На захоплення телебачення політиками глядач відповідає запінгом

29 Грудня 2009
28454
29 Грудня 2009
10:32

На захоплення телебачення політиками глядач відповідає запінгом

28454
Телесезон 2009/2010. Підсумки року. Частина 1.Підсумки підбивають Юрій Стець, Олена Бондаренко, Григорій Тичина, Оксана Панасівська, Ігор Куляс, Леся Сакада, Лідія Таран
На захоплення телебачення  політиками глядач відповідає запінгом

Уже кілька років поспіль «Детектор медіа» двічі на рік - наприкінці календарного року та телевізійного сезону (а він умовно триває з вересня по червень) - звертається до експертів із проханням підбити підсумки року. Ось підсумки телесезону 2008/2009 (1, 2), а ось підсумки телесезону 2007/2008, ось підсумки 2007-го року, а ось (1, 2, 3) - 2006-го.

 

Підсумки 2009-го року вже топ-менеджери українських телеканалів та радійники. Тепер до вашої уваги пропонуємо ширше експертне опитування.

 

Телевізійний рік проводжають досить песимістично - прогнози експертів на майбутнє здебільшого вкладаються у фразу «від телебачення нічого не очікую». Найяскравішим враженням  минулого року для багатьох стали проекти «Україна має талант» та «Фабрика зірок». З негативних трендів експерти відзначали подальше пожовтіння телебачення, або, як влучно сказав один з експертів, «інтелектуальний мінімалізм».

 

Першими підсумки підбивають Юрій Стець, Олена Бондаренко, Григорій Тичина, Оксана Панасівська, Ігор Куляс, Леся Сакада, Лідія Таран

 

 

Ми поставили експертам такі запитання:

 

  1. Ваше найяскравіше телевраження року (як позитивне, так і негативне)?

 

  1. Головна тенденція року, що минає: в політичному та розважальному мовленні.

 

  1. Ваш прогноз на наступний рік: що буде в телеконтенті та на телеринку активно розвиватися, а що поступово піде в минуле.

 

 

 

Юрій Стець, народний депутат, фракція «НУ-НС», екс-генеральний продюсер 5-го каналу:

 

 

1. Про негатив за святковим столом говорити не хочеться, його вистачає в повсякденному житті. Можу перелічити імена, через які особисто мені приємно вмикати телевізор і назвати програми, які систематично дивився протягом року (з тих чи інших причин). З того, напевно, і складаються телевраження.

 

Імена: Тетяна Висоцька, Святослав Цеголко, Наталя Мосейчук, Ігор Пелих, (сумно, що далі без нього), Андрій Доманський, Ліда Таран, Віталій Гайдукевич та Юлія Бориско, Роман Скрипін, Тетяна Даниленко, Ольга Червакова, Павло Кужеєв, Мустафа Найєм.

 

Інформаційно-аналітичні програми: «Я так думаю з Анною Безулик», 5 канал; «Шустер Live», ТРК «Україна»; Свобода слова», ICTV; «Час», «Час новин» 5 канал; «Вікна-новини», СТБ; «5 копійок», 5 канал.

 

Розважальні програми: «Вечірній квартал», «Інтер»; «Україна має талант», «Танцюють всі», СТБ; «Фабрика зірок», Новий канал; «Футбольний вікенд», ТРК «Україна».

 

2. Щодо політичного мовлення, то, очевидно, що болісною п'ятою по зубах українського телебачення проїхалась президентська кампанія. Причому, на відміну від 2004 року, проїхалась не танком - великим, помітним, гучним, а зовсім інакше - маленькими тарганчиками (і помаранчеві, і сині), але у всі шпарини. До того ж, на деяких телеканалах, приміром «Інтері», хвиль тарганячих нападів було кілька. Тенденція 2004 року: політиків - купити, а журналістів - продатись - під час виборів залишилась і в 2009-му.

 

Якраз про розважальне мовлення можна говорити багато. Канали умовного другого ешелону (СТБ, ICTV, Новий, «Україна») відчули «смак крові» «1+1» і за рахунок створення великої кількості розважального контенту подерибанили, вибачте за парламентську лексику, аудиторію «Плюсів». Єдине, що не подобається, - це відсутність спроб в українських телепродюсерів іти своїм шляхом, втілювати власні ідеї в телевізійний продукт. Здебільшого, що не є великим секретом, всі розважальні ток-шоу, які з'являються на українському телебаченні, - це вже історія для російських і західних телеканалів, причому перевірена рейтингами. Тобто для українського глядача створюється ілюзія великої кількості нових розважальних програм, хоча вузьке коло телевізійників чудово усвідомлює, що це хороша калька і не більше.

