вечора була єдиною програмою, яка дотримала стандарту балансу думок, доклавши необхідних зусиль, щоб обидві сторони конфлікту були представлені в ефірі.

На каналі ZIK тема не обговорювалася.

Тема 2: Одноразова виплата пенсіонерам із мінімальною пенсією й індексація пенсій із 1 березня.

На каналі «112 Україна» тема розглядалася у студії з гостем Сергієм Тарутою. Попри те, що ведучий Полуєв періодично декларує, що «ми не нав’язуємо висновків, їх ви маєте робити самостійно», ведучі постійно роблять власні висновки й оцінки, не авторизуючи їх як належить. Так, ведуча Ганна Степанець одразу ж після декларації Полуєва й дає оцінку, й робить висновок: «Щедрою рукою. Кому і наскільки уряд планує збільшити соціальні виплати вже з наступного місяця. <… > Вибори — це час небачених можливостей».

Ще кілька прикладів — ведучий: «Як там жартують, давайте зробимо вибори раз на рік і не в два тури, а в 12, щоб українці кожен місяць щось отримували від політиків. <…> Чомусь так дивно стається, за дивним збігом, щасливим збігом обставин, що якраз березень і квітень, це ці місяці, коли українські пенсіонери отримають ці доплати <…> Вони якраз отримають це перед першим і другим туром президентських виборів. Що це за щасливі обставини»?

Ведуча: «Знову ж таки отримали можливість якраз перед виборами, як не дивно. Вже у березні-квітні українцям, які отримують мінімальну пенсію, нарахують одноразову доплату 2410 гривень. <…> А хто з них <з урядовців> живе на зарплату?»

У свою чергу кандидат у президенти Тарута (нагадаю, не представлений ведучими як кандидат) зосереджується на різноманітних обвинуваченнях на адресу влади у підкупі виборців: «Команда президента по всей стране, и мы слышим сигналы, пытается подкупать, подкупать, подкупать. Очень жёстко заявил Аваков, и против него сейчас льется огромное количество негатива и возможна провокация. Это сигнал, что возможно боится окружение Порошенко подкупа. Они решили теперь другим путем все-таки дать те же деньги».

Звинувачує Порошенка, Гройсмана, Гонтарєву, «которая забрала у каждого украинца по 78 тысяч», кілька разів каже, що уряд в одних пенсіонерів забере, а іншим дасть, не пояснюючи, що саме він має на увазі, а ведучі не просять його пояснити. Так само як не просять його навести докази твердження, що соціологія неправдива, а «у Порошенко от лидеров — огромная дистанция». Ведучий Полуєв висловлює бездоказове припущення, що доплату отримають не всі пенсіонери, а лише лояльні, бо цю індексацію пов'яжуть із «так званою сєткою, коли збирають дані лояльних до влади, до діючого президента пенсіонерів, громадян тощо».

На 24-му каналі тема згадувалася у «ProНовини». Ведучий Артем Овдієнко висловлює велику кількість власних оцінок, висновків і припущень, не авторизуючи їх щоразу: «Усі ті податки, що були офіційно отримані українським бюджетом від розмитнення “євроблях”, офіційно тепер витратять на підкуп виборців. Ідеться про майже 14 мільярдів гривень. І цих грошей буде цілком достатньо, щоб на жаль, а для когось на щастя, забезпечити на прийдешніх виборах перемогу Петру Порошенку. <…> Ці живі гроші з податків одразу ж спрямували на купівлю прихильності українців до Петра Порошенка, або ж, простими словами, на підкуп пенсіонерів. І це є самий банальний підкуп, назвати це якось інакше дуже складно. Самі посудіть, ні з того, ні з сього українська держава в особі чинного президента сьогодні зажадала виплатити вітчизняним пенсіонерам по 2400 гривень разової грошової допомоги. І поганого нібито нічого ж нема, адже дадуть ці гроші справді нужденним, тим, хто отримує нині мінімальну пенсію. Шкода лише, що згадали про них лише напередодні виборів. І саме такий час цього аттракціону небаченої щедрості і наштовхує на думку, що це в жодному разі ніяка не допомога від щирого серця, а заздалегідь продуманий цинічний підкуп виборців, який менше з тим дозволить Петру Порошенку пройти у другий тур».

У сюжеті Оксани Тропотяги (який крім цієї програми було без змін пізніше повторено і в програмі «Про головне») критика того, що з 1 березня почнеться індексація пенсій на 17 %, теж базується на власних неавторизованих висновках і оцінках, недостовірній подачі фактів і суб’єктивних думок («в уряді кажуть», «переконують чиновники», «вважають експерти»): «За місяць до виборів — саме час боротися з бідністю. <…> В уряді кажуть: настільки успішно розмитнюють “євробляхи”, що в бюджеті з’явилися додаткові кошти. <…> А те, що його пропонують саме перед виборами, — це, звісно, співпадіння, переконують чиновники, як і монетизація субсидій, яка теж стартує у березні. Цікаво, що монетизація — це експеримент, потім від нього можуть взагалі відмовитися, але перед виборами 4 мільйони сімей все ж отримають від влади по 1,5 тисячі гривень. Це банальний підкуп, вважають експерти».

В ролі «експертів» у сюжеті виступають: Андрій Павловський, представлений як «експерт з соціальної політики», насправді ж політик, народний депутат двох скликань, член партії «Батьківщина», і Олександр Солонтай, представлений як «експерт з політики», насправді теж політик, очільник партії «Сила людей». Ще одна оцінка авторки сюжету: «Президент виправдовується, це — не підкуп, у нього все йде по плану». Насправді, як це видно із синхрону президента, він зовсім не «виправдовується», радше навпак — пишається тим, що робить. Сюжет закінчується думкою-узагальненням: «Щоправда, після виборів про пенсіонерів зазвичай забувають».

Так само суб’єктивні неавторизовані думки і недостовірні узагальнені посилання висловлює ведуча програми «Про головне» Леся Вакулюк: «І перший місяць весни плідний на ще один жест від уряду — монетизація субсидій. Чотири мільйони українськиїх сімей отримають по 1,5 тисячі гривень готівкою на руки. Це наразі експеримент, від нього, кажуть у владних кабінетах, можуть і відмовитися. Але знову ж таки поекспериментувати чомусь вирішили у березні, за місяць до виборів. Вдамся зараз до сленгу і процитую відому фразу, закінчення якої ви, думаю, знаєте: “Совпадєніє”?».

Загалом обидві програми каналу за рахунок згаданих порушень стандартів подають інформацію негативно для влади загалом, президента-кандидата і уряду.

На каналі ZIK у проекті Vox Populi оцінював одноразову виплату колишній генпрокурор Святослав Піскун. Сам формат програми не є журналістикою, а Піскун — не є кваліфікованим експертом у цій тематиці.

На каналі «Еспресо» тема коротко згадувалася у «Великому вечорі з Василем Зимою» просто як інформація. На каналі NewsOne і на Прямому каналі тема не обговорювалась.

26 лютого (вівторок)

Тема 1: Розкрадання в «Укроборонпромі» і звинувачення в цьому на адресу першого заступника секретаря РНБО Гладковського і його сина.

Тема 2 (у цьому ж контексті): Заява Тимошенко про імпічмент президенту і спроба ряду фракцій створити в парламенті тимчасову слідчу комісію.

Канали часто обговорюють обидві пов’язані теми разом. З точки зору суспільної важливості, перша тема, безумовно, є головною темою дня, тема імпічменту (попри свою епатажність) є похідною і явно другорядною (з огляду на практичну нереальність самого імпічменту а також недієвість в українських реаліях тимчасових слідчих комісій ВР). З цієї точки зору, у вівторок було доволі показовим, зокрема те, на які місця і в якій послідовності за версткою ставили їх у різних своїх програмах різні канали і скільки ефірного часу їм приділяли.

Загальним для всіх каналів було грубе порушення стандарту балансу думок. Жодний канал не робив спроб (принаймні про такі спроби жоден із каналів не повідомляв) взяти коментар у самих обвинувачених Гладковських, старшого й молодшого. Так само, як ніде не позначені спроби редакцій, якщо вже не взяти коментар (що, зрозуміло, є малореалістичним), то принаймні спрямувати інформаційні запити на такі коментарі самому президенту, який призначав і до цього дня тримав на посаді Гладковського-старшого. Попри обвинувачення, які лунали в ефірах окремих каналів, на адресу Генпрокуратури, військової прокуратури і «Укроборонпрому», так само редакції не намагалися брати коментарі там. Усі задовольнялися лише тими коментарями, які окремі з цих установ продукували самі. Але ці офіційні коментарі давали відповіді не на всі, і не на основні питання за темою.

Є ще один прикметний момент, який стосується більшості телеканалів. У порушення стандарту точності й етичної професійної норми щодо неупередженості до обвинувачених, формулювання журналістів майже на всіх каналах такі, що вони говорять про начебто вже доведену провину фігурантів цього скандалу, а не про підозрюваних у цих злочинах.

На каналі NewsOne тема розглядається у «Великому вечорі з Діаною Панченко». Умовно баланс думок у студії дотримано (у сенсі: представник владної фракції — представник опозиційної). Не зовсім зрозумілим є вибір конкретних персоналій гостей. Якщо Юрій Мірошниченко, представник «Опозиційної платформи — За життя», є головою підкомітету з питань реформування пенітенціарної системи Комітету ВР з забезпечення правоохоронної діяльності, що десь віддалено ближче до теми розгляду, то представник фракції БПП Олексій Мушак є радше експертом з аграрної політики. Логічним було б узяти від БПП народного депутата, який спеціалізується на питаннях оборонного комплексу або на правових питаннях. Заявляючи тему, ведуча наводить цитатами реакції на журналістське розслідування речника президента Святослава Цеголка, самого Гладковського і реакцію «Укроборонпрому». Разом із тим — чомусь синхрон народного депутата і співзасновника «Опозиційної платформи — За життя» Вадима Рабиновича, в якому той нагадує обіцянку Порошенка «відрубати руки» тим, хто крастиме в армії.

Представник БПП Мушак протягом обговорення постійно повертається до думки, що це передвиборна атака на президента. І постійно нагадує, що президент «швидко і якісно відреагував». З цього видно, що він не компетентний говорити по суті обговорюваного. Ведуча Панченко у своїх питаннях до гостей вдається до емоційних оцінок, негативних стосовно чинної влади: «Ви так зараз говорите, начебто в принципі те, що ми з вами обговорюємо, це такі нормальні речі, буденні. Коли президент говорить, що повідрубає руки тим, хто заробляє на армії, а при цьому у нас такі, за словами журналістів, зловживання».

«Чи пам’ятаєте ви бодай одну справу гучну, яка би в Україні за останні 5 років дійшла до свого логічного завершення у вигляді вироку суду та відбування покарання, антикорупційну? Починаючи від рюкзаків Авакова, справу Мартиненка і так далі, і так далі, і так далі. Далі, ніж скандал, справи не було. Чи сподіваєтеся ви тут на справедливість і на справедливе розслідування, головне?»

На цю ж тему на каналі говорить Дмитро Співак у «Суб’єктивних підсумках». Сам формат програми — за визначенням є суцільною маніпуляцією, він поза межами журналістики. Канал надає ефір політику (Співак є депутатом Одеської міськради), який емоційно висловлює свої суб’єктивні погляди на різні події з позицій того політичного табору, на який він працює.

На Прямому каналі тема обговорюється в «Прямому ефірі». Тут однозначно головну тему дня навіть не ставлять на перше місце, спочатку більше години в студії обговорюють питання повернення Криму крізь умовно призму того, як різні кандидати в президенти планують повертати Крим (тема, безумовно, надважлива, але не конкретно для цього дня). Заявляючи тему «Укроборонпрому», ведуча Світлана Орловська намагається власними оцінками применшити масштаб події: «Ну і зараз інша тема, більш проста, звична, вибори, скандали, скандал в оборонці».

(Тут прикметно, що пізніше в ефірі цього ж каналу Євген Кисельов у «Підсумках дня», навпаки, назвав цю тему «наверное, самой главной темой сегодняшнего дня»). Ведучі «Прямого ефіру» дуже коротко дають основні факти і наводять пряму мову представниці президента у парламенті Ірини Луценко: «“Укроборонпром” буде подавати в суд на це розслідування цього журналіста, 15-го року. Особисто Гладковський, наскільки я знаю, також буде подавати в суд, для того, щоб журналіст або спростував, або підтвердив, надав беззаперечні факти. Складається дуже цікаве враження. Як тільки ми почали говорити про розкрадання в армії в попередні періоди, зразу з 15-го року витягнулася якась інсинуація і вкинулася зараз перед виборами».

Ця теза і в наступні дні в «Прямому ефірі» буде звучати від ведучих неодноразово. Втім, у вівторок ведучі не дали гостям можливості обговорити цю тезу, натомість Микола Вересень тут же змінив фокус теми в бік другорядної, похідної події: «Лідерка Батьківщини Юлія Тимошенко вирішила скористатися ситуацією та заявила про початок процедури імпічменту президента України. Вона каже, що факти від журналістів засвідчили, що оточення президента причетне до цих схем».

