Відповідають Оксана Соколова, Петро Бурковський, Катерина Котенко, Юрій Стець, Діана Дуцик, Роман Скрипін

Якою буде політика нової влади у сфері медіа - над такою проблемою «Детектор медіа» попросила поміркувати медіаекспертів, яким поставила низку запитань:

1. Який ваш прогноз щодо того, як поведуться відносно медіасфери:

- влада й опозиція;

- власники ЗМІ;

- журналісти?

2. Що буде пріоритетом у сфері ЗМІ для:

- нової влади;

- регуляторних органів;

- для комітету Верховної Ради з питань свободи слова та інформації?

3. Що буде з політикою українізації телеканалів? 

4. Якими вам бачаться потенційні конфлікти в медіасфері?

5. Які закони мають шанс бути прийнятими?

6. Чи й надалі процвітатиме діяльність Національної експертної комісії з питань захисту суспільної моралі?

Відповідають Оксана Соколова, Петро Бурковський, Катерина Котенко, Юрій Стець, Діана Дуцик, Роман Скрипін

Оксана Соколова, керівник відділу публіцистичних програм ICTV:

1. Опозиція намагатиметься отримати доступ до ЗМІ, максимальне висвітлення своєї діяльності, проводитиме публічні акції, для того щоб максимально звернути увагу на себе. Щодо влади - я поки не знаю, я в очікуванні. Я вже бачила цих людей в дії, адже тепер фактично повернулася стара команда, мені цікаво подивитися, змінив їх час чи ні.

Думаю, медіавласники й журналісти також усі в позиції очікування і спостерігають за тим, що відбувається. «Я не та, и река уже не та» - це зараз про всіх нас. Минули п'ять років, які змінили не просто країну, а кожного з нас, включаючи пресу й тих, хто повернувся на посади. Думаю, зараз у нас стосунки будуть іншими.

2. Я думаю, вони намагатимуться вибудовувати імідж демократичної влади, проєвропейської.

Треба дочекатися, чи будуть зміни в складі Національної ради, і які саме. Це також буде показовим. Тому я в очікуванні. Зараз коментувати це зарано.

4. Головний конфлікт - чи встановлюватимуть рамки для свободи слова, і які саме. У будь-якій ситуації, навіть у тій, яку ми називали свободою слова, все одно були рамки. Кожен за п'ять років собі їх окреслив, і тепер відбудеться корекція. Питання - де вони будуть: залишаться на місці, розширяться чи звузяться, і наскільки.

5. Я не вірю в суспільне мовлення і ніколи не вірила. Це дуже складний технологічно процес. До сьогодні ніхто з політиків не уявляв собі складнощів технологічного виконання переходу до суспільного мовлення.

6. Очевидно, вони працюватимуть і далі. Пригадаймо, хто приймав закон про мораль, - була й ця політсила. На моральну комісію навряд чи вплинуть політичні зміни. Тут інші параметри, ніж свобода слова, і сумнівної діяльності цієї комісії зміни навряд торкнуться.

Петро Бурковський, експерт Школи політичної аналітики:

1, 2. На даний момент новий президент України переживає «медовий місяць» у відносинах практично з усіма найбільшими власниками телеканалів та медіахолдингів. Критика окремих дій нової влади є, але швидше як ознака плюралізму з попередніх часів, а не політика власників.

Природно, у влади може виникнути спокуса розтягнути цей «медовий місяць» на 5 років. Вважаю, що ризик повернення «темників» є доволі високим з огляду на схильності людей, які формують інформаційну політику в оточенні нового президента. Величезна концентрація влади в одних руках, приклади поєднання медіаресурсів та спеціальних можливостей держави, на кшталт призначення Головою СБУ Валерія Хорошковського, також підштовхують владу до використання телеканалів для контролю над громадською думкою. Багато залежить від нового президента: в нього є карт-бланш на побудову відносин із ЗМІ. Янукович може вирішальним чином вплинути на те, піде влада шляхом контролю чи створення цивілізованих і прозорих правил гри з медіа. З іншого боку, великі власники навряд чи погодяться чи просто змиряться з другорядними ролями поряд із обраними і призначеними бюрократами, як це свого часу сталося в Росії. В цьому контексті популярні телеканали, відносно незалежні та критичні служби новин є інструментами захисту своїх інтересів, нагадування владі про межі її компетенції. Тут інтереси власників та опозиції можуть збігатися.