 

3. Давайте деталізуємо. Стосовно пелеринку, все залежить, як і в іншому бізнесі, в першу чергу не від креативу, не від придбаного контенту, навіть не від програмінгу. Все залежить від тенденцій ринку, тобто кількості грошей, які рекламодавець готовий внести в рекламний пиріг. Поки що прогнози невтішні.

 

Стосовно телеконтенту, з огляду на все вищезазначене, а я вважаю, що рекламний ринок України фізично вже давно не витримує такої кількості телевізійних каналів, яка є в нашій країні, та й природна конкуренція на українському телеринку  змушуватиме телепродюсерів створювати, купувати, вигадувати, ризикувати, конкурувати. Інколи собі у збиток, здебільшого у збиток інвесторам, шукаючи якісь змішані форми, наприклад: «спільне виробництво контенту з російськими телеканалами на умовах не першого показу» або «під кредитні умови», якщо в корпорацію з телеканалом входить якась банківська установа.

 

Тобто легше телевізійникам в 2010-му році не буде - це точно. Але у порівнянні з медиками і вчителями, шахтарями та аграріями вони все одно будуть у кращих умовах, і на їхній тарілочці стовідсотково на кілька шматочків ковбаски буде більше. З Новим Роком!

 

Олена Бондаренко, народний депутат, фракція Партії регіонів:

 

 

1. «Фабрика звезд» на Новом канале. Смотрю вместе с дочкой. Искренне болеем за своих любимцев. Масса положительных эмоций.

 

2. Слишком много политики и развлечений, а смотреть зачастую нечего. Поэтому заппинг - это уже тенденция.

 

3. Прогнозы - дело неблагодарное. Особенно когда они пессимистичны. Предполагаю, что украинский эфир будет пухнуть от незатейливого «мыла», повторяющихся сезонов, старых форматов политических ток-шоу... Но очень надеюсь на то, что прогнозируемое оживление рекламного рынка простимулирует отечественное телепроизводство добрых семейных комедийных сериалов. Добрый смех нам нужен как воздух. «Сваты» на «Интере» - это начало.

 

Григорій Тичина, екс-голова правління телеканалу ТЕТ:

 

 

1. Якщо говорити про телепродукт, то найяскравішою подією 2009 року на вітчизняному телебаченні для мене став перший сезон шоу «Україна має талант». Від самого цього проекту враження, безперечно, позитивне. Негативним може бути те, що, на жаль, у новому, осінньому, сезоні складно назвати проекти, які б досягли рівня «Україна має талант» і за яскравістю, і за рівнем відгуку в глядачів.

 

Не можу не відзначити помітне зростання протягом року частки аудиторії каналу «Україна» та різке зростання наприкінці року частки аудиторії каналу НТН, який впевнено розвивається в обраній ніші чоловічого каналу. Тож якщо ця тенденція зберігатиметься, цікаво буде спостерігати, як у наступному році розгортатиметься боротьба між НТН та його нішевим конкурентом - ICTV.

 

Що стосується телебачення як бізнесу, то варто відзначити, що протягом минулого року телевізійний рекламний ринок працював в умовах майже монополії одного сейлз-хауса. За кризових умов, коли ринок і без того обвалився понад ніж удвічі в доларовому еквіваленті, це суттєво ускладнило залучення рекламних коштів для мовників, що не входили в конфігурацію згаданого продавця. Однак створена конструкція сейлз-хауса проіснувала недовго і луснула зсередини через внутрішні протиріччя. Врешті-решт, рік закінчується тим, що вперше кожна з телевізійних груп контролює власний дім продажів. Це, з одного боку, дозволяє менеджменту мати більше впливу на політику залучення рекламних коштів, з іншого - сприятиме справедливішому розподілу грошей між каналами.

 

Якщо ж говорити про стосунки мовників з регуляторними органами, то у минулому році слід відзначити зникнення напруги між великими гравцями та Нацрадою телерадіомовлення. Це, безумовно, позитив, особливо в умовах кризи. З іншого боку, менеджменту телеканалів доведеться шукати формулу вирішення складнощів, які почали виникати у відносинах з іншими державними установами, зокрема з Держмитслужбою та Нацкомморалі.

 

2. Помітно збільшився обсяг «замовних» матеріалів, так званої «джинси». Ймовірно, дається взнаки кампанія з виборів Президента. В іншому ж не можна сказати, що президентські перегони якось суттєво позначились на політичному мовленні.