Ведуча ж цитує таке:

«В Адміністрації Президента ініціативу Тимошенко вважають популізмом та зауважили, що в Україні немає закону про імпічмент. Згідно статті 111-й Конституції України підставою для імпічменту є державна зрада. Разом з тим в Україні немає закону про імпічмент, тобто самої процедури, як притягнути президента до відповідальності, немає».

Цей фрагмент є маніпулятивним. По-перше, повна недостовірність посилань («в Адміністрації… вважають… та зауважили») — хто це «вважає» та «зауважує», нема посилання, звідки це взяли самі ведучі програми. По-друге, ведуча не позначає чітко межі цитати, тож незрозуміло, чи в АП було сказано лише те, що в першому реченні, чи в двох реченнях, чи в усіх трьох. Незалежно від авторства, тут є критична неточність, адже в 111-й статті Конституції підставами для імпічменту є вчинення президентом «державної зради або іншого злочину». Якщо так сказали в АП, ведуча повинна була їх виправити, навівши повністю цю цитату з Конституції, якщо це були слова самої ведучої — то це було свідомою маніпуляцією. Крім того, неправдивим є твердження, що «самої процедури немає». Процедура описана в Конституції, яка є законом прямої дії. Тому парламент має всі можливості для проведення імпічменту, унеможливлює його не відсутність процедури, а те, що нинішній склад ВР неспроможний дати для успішного завершення імпічменту ¾ голосів від конституційного складу.

У подальшому обговоренні вже теми ініціативи Тимошенко Вересень нагадує бекґраунд, але за рахунок власних оцінок надає йому глузливого забарвлення на адресу лідерки «Батьківщини»: «Ну і тут треба зазирнути в соціальні мережі, а вони завжди нам про щось нагадують, цього разу вони нагадали, що пан Порошенко не перший президент, якому пані Тимошенко пригрозила імпічментом. Імпічмент Юлія Володимирівна готувала ледь не всім президентам України, і Леоніду Кучмі, і Віктору Ющенку, і Віктору Януковичу. Леонід Кравчук тільки був позбавлений цієї прекрасної історії».

Ведучі періодично повторюють одні й ті самі маніпулятивні тези.

«І це просто так співпало, що вибори через місяць, чи там є якісь підводні течії?» (Вересень).

«Юлія Володимирівна, яка знає, що не можна влаштувати імпічмент, якби навіть був закон про імпічмент, це б тривало місяці, а вибори у нас через місяць» (Орловська).

Ці та інші обвинувачення на адресу Тимошенко і на адресу інших кандидатів чи їх прихильників висловлюють і гості. Так, народний депутат від БПП Ігор Побер каже: «Ну звичайно, це просто піар Юлії Володимирівни, піар тих, хто виходили сьогодні на трибуну — Найєм, Заліщук, Лещенко, які там хороводи навколо Гриценка водять, який про ці скандали, і ви сьогодні вже наголосшували, які були розкрадання армії. Я хочу наголосити, що за Гриценка, коли був міністром оборони, створений так званий департамент реалізації надлишкового майна. І передано йому право підпису керівнику цього департаменту, от тоді саме більше розкрадання і розграбування армії і було. <…> Я хочу сказати, що ще вчора всі російські канали кричали про імпічмент. Юлія Володимирівна прекрасно підтримала, і сьогодні вийшла з імпічментом як чорт з табакерки. <…> Як сказала сьогодні Луценко, є два варіанти, або Юля президент, а якщо ні, то вибори нелегітимні. От вона бачить, вона вже по всіх опитуваннях виходить на третє місце, вот і починаються вже ці скандали, вкидання» Ведуча підказує: «Зливи».

Звинувачення, які звучать на адресу різних політиків (Гриценка, Тимошенко, Найєма, Заліщук і Лещенка) у словах Побера, потребують слова у відповідь, але в студії немає нікого, хто міг би представляти їхні інтереси. Додає до цього Сергій Поярков, представлений ведучими як «політичний коментатор» (що є, на мою думку, невідповідним описом компетентності цього гостя в обговорюваній тематиці): «Думаю, що насправді вона побачила, що вона опинилася на третьому місці. <…> Як вони кричали, Юліни ці браття і сестри, як вони раділи, що Зеленський пішов у президенти, вони аж підскакували, <…> як він позабирає голоси у Порошенка! А от на сьогоднішній момент, я повністю погоджуюсь, Юлія Володимирівна досвідчений політик, вона не може не знати, як немає в Будапештському меморандумі процедури, як діяти, так немає і в нас в законі по імпічменту. <…> Може, вона побачила, що найбезграмотніший з усіх кандидатів Зеленський отримує найбільший рейтинг. І вона, мабуть, теж хоче проконати під саму безграмотну і теж прикинутися дурочкою. Може, вони бачать, що він дурний і за нього голосують і я теж хочу так. Не вийде!»

Частину тез активно підтримують і інші гості. Народний депутат від Радикальної партії Юрій Чижмарь наполягає: «Ніхто не сумнівається в тому, що якщо витягуються матеріали справи, які де-факто були порушеними в 15-16 роках, і витягуються за місяць до виборів, що це насамперед робиться з певною метою. І певна мета — це використати це у виборчій кампанії».

Народний депутат від «Народного фронту» Ігор Алексєєв теж нагадує, що Тимошенко, на його думку, повторює методичку російського пропагандистського ТБ. Щораз варто розмові у студії повернутися до теми розкрадань в оборонці, як ведучі знову повертаються до теми Тимошенко й імпічменту. Так, наприклад, робить це Орловська: «Ну давайте говорити про те, що Юлія Володимирівна, вона геть не дурна, да і не хоче такою прикидатися. Вона сказала слово “імпічмент”, вона прекрасно усвідомлює, що імпічменту не буде, але всі все одно обговорюють це слово “імпічмент”, і все більшу увагу в нас привертається до цієї ситуації, до цього журналістського розслідування, да? Дуже багато, до речі, кандидатів у президенти, безумовно, відреагували і на це журналістське розслідування, але впєрєді планєти всєй Юлія Володимирівна зі словом “імпічмент”. І за нею низка інших кандидатів, які безпосередньо і в стінах парламенту, лідери фракцій і навіть той, який зараз у нас перший за рейтингами — Зеленський. Своє слово сказалі всє. Це технологія, правильно? Прекрасно. Ніхто не говорить про підкуп, ніхто не говорить про “Батьківщину”, всі говорять про імпічмент».

Загалом побудова всього обговорення є алогічною. З одного боку, ведучі й більшість гостей погоджуються, що імпічмент неможливий (причому не через нереальність набрати ¾ голосів народних депутатів, а через те, що немає закону про імпічмент), а з другого — знову і знову повертаються до теми, яка для всіх учасників шоу нібито є нікчемною і є просто «піаром Тимошенко».

Традиційно для «Прямого ефіру» немає балансу думок — у студії не представлено нікого, хто міг би опонувати окремим лініям звинувачень. Просто кажучи, ніхто у студії навіть віддалено не захищає інтереси Тимошенко й «Батьківщини», на адресу яких лунає найбільше звинувачень, або кандидата Зеленського, або кандидата Гриценка. Моє враження від цього випуску «Прямого ефіру» таке: завданням було обговорити тему розкрадань в «Укроборонпромі» так, щоб нічого не сказати по суті, а відволікти увагу аудиторії на дотичні, але другорядні речі. Плюс дати порцію негативу на адресу основних конкурентів чинного президента на виборах.

У програмі «Підсумки дня з Євгеном Кисельовим» у представленні теми журналістом Юрієм Петрушевським є суб’єктивні оцінки і проводяться деякі з тих же тез, які вже звучали в «Прямому ефірі»: «Появу такої великої кількості інформації, яка може стати резонансною, ми, журналісти, називаємо “вкидом”. Але хто і для чого це зробив? Юлія Тимошенко, піднявшись сьогодні на трибуну Верховної Ради, закликала до початку процедури імпічменту президента. <…> У штабі Порошенка вкид називають передвиборчою технологією. Листування за 2015 рік опублікували тільки зараз, аби вплинути на рейтинг президента».

У подальшому студійному обговоренні основним «адвокатом» влади виступає Олексій Петров, представлений ведучим як «известный блогер». Він вибудовує певні логічні ланцюжки, які подекуди ґрунтуються на неправдивих фактах, Ведучий його не виправляє й не просить необхідних уточнень: «Неделю назад “пирамида Тимошенко”, — и совершенно случайно, спустя неделю мы получаем вот это сенсационное, в кавычках, расследование ресурса “Наші гроші”. Почему в кавычках? Что сделали ребята. Я не могу их назвать журналистами, потому что планка журналистики, к сожалению, в нашей стране опускается все ниже и ниже. Они просто взяли и озвучили, и может быть даже сняли видео уголовных дел, которые возбуждены в 15, 16, и 17 году по данным фактам. Там есть человек, обвиняемый, который находится уже за решеткой. Своего рода получился секрет Полишинеля».

Тут не зрозуміло, про якого обвинуваченого йдеться, кого вже посадили за грати. Натомість якщо мається на увазі Гладковський, то він не тільки не був під слідством усі ці роки, а до цього дня продовжував курувати оборонку в РНБО. Олексій Петров: «Тут же за уши притащен президент. Почему за уши? Я часто, когда слышу фразу «близкий друг президента», у меня такое ощущение, что у него уже человек 1000, 2000 близких друзей».

Тут теж ведучий міг би виправити гостя, адже попри такі «ощущения» блогера Петрова, Гладковський не просто найближчий друг Порошенка, але й ще його багаторічний партнер по великих бізнесах. З огляду на ці обставини, блогер Петров проводить абсолютно невідповідні аналогії: «И если взять за исходную, этот фигурант этого дела, от него провести вперед черточку до президента, связать их как-то. Тогда мы давайте вспомним дело Надежды Савченко, первого номера в списке одной политической партии, которая планировала теракт в центре Киева. Давайте проведем такую же верёвочку к лидеру этой партии».

Тут, щоправда, ведучий виправив гостя, що «только подозревается, в суде это не доказано. Я не уверен в том, что это дело дойдет когда-нибудь до суда или там не развалится». А гість продовжив: «Что происходит? Когда неделю назад в ситуации с СБУ лидер политической партии собрала пресс-конференцию, сказала, все это заказное, вообще не обращайте внимания, и так далее, и тому подобное. Сегодня шикарнейший перформанс в зале Верховной Рады: инициирует импичмент президента за месяц до выборов президента. <…> Другая политическая партия вообще предложила расстрелять. Они всех в последнее время расстреливают. То, что это заказуха, лично моё мнение, это 100 %. Я не верю в такие совпадения, когда за месяц до выборов вбрасывается кино, причем с оговорочкой, ребята еще две серии выйдут через две недели. Как раз буквально под дату голосования. <…> Люди, которые видят, как совпадают рупоры Кремля, которые грызут нашего главнокомандующего, и наши местные полезные помощники».

Тут гість, крім усього іншого, натякає, що агентами Кремля є й журналісти-розслідувачі. Серйозне обвинувачення, на яке ведучий також ніяк не реагував.

На 24-му каналі тему озвучує у програмі «ProНовини» Артем Овдієнко. Ведучий у традиційній для себе манері дає власне бачення ситуації — категорично й часто без авторизації суб’єктивних думок. Як наприклад: «Мерзотою серед чиновників нас не здивуєш. Головне питання в іншому. Головне питання, чи знав Порошенко про ці оборудки? Чи знав президент, шо на таке спроможний його давній товариш, якого він ще 20 років тому зробив своїм заступником в “Укрпромінвесті”»; «І напрочуд миттєво відреагували на це розслідування “Наших грошей” в оточенні президента. Там не стали, як зазвичай, відмовчуватися, а заявили, що Порошенко відсторонює Гладковського від виконання обов’язків на час розслідування. Звісно, це у жодному разі не визнання його провини, а лише намагання не дати резонансній справі іще більшого розголосу»; «Або ж можливо Порошенко піде ва-банк і зробить таке, що просто вразить усіх нас: він визнає, що недогледів за своїми друзями, відхреститься від Гладковського, на людях заклеймить його ганьбою і відрубає таки йому руки, як обіцяв це зробити із кожним, хто наживатиметься на армії. Утім, скажіть мені, чи наважиться президент на такий крок? Відповідь на це питання залежить від того, по-перше, чи дійсно Гладковський винний, я нагадаю, що в нас презумпція невинуватості і поки суд не оголосить свій обвинувальний вирок, усі закиди на його адресу є лиш голослівними припущеннями. А по-друге, чи повіримо ми Петру Олексійовичу, якщо він раптом почне відхрещуватися від тих своїх друзів? Чи не подумаємо ми, що то акторська гра, блюзнірство, задля виходу з патової ситуації».

