Сьогодні-завтра у Києві проходитиме черговий з'їзд Спілки журналістів України, яку півтора десятка років поспіль - упродовж трьох каденцій - очолює Ігор Лубченко. Основною інтригою зібрання НСЖУ, до лав якої, за офіційною статистикою, входить близько 19 тисяч членів, буде обрання нового голови. Ігор Лубченко ще два роки тому заявив, що не буде балотуватися знову. Хто є найреальнішим кандидатом на цю посаду і які проблеми продовжуватиме вирішувати НСЖУ - з цими питаннями «УМ» звернулася до її чинного очільника.

- Ігоре Федоровичу, якими були найвагоміші здобутки Спілки журналістів України за 15 років вашого головування?

- Сподіваюся, члени Спілки стали активнішими. Але нам треба вчитися використовувати нові форми роботи і вміти дивитися вперед. Сьогодні, наприклад, треба думати про мультимедійну журналістику. Якщо ми будемо сидіти і тільки спостерігати, як вона працює за кордоном, то у нас нічого не відбуватиметься. Ще позаминулого року ми почали на сторінках журналу «Журналіст України» обговорювати це питання, і треба далі рухатися в цьому напрямку.

- Останнім часом посилюються утиски свободи слова, а суди визнають, що коли міліціонер штурхає в обличчя журналіста, - це законно. Що має робити громадська організація, щоб дієво впливати на ситуацію, захищати і свободу слова, і права журналістів на професійну діяльність?

- Свобода слова - це справа не лише однієї громадської організації, а суспільства в цілому. Я часто скептично відгукуюся про діяльність влади. Але мушу сказати, що після реакції громадських об'єднань на факти порушення прав журналістів на професійну діяльність Президент створив Міжвідомчу робочу групу з аналізу стану додержання законодавства про свободу слова та захист прав журналістів, до складу якої входять представники правоохоронних органів, журналістські організації, юристи. Ми щомісяця збираємося і розглядаємо кожен факт. Не скажу, що відразу все міняється і вирішується, але є відчутний вплив на ситуацію. Реагують і Генпрокуратура, і Міністерство внутрішніх справ. Щоправда, не все завжди сходиться: десь трохи перегинають палицю журналісти, десь - правоохоронці. І тоді треба розглядати справу детальніше.

Я не в захваті від того, що слова й обіцянки правоохоронців часто не збігаються з їхніми подальшими діями. Але ми маємо усвідомлювати, що миттєво, єдиним рішенням міжвідомчої комісії чи групи ніхто не забезпечить незалежним журналістам найкомфортніші умови. Відстоювання принципів свободи слова - це копітка і постійна робота.

- Чи суттєво відрізнялася б від нинішньої ситуація зі свободою слова в Україні, якби вже відбулося роздержавлення ЗМІ?

- Переконаний у цьому. Це велика помилка влади, що вона ніяк не може зрозуміти, наскільки це важливо. Я противник того, щоб державні і комунальні ЗМІ роздержавили за один день, як розпустили колгоспи у свій час. Це треба робити спокійно і зважено, розписати в законі терміни перехідного періоду і питання власності майна редакцій, щоб не були ущемлені їхні права. Три роки тому у нас було 50 колективів, готових відразу розпочати процес роздержавлення. Зараз ситуація помінялася. Бо, по-перше, люди зневірилися, по-друге, депутати, які мають голосувати за закон, не налаштовані: «У нас вибори, не час». У нас кожен рік або ви­бори, або підготовка до них. Було розроблено близько десятка законопроектів про роздержавлення, питання обговорювали на парламентських слуханнях, на засіданнях профільного комітету. Але через різні політичні колізії віз і нині там.

- На вашу думку, хто з кандидатів на посаду голови НСЖУ має найбільше шансів її очолити? Ви, як заявляли раніше, будете підтримувати Олега Наливайка, президента інформагенції УНІАН, який свого часу очолював Держкомтелерадіо?

- Я не пророк, тому не можу сказати, кого з'їзд обере новим головою. А Наливайка я підтримую. Не публічно, а особисто йому сказав ще два роки тому, коли він почав працювати секретарем НСЖУ, і я побачив, як він працює: «Олеже, давай працюй так, щоб у 2012 році я твою кандидатуру висунув на посаду голови». Думаю, основне змагання відбуватиметься між ним і Віктором Набруском, нині доцен­том Інституту журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка, який довгий час,10 років, був президентом Національної радіокомпанії.

ДОВІДКА

Цього року для НСЖУ буде виділено з держбюджету 900 тисяч гривень. За словами Ігоря Лубченка, ці кошти йдуть тільки на фінансування обласних організацій: на заробітну плату керівника і півставки бухгалтера. Членські внески також залишаються в обласних організаціях. Центральний апарат Спілки журналістів живе за кошти, які отримує за оренду кількох приміщень. Їх вистачає, щоб виплачувати зарплатню, оплачувати відрядження і комунальні послуги.

Валентина Самченко,  «Україна молода»

Фото -  «Україна молода»