 

Більше того, як на мене, щодо основних політичних ток-шоу країни останнім часом спостерігається тенденція до їх певної уніфікації, так би мовити, втрати авторського стилю. Сьогодні, якби не декорації чи обличчя ведучих, то відрізнити одне політичне ток-шоу від іншого за якимись особливостями розкриття тем, специфічною проблематикою, зрештою обличчями учасників чи експертів буває складно.

 

Можливо тому, навіть в умовах виборчої кампанії відчувається перенасиченість подібними форматами. Очевидний сплеск інтересу до політичних ток-шоу був пов'язаний з переходом у новому сезоні на «Інтер» Євгена Кисельова і своєрідною заочною дуеллю між «Інтером» та ТРК «Україна», але за кілька місяців цей ефект новизни майже повністю нівелювався. Наразі підвищує рейтинг політичних проектів насамперед прихід у студію когось з політиків першого ешелону, а не тема розмови, думки експертів, виступи інших учасників чи позиція ведучого.

 

У розважальному мовленні - це подібність, уніфікація і за контентом, і за програмуванням розважальних блоків різних універсальних каналів. Крім того, якщо на якомусь з каналів відбувається перепозиціонування, то часто-густо проходить воно за принципом: а давайте зробимо як у «сусіда», тобто не створимо щось оригінальне, самобутнє, а спробуємо наздогнати конкурента, того, хто вже міцно зайняв свою нішу.

 

3. Щодо контенту, то навряд чи новий рік принесе якісь яскраві зміни. Очевидно, канали експлуатуватимуть вже освоєні успішні формати та напрацьовані схеми, а нові випробовуватимуть достатньо обережно, особливо, зважаючи на брак коштів через кризу.

 

З іншого боку, ціни на закордонний телевізійний контент зараз не завжди відповідають стану українського телевізійного ринку, залишаючись часто-густо невиправдано завищеними. Вочевидь, ця ситуація змінюватиметься поступово, після того, як український ринок пройде стадію інвестування мовників власниками заради збільшення частки аудиторії.

 

Триватимете нішевізація каналів всередині телевізійних холдингів, що дозволятиме їм залучати нові сегменти аудиторії. Я вже згадував вдалий цьогорічний досвід групи «Інтер» з каналом НТН. Вважаю, що наступного року подібні можливості матиме група «1+1», з урахуванням її розширення за рахунок каналу ТЕТ.

 

Давно точаться розмови про перехід мовників на вертикальне програмування, за «американським» принципом. Але навряд чи варто очікувати, що хтось з великих гравців візьме на себе цей ризик наступного року. Занадто великою є інерція звички глядача дивитися горизонтально спрограмовані канали. Хоча, якби вертикальна схема прижилася, вона б дозволила значно знизити залежність частки аудиторії каналу від одного-двох успішних «довгих» серіалів та істотно зменшила б пов'язані з цим ризики мовників.

 

Щодо політичного мовлення - багато що залежатиме від підсумку президентських перегонів і готовності головних учасників сприйняти їх результат. За еволюційного сценарію розвитку подій, не виключено, що обсяг політичного мовлення і надалі скорочуватиметься.

 

Оксана Панасівська, генеральний продюсер Нового каналу:

 

 

1. Звичайно ж, найяскравіше моє враження - це «Фабрика зірок-3» на Новому каналі. Вже багато сказано і написано про «Фабрику», тому я тільки зазначу, на мою думку, найголовніше. Нам вдалося втілити цей проект без присмаку самодіяльності, а саме цей присмак притаманний багатьом українським  телешоу - і з точки зору наповнення, і з точки зору втілення. А «Фабрика зірок-3» дійсно вийшла на безпрецедентно високий професійний рівень за всіма параметрами: музичне та телевізійне продюсування, учасники, драматургія, картинка, звук, постановка, телережисура, декорації, світло тощо. Нам є чим пишатися.

 

2. Найголовніша тенденція  в політичному мовленні - це те, що до політичних ток-шоу катастрофічно впав інтерес. Всі пам'ятаємо «майданний» злет 5-го каналу і «Свободу слова» з Савіком Шустером на ICTV. Тоді це дійсно був справжній інтерес глядачів до політичних ток-шоу (навіть ажіотаж). З того часу цей інтерес згасав з багатьох причин, і якась  реакція залишилась лише на появу в шоу перших осіб держави, і то не завжди. Винні і політики (набридли), але винні і телевізійники - «клонування» програм глядацького інтересу не додає.