Хоча інколи авторизацію власних думок Овдієнко робить: «Питання риторичне, питання віри. Я не маю на нього відповіді, і я певен, ми ніколи того не дізнаємося, але я дуже хочу вірити, що чинний президент про те все ж таки не знав. Я дуже хочу в це вірити, але при цьому маю зауважити, що зазвичай у великих корпораціях усі підлеглі копіюють манеру поведлінки власника. І я чомусь певен, що так само було у порошенківському “Укрпромінвесті”».

У сюжеті Альони Чернецької (який потім повторюється у двох випусках програми «Про головне» на цьому ж каналі) — теж велика кількість журналістських оцінок і висновків.

«Проте руки президентських друзів недоторканні. Наприклад, його давнього бізнес-партнера, тепер і заступника секретаря РНБО Олега Гладковського і його сина Ігоря. Хлопець у 22 роки розпочав цинічний, але грошовитий бізнес. <…> Доки українці по копійці збирають допомогу військовим, хлопці з бізнес-жилкою і зв’язками продають запчастини для військової техніки, завищуючи ціни в чотири рази, та ще й сумнівної якості. Часто деталі навіть не підходили до техніки, але керівництво оборонних підприємств боялося гніву батька. <…> Або ще гірше, син Гладковського перепродував оборонним заводам деталі, які їм же належали і мали бути просто утилізовані. Заробили хлопці на схемах не менше 250 млн гривень. Для посередництва використовували фіктивні фірми і навіть “Ленінську кузню”, яка тоді належала Порошенку. І це яблуко від яблуні недалеко впало. Батько, який працював в РНБО, теж продовжував заробляти на армії. <…> Гладковський відхрещується від звинувачень у цинічному збагаченні його родини на війні і на час розслідування просить призупинити свої повноваження. Проте, з другом-президентом, мабуть, боятися нічого. Жодного друга Порошенко не посадив і жодної руки не відрубав».

У сюжеті в ролі експерта виступає журналіст Іван Верстюк. Попри те, що він є журналістом-розслідувачем, загалом журналіст не може виступати експертом із будь-яких питань, крім журналістських.

У програмі «Про головне» ведуча Леся Вакулюк час від часу вдається до не авторизованих як слід оцінок, висновків і безпідставних узагальнень: «Про те, кому війна, а оточенню президента — “мать родна”. <…> Не розстрілювати, а просто оголосити Порошенку імпічмент — з такою ідеєю виступила Юлія Тимошенко, яка, звичайно, не могла не скористатися цією ситуацією, президентські ж вибори на носі, треба підвищувати свій рейтинг. <…> Сьогодні про результат кількарічного розслідування говорять усі. То як працювала хитра схема Гладковських…».

У сюжеті Анастасії Кримової про імпічмент — оцінки й недостовірні посилання на джерела суб’єктивних думок: «Із самого ранку біля парламентської трибуни гаряче. Голови фракцій вичікуються в чергу, аби обговорити скандальне розслідування про розкрадання в оборонці найближчим оточенням Петра Порошенка. Слів не добирають. <…> В Адміністрації Президента вже відповіли: імпічмент неможливий, бо немає відповідного закону, однак експерти кажуть, що процедури, яка закріплена в Конституції, достатньо, однак втілити її майже нереально. Але хоч до кінця березня імпічмент Порошенку не оголосять, скандал із розкраданням в армії може вдарити по його і так нестабільному рейтингу».

У студії ж обидві теми обговорювалася ведучою цілком коректно з віце-спікеркою парламенту Оксаною Сироїд.

На каналі «Еспресо» у «Великому ефірі з Василем Зимою» стартове повідомлення більше про реакції, ніж про основну тему: «Президент підтримав відсторонення Гладковського від виконання обов’язків першого заступника секретаря Ради нацбезпеки та оборони на час розслідування у гучній справі, яка мала початок учора після того, як журналісти озвучили певну інформацію. Про це повідомив речник глави держави. Президент вимагає від правоохоронців термінової перевірки інформації. Напередодні журналісти повідомили, що син Олега Гладковського був учасником мільйонних схем, які могли привести до розкрадання в оборонному комплексі. Державні оборонні підприємства начебто переплачували за товар у 2–4 рази, купуючи у фірм-посередників. Цю тему ми детально обговоримо в студії. Є заяви, підписані від Блоку Петра Порошенка, є заяви від інших фракцій. Тим часом, у парламенті хочуть створити тимчасову слідчу комісію з розслідування зловживань під час закупівель в оборонній сфері. Під куполом почали навіть збирати підписи за відповідну постанову. Її вже підтримали у “Батьківщині”, мається на увазі фракція, та “Самопомочі”».

Ведучий обіцяє обговорити цю тему пізніше. Загалом у мене склалося враження, що власне тему розслідування «Наших грошей» ведучий намагається обговорити похапцем. У тривалому ефірі (майже дві години) для, безумовно, головної теми дня ведучий знайшов сумарно трохи більше 8 хвилин, а обговорювати цю тему з гостями почав за 5 хвилин до кінця ефіру своєї програми. Більше ефірного часу було присвячено обговоренню теми імпічменту з народними депутатами Ігорем Лапіним (фракція «Народний фронт») і Тарасом Пастухом (фракція «Самопоміч»). Ведучий підвівся до теми іронічно про Тимошенко:

«Юлія Тимошенко сьогодні у Верховній Раді України заявила, що вона ініціює процедуру імпічменту президента України Петра Порошенка. Ми вирішили зібрати такий бек щодо цієї пані політикині. Вона ініціювала неодноразово вже процедури імпічменту. Це стосувалося і Віктора Януковича, і Віктора Ющенка і навіть Леоніда Кучми. Ну Кравчук, тоді ще була Юлія Володимирівна молода, пішла в бізнес-діяльність за Кравчука, тому тоді вона не ініціювала цю процедуру. Але всі президенти, вони свого часу налякалися через заяви Юлії Володимирівни, що вона розпочинає процедуру імпічменту проти президента, хоча в Україні немає закону про імпічмент президента, якщо ви цього не знали, то я вам скажу».

Ведучий не виправляє неточностей, які каже один з гостей, нардеп Лапін: «Це вже четверта спроба пропіаритись на темі імпічменту. Я вважаю, що це одна із політтехнологій Юлії Тимошенко. Кожного разу вона, ідучи на вибори, оголошувала імпічмент діючим президентам».

Тим часом імпічмент Януковичу Тимошенко намагалася ініціювати 8 травня 2010 року, коли до найближчих виборів було 2,5 роки. А імпічмент Ющенку — 24 грудня 2008 року, коли до найближчих виборів було більше року. Обидва цих випадки ніяк не були пов’язані з наближенням виборів. Ведучий, повертаючись наприкінці програми до теми журналістського розслідування про розкрадання на оборонці, каже таке: «Іще одна гучна тема вчора була озвучена журналістом Бігусом, BIHUS.info. Інформація про розкрадання в оборонній сфері. Сьогодні поїхали до одного з фігурантів цієї історії представники “Нацкорпусу” додому там його ганяти. Є заява від Гончаренка, Блок Петра Порошенка, який сказав про те, що інформація про розкрадання в оборонній сфері — це злив із кримінальних справ, які купили у прокуратурі. Ну злив, в принципі, це ще одна кримінальна справа, яку купили в прокуратурі, в кого купили? Тобто ваша думка, це все ж таки політичне забарвлення чи це дійсно журналісти одержують якусь інформацію невідомо від кого, від так би мовити незацікавлених напевне джерел. Треба розстріляти? Що це дуже чесна третя сила, яка бореться в тилу врага?»

Тут численні оцінки і припущення, які чітко показують зневажливе ставлення ведучого до результатів роботи своїх колег. Крім того, викликає сумнів компетентність народного депутата Гончаренка в тому, що він каже як факт, хоча це не більш ніж його припущення. Народний депутат Лапін артикулює чотири позиції: що президент швидко відреагував, відсторонивши Гладковського і закликавши правоохоронні органи провести розслідування. Що він «дуже хотів би мати в любому випадку обвинувальний вирок суду. Або проти винних осіб, або проти тих, хто дискредитує і зводить наклепи» (це натяк на журналістів). Що суспільство вимагає «все і сьогодні», а треба провести розслідування. І виправдання контрабанди запчастин для бронетехніки з Росії:

«В 15-му році дійсно могли бути моменти щодо придбання в Росії запчастин для нашої бронетехніки. У нас бронетехніка була радянського виробництва і запчастини випускалися, багато з них лише в Росії. Офіційно контракти заключити не могли. Можливо, це і відбувалось. Але це мало би робитися тоді спецслужбами, а не двума прибліжонними чи дітьми тих чи інших прибліжонних».

Коли ж народний депутат Пастух почав говорити про те, що люди обурені, бо тепер побачили, що це все не поодинокі випадки розкрадань на рівні директорів і окремих генералів, а ланцюжок веде на саму гору, Зима його перебиває словами: «Поки що доказів немає, є якась там злита інформація, якісь листи там, невідомо що»… «Підсумовуючи» тему, ведучий робить кілька маніпулятивних тверджень, по-перше, намагаючись піддати сумніву результати журналістського розслідування, по-друге, відволікти увагу на інших політиків, які до теми мають дуже опосередковане відношення:

«Ну і знову ж таки люди, вони люблять поостріше, навіть цей Зеленський озвучив там якусь інформацію з цього приводу, щось теж він там сказав, щось теж він там сказав. От як Ляшко — розстрілять президента, всіх розстрілять, ну там ось якось так. <…> Це поки що не докази, це поки що інформація, злита невідомо ким, відомо кому, а невідомо ким. <…> У нас уже були розслідувачі, які зливали інформацію, вони так її озвучували, тепер вони сидять у Верховній Раді ті розслідувачі, все у них нормально, класно, все у них добре, тепло, зарплату виплачують вчасно і квартири вони купують. Дуже вони розслідували. Просто так розслідували, що бувало слів не вистачало на це все дивитися. <…> У нас поки що тих розслідувачів, які дійсно віддали життя чимало є, зокрема і Георгій Гонгадзе, а дуже багато розслідувачів сидять сьогодні у Верховній Раді України, які теж дуже багато все розслідували і всі їм вірили, а тепер уже не знають, в який бік плювати».

У програмі «Вердикт» із Сергієм Руденком обидві теми обговорюються з гостем Романом Безсмертним, представленим як «політик і дипломат». Про те, що він є кандидатом у президенти, не сказано нічого (щоправда, Безсмертний протягом програми за себе відкрито не агітує, але все, що він каже є нищівною критикою Порошенка і влади загалом). У програмі знову — на перше місце поставлено другорядну тему імпічменту. Перше питання до гостя ведучий починає так:

«Ми тут у цій студії вже згадували про це одвічне протистояння Юлії Володимирівни та Петра Олексійовича упродовж останніх 15 років. От новий виток цього протистояння».

Тут є маніпулятивний момент — ведучий намагається тему імовірних розкрадань в оборонці найближчим оточенням президента звести до якогось персонального політичного протистояння. Але гість повертає розмову на крадіжки в Укроборонпромі. Він виступає з позицій звинувачення влади і особисто президента. Він неодноразово нагадує про те, що питання зміни керівництва оборонного комплексу і заступника секретаря РНБО Гладковського ставив у 2015 році ще прем’єр-міністр Яценюк, отже про факти крадіжок президентові було відомо ще три роки тому. Безсмертний також заперечує провину екс-начальника Генштабу ЗСУ Володимира Замани, якого СБУ звинувачує в державній зраді і в діях, що призвели до зниження обороноздатності країни в роки президентства Януковича. Натомість ведучий знову і знову намагається повернути гостя до обговорення теми «персонального протистояння Порошенка і Тимошенко»: (після рекламної паузи) «Говоримо про протистояння між Юлією Тимошенко та Петром Порошенком. Юлія Володимирівна сьогодні заявила про те, що розпочне процедуру імпічменту президенту Петру Порошенку»; «Давайте поговоримо про це протистояння, яке ми зараз спостерігаємо між Юлією Тимошенко та Петром Порошенком. Чи не може в цій ситуації цим протистоянням скористатися хтось третій? Ну третій, четвертий, хто йде там в президентському рейтингу. Фактично, Юлія Тимошенко і Петро Порошенко працюватимуть на знищення, як у 2005 році, коли у Ющенка просто не було вже вибору. Коли він сказав, що, знаєте, ідіть. І ти, і ти іди з влади».

У програмі «Ваша свобода з Олександром Лащенком» теж із самого початку йде тема імпічменту і заявляється теза про персональне протистояння: «Отже черговий, можна сказати, передвиборчий скандал. Юлія Тимошенко заявила у Верховній Раді про необхідність імпічменту після розслідування про нібито розкрадання оборонки оточенням Петра Порошенка. <…> Отже, якщо ширше дивитися на це питання, хоча саме розслідування дуже важливе, Тимошенко проти Порошенка — сутичка стає все жорсткішою».