Більшість журналістів буде пристосовуватися до ситуації. Якщо буде запит на контроль над суспільством, будуть потрібні слухняні професійні виконавці, професійні наглядачі, що формуватимуть систему «темників». Якщо буде запит на контроль над владою, буде запит не лише на кваліфікованих, а й на сміливих, готових копати глибоко, людей, які у своїх текстах, сюжетах спираються на тверді переконання.

3. Чесно кажучи, особисто не відчув, що взагалі була якась політика «українізації» ТБ у попередні роки. Часто українською мовою декларуються абсолютно антиукраїнські, антидержавні речі. І навпаки, є приклади російськомовних текстів і сюжетів, в яких захищаються інтереси України та громадян України. В ситуації реальної двомовності «українізація» можлива лише як збереження часток російського й українського мовлення. Проте найважливішою може бути лише «українізація» «знизу»: коли все більше журналістів відмовлятимуться сліпо обслуговувати замовлення політичних сил, байдуже, влади чи опозиції.

5. Я думаю, може з'явитися запит на закони, які обмежують або забороняють. Наприклад, окремі види реклами на ТБ і РМ. Будуть також спроби змінити частки російськомовного й україномовного ефіру на користь російськомовного.

Катерина Котенко, виконавчий директор Індустріального телевізійного комітету:

- Чого чекати медіа від нового уряду? Фізична весна не за горами, і мабуть тому хочеться вірити в краще, тож надалі говоритиму не про те, чого реально чекати від нового уряду, а про те, чого хочеться чекати від нового уряду, нового президента та видозміненого парламенту. Враховуючи той факт, що нова влада постійно заявляє про свою принципову відмінність від попередньої, а слова матеріальні, то нехай нова влада діями і вчинками доведе свою ефективність і відмінність, в тому числі і для медіа-індустрії.

Хочеться і віриться, що нова влада встановить своїми пріоритетними завданнями розвиток медіасфери України, а саме:

1. Цифрове мовлення:

- прийняти необхідні зміни у законодавстві - відповідно до міжнародних зобов'язань, Україна повинна перейти на цифровий стандарт ефірного мовлення до 2015 року, і відсутність на сьогодні принципових положень у законодавстві ставить під загрозу інформаційну безпеку України та перспективи існування ефірного телевізійного мовлення взагалі;

- включити представників індустрії та споживачів до складів Міжвідомчої ради з координації здійснення заходів щодо впровадження цифрового телерадіомовлення та Міжвідомчої комісії з питань координації впровадження цифрового телерадіомовлення;

- скасувати роль провайдера або обґрунтувати її доцільність;

- визначити подальшу долю аналогових передавачів;

- вирішити проблему перетинання частот через поетапне відключення;

- визначитися з процесом впровадження сет-топ-юоксів (перетворювачів цифрового сигналу);

- почати інформаційну кампанію серед населення;

- створити та дотримуватися вимог до перетворювачів цифрового сигналу;

- розв'язати проблему конфлікту компетенції Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення, Національної комісії з питань регулювання зв'язку України та Міністерства транспорту та зв'язку України;

- погодити зі споживачами та індустрією План дій для переходу на цифрове мовлення.

Це тільки початок списку...

2. Соціальна реклама:

- визнати соціальну рекламу як дієвий особливий вид поширюваної некомерційної інформації, спрямованої на досягнення певної соціальної мети;

- прийняти необхідне законодавче регулювання щодо соціальної реклами;

- на рівні держави підтримувати розвиток соціальної реклами через впровадження стимулюючих заходів - премій, фестивалів;

- визнати, що соціальна реклама не повинна містити посилань на певний товар та/або його виробника, на рекламодавця (за винятком випадків, коли рекламодавцем є громадська та чи благодійна організація), на об'єкти права інтелектуальної власності, що належать виробнику товару або рекламодавцю соціальної реклами. Зважаючи на це, не можна вважати соціальною рекламою привітання Президента України, повідомлення державних органів чи посадових осіб, якщо в них є посилання на відповідні державні органи чи певних посадових осіб.