 

3. Я вірю, що піде в минуле залежність від російського програмного продукту. Українські канали в достатній кількості і якості повинні самі виробляти різножанрові, цікаві і конкурентні програми, фільми та серіали.

 

Ігор Куляс, медіатренер, тренер-консультант МГО «Інтерньюз-Україна» з телевиробництва, автор власної методики оцінювання новинних програм:

 

 

1. Найяскравіше враження - грипозна істерія, яку центральні телеканали влаштували з подачі політиків. Ті кілька тижнів, коли новини нагнітали панічні настрої, стали яскравим діагнозом того, що відбувається у «великих» редакціях. Повна професійна дискваліфікація, тобто нехтування всіма стандартами інформаційної журналістики. І повна громадянська безвідповідальність, тобто жодного проблиску думки про те, що весь цей інформаційний мотлох бачать мільйони довірливих громадян.

 

2. В інформаційному мовленні остаточно вкорінилася схема «лінивого» ньюзруму. Яка полягає в безініціативному ретранслюванні в ефір продукції прес- та піарівських служб, тобто заяв політиків і чиновників. Майже без власного пошуку фактів і альтернативних думок. Такий потужний жанр, як журналістське розслідування, в інформаційному мовленні майже повністю щез з екранів. Таке поняття, як експертна оцінка, майже перестало бути предметом інтересу журналістів. Трохи жвавіші за столицю регіони, там ще є компанії, де журналісти роблять «живі новини», попри менший ресурс і наявність політичних тисків та обмежень.

 

3. В інформаційному мовленні на телебаченні я особисто не чекаю жодних проривів. Поки що менеджерам великих телекомпаній не треба зайвого клопоту. Канали потихеньку відпрацьовують різноманітні «політичні замовлення». Майбутні президентські вибори, слід гадати, просто «поляризують» розклад сил «на верхах», а відтак - для каналів буде більш зрозуміло, «на кого працювати» в подальшому.

 

З іншого боку, очевидно, що накопичується критична маса журналістських мізків, які виявилися або «за бортом» великих ньюзрумів, або у «внутрішній еміграції». І цей інтелектуальний потенціал не може просто так пропасти ні за цапову душу. Тому більшого я очікую не від телеканалів, а від Інтернету, телебачення в якому лише починає розвиватися, але є набагато більш досяжним для журналістів, менш залежним від великих бізнесових грошей, а відтак має набагато цікавіші перспективи, аніж традиційне телебачення.

 

Леся Сакада, журналіст:

 

 

1. Найяскравіше телевраження року - «Україна має талант» (СТБ). І було дуже приємно побачити сюжет про переможницю українського талант-шоу в новинах всесвітньої служби Бі-Бі-Сі. Я подумала, як добре для іміджу України, що в цьому конкурсі перемогла художниця в жабо.

 

 

2. Забагато політики, безглуздої балаканини, а в розважальному мовленні - засилля калькованих, клонованих телеформатів.

 

 

3. Поступово в своїх лідерах зневіриться не тільки помаранчевий, а й біло-блакитний електорат. Політика загалом багатьох розчарує - і тоді політичні шоу значно менше цікавитимуть глядача. А взагалі, українське телебачення дуже інертне, тому наступного року кардинально нічого не зміниться... А от з роками, я переконана, глядач вимагатиме від TБ неординарних проектів, шукатиме в «ящику» натхнення, очікуватиме подвижництва . Телевізійникам бажано готуватися до нової ери в телебаченні - виграватиме той, хто ставитиме на вічні цінності! І це справедливо, бо ера байдужого до вищих істин ТБ уже й так затягнулася...

 

Лідія Таран, телеведуча, «1+1»:

 

 

1. Тут буду цілком суб'єктивна, бо найяскравіше враження - суто моє, персональне. Це участь у проекті «Танцюю для тебе-3». Я вперше на очах громадськості робила в телевізорі речі, які апріорі робити не вмію - танцювала. Це ДОСВІД (усі літери великі, щоб не писати зайвого). Побути всередині шоу, та ще і з доброю метою - допомогти дитині - задоволення, дорогого варте.

 

Найгірша і найсумніша історія року - загибель Ігоря Пелиха. Без коментарів.