Щоправда, «Ваша свобода» була набагато ближчою до дотримання стандарту балансу думок, тому що у студії таки були реальні представники двох політичних опонентів: народний депутат Сергій Соболєв (фракція «Батьківщина») і народний депутат Олексій Гончаренко (фракція «БПП»). Час від часу вони збивалися на суперечку, перекрикуючи одне одного, але певна кількість аргументів сторін усе ж прозвучала. І якщо аргументи представника БПП були стандартними (вже згадані вище), то аргументи представника «Батьківщини» були важливим доповненням до загальної картини основних подій дня. Крім того телефоном до програми долучився й автор журналістського розслідування Денис Бігус, щоправда, до вже сказаного у своїй програмі він не додав нічого, але принаймні дав відповідь на закид, чому розслідування з’явилося саме зараз, а не раніше.

На каналі ZIK тема згадувалася в новинах і в неформатній програмі Vox populi на «питання редакції» з цієї теми відповідав народний депутат від «Народного фронту» Ігор Гузь, явно не компетентний саме в цій тематиці.

На каналі «112 Україна» тема згадувалася лише в новинах.

27 лютого (середа)

Тема 1: Продовження теми «Укроборонпрому»

На Прямому каналі тема продовжує обговорюватись у ток-шоу «Прямий ефір». Дається пряма мова генпрокурора Юрія Луценка, який підтверджує контрабанду з Росії запчастин для бронетехніки, каже, що вважає це прийнятним, а неприйнятною вважає «грубу наживу на такому бізнесі». Решту офіційних заяв цитують ведучі:

Орловська: «Натомість у Генпрокуратурі заявляють, що журналісти не викрили оборудки, а просто випередили слідство. Факти про розкрадання, які публікували BIHUS.info — ніщо інше, як злиття інформації».

Вересень: «Цю справу Генпрокуратура і НАБУ розслідують вже давно, два роки, сказав пан Луценко і додав: медійники оприлюднили його тоді, коли справа була на фініші і вже незабаром в Генеральній прокуратурі обіцяють навіть виголосити підозру фігурантам, щоправда, їхні прізвища поки що тримаються в секреті. Їм інкримінують несплату податків при закупівлі техніки. Поки в НАБУ нарахували 22 млн збитків для державного бюджету. І мені головне питання, а хто ці люди, які розповіли журналістам, яке видало слідство?»

Хтось із гостей (на загальному плані не видно, хто саме): «Слідчі».

Вересень: «От я, власне кажучи, чекав чомусь саме цієї відповіді».

У всьому цитованому ведучими є логічна суперечність, якої вони чомусь не помічають. Якщо журналісти BIHUS.info «просто випередили слідство», чому те, що оприлюднено журналістами, жодним чином не корелює з тим, що презентував генеральний прокурор? Журналісти кажуть про розкрадання бюджетних грошей через завищену в 2–4 рази ціну фірмами-прокладками, а генпрокурор каже про ухилення від сплати податків при закупівлі техніки. Журналісти кажуть про збитки держбюджету в 250 млн гривень, а генпрокурор — про 22 млн і так далі. І головне питання — генпрокурор каже про Гладковських чи про якихось інших підозрюваних? Усі ці суперечності не зацікавили ведучих, натомість Вересня цікавить лише те, хто злив журналістам інформацію — питання важливе, але зовсім другорядне в цій темі. Євген Балицький, нардеп від «Опозиційного блоку» каже:

«И то, что генеральный прокурор начинает оправдывать контрабанду, то есть начинает оправдывать практически преступление, защищая своего кума, лично мне это сразу же кажется очень неприятным, как минимум, это человек без образования и он такие вещи себе позволяет. Если это нарушение закона, то это нарушение закона».

Тут його дружно ведучі з іншими гостями починають перекрикувати, репліками типу «ну хорош уже», «ваші погляди нам відомі, ви хочете, щоб Путін виграв війну», «давайте помовчимо» і тому подібними. Ведучий Вересень намагається передати слово іншому гостю, а потім уже сам перекрикує Балицького, апелюючи до того, що «я ведучий тут». Зрештою на репліку Балицького: «Вы хотите, чтоб тут было комсомольское собрание?» Вересень відповідає: «Ні, я хочу, щоб тут був бардак, і щоб ви говорили, а всі решта тут мовчали». Мені це нагадало те, як перекрикують «неправильні» спічі гостей на російському пропагандистському телебаченні, тільки тут, на відміну від шоу Кисельова чи Соловйова, ведучим не завжди вдається повністю не дати гостю сказати, те, що він думає. І ситуація перекрикування у студії повторювалася ще не один раз, у тому числі з переходом на особистості (як-от репліка ведучої на адресу нардепів «вєлікіє політікі!»).

На репліку свободівця Михайла Головка, що ті, хто розкрадав військовий бюджет, мають бути покарані, ведучий каже: «Або, якщо це все неправда, треба буде перед ними вибачитися. Правильно ж?». Головко запитує: «Перед ким»? Вересень: «Ну якщо це все неправда». Головко: «Ви вірите в це»? Вересень: «Взагалі я вірю в суд. Я їх не знаю особисто. Це не мої родичі, як я можу вірити чи не вірити. <…> «Якби у мене були мільйони, а Україна воювала б з іншою країною, я б за свої гроші з насолодженням завозив би за свої гроші контрабандою все для війська. Оце я кажу про свою позицію. І коли хтось каже, ой все одно це порушення закону. Під час війни військові закони головні, головний закон перемога, а не шось інше».

Ведучий тут правий у тому, що поки провину не доведено в суді, її не можна називати наявною. Але паралельно ведучий продовжує обґрунтовувати тезу «нормальності» контрабанди, заявлену генпрокурором. Далі Головко каже: «А вкрасти українські деталі і вивезти за кордон супротивнику — це перемога»? Тут знову обидва ведучих починають перекрикувати гостя. Орловська: «Коли це буде доведено, тому що вірю, знаєте, як на цвєточку: вєріт — нє вєріт, к сєрцу пріжмьот, куда-то пошльот. Так не можна! Так не можна»! А Вересень: «Ви ж теж можете сказати, що ви щось вкрали, а я можу сказати, що я не вірю, правда»? Такий рівень аргументації періодично звучить у студії «Прямого ефіру».

Фінальний виступ ведучого такий: «Я просто хочу сказати, що Україна не унікальна. І коли я чую, що розкрадання під час війни — це неприпустимо, я думаю: а чи були в історії людства війни, де не крали? Де б не заробляли? Був один бодай виняток в давній Греції, в Шумерії, в даньому Єгипті, щоб не крали під час війни, не заробляли на крові? Така людська природа!»

Мені здалося, що ця кода була заготована заздалегідь. Вона підсумовує всі зусилля ведучих на відволікання уваги аудиторії від основних питань, які на цей момент є за темою, і на просування думки, що «нічого виняткового не сталося», яку ведучі й кілька гостей програми намагалися просувати протягом усього обговорення теми в студії.

На 24-му каналі тема розглядалася у програмі «Про головне з Лесею Вакулюк». Із порушень стандартів тут, як і на інших каналах, неточність визначень і в словах ведучої, і в сюжеті: про підозрюваних скрізь йдеться як про злочинців, як про доконаний факт: «Як оточення президента наживалося на війні». Або: «До схеми причетний бізнес-партнер президента, заступник голови РНБО Олег Гладковський, його син Ігор, а також очільник “Укроборонпрому” Павло Букін, колишній працівник концерну Віталій Жуков та керівники оборонних заводів. Вони налагодили поставку оборонним підприємствам російської неякісної контрабанди за завищеними цінами». Балансу думок тут також не дотримано, слова обвинуваченим канал не надає.

Натомість є баланс думок у другій лінії конфлікту. У програмі слово відеозв’язком надається авторці розслідування Лесі Івановій, яка дає відповідь на закиди генпрокурора Луценка в тому, що журналісти начебто завадили успішному розслідуванню ГПУ, й на закиди багатьох політиків у тому, що розслідування вийшло в ефір саме на фініші передвиборної кампанії, тобто на користь певних кандидатів у президенти.

У студії тема обговорюється з Андрієм Садовим (власником телеканалу), якого коректно представлено і як мера Львова, і як кандидата у президенти. Він не агітує за себе, але агітує конкретно проти кандидатів Порошенка й Тимошенко. Ведуча не робить йому зауважень.

Пізніше на каналі тема обговорювалася у програмі «Що це було». Ведучим програми є народний депутат України Сергій Лещенко. Попри те, що він є колишнім журналістом-розслідувачем, важко оцінювати дотримання стандартів і наявність маніпуляцій із формальної точки зору. Маніпулятивним є сам момент виступу політика в ролі журналіста. На відміну від повного неформату «Суб’єктивних підсумків» на каналі NewsOne, журналістські вміння та майстерність Лещенка в мене не викликають сумнівів, але при цьому Лещенко-політик має в ефірі 24-го каналу свою власну трибуну, де може сам вибирати теми і просувати суто політичні меседжі у вигляді журналістики. Що він і робить.

Гостею цього випуску програми була та ж журналістка BIHUS.info Леся Іванова, авторка розслідування. Лещенко і ведуча Євгенія Моторевська, журналістка програми «Слідство.Інфо», розпитували гостю про історію самого розслідування і про можливі додаткові подробиці щодо історії з Гладковськими і «Укроборонпромом».

На каналі «Еспресо» теми торкалися у «Великому ефірі з Василем Зимою». На початку програми ведучий частково цитує, частково дає прямою мовою заяву генпрокурора Луценка, акцентуючи на тезі, що генпрокурор вважає прийнятною контрабанду деталей у країні у стані війни, але неприйнятними розкрадання. При цьому ведучий не згадує бекґраундів про результати розслідування журналістів BIHUS.info, не звертає увагу аудиторії на те, що журналісти BIHUS.info і генпрокурор говорять про різні обставини. Натомість обіцяє обговорити тему з гостями й переходить до інших тем. Протягом програми відбувається інтерактивне голосування глядачів із питання «Контрабанда з РФ необхідного для нашої армії обладнання — це зрада чи перемога?» Цей момент є маніпулятивним, адже тут штучно вип’ячується явно другорядний аспект теми.

Згодом, перш ніж перейти до обговорення цього питання з гостями студії, ведучий звертає увагу на результати інтерактивного голосування і каже таке: «Це, власне, про цей оборонний скандал, який виник із заступником секретаря РНБО і його сином через оборудки, через накручування цін і через те, що ці запчастини йшли з Російської Федерації, тому що їх просто не було звідки брати до танків і інших, скажімо, певних літаків, які теж вироблялися в Росії».

Тут знову ведучий акцентується на другорядній обставині і при цьому дає виправдання цим контрабанді. Про основні звинувачення при цьому — скоромовкою і повністю неконкретно.

Народний депутат від «Народного фронту» Юрій Береза висловлюється за контрабанду запчастин із РФ, а далі абстрактно звинувачує військову прокуратуру і персонально Анатолія Матіоса в бездіяльності. Жодних подробиць справи й імен обвинувачених журналістами не згадує. Позафракційна народна депутатка Вікторія Пташник каже взагалі абстрактно про те, що багато журналістських розслідувань, відкриваються справи, але хотілося б бачити вироки. На цьому все обговорення закінчилося. Загалом ведучий Зима цій темі у випуску присвятив трохи більше чотирьох хвилин.

На каналі ZIK гостем програми Vox populi є сам фігурант журналістського розслідування Олег Гладковський. Попри звичний формат програми, його не представляють ніяк, просто «Олег Гладковський». Стартове запитання від редакції звучить так: «В публічному просторі досі по суті ще не було вашої реакції на розслідування Дениса Бігуса і команди “Наших грошей”, тому, будь ласка, хочеться почути ваші коментарі».

На мою думку, це абсолютно беззубе запитання дорівнює «кажіть, що вам зручно казати». У ході програми анонімний ведучий поставив ще одне питання: «Чи спілкувалися ви з сином, яка його реакція?» Ну й питання від глядачів (телефоном і у Фейсбуку) були зручними для Гладковського, а інколи й компліментарними. Можу зробити припущення, що питання глядачів або ретельно сепарувалися, або ж були вигадані творцями цієї неформатної програми. Кілька прикладів цих питань:

«Я чула, як Юлія Тимошенко каже, що влада наживається на війні. І також я вже 5 років чую, що це звинувачення звучить на російському телебаченні. Поясніть, будь ласка, що відбувається насправді?»; «До цього часу вже було багато чого сказано про розслідування журналістів щодо начебто фактів корупції в концерні «Укроборонпром». Хотілося б почути вашу думку щодо оприлюдненої інформації, хоча ми фактично її почули, але, можливо, ви ще щось хочете про це сказати»; «Наскільки я знаю, ви не керуєте “Укроборонпромом”, це правда, ви член РНБО, чому ви прийняли рішення скласти повноваження заступника секретаря РНБО?»; «От в чому тут зрада, що пацани отримали нарешті, щоб обороняти нас?»; «За словами журналістів, інформацію про корупцію в «Укроборонпромі» вони отримали ще півроку тому. Чому вони оприлюднили цю інформацію саме зараз, за місяць до президентських виборів?»; «З усією цією історією, яка зараз відбувається, всі кандидати в президенти коментують, в тому числі пан Зеленський назвав всю цю історію “кабздєц”. Хотілось би почути вашу думку щодо компетенції того ж пана Зеленського в цьому питанні, так і взагалі позиції про те, що кандидат в президенти без фактів, доведених слідством, по суті звинувачує вас і тих хто там причетний?»; «После журналистского расследования очень подозрительно активизировалась Юлия Тимошенко, опять рассказывает, что собирается объявить Порошенко импичмент, заявление Зеленского то есть началась какая-то грязь. Политики вообще будут нести ответственность за эти заявления?»; «Сколько нового оружия мы поставили в армию с 2014 года и, если не тайна, расскажите, какое именно?»; «Как мне реагировать на все то, что я слышу? Хочется ж надежды. Эти журналистские расследования, они не доказаны. И дальше будет какое-то расследование. Вот посоветуйте, как человек, который в этом понимает, как нам вообще это всё фильтровать?».

Гладковський виставляє себе жертвою брехливих звинувачень і пов’язує все з виборами. Розповідає про те, що за фактами окремих зловживань правоохоронці ведуть розслідування. І розповідає про успіхи «Укроборонпрому».

У програмі «Гра з вогнем» Тетяна Даниленко в цілому коректно модерувала дискусію саме на цю тему між Юрієм Гримчаком, досвідченим політиком, нині заступником міністра з питань окупованих територій, і народним депутатом від «Батьківщини» Сергієм Власенком. У цій парі гостей вони реально опонували одне одному: Гримчак обстоював позиції влади, Власенко випробовував їх на міцність.

На каналі «112 Україна» тема згадувалася лише в новинах повідомленням про те, що «Укроборонпром» відсторонив двох директорів.

На каналі NewsOne весь прайм — програма «Український формат», яка розглядається іншим моніторингом «Детектора медіа».

Тема 2: Конституційний Суд скасував статтю Кримінального кодексу щодо незаконного збагачення держслужбовців

На каналі «112 Україна» у «Вечірньому праймі» тема обговорюється спочатку з гостем студії політтехнологом Вадимом Карасьовим (представленим як директор Інституту глобальних стратегій). Карасьов називає цю норму закону «контролем Запада над нашими элитами», а рішення КС — «кульминацией нашего западного курса». Ведучі погоджуються з гостем, сміються з його жартів і підігрують йому жартами, на кшталт Полуєвського: «Це як купі козу — продай козу. Створюємо проблеми, щоб героїчно їх вирішувати».

Карасьов каже, що корупція була всі попередні роки була «негласная форма договора общественного. Он, кстати, держал нас, а теперь он распадается, а нового договора мы не можем придумать. Проблема с MARUV и так далее — это тоже проблема прощупывания нового общественного договора. “ДНР”, “ЛНР” — это тоже проблема нового общественного договора».

Це кремлівська пропагандистська теза (щоб Україна сіла за стіл переговорів із самоназваними «республіками»), ведучі мали б виправити гостя, сказавши принаймні, що суспільний договір не шукають за допомогою зовнішнього агресора й окупанта, але вони погодилися з Карасьовим.

На Прямому каналі тема обговорювалась у «Прямому ефірі». Маніпулятивні моменти з’являлися лише у випадках, коли хтось із гостей у чомусь серйозному починав звинувачувати президента Порошенка. Так, наприклад, «радикал» Олег Купрієнко каже: «Що влада побачила? А влада побачила, що через місяць може бути гаплик. <має на увазі програш Порошенка на виборах> І по тій статті всіх їх візьмуть і скажуть: ідіть сюди. Що вони роблять? Хтось сумнівається, що той Конституційний Суд, який прийняв це рішення, не знаходиться під впливом президента?»

Тут його ведучі почали перекрикувати.

Орловська: «За таким тлумаченням, як ваше, звичайно складно не сумніватися… Всі знають, всі знають (далі нерозбірливо)».

Вересень «Отут підказують, ті, хто були проти, вони були по квоті саме Порошенка»

І коли Купрієнко продовжує думку, ведуча наче підсумовує її: «У мене виникає запитання. Ця влада з 15-го року вона така дурна-дурна? Вона чекала, щоб залишився місяць до виборів для того, щоб дати опонентам усім такий от привід, щоб ви отак сиділи, все роз’яснювали, щоб всі інші опоненти, кандидати в президенти, так само валяли в лайні все це? Дурна-дурна, взяла собі і підсунула свиню?»

У певний момент Вересень каже, що за прийняття законів відповідальна Верховна Рада. Хтось із гостей (на загальному плані не видно, хто саме) нагадує йому, що без підпису президента закон не набуває чинності. На це Вересень реагує: «Ну хто всравсь — невістка. Якби ви не натискали, йому б не було б що підписувати».

У «Підсумках дня з Євгеном Кисельовим» тема обговорювалася коректно.

На 24-му каналі тему у програмі «ProНовини» весь текст Артема Овдієнка складається з доволі категоричних суб’єктивних тверджень ведучого, де є значна кількість маніпулятивних перебільшень, узагальнень та порівнянь: «Лише п'ять років минуло від Революції гідності, як от сьогодні в Україні сталася тиха контрреволюція, яка знищила один із найголовніших здобутків Євромайдану. Тепер вже сміливо можна казати, що ми з вами профукали шанс змінити країну на краще. Ні, трошки не так. Ми все ж таки спробували і начебто навіть змінили. Утім, сьогодні стався повний відкат назад. І що був той Євромайдан, що його не було — для майбутнього України тепер уже, на жаль, різниці немає»; «Пояснили це начебто порушенням презумпції невинуватості. Але насправді то був лише привід. І страшніше за це рішення Конституційного Суду могло бути лише повне виправдання та реабілітація “Беркуту”. Мовляв, насправді тоді міліція гамселила людей кийками та вбивала лише для самозахисту. І от абсолютно так само вийшло з презумпцією невинуватості хабарників-можновладців»; «Тож і мусила українська конституційна Феміда скасовувати те покарання за незаконне збагачення, перекресливши таким чином усі здобутки Революції гідності. <…> Фактично нині у смітник була відправлена вся Революція гідності».

У програмі «Про головне» ведуча Леся Вакулюк обговорює тему з гостем студії Андрієм Садовим. Маніпулятивних моментів нема, лише у підводці до теми є оцінки ведучої: «Сьогодні під стінами гуманного до чиновників-корупціонерів суду зібрався обурений люд».

На каналі «Еспресо» тема розглядається у «Великому ефірі з Василем Зимою». Стартове коротке повідомлення і пряма мова Порошенка про намір невідкладно подати до ВР нове формулювання аналогічної статті. У обговоренні в студії маніпуляцій не було.

На каналі ZIK тема висвітлювалася лише в новинах.

28 лютого (четвер)

Тема 1: Порошенко подав до парламенту новий законопроект про покарання за незаконне збагачення

На каналі «112 Україна» тема обговорюється у «Вечірньому праймі». У розмові з гостем журналістом Дмитром Гордоном ведучі ставлять запитання, в яких є значна кількість власних висновків і оцінок, що чітко позначають їхнє ставлення до конкретних подій та персоналій.

Ведучий Полуев: «Знаєте, після останнього рішення Конституційного Суду тим, хто закопував <у сенсі — ховав незаконні статки>, можна з полегшенням здихати і нічого не очікувати, жодної загрози. Тому що, пам’ятаєте, Конституційний Суд фактично скасував статтю за незаконне збагачення. Це спричинило цілу низку скандалів і, звісно, політики наперебій кинулися подавати нові законопроекти, мовляв, тепер повернемо це покарання».

Ведуча Степанець: «Ці провадження мають бути припинені, ось ми вже почули про це від НАБУ, вони умили руки, тому що все, закон їм не дозволяє нічого розслідувати. Хочеться, щоб ви прокоментували тезу президента, адже зараз наші глядачі подумають: ага, ну все, тепер буде новий законопроект, який стане законом, тому що будуть голоси, тому що всі вже відрапортували, який виправить помилки попереднього…»

Ведучий: «Всіх корупціонерів покарають».

Ведуча: «Да-да, покарають всіх корупціонерів, буде вже дуже-дуже досконалий і красивий цей закон новий, але ж ніхто не пояснює людям, що вже за цим новим будуть притягатися до відповідальності після його прийняття нові хабарники, а старі…»

Ведучий: «Всі активи, які на зараз нажиті, вони фактично амністовані».

Ведуча: «А старі будуть просто пробачені, взагалі, я не знаю, як на це можна реагувати».

Крім того, ведуча висловлює ще одну версію: «Оце рішення КС воно ж дуже схоже на хабар, хабар усім тим, хто за своєю посадою забезпечує проведення передвиборчої кампанії. Людям індульгенцію вже підписали. Крадіть, беріть хабарі, проводьте кого треба».

Гість Гордон виступає з критикою й обвинуваченнями на адресу Порошенка, з чим ведучі цілковито погоджуються. І знову просуває кандидата Смєшка. Наприклад такий фрагмент розмови в студії.

Гордон: «За 5 лет правления Петра Алексеевича коррупция в Украине выросла даже по сравнению с временами незабвенного Виктора Фёдоровича. Ни один коррупционер не сидит в тюрьме топ-уровня, ни один. Каждый божий день мы слышим: поймали того на взятке, поймали этого, показывают взятки, показывают лица, показывают всё. Никто не сидит. Поэтому я делаю вывод: борьбы с коррупцией в стране нет, многочисленные антикоррупционные органы не справились со своей задачей, потому что справиться с задачей — это две вещи. Первое — наказать преступников, и таким образом, в купе с другими действиями искоренить коррупцию. В том же оборонном секторе крадут от 60 до 70 процентов. Новому президенту, кто бы им ни стал, то ли Владимир Зеленский, то ли Юлия Тимошенко, то ли Игорь Смешко…»

Ведуча: «Або новому старому».

Гордон: «У старого шансов нет, вы что! Петра Алексеевича президентом видит только Пётр Алексеевич. Даже его ближайшее окружение лыжи вострит».

Ведучий: «Не варто недооцінювати адмінресурс».

Крім агітації проти нинішнього президента є ще питання, на яких даних гість базує свою оцінку про 60–70 % розкрадання в оборонці, але ведучі цього не уточнюють у нього. Гість у певний момент розмови підсумовує: «Помочь Петру Алексеевичу стать президентом не сможет даже чудо».

Тема також обговорювалася пізніше ведучим Павлом Кужеєвим із народним депутатом від «Народного фронту» Антоном Геращенком цілком коректно.

На каналі NewsOne тему коротко згадують у програмі «Великий вечір з Василем Головановим», де ведучий говорить із Дмитром Співаком (цього разу політик представлений як «керівник платформи «Національна стратегія розвитку»). Власне, нагадавши про суть події, Голованов ставить Співаку ось таке запитання: «І думки розділилися. Одні кажуть, ну дійсно, закон не відповідав там деяким нормам, ба-ба-ба. Інші ж кажуть, що, ну послухайте, зараз там порушники закону, корупціонери відкорковують шампанське, розуміючи, що нічого їм не буде. Ви до якої категорії відноситесь?»

Співак відповідає: «Во-первых, я, извините, а чего извините? Меня потрясающе, мне очень нравится, когда Ирина Луценко, её супруг генеральный прокурор, вот они когда говорят очень серьёзно о борьбе с коррупцией в высших эшелонах власти, — вообще коррупционеры дрожат, всем страшно, а народу смешно. Вернее, наоборот. <…> Решение Конституционного Суда переводится на человечесский язык следующим образом: незаконное обогащение чиновников теперь законно. Крапка».

Подальше обговорення будується на відповідях гостя на питаннях глядачів. Питання ведучий вибирає такі: «Коли ми красти перестанемо? Абсолютно в усіх галузях. З верхнього ешелону ніші чиновників до абсолютно верхнього, вплоть до президента»; «Чому у нас в державі всі все знають, але ніхто нічого не робить?».

Подібні питання дають гостеві можливість продовжувати критику різних дій влади, вибираючи їх довільно.

На Прямому каналі тема обговорюється у «Прямому ефірі». Ведуча Орловська акцентується на тому, що президент уже подав як невідкладний новий законопроект і намагається знівелювати першу критику цього законопроекту від Центру протидії корупції, бо вона вважає, що так швидко проаналізувати законопроект неможливо: «Президент як невідкладний зареєстрував законопроект про незаконне збагачення, а напередодні Конституційний Суд скасував цей закон, цю норму Кримінального кодексу. Та і власне ми б хотіли побачити сам законопроект, але він з’явився буквально 20 хвилин тому, і звертаючись там до юристів, вони не встигли його вивчити, так само, як і народні обранці. Текст-то є, але його дуже складно проаналізувати дуже швидко, тому звертаємося до Ірини Луценко, представника президента у парламенті <…> Але, незважаючи на те, що юристи не встигли проаналізувати, да? Депутати не встигли його проаналізувати. А вже є реакція Центру протидії корупції, і це власне та інформація, яку зчитують люди, да? Нею керуються зокрема українські громадяни, і я хочу, щоб ви одразу це прокоментували. Вони кажуть, що цей законопроект, одразу ж дають йому такий аналіз, гірше, ніж норма, запроваджена 11-го року за часів Віктора Януковича, тобто вони так зразу, так — хоп! — і сказали. Власне, вони кажуть, що згідно цього законопроекту, там є певне формулювання, я можу його зачитати, да? Воно буде довгим. Потім буде народним обранцям, що з таким формулюванням неможливо буде притягти чиновників відповідальності за набуття майна, яке не пояснюється їхніми офіційними доходами. Ця характеристика цього законопроекту, який ще не встигли ми всі вивчити, Центру протидії корупції, відреагуйте, будь ласка на нього».

Утім Ірина Луценко не відповідає на це запитання ведучої, натомість розлого розповідає про те, що робив президент і зараз, і протягом усієї своєї каденції для створення системи боротьби з корупцією. Ведуча висловлює спірну думку про те, що всі оцінки президентського законопроекту нібито є політичними, а не фаховими: «Зараз дуже складно оцінювати, зараз будемо чути виключно політичні оцінки цього законопроекту. Мало того, на даний момент його ще не встигли вивчити політики і юристи, да?»

І далі ведуча нелогічно, не давши можливості гостям висловити свої думки з цієї теми, переходить до теми незаконного фінансування виборчого фонду кандидатки Тимошенко.

На 24-му каналі тему згадує Артем Овдієнко у програмі «ProНовини». В його промові є кілька маніпулятивних моментів: «Скасування Конституційним Судом закону про незаконне збагачення може поставити хрест на євроінтеграційних прагненнях України, заявили сьогодні таке у вітчизняному МЗС. І знаєте, це взагалі не дивно, адже європейцям точно стане не до вподоби, що українська влада руками української Феміди фактично виправдала українських казнокрадів. Які тепер отримали індульгенцію щодо своїх минулих злочинів, і більше того — отримали дозвіл красти собі і у майбутньому».

Тут ведучий замовчує, що речниця МЗС Катерина Зеленко сказала таке: «Європейський Союз не збирається застосовувати до України жодних покарань через рішення Конституційного Суду щодо скасування статті Кримінального кодексу про незаконне збагачення… Європейський Союз не каратиме українців за згадане рішення Конституційного Суду, адже саме для українських громадян в першу чергу важливо, щоб ми і далі просувалися в напрямку європейських та євроатлантичних інституцій. Водночас, таке рішення, безумовно, означає необхідність пошуку шляхів з цієї ситуації». Це повністю суперечить тому, що каже ведучий. Є і фактична неточність, бо ведучий весь час каже про «закон», а йдеться про статтю Кримінального кодексу: «Нагадаю, закон про незаконне збагачення можновладців, він діє у всьому цивілізованому світі з 2003 року, коли його ухвалили у рамках Конвенції ООН щодо боротьби з корупцією. І лише в Україні цей закон напередодні визнали неконституційним…»

Тут теж є маніпуляція, оскільки в самій Конвенції ООН сказано, що «за умови дотримання своєї конституції та основоположних принципів своєї правової системи кожна держава-учасниця цієї конвенції розглядає можливість вжиття таких законодавчих та інших заходів, які можуть бути необхідними для визнання злочином умисного незаконного збагачення». Про те, що скасована стаття не вповні відповідає українській Конституції, говорилося фаховими юристами ще відтоді, коли стаття про покарання за незаконне збагачення ще розглядалася парламентом. Тобто насправді з самого початку було більше питань до якості цієї статті у Кримінальному кодексі, ніж до нинішнього рішення Конституційного Суду, функцією якого і є нагляд за відповідністю законодавства положенням Конституції.

«І лише в Україні цей закон напередодні визнали неконституційним, фактично перекресливши таким чином усі досягнення Революції Гідності і повернувши країну в часи Януковича. І що завдяки такому вердикту від України відвернеться тепер Європейський Союз, адже для нього боротьба з корупцією — це справжній пунктик».

Про «усі досягнення» — це явне перебільшення й невиправдане узагальнення: одна норма в законі не охоплює всіх досягнень Революції гідності, попри навіть свою надзвичайну важливість. Ну й визначення «пунктик», на мою думку, є занадто довільною оцінкою того, що ЄС принципово стоїть на дотриманні демократичних цінностей, лише однією з яких є боротьба з корупцією. Далі ведучий відверто агітує проти Порошенка: «Це може стати для Петра Порошенка повним фіаско. Пам’ятаєте, він коли на своєму з’їзді партії просився вдруге стати президентом, то обіцяв українцям до кінця своєї майбутньої нової каденції подати заявку на вступ України до ЄС. Так от тепер, завдяки такому от згортанню відучора в Україні боротьби з корупцією, нам не треба 5 років чекати. Вже зараз зрозуміло, що ЄС нам через це відмовить. Відтак і переобирати заради цього Порошенка на другий термін сенсу нам немає жодного. І напевно, Петро Олексійович це чудово розуміє. Так от сьогодні зранку в твіттері він написав, що вимагає від депутатів знову терміново ухвалити цей закон про незаконне збагачення. Що тут сказати? Різка, смілива, принципова і абсолютно безглузда вимога. Адже оновлений закон про незаконне збагачення депутати якщо й ухвалять, то в кращому разі новим складом і аж під новий рік. А до того часу півкраїни можна буде по кишенях розтягнути».

На каналі «Еспресо» тема у «Великому ефірі з Василем Зимою». Ведучий формулює питання явно з позицій виправдання Порошенка: «Скасування цієї статті про незаконне збагачення підняло багато шуму. Багато людей не розуміли в принципі, чи це стаття, чи це закон, що взагалі там скасували. Крик був пов’язаний з тим, що бачите, в нас тепер виявляється президент, чомусь президент покрив чиновників, які тепер можуть красти».

Гість програми політтехнолог Олексій Голобуцький висловлює думку, що це рішення КС навпаки набільше вдарило по Порошенку. А коли інший гість нардеп від «Народного фронту» Леонід Ємець оцінив поданий Порошенком законопроект як безперспективний, бо навіть у разі його ухвалення ВР, він знову «наповзає» на вже ухвалене рішення КС, ведучий швидко перевів розмову на зовсім іншу тему.

У «Вашій свободі з Віталієм Портниковим» тему обговорюють із суддею Конституційного Суду Сергієм Головатим, який голосував проти скасування норми й офіційно виклав свою розбіжну думку щодо рішення КС. Для балансу думок до розмови ведучий долучає народного депутата Сергія Мельничука, одного з авторів подання до КС. Тема обговорювалася цілком коректно.

На каналі ZIK тема згадувалася лише в новинах.

Тема 2: Парламент не зміг ухвалити закон про функціювання української мови як державної

На каналі «112 Україна» тема обговорюється в «Вечірньому праймі» з гостем Гордоном. Ведучий Полуев так заявляє тему: «Незабаром в мовному питанні можуть знову гайки закрутити … Кожен з регіонів має свої особливості, свої специфікації, однак парламент у нас планує все уніфікувати».

Після того, як ведучий дає бекґраунд, які ключові норми передбачає законопроект, ведуча Степанець каже, що «початок розгляду закону про мову в Україні відновив інтерес до цієї теми і у західних сусідів, так, скажімо в Угорщині заявили». І далі цитує слова глави МЗС Угорщини, які були сказані ним напередодні на зустрічі із заступницею генсека НАТО і стосувалися вони українського закону про освіту. Це маніпулятивний момент, бо в контексті теми цілком може сприйматися як реакція угорців саме на мовний законопроект, що цього дня обговорювався в другому читанні в парламенті. Насправді ж із цією подією заява Сійярто пов’язана не була. Далі ведуча пов’язує розгляд законопроекту з виборами у питанні до гостя:

«Ну і як вам відновлення, пожвавлення цієї теми, — знову ж таки напередодні виборів»?

Гість погоджується з тим, що цей розгляд законопроекту пов’язаний з виборами і зараз не на часі. Ведучий підтримує гостя: «Спочатку вибори, потім прийняття подібних законів».

А ведуча цитує запитання від глядачів: «Глядачі вже не про мову, а про язик. Запитують, Дмітрій, як ви думаєте, якщо депутатам в язик зробити пірсинг, може більше будуть працювати і менш патякать?»

Питання від ведучого: «Електорат, як ви вважаєте, з’їсть ось цю пігулку мовного закону? Ну якщо політики перед виборами качають це питання, вони відповідно сподіваються якісь електоральні бали на цьому отримати. Спрацює чи ні»? (Ведуча підказує: «Мова, віра…»).

Гість на це починає розповідати на прикладі свого друга, що не розуміє, як можна голосувати за Порошенка. Цього разу ведучий каже гостю: «Ми не займаємося агітацією і контрагітацією».

Пізніше ведучий Павло Кужеєв у розмові з народним депутатом Геращенком теж каже вже озвучену його колегами тезу: «Ну нарешті Верховна Рада закриє це питання? Тому що ну скільки вже можна спекулювати і заробляти собі політичні дивіденди на мовному питанні?»

На 24-му каналі тема розглядалася у програмі«Про головне». Ведуча Леся Вакулюк робить такий висновок: «Перед прийомом на роботу чиновники мають скласти тест на знання. Для тих, хто не знає мову, держава організовуватиме навчальні курси, і швидше за все курси будуть користуватися неабияким попитом, бо навіть у наших найвищих владних кабінетах багато політиків, яким дуже треба підтягнути українську мову».

А далі йде нарізка мовних ляпів різних політиків. Маніпулятивним моментом є те, що в цій нарізці більшість фрагментів — за участю кандидатів у президенти Вілкула (три фрагменти), Зеленського (два фрагменти), Тимошенко (три фрагменти) й навіть фрагмент із Порошенком, де він забув як українською називається гаманець. Кандидатів у нарізці «розбавили» Добкіним, Аваковим і Кличком. Ведуча підсумовує: «І це все так смішно, якби не було так сумно».

Мені видався цікавим такий момент: у сюжеті про закордонний досвід із захисту державних мов розповідається про те, що у Франції працює комісія, яка штрафує за невиправдане використання іншомовних запозичень. Водночас у журналістському тексті самого сюжету звучать іншомовні запозичення в українську — «тенденція», «аналогічний».

На каналі «Еспресо» тема обговорюється у «Великому ефірі з Василем Зимою». Ведучий вдається до таких оцінок: «Українська мова <…> сьогодні має бути відновлена, і тут немає жодних сумнівів у нормальних людей, а російською спілкуйтесь собі в побуті, на вулиці, ніхто за це бити не буде, і у відділок точно не потягнуть, треба просто все адекватно розуміти».

І такі ж оцінки в питанні ведучого до гостя Тараса Шамайди, співкоординатора руху «Простір свободи»: «Тому, очевидно, в нормальних людей цей закон не повинен викликати відторгнення. Чи він викликає відторгнення і в кого саме?»

Тобто «нормальними», на думку ведучого, є люди, які будуть повністю згодні із законопроектом, у якому є значна кількість дискусійних новел, недарма до нього зареєстровано таку значну кількість поправок.

У програмі «Політклуб з Віталієм Портниковим» тема обговорюється коректно і за стандартами. На каналах NewsOne, ZIK і Прямому каналі тема не згадувалася.

1 березня (п’ятниця)

Тема 1: Садовий знімає свою кандидатуру на користь Гриценка

На каналі NewsOne у програмі «Дикий.Live» ведучий Віталій Дикий торкався теми в розмові з гостею Ганною Герман (представлена як «народний депутат попередніх скликань»). Ведучий і гостя згодні у своїх оцінках події як нікчемної, що видно, наприклад, із такого фрагменту розмови.

Дикий: «Садовий заявив про те, що віддає всі свої плюси, напрацьовані під час короткочасної передвиборчої кампанії за його участі іншому кандидату».

Герман: «А де ви бачите ті плюси»?

Дикий: «Ну це він так вважає, насправді. (Сміється.) Ми намагаємось бути об’єктивними».

Герман: «Вони видають те, чого нема».

Дикий: «І до речі, він оцінив ці плюси у 10 відсотків».

Герман: «Він віддає повітря».

Дикий: «Ну він так не думає».

Герман: «Ще якийсь кандидат я бачила з тих, дрібніших».

Дикий: «Дмитро Гнап, це не є секрет».

Герман: «Вони хочуть продати повітря, вони будуть там складатися разом».

Дикий: «Так це технічні кандидати, чи дійсно в людей такі високі амбіції?»

Герман: «Я не беру на себе відваги їх якось визначати. Технічні — не технічні, але вони є продавці повітря».

Дикий: «Я про цих персонажів. Це криза жанру, це відсутність ідеї, або ніхто не генерує якісь нові ідеї в плані електорального поля, на якому працюють. І власне це найпростіший, елементарніший крок. Чи так було задумано з початків, тобто така стратегія діяльності цих»…

Герман: «Не думаю, що це була така стратегія. Кожен з них не може собі ціну скласти».

У ході обговорення Герман каже, що після скандалу з «Євробаченням» і рішенням КС для Порошенка склалася така ж ситуація, як для Януковича після побиття студентів на Майдані. Думка спірна, але ведучий не піддає її сумніву, як і не нагадує гості й глядачам, що президент де-юре не має впливу ні на рішення, які ухвалює Суспільний мовник, ні на рішення, які ухвалює Конституційний Суд. І не нагадує той факт, що з чотирьох суддів КС, які голосували проти скасування статті про незаконне збагачення, — троє з квоти президента. Герман каже: «Зараз ситуація для кандидатів від опозиції є просто блискучим шансом. Я дуже люблю Юрія Бойка, мені подобається Вілкул, я вважаю, що є дуже мудрий і перспективний Мураєв. Логічно було би здати всі голоси зараз на Юрія Бойка, але події так виглядають, що виходить молодий з молодим <тобто Зеленський у другому турі>. Юрій Бойко може не потягатися. А якби вийшов Мураєв і Зеленський, Мураєв був би президентом України».

Тут є агітація за кандидата Мураєва. І порушено логіку: Герман обговорює гіпотетичну ситуацію об’єднання проросійських кандидатів як те, що веде до перемоги єдиного кандидата, перед цим же подібне ж об’єднання демократичних кандидатів вона ж оцінювала як щось несуттєве («вони є продавці повітря»). Ведучий не звертає її уваги на цю явну логічну невідповідність, або ж не запитує в гості аргументів на користь такої різниці в оцінках двох однорідних подій — гіпотетичної та реальної.

На 24-му каналі у програмі «ProНовини» ведучий Овдієнко розповідає про те, які великі канали кому належать і яких кандидатів у президенти піарять. І продовжує свою думку так: «Але якщо за майбутнього президента ви маєте Андрія Садового, то маю вас розчарувати. Вам немає сенсу вмикати для цього 24 канал, що належить дружині львівського мера. Адже по-перше, Андрій Садовий з виборів знявся, а по-друге, мені от за півроку роботи на 24-му жодного разу не було вказівки згори піарити Садового. Відтак, я й не можу сказати, що 24-й якось по-особливому топить за свого власника».

У сюжеті Анастасії Кримової згадуються дані двох соціологічних опитувань: «Своє рішення Садовий приймав, зважаючи на дані соціологічного опитування агенції Fama. Згідно з ними, рейтинг мера Львова понад 4 % з потенціалом до 6 %. У Гриценка — 8 з потенціалом понад 9. Рівень довіри до кожного з політиків майже 40 %. Після об’єднання рейтинг єдиного кандидата може бути значно вищим».

Агентство Fama більше відоме у Львові, ніж по країні. Раніше під час мерських виборів у Львові неодноразово у пресі висловлювалися підозри про його тісний зв’язок із Садовим, як доказ наводилися мінімум два факти: офіс агенції в одному приміщенні з офісом партії Садового «Самопомочі», а директорка Fama раніше працювала в Інституті міста, де значний вплив має член наглядової ради Садовий. Далі в сюжеті йдеться про взагалі нерепрезентативне опитування Савіка Шустера: «(Савік Шустер) презентував результати свого опитування, про те, які емоції викликають у громадян країни кандидати в президенти. Цифри його проекту вказують на те, що фігури Садового та Гриценка у більше половини громадян асоціюються з надією. Тоді як, наприклад, постать діючого президента Петра Порошенка у більшості опитаних викликає відчуття приниження, а надію — лише у 6. Імовірно, це не останнє об’єднання у цій президентській кампанії».

Фірма Савіка Шустера не є справжньою соціологічною службою й до методики і результатів «дослідження» є великі питання. Натомість будь-яка соціологія, як замовлена певною політичною силою для подальшого оприлюднення, як у випадку з агенцією Fama, так і повністю недостовірна, як у випадку із «соціологією» Шустера, часто використовується для маніпуляцій, тому що є значна частина виборців, схильних орієнтуватися на думку більшості.

Сюжет завершується повідомленням про заяву Гнапа й такими словами авторки: «У решти 41 претендента на президентське крісло лишилось 7 днів, щоб підтримати єдиного кандидата від демократичних сил».

Це, як на мою думку, дуже дивний заклик, адже серед решти 41 кандидата не так уже багато тих, кого можна позиціювати, як саме демократичних, а більшість із них, навпаки, за жодних умов підтримувати кандидата від демократичних сил не будуть.

Пізніше канал повертається до теми у програмі «Про головне з Лесею Вакулюк». Ведуча робить безпідставне узагальнення: «Сьогодні вся країна обговорює ось це» (тобто заяву Садового). Навряд чи вся країна це обговорює. У програмі знову згадується «соціологія» Шустера, про яку сам Шустер у спілкуванні з ведучою телефоном охарактеризував як «народное хаотичное голосование». Крім того Шустер, посилаючись на ці дослідження, висловився дуже скептично щодо можливості перетікання більшості голосів Садового до Гриценка. За його словами, більше підуть до Зеленського. Політолог Леонід Швець скайпом теж каже, але вже з посиланням на дослідження групи «Рейтинг», що електорат Садового розійдеться до різних кандидатів.

На каналі «Еспресо» тема обговорюється у програмі Єгора Чечеринди «Еспресо: дебати». У дебатах бере участь тільки Андрій Садовий, бо його запланований опонент Сергій Тарута в останній момент відмовився від участі у програмі, дізнавшись, що Садовий заявив про зняття своєї кандидатури. У ролі опонентів до програми натомість запросили журналістів Ольгу Лень, Романа Реведжука та Віталія Перовича. Запитання ведучого і запрошених журналістів не були маніпулятивними, натомість були достатньо гострими й подеколи надзвичайно незручними для Садового.

Пізніше Василь Зима обговорював тему у «Великому ефірі» з політтехнологом Олексієм Гаранем. Маніпулятивних моментів тут теж не було.

На каналі ZIK у програмі «Джокери» показали фільм із численними звинуваченнями на адресу Садового. Неформат, оскільки знову-таки в ролі автора виступає політик Дмитро Співак. Звісно, у фільмі Садовому слова у відповідь на звинувачення не надається. Співак підсумував усе розказане так: «В минулому Андрія Івановича — скандальні “Галицькі інвестиції”, розпродаж комунального майна, співпраця з російським капіталом, тіньові оборудки, але попри всі скандали, попри весь цей негатив, попри те, що його рейтинг практично втонув у смітті, саме цей кандидат знову обіцяє повернути віру українців у власне життя, у власну країну».

У наступному студійному обговоренні «Джокери. Постшоу» частину з цих звинувачень доволі аргументовано спростовують два народних депутати від «Самопомочі» Тарас Пастух і Любомир Зубач. На всі звинувачення, що прозвучали у фільмі, крім історії з «Галицькими інвестиціями», сам Садовий доволі вичерпно й переконливо відповідав цього дня на каналі «Еспресо». Щоправда, ведучий «Джокерів. Постшоу» Богдан Машай сказав, що Садового запрошували на нього, але він відмовився (маю припущення, через те, що йшов на згадані дебати на «Еспресо», бо обидві програми виходили в ефір приблизно в один час). В обговоренні був лише один маніпулятивний момент, коли на початку політичні рішення Садового ведучий просив оцінювати психологиню і фізіогномістку Наталію Марченко. Трохи різна компетенція, як на мій погляд, мабуть, це було більше розважальним елементом, аніж змістовним. При цьому ведучий, кажучи, що Садовий не домовився про підтримку Гриценка восени, ставить таке запитання: «Що це за складна договіроздатність, що вона говорить про пана Садового?» Тут ведучому, на мою думку, заперечує саме життя, бо попри «складну договіроздатність», Садовий чи не перший, хто в такій ситуації таки зняв свою кандидатуру на користь єдиного кандидата від демократичних сил.

На Прямому каналі й на каналі «112 Україна» цього дня були програми, які розглядаються іншими моніторингами «Детектора медіа».

2 березня (субота)

У суботу різні канали приділяють увагу окремим головним темам тижня.

Тему розкрадання в «Укроборонпромі» порушують на Прямому каналі, на каналі «Еспресо» й на каналі ZIK.

Тему скасування статті про незаконне збагачення згадують на каналах NewsOne, «Еспресо», 24 каналі і каналі ZIK.

Тему непредставлення України на «Євробаченні» розглядали NewsOne і ZIK.

Про об’єднання кандидатів від демократичних сил дуже коротко згадували лише «Еспресо», 24 канал і ZIK.

Прикметно, що на Прямому каналі у «Прямому ефірі» більше години присвятили обговоренню теми попереднього тижня про «виборчі піраміди Тимошенко». А на каналі NewsOne в «Епіцентрі української політики» Піховшека говорили про епідемію кору з чільною гостею Ольгою Богомолець, яка є кандидаткою в президенти.

Тема 1: Розкрадання в «Укроборонпромі»

На Прямому каналі тема обговорюється в ток-шоу «Вибори-2019» (по суті це той же «Прямий ефір»). Ведуча програми Світлана Орловська в короткому викладі фактів за темою, згадує, що «поки за даними офіційного розслідування відомо про 22 млн гривень збитків державі», але не каже при цьому, що за даними журналістів-розслідувачів йдеться про 250 млн гривень збитків. І знову в логічному ланцюжку все подано так, начебто генпрокурор Луценко каже, що Генпрокуратура давно вже розслідує і вже готова оголосити підозри саме в тих злочинах, про які розповідали журналісти BIHUS.info, хоча генпрокурор і журналісти говорять про очевидно різні обставини й різні злочини. Далі прямою мовою дають думки гендиректора «Укроборонпрому» Павла Букіна й речника штабу Порошенка Олега Медвєдєва, обидва називають це передвиборною технологією, бо інформація була опублікована перед виборами. Цю ж думку кілька разів повторює й ведуча. Один із ключових аргументів, що йдеться про події 2015-2016 року, але «чомусь вона <інформація> вкидається в інформаційний простір за місяць до виборів».

Ведуча знову згадує, що Тимошенко заявила про імпічмент Порошенку, знову згадує, що вона оголошувала імпічмент і трьом попереднім президентам: «Обійшов її гнів тільки Леонід Кравчук, проте жодна погроза так і не увінчалася успіхом»; «Погано, коли кандидати в президенти заявляють про імпічмент, тому що нема такого закону і здійснити його неможливо. Навряд чи вони про це не знають, але імпічмент лунає дуже голосно і дуже добре сприймається людьми».

Після всіх бекґраундів ведуча надає слово нардепу Володимиру Куренному від БПП, який також повторює вже озвучені тези. А після рекламної паузи вирішує змінити раніше заявлений порядок, бо мали говорити гості-політики, і ведуча вирішує «передати слово експертам», не пояснюючи цього свого рішення. Політтехнолог Олександр Палій згадує вже озвучену ключову тезу, але й озвучує нову версію: «Ця історія дуже цікава. Вона історія 2015 року. По ній уже йдуть суди. По ній уже є три засуджених. Інформація з’являється тільки зараз. Через цього журналіста Бігуса. Про його особу окремо, але нещодавно з’ясувалося, що його родичі служать у Путіна. Дуже близькі. Фотографії з Путіним, автографи з Путіним, автографи з Лавровим. Якась чільна посада в російських спецслужбах. Але залишим це за дужками, хоча залишити це неможливо».

Серйозне звинувачення, ведуча мала би озвучити готовність програми надати слово у відповідь Бігусу, але вона цього не робить. Палій каже таке: «До нього приходить оцей лист з невідомої пошти. І він йому раптом довіряє».

Тут знову-таки ведучій слід було нагадати бекґраунд, який повністю спростував би ці слова Палія і знівелював би ключову тезу, яка постійно звучить у програмі як доказ того, що викриття журналістів — лише передвиборна технологія. І Бігус, і авторка розслідування Леся Іванова протягом тижня в коментарях різним каналам неодноразово пояснювали, що вони так довго не публікували дані, які надійшли їм поштою, саме тому, що проводили перевірку фактів, викладених там. Палій крім того згадує в негативному контексті Тимошенко: «Мене вразила ініціатива Тимошенко. Бо де президент, а де заступник секретаря РНБО? Це зовсім різні рівні. У самої Тимошенко двоє людей, двоє депутатів, тобто 10 % від її депутатів, затримані на “піраміді підкупу”. І вона не хоче подавати у відставку».

Значущість «компромату» на Бігуса, озвученого Палієм, згодом поставив під сумнів свободівець і народний депутат попереднього скликання Едуард Леонов: «По-перше, щодо журналіста. Нехай у журналіста дуже погані родичі, може, навіть сам журналіст дуже поганий, але це ніяк не змінює того, що він оприлюднив, і тих фактів, які цей журналіст оприлюднив. Це перше, але злочину це не скасовує».

Ведуча перебиває його, договоривши до кінця версію, озвучену Палієм: «Ні, ми просто хочемо сподіватися, що журналіста не використовували спецслужби держави-агресора, от і все».

Леонов продовжує, знову ставлячи під сумнів ключову тезу ведучої і частини гостей: «Чому саме зараз? Добре, що не завтра, добре, що не через півроку і не через рік. Погано, що не три роки тому. Добре, що хоч сьогодні. А третє, тут не про гроші навіть, тут про смерті наших бійців, тут про втрати нашої армії, тут про втрату нашої обороноздатності, і тому суспільство так уважно за цим спостерігає».

Але ведуча знову повторює ключову тезу: «Правильно, і на жаль, це про вибори і під вибори».

Ведуча завершує тему і програму словами: «Я сподіваюся, що так, як сказали, так і зроблять, і дадуть відповіді, принаймні щоб зняти цю тему гнусних інсинуацій, викинути із цього справді важливого виборчого процесу. Ну гріх не скористатися такою інформацією. Безумовно, гріх її не розкрутити, тому чекаємо відповіді. Вірю, що вони будуть».

На каналі «Еспресо» тему порушують у програмі «Суботній політклуб» із Віталієм Портниковим і Марією Гурською. Загалом у форматі відповідей журналістів на запитання глядачів ведучі висловлюють свої суб’єктивні думки з різних приводів. У цій програмі, принаймні обговорюючи тему розкрадань в «Укроборонпромі», ведучі роблять це коректно, чітко авторизуючи кожну власну суб’єктивну думку.

У програмі «Студія Захід» ведучий Антон Бортковський обговорює тему з колишнім заступником голови СБУ Віктором Ягуном, який дає свої експертні оцінки ситуації з точки зору держбезпеки. Інтерв’ю проведено цілком коректно.

На каналі ZIK у «Перших про головне. Деталях» просто хронологічно викладено перебіг подій і заяв різних сторін за темою протягом тижня. Балансу думок загалом дотримано. Є незначні суб’єктивні оцінки журналістів, які, втім, не мають ознак маніпулятивності.

Тема 2: Скасування статті про незаконне збагачення

На 24-му каналі тема розглядається у програмі «Право на гідність». Це знову неформат, тому що програму веде не журналіст, а громадський діяч і політик, керівник ГО «Центр протидії корупції» і член партії «Демократичний альянс» Віталій Шабунін. Не будучи журналістом, він, звісно, і не зобов’язаний дотримуватися стандартів журналістики. Будучи громадським діячем і політиком, він, звісно, має право на висловлення власної суб’єктивної думки з теми, на якій добре знається. Але в такий спосіб шматок ефіру телеканалу перетворюється на трибуну громадського діяча й політика, який оперує такими припущеннями й оцінками: «Політична еліта руками Конституційного Суду легалізувала незаконне збагачення чиновників»; «Правда, класні в нашій країні конституційні судді? Судді, які, між іншим, мають право рішення Верховної Ради на нуль помножити»; «З приємного. Серед цих людей знайшлося кілька справжніх суддів, які публічно виступили проти легалізації незаконного збагачення»; «Після, пробачте, скотського рішення КСУ…»; «…Справи, які будуть закриті після цього клятого рішення Конституційного Суду»; «Один з найкумедніших персонажів української політики» (Луценко) тощо.

Ну й підміна поняття. Визнання невідповідним Конституції певного положення закону не є «легалізацією» чогось. Можна говорити лише про те, що сталося цілком очікуване, оскільки це положення було неякісно прописано в законі.

На каналі «Еспресо» тему обговорюють у «Студії. Захід» з Антоном Бортковським. Ведучий припускається неавторизованих висновків і оцінок: «Часом лунають заклики, мовляв, не слід гойдати політичного човна. Слід розуміти, що його гойдають не журналісти чи політичні експерти, а насамперед незрозумілі для суспільства рішення, як-от визнання неконституційною статті про незаконне збагачення. І хоч Порошенко вніс до Верховної Ради новий проект закону, проблема в іншому: люди перестають довіряти політичній еліті як такій».

Подальше обговорення теми з політологом Тарасом Возняком і філософом Сергієм Дацюком було коректним.

На каналі ZIK тему згадують у програмі «Перші про головне. Деталі». Ведуча Катерина Романюк робить неавторизовані оцінки й висновки: «Україна опинилася на порозі втрати безвізу та розриву співпраці з Міжнародним валютним фондом. Наслідки, яких навіть не хочеться уявляти, можуть настати після скандального рішення Конституційного Суду».

На плашці написано «Хрест на реформі? Чим керувався Конституційний Суд?» — маніпулятивний заголовок, бо КС, виносячи свій вердикт, керувався положеннями Конституції.

На каналі NewsOne тему коротко згадують у повідомленні про заяву НАЗК, що у зв’язку зі скасуванням цієї норми стали неможливими подальші перевірки електронних декларацій чиновників.

3 березня (неділя)

Підбиваючи підсумки тижня, канали зверталися до різних тем. На каналі «112 Україна» більше говорили про «Євробачення», хоча зверталися й до тем рішення КС і розгляду Радою мовного законопроекту. На NewsOne більше обговорювали тему захисту Московського патріархату. На Прямому каналі обговорювали різні загрози виборчому процесу, але згадували і «Євробачення», і зняття Садового на користь Гриценка. На 24-му каналі й каналі ZIK згадували лише тему «Укроборонпрому» й лише в контексті повідомлення про пікетування маєтку Гладковського націоналістами. На каналі «Еспресо» обговорювали зняття з виборів Садового й обговорювали участь Зеленського як кандидата у президенти на ток-шоу «1+1».

Тема 1: Україна не їде на «Євробачення»

На каналі «112 Україна» тему обговорюють у програмі Дмитра Гордона з Віталієм та Світланою Білоножками. Гордон одного разу підмінює поняття: «Проблема ж в чому була? Щоб вона не співала в Росії. Те, що у нас політики бізнес в Росії роблять, це можна»…

Сама співачка казала, що не в цьому була проблема.

Тема також обговорюється у «Погляді на тиждень», де ведучий Павло Кужеєв спілкується з народним депутатом від БПП Валерієм Карпунцовим. Ведучий коротко нагадує перебіг подій і завершує так: «Чому так сталось і хто в цьому найбільше винен, — думки лунали різні». Після чого показують два синхрони. Народний депутат Олексій Гончаренко звинуватив тих, хто займався цим в НСТУ, профнепридатними, і «договорились ми до того, що сегодня ты играешь джаз, а завтра родину продашь. У нас уже що сьогодні слухаєш Марув, а завтра Путіну продув». Музичний продюсер Володимир Бебешко глузує:«Заповнюєш анкету. Перший пункт: чи ти є громадянин України?Так. Другий пункт: чий Крим? Бо вони не знають до сих пір, вони питаються, чий Крим? Крим наш, пишеш. Третій пункт: чи поїдеш ти у Російську Федерацію? Не поїду. Четвертий: чи є в тебе справка від психіатра, чи приніс ти аналізи? П’ятий пункт: співбесіда зі співробітником СБУ. Ви цього хочете? Це абсурд. Такі речі не можуть бути прописані. Приходить людина і співає».

Ці дві думки не охоплюють усього спектру думок і зрештою вони обидві на підтвердження позиції про «мистецтво поза політикою». Далі показують фрагмент із ток-шоу «Пульс» на каналі. Де співачка Міла Нітіч каже про те, що артистам немає де заробляти гроші на внутрішньому українському ринку, а тому вони їдуть до РФ. У відповідь лунає думка: їдьте в Європу. Гість Карпунцов на це згадав всесвітньовідомого оперного співака Василя Сліпака, який загинув у 2016-му, воюючи за Україну.

На Прямому каналі тема обговорювалася у «Підсумках тижня» Євгена Кисельова. Сюжет Тараса Левченка у програмі був, по-перше, незбалансований, оскільки наведено думки віце-прем’єра В’ячеслава Кириленка й телеведучого Романа Скрипіна із жорсткою критикою на адресу керівництва НСТУ й керівництва СТБ. Слова у відповідь ані тим, ані тим у сюжеті не надано. По-друге, в сюжеті знову наводиться маніпулятивна заява MARUV про те, що вона «не готова выступать с лозунгами, превращая своё пребывание на конкурсе в промо-акции наших политиков» — вимога, якої в пропонованому контракті не було. А поза тим далі у студії гість Андрій Длігач, доктор економічних наук і футуролог базує один зі своїх висновків на цій маніпуляції, як на справжньому факті. Добре, що про це далі сказала інша гостя програми журналістка Лариса Волошина. І ще в сюжеті є й така оцінка автора: «…Організатор нацвідбору може взагалі без глядацького голосування обирати артистів для участі на «Євробаченні». Цим користуються, приміром, у Росії. Без зайвих суперечок та скандалів цьогоріч відправили Сергія Лазарєва».

У подальшому обговоренні теми в студії маніпуляцій не було.

Тема 2: Зняття Садового з виборів на користь Гриценка

На Прямому каналі тема цілком коректно обговорювалася в «Підсумках тижня» Євгена Кисельова.

На каналі «Еспресо» тема обговорювалася в «Політичному маринаDі». Питання ведучої Марини Данилюк-Ярмолаєвої: «А от про свіжостворений союз Садового з Гриценком хочеться поговорити. Чи вийде після цього Гриценко у другий тур. Тому що, в принципі, якщо скласти їхні результати, то вони навіть менші, ніж у Юрія Бойка».

Гість Мілан Лєліч, політичний оглядач «РБК-Україна», поправляє ведучу, що результати соціології не складаються.

Методологія моніторингу інформаційних телеканалів

Період проведення моніторингу: 18 лютого — 5 травня 2019 року

Відрізок часу, який моніториться: із 19:00 по 23:00 (чотири години) сім днів на тиждень.

Канали, які моніторяться: «112 Україна», «NewsOne», Прямий канал, 24 канал, «Еспресо», ZIK.

Об’єкт моніторингу: гостьові студії (інтерв'ю), авторські програми, міжпрограмки, прямі включення, телемарафони.

Не моніторяться: випуски новин, підсумкові тижневики й ті ток-шоу, які досліджуються в інших моніторингах «Детектора медіа».

Форма подання результатів моніторингу: щотижнева аналітична авторська стаття.

Експерт: Ігор Куляс.

Відбір тематики: щодня обираються до розгляду дві найголовніші суспільно-політичні теми (або одна, якщо вона за важливістю значно переважає всі інші теми й займає значну частину ефірів на телеканалах). Перевага віддається тематиці, пов’язаній із перебігом президентських виборів в Україні, із критикою основних політичних гравців в Україні і з гібридною війною Росії проти України.

Предмет дослідження моніторингу: зміст праймових ефірів телеканалів досліджується моніторингом на наявність таких порушень стандартів інформаційної журналістики, які є:

прихованою (тобто не позначеною як політична реклама й не оплаченою кандидатом із його передвиборного фонду) агітацією за конкретних кандидатів у президенти;

прихованою агітацією проти конкретних кандидатів у президенти;

маніпулятивна критика влади;

маніпулятивна критика опозиції;

просуванням таких основних наративів російської пропаганди:

1) «Україна — фашистська держава»,

2) «Україна — недодержава (failed state)»,

3) «Територіальний розпад України / Претензії інших держав на території України»,

4) «Росія — не є окупантом і не здійснювала військового нападу на Україну / Російських військ на Донбасі немає / Крим добровільно приєднався до РФ»,

5) «Легітимізація окупації й анексії Криму» через окремих представників іноземних урядів, міжнародних організацій та західних мас-медіа,

6) «В Україні відбувається громадянська війна»,

7) Дискредитація Збройних сил України,

8) Дискредитація Помісної церкви України / «Дискримінація та напади на Московський патріархат» / «Московський патріархат є незалежним від РПЦ»,

9) «Захід втомився підтримувати Україну»,

10) «Розпад ЄС, США та Заходу в цілому» придатно до українського контексту,

11) «Росія — захисник традиційних цінностей»,

12) «Росія має право на сфери впливу, зокрема на Україну»,

13) «Росія захищає права російськомовних / права православних в Україні та інших державах».

Методологія аналізу дотримання стандартів у цих телевізійних форматах докладно описана в пунктах 2.3, 2.4 та 2.5 Методології моніторингу телевізійних і радійних програм.

Методологія виявлення ознак пропаганди в контексті мас-медіа докладно описана в Методології визначення пропагандистських матеріалів у мас-медіа.

Виготовлення цього моніторингового звіту стало можливим завдяки підтримці американського народу, що була надана через проект USAID «Медійна програма в Україні», який виконується міжнародною організацією Internews. Зміст матеріалів є виключно відповідальністю громадської організації «Детектор медіа» та не обов’язково відображає точку зору USAID, уряду США та Internews.