3. Забезпечення повноцінної ефективної діяльності незалежного регуляторного органу в сфері телебачення - Національної ради України з питань телебачення та радіомовлення:

- прозоро призначити необхідну частину нового складу з фахівців в галузі, а не з політичної волі;

- модернізувати законодавство щодо Нацради з пріоритетом на зменшення державного регулювання та попередження порушень, а не посилення регулювання та відшукування порушень та використання санкцій;

- зобов'язати Нацраду дотримуватися Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності»;

- скасувати рішення Національної ради № 580 від 26.03.2008 р. як таке, що прийнято з перевищенням повноважень державного органу, суперечить чинному законодавству та прийнято з порушенням процедури прийняття;

- привести Інструкцію Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення «Про порядок здійснення перевірок телерадіоорганізацій та провайдерів програмної послуги України» до вимог Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності»;

- внести зміни до Закону України «Про телебачення і радіомовлення», в якому чітко прописати процедуру здійснення перевірок та моніторингу телеканалів. До прийняття таких змін слід керуватися Законом України про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».

4. Реклама:

- припинити подальше беззмістовне обмеження реклами! Враховуючи той факт, що доходи від реклами є єдиним джерелом доходів комерційних мовників, та ці доходи мають вирішальне значення для комерційних станцій, слід пам'ятати, що будь-яке законодавче обмеження трансляції реклами призводить до згубних наслідків для здатності мовників продовжувати своє мовлення, а саме транслювати важливі новини та поточну інформацію, популярні розважальні програми та художні фільми та серіали. Особливо в ці важкі економічні часи. Потрібно розуміти, що обмеження доходів мовників без підтримки їх з іншого боку - наприклад, з уведенням додаткових податкових та митних пільг, чи розвитком загалом економіки країни - призводить до ліквідації бізнесу телебачення. Шкода, що за популістськими політичними гаслами всі про це забувають;

- привести чинне законодавство України у відповідний стан, коли Нацрада здійснюватиме контроль за дотриманням телерадіоорганізаціями рекламного законодавства, а спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів та його територіальні органи застосовуватимуть санкції (штрафи) у випадку порушення рекламного законодавства.

5. Регулювання змісту телерадіопрограм:

- необхідно припинити встановлювати додаткові безглузді обмеження щодо змісту телерадіопрограм. До безглуздих відносяться ті обмеження, які є виключно популістськими і не досягають запланованого ефекту. Прозоре, розумне та глибше законодавче регулювання змісту необхідне тільки в тому випадку, коли враховується безліч інших засобів масової інформації, у тому числі кабельних, супутникових та інтернет, які наразі не підпадають під додаткове регулювання змісту програм;

- не допустити прийняття проектів законів, які встановлюватимуть квоти стосовно аудіовізуального продукту однієї іноземної держави, оскільки такі обмеження порушують Європейську конвенцію про захист прав і основних свобод людини і громадянина та Конституцію України;

- слід скасувати рішення Національної ради від 11 червня 2008 року N 1101 щодо мови;

- слід внести зміни до Закону України «Про телебачення і радіомовлення», в якому визначити особливості мовлення телекомпаній в дні трауру, і відповідно скасувати рішення Нацради з цього питання.

6. Національне кіновиробництво:

- прийняти низку податкових та митних пільг для підтримки розвитку національного кіновиробництва;

- прийняти індустріальну нову редакцію Закону України «Про кінематографію» (робоча група, яка працює над цією редакцію у своєму складі представляє всі сектори кіно- й телеіндустрії).

7. Медіавласність. Привести регулювання медіавласності до відображення реальної ситуації на медійному ринку, а не користуватисья драконівським регулюванням радянського періоду. Протягом останніх десяти років відбулися значні зміни на ринку медіа, в тому числі відбулося зростання альтернативних джерел новин, інформації та розваг, таких як кабельне та супутникове телебачення, інтернет та - поступово - цифрове мовлення. Регулювання власності на медіа повинно відображати сьогоднішню ситуацію та керуватись економічною конкуренцією та здоровим глуздом.

8. Суспільна мораль:

- перевести регулювання моралі на попередження порушень у сфері моралі через низку чітко донесених до всіх галузей критеріїв;

- скасувати Національну експертну комісію України з питань захисту суспільної моралі як державний орган, натомість розглянути як альтернативу створення органу, до якого увійдуть представники громадськості та який контролюватиме (не регулюватиме) питання суспільної моралі;

- скасувати Закон України «Про захист суспільної моралі» як недоцільний для регулювання даної сфери згідно європейських норм та здорового глузду. Мораль - це правила, які виробляє для себе суспільство, і закони - це те ж саме, тільки закріплене на державному рівні. Безглуздо регулювати мораль законами;

- розробити Кодекс, який регулюватиме питання суспільної моралі серед суб'єктів, діяльність яких пов'язана з обігом продукції сексуального чи еротичного характеру.

Чого хочеться від парламенту?

Протягом 2009 року в Раді проходили дві сесії, і протягом цих сесій було зареєстровано 28 законопроектів, прийнято шість (зокрема 4 законопроекти про внесення змін до чинного законодавства, ратифіковано один міжнародний документ та прийнято одну постанову), відхилено чи відкликано 9 законопроектів, що прямо чи опосередковано мають відношення до сфери телебачення.

Хочеться, щоб у 2010 році Верховна Рада України діяла більш продуктивно незалежно від політичної ситуації у країні, та закликаю Комітет з питань свободи слова і загалом парламент активізувати діяльність із питань, що є дуже важливими і розгляд яких є безпідставно загальмованим, зокрема:

1. Вирішити питання щодо права застосування режиму тимчасового ввезення з умовним повним звільненням від оподаткування носіїв аудіовізуальної інформації з обов'язковим поверненням. Щодо даного питання вже є зареєстрований Проект Закону про внесення змін до Митного кодексу України у зв'язку з приєднанням України до Конвенції про тимчасове ввезення №4646 від 11.06.2009 р.

2. Не підтримувати законопроекти, якими пропонується посилити обмеження у сфері реклами, зокрема щодо реклами слабоалкогольних напоїв, пива (законопроекти №4320, 5123, 5230), реклами харчових продуктів (№4820). Цими законопроектами передбачається, що з їх прийняттям питання вживання алкогольних напоїв неповнолітніми та проблеми культури споживання таких напоїв, охорони здоров'я загалом буде вирішено повністю. Водночас, у державі не здійснюється жодної роботи щодо профілактики надмірного споживання алкоголю населенням та роз'яснювальних освітніх робіт. Результатом прийняття таких законопроектів буде лише суттєве зменшення рекламного ринку, що в умовах виходу з економічної кризи лише призведе, відповідно до оцінки експертів, до закриття до 25% друкованих ЗМІ, які на 50-70% існують за рахунок такої реклами.

3. Не допустити прийняття законопроектів №5339, 5339-1, 5339-2, якими пропонується внести абсолютні або суттєві обмеження щодо рекламування лікарських засобів. Дані проекти було зареєстровано на гребні епідемії грипу, через перебільшене і, як згодом виявилося, помилкове уявлення щодо загрози самолікування. Як відомо, незважаючи на досить важку епідемію, статистика загиблих від грипу на інших ОРЗ цього року практично не відрізняється від попереднього. Це свідчить про те, що мета цих законопроектів є хибною.

4. Не підтримувати Проект Закону «Про національний культурний продукт» №4298 від 1.04.2009. Даним законопроектом пропонується коштом держави запровадити систему сертифікації національного культурного продукту шляхом утворення нового державного органу. На сьогодні у Верховній Раді є більш вдалі законопроекти, що вирішують питання надання статусу національного кінематографічного продукту.

Юрій Стець, народний депутат (фракція НУНС), член Комітету з питань свободи слова та інформації:

1. Щодо влади. Очевидно, методологія роботи з представниками ЗМІ пані Герман навряд чи зазнає змін: мінімум доступу до першої особи, озвучування замість Януковича його думок - з одного боку, а з іншого боку - класичні інтерв'ю в форматі «Інтера» - один на один президент та зручний журналіст із вичиткою питань та недопуск до тіла занадто «любопытных и неугодных».

Щодо опозиції. Безуспішна спроба пробитися на центральні канали, яка періодично буде мати успіх, оскільки на українському медійному просторі достатньо велика кількість незаангажованих журналістів, яких усунути надто швидко з ефірів не вдасться.

Стосовно власників. Тут усе набагато простіше: власники медіа - члени команди Януковича, діятимуть різко і беззастережно; інвестори телеканалів, наближені або залежні від нової влади, будуть намагатися тиснути достатньо обережно і час від часу на свої колективи; інших, якщо такі знайдуться, будуть намагатися зробити принаймні лояльними до влади. В іншому випадку ці власники, боюся, мають шанс перестати бути власниками.

Журналісти. Це набагато цікавіше. Але відповідь на це запитання може дати тільки час. Принаймні, певні загрози професії вже мають місце.

2. Стосовно влади: боюся повторитись, але контекст незмінний - створення достатньо позитивного іміджу «безпомилкового», «освіченого інтелектуала» зі спробою провести його на другий термін.

Не хотілось би наврочити, але абсолютно оновлений склад Національної ради з питань телебачення і радіомовлення займеться перерозподілом медійних частот, хоча достатньо багато залежатиме від того, хто буде головою, правда, не хотілося б повторення ситуації з 5-м каналом у 2004 році.

Щодо профільного комітету: я передбачаю велику кількість конфліктів - і публічних, і непублічних - між його представниками, оскільки в ньому повний паритет коаліції й опозиції. Будемо боротися.

3. Особливої державної підтримки в цьому питанні ніколи не було, тим більше годі чекати її тепер. Одним словом, все залежатиме не стільки від інвесторів, скільки від менеджерів каналів - це якщо говорити про комерційні медіа. А щодо державних, то нічого доброго чекати не доводиться. Нині чинна влада на третину складається з українофобів, ще одна третина навряд чи розуміє, чим відрізняються лемки від гуцулів, решта - тільки починають вивчати українську мову.

4. Між каналами та їхніми власниками можливі судові процеси стосовно частот. Якщо новий склад Нацради, як я вже говорив, «піде по бєспрєдєлу». Ще один рівень конфлікту можливий у площині «інвестори - засновники - журналістський колектив», якщо останнім надто сильно «обмежать доступ до балонів із киснем».

5. Давня традиції ВР голосувати винятково за політичними мотивами навряд чи набуде змін, і тут уже не важливо, потрібний той закон чи ні, тут більше відіграватиме роль коаліціант ти чи опозиціонер.

6. В тому вигляді і з тими рішеннями, якою вона є нині, я б усіх їх розігнав під три чорти. Абсолютно безглузде зібрання з безглуздими рекомендаційними рішеннями. Як можна заборонити в демократичному суспільстві читати того чи іншого письменника чи дивитися той чи інший художній фільм?

Діана Дуцик, головний редактор журналу «Главред»:

- Ще під час виборчої боротьби в медійному середовищі обговорювалася тема майбутнього українських медіа. Часто лунала думка, хто б, мовляв, не прийшов до влади, журналістам буде непереливки, переможець спробує встановити свої правила гри на інформаційному полі. Правила гри - це добре, аби тільки це відбувалося в законодавчому та конституційному полі. Але, схоже, з перших днів у нас із цим проблеми. Уже тепер розгорілася дискусія щодо легітимності призначення голови НТКУ (та хіба може бути інакше, коли навіть парламентська коаліція формується з порушенням конституційних принципів, що визнають навіть у самій Партії регіонів?). Дуже дивно (вибачте, навіть по-дурному) виглядає спроба обмежити у Верховній Раді доступ до сервісу мікроблогів Twitter. У це русло лягають і останні заяви голови НЕК з питань захисту суспільної моралі: скандальна комісія хоче отримати статус органу, який здійснює досудовий розгляд спорів. Очевидно, що НЕК, маючи і без того підмочену репутацію, отримавши такий статус, може перетворитися на реальний інструмент тиску не лише на журналістів, але й на все творче середовище (письменників, митців).

Щодо інших медійних структур, у яких нині відбуваються нові призначення: дуже складно говорити про їхню майбутню політику. Ось, наприклад, Ганна Герман заявила, що кінцева мета для Першого національного - це створення суспільного мовника. Але це вже така українська традиція: приходить нова влада й обіцяє створити суспільне мовлення. Та віз і нині там. Думаю, Партія регіонів не має стратегії розвитку інформаційного простору країни, як, до речі, її не було і в помаранчевої команди (роботу над Доктриною інформаційної політики не беремо до уваги, надто ретроградно виглядав цей документ). Вони думають (принаймні, таке враження складається з останніх заяв), що вся стратегія може обмежитися поверненням російської мови на телеекрани. Але це не так. Такий крок, можливо, матиме короткостроковий вплив на частину електорату ПР, але з точки зору відстоювання державних інтересів в агресивному інформаційному середовищі глобалізованого світу - це навіть не один, а десять кроків назад.

Але повернуся до більш приземлених проблем, зокрема до питання, чи буде цензура. Мені здається, що будуть нові форми контролю з боку влади за медійним полем, які виражатимуться не стільки у прямому тискові на журналістів (чи диктаті редакційної політики), скільки в жорсткому дозуванні інформації, яка виходитиме від президента, Кабміну та інших державних установ, а також в обмеженому колі обраних журналістів, які матимуть доступ до перших осіб, а відповідно - до інформації. Окрім того, залишається ще один інструмент, який, мені здається, може бути застосовано в цих умовах більш активно, - це тиск на власників медіа та їхній бізнес. І цей інструмент, на жаль, з точки зору впливу на редакційну політику, буде найефективнішим.

За таких умов дуже важливо мати сильну опозицію, яка контролюватиме дії влади. Так само важливо, щоб парламентський комітет з питань свободи слова очолив депутат від опозиції. Це може убезпечити країну від тотального контролю інформаційного простору однією політичною силою.

Роман Скрипін, телеведучий, керівник інформаційного мовлення ТВі:

1, 2. Я очікую, що все залишиться хоча б у такому стані, як є. Ми живемо в правовому полі - змінюватиметься це поле, змінюватиметься й ситуація в медіасфері. Але не думаю, що щось зміниться, бо біля керма - далеко не реформатори. І помаранчеві, й біло-блакитні довели, що їхні методи є тотожними. У нас немає політичної сили, яка би забезпечила стовідсотковий розвиток свободи слова.

Нацрада була, є й, очевидно, буде тим інструментом, за допомогою якого ділитиметься ресурс частот у чесний або нечесний спосіб - сумніваюся, що за останні 5 років усі рішення щодо видачі ліцензій були чесними. Ні стара, ні нова влада не поміняли підходу до таких установ, як до інструментів впливу.

Поки нема явних ознак, що щось помінялося. Темників немає, і я не уявляю, яким чином вони могли би повернутися. Перемикаючи канали, можна спостерігати різні точки зору - інша справа, що вплив у цих каналів різний. Якщо утискатимуть свободу слова, то, заявляю як голова профспілки, ми протидіятимемо цьому. Досі, до речі, її утискали більше на регіональному рівні.

3. Українізація й до цього часу відбувалася з порушенням законодавства. Наприклад, усі нові продукти практично російськомовні - «Фабрика зірок», наприклад, або новини на «Інтері». Йдеться про невироблення якісного україномовного продукту.

4. Конфліктів було і є купа, їх не виправили й запобіжники не поставили.

6. Будь-яка влада схильна застосовувати якомога більше стримуючих, або цензуруючих інструментів, тому не думаю, що НЕК з питань моралі скасують або скасують відповідний закон.

Зробімо обшуки в членів цієї комісії - раптом хтось із них педофіл, або збоченець (у тому розумінні, в якому це трактує НЕК). Бо зазвичай через моралізаторство і ханжество таких людей вилазять їхні власні комплекси.

Опитування готували Марина Баранівська, Мар'яна Закусило, Олена Коркодим, Євгенія Продаєва, Юрій Шевченко