 

2. Щодо політичного мовлення. Практично всі мої знайомі та друзі, навіть політично стурбовані, цього року попрощалися зі звичкою дивитись від першої і до останньої хвилини це вічне політичне мило. Я теж позбулася цієї згубної звички. І щаслива, бо щоп'ятниці, щопонеділка, щочетверга і ще там коли, є речі значно цікавіші, аніж перегляд цих пустопорожніх шоу. Я не відстежувала навмисне рейтинги цих програм, але якщо вони за підсумками року трішки впали, то це означає «ура!», народ одужує від болячки. У розважальному ж мовленні продовжується конкурс «Альо, ми шукаємо таланти!», власне, це - прекрасно. Прості талановиті українці значно цікавіші за неталановитих і непростих політиків. Останні не вміють ні співати, ні на шпагат сідати, ні на піску малювати.

 

3. Думаю, все відбуватиметься за вже усталеною схемою - канали продовжуватимуть показувати перевірені часом і рейтингами успішні розважальні проекти. Наприклад, навіщо Новому вигадувати брюнеток, якщо не вичерпали себе блондинки? Гадаю, зайдуть на нові сезони своїх найкращих «розважайлівок» й інші канали.

 

Є попит на талант-шоу - однозначно буде і пропозиція. Люди хочуть дивитися в телевізор і бачити там самих себе, тому в наступному році телебачення і далі йтиме їм назустріч. Глядачі будуть співати, танцювати і жити в телевізорі сім'ями і поодинці, з нянями і без, з дітлахами і без, було б непогано, якби ще на екрані з'явилися домашні улюбленці.

 

Не повинна відійти в минуле благородна тема дітей та благодійності - думаю, після «Танцюю для тебе» вона має прорости в іншому проекті.

 

Назагал, хочеться більшої щирості і любові. Менше ненависті й «чорнухи». Позитивне мислення - наш орієнтир. Навіть новини у новому сезоні, за моїми відчуттями, повинні зменшити частку криміналу та градус жовтизни. Люди втомились. А що буде на українському телеринку в глобальному плані - так це вибори покажуть.

 

Далі в опитуванні ТК Олена Кондратюк, Ігор Лосєв, Вікторія Шведова, Оксана Соколова, Юрій Громницький, Анатолій Єрема, Олександр Пасховер, Діана Дуцик, Сергій Дацюк, Лаврентій Малазонія, Аксінья Куріна, Віктор Понеділко, Катерина М'ясникова, Олег Вергеліс, Юрій Рибачук, Олександр Соловйов, Олексій Кужельний, Андрій Колесник, Наталя Катеринчук, Андрій Чернюк та інші.

 

Фото nformat.com.ua

Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
У зв'язку зі зміною назви громадської організації «Телекритика» на «Детектор медіа» в 2016 році, в архівних матеріалах сайтів, видавцем яких є організація, назва також змінена
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
28454
Коментарі
8
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
st.Ranger
5439 дн. тому
фабрика супер гав*о-шоу. Кузница будущих отморозков, сидящих на денежных мешках и заявляющих о себе как о "музыкантах", "поэтах", "композиторах" и т.д. Но вся эта лобуда востребована быдло-тусовкой. Где, как не на профессиональном сайте, посвященном проблемам и КРИТИКЕ медиа не высказать свое мнение?
Фердинанд Пих
5440 дн. тому
Сакада-всегда респект
Фердинанд Пих
5440 дн. тому
Стець - CENSORED,эт еще на 5-м с Лабораторного все знали,мастер острочить у небожителей наших...ну-ну...поглядим
Фердинанд Пих
5440 дн. тому
Да...Лидия Таран(Новый канал) - Лида,Лидочка(5-й) - и совсем уж Лидок(плюсы) - тенденция прослеживается,а что делать - в кризис немногим дано заниматься тем что любишь и хорошо делаешь,занимаешься тем за что платят и далеко не всегда профессионально
пилип з конопель
5441 дн. тому
А для меня разочарованием года стала именно Таран. В новой ипостаси ведущей не новостей, оказалась вульгарной и в общем-то до обидного посредственной. А про танцы хочется сказать что "суто твій особистий досвід", Лида, не стал восторгом телезрителей, и лучше бы ты его получала "суто собисто"
калина
5441 дн. тому
Ranger не хочешь--не смотри! это сайт для профессионалов--а не людей с изысканным музыкальным вкусом! фабрика--супер шоу и в сто раз круче чем аматорское шоу "Украина мае"
Alfa C
5441 дн. тому
Мнения Таран и Сакады НУ ОЧЕНЬ "АВТОРИТЕТНЫ"!
st.Ranger
5441 дн. тому
Фабрика зірок полнейший попсовый дебилизм и отстой. Так лепится "будущее" Украины. На смену Повалиям, Могилевским и иже с ними приходят такие же, если не хуже. Как можно такую гадость смотреть?
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду