Лариса Мудрак: «Новий склад Нацради має бути сформовано з представників громадських профільних організацій»
Лариса Мудрак: «Новий склад Нацради має бути сформовано з представників громадських профільних організацій»
З 18 лютого Національна рада з питань телебачення і радіомовлення не проводить планових регулярних засідань. Спершу регулятор посилався на блокування його приміщення загонами Самооборони майдану. Згодом на заплановані засідання не з'являлися троє членів Нацради - Оксана Головатенко, Ірина Опілат і Євген Баранов. Водночас Нацрада продовжує роботу - добивається через суд заборони російських каналів, звертається із запитами до телеканалів і державних органів (як у ситуації з відновленням ефірного мовлення ТВі), призупиняє перевірки на час виборчої кампанії та проводить регулярні брифінги замість засідань.
Заступник голови Нацради Лариса Мудрак під час чат-конференції на «Детектор медіа» заявила, що проведення засідань може відновитися вже найближчим часом, хоча кворуму ще немає. При цьому вона уникнула відповіді на запитання, чи правда, що її колеги свідомо блокують засідання Нацради. Зате відповіла на практично всі інші запитання щодо заборони російських каналів, непрозорого цифрового конкурсу, можливих змін у підходах до ліцензування, ретрансляції державного російського радіо «Голос Росії» на «Радіо Ера» та відновлення ефірного мовлення ТВі.
- Щиро зичу всім читачам об'єднавчого професійного ресурсу «Детектор медіа» якомого довше зберегти дух єдності та свободи! Власне, професійне середовище медіа завжди є першим, хто відчуває зміни як справжніх свобод, так і відповідальності за ці свободи! :)
- Скажіть, будь ласка, чому в цифровому ефірі тільки 32 безкоштовних телеканали, коли можна було зробити всі 52, й чому б не зробити конкурс ще на 20 каналів? І коли вже хтось розбиреться з каналами, які не виконують умов цифрової ліцензії: «Ескулап», «Кіноточка», «Голдбері» та ін.? Дякую.
- Проект цифрового загальнонаціонального мовлення викликав та викликає багато запитань та критики. Й це добре, тому що процес іде й Україна повинна до червня 2015 року не лише дискутувати та обговорювати, а закінчити цей процес і разом з іншими країнами перейти від аналогового до цифрового мовлення. Національна Рада, починаючи з конкурсу на провайдера в 2011 році й по сьогодні зважала на критику, зауваження, побажання індустрії. В MX-5 (регіональному мультиплексі) й досі є вільні незаповнені частоти, й на останньому конкурсі на деякі вільні місця так і не знайшлися претенденти в регіонах. Це свідчить, що відповідальність за цифрове мовлення вимагає як високої пофесійної гарантії та можливостей, так і фінансової. Крім того, 2013 року відмовилися від цифрових ліцензій, бо задорого оплачувати. Ще одна умова розвитку цифрового загальнонаціонального проекту - висока якість цифрового сигналу. Й досвід сусідніх країн свідчить, що технічні можливості треба витримувати на високому рівні. Тому оптимальним числом було обрано 32 канали: по вісім у кожному мультиплексі. Однак технічні можливості розвиваються дуже швидко, і після того, як проект стартує, можна розглядати будь-які можливості розширення.
Щодо каналів, які ви назвали, то в рамках наших повноважень згідно з законом ми реагуємо в межах перевірок та санкцій. Підставою для проведення перевірки може бути навіть звернення громадянина.
- Як ви вважаєте, чому серед усіх загальнонаціональних телеканалів України цифрової ліцензії не отримав тільки телеканал «Ера»?
- Однією з умов конкурсу мало бути цілодобове мовлення. Єдиний загальнонаціональний канал «Ера» має трошки більше 5 годин мовлення. Це головна причина.
- Когда-нибудь Нацрада сможет убрать матюки с программ Нового канала?
- Ми робили все можливе, щоб запровадити в Україні європейський підхід у регулюванні потенційно шкідливого контенту, в першу чергу для дітей та підлітків. У країнах Ради Європи (а ми обов'язково будемо членом ЄС) весь небезпечний або потенційно небезпечний контент регулюється ситемою вікових позначок, які розташовують той чи інший контент у певний час або в телевізійному платному просторі. Таку інформаційну політику закладено в Європейську конвенцію про транскордонне телебачення та Європейську директиву про аудіовізуальні послуги. Тому ми зобов'язані її виконувати. І, сподіваюся, будемо. Вікові позначки не лише дозволяють глядачам (батькам і дітям) швидко орієнтуватися в безмежному телевійзіному контенті, але й регуляторам стежити за виконанням часових вимог. Таким чином батькам не страшно вмикати вранішні ефіри вихідного дня або залишати дітей самих перед телевізором, коли дорослих немає вдома.
Два роки ми напрацьовували в рамках окремої міжвідомчої групи всі механізми для реалізації такого механізму в Україні, шукали компроміси і порозуміння, в першу чергу з керівництвом загальнонаціональних каналів. А тим часом батьки, соціологи, психологи, освітяни, науковці все більше і більше просили нас терміново запроваджувати подібну систему символів. В усіх сусідніх країнах вони вже існують і повністю заміняють собою будь-які заборони та обмеження. Тому що глядач стає відповідальним за свій вибір.
Я переконана, що всі напрацювання МРГ щодо національної системи захисту дітей від потенційно шкідливого контенту буде реалізовано. Ми змогли їх закласти навіть у проект нової редакції закону «Про телебачення радіомовлення». І тоді ми нецензурну лексику не просто приберемо, вона сама поступово зникне з ефіру. Тому що відповідальний глядач - це в першу чергу свобода вибору.
- Як би ви поставилися до ідеї об'єднання телеканалів «Рада» та БТБ у єдиний інформаційний канал? Бо, як на мене, така реорганізація змогла би суттєво скоротити витрати держави на їхнє утримання та зробити важливий крок до створення українського суспільного телебачення.
- Моє переконання - що суспільне телебачення найближчим часом буде створено на базі НТКУ, для цього є всі передумови, і в першу чергу бажання самого суспільства, яке нарешті означене й озвучене саме за останній період. Якби не було нових медіа під час майдану, таких як «Громадське ТБ» і «Громадське радіо», «Спільнобачення» та багатьох інших, очевидно, навіть загальноукраїнське сприйняття суспільно-політичної кризи могло би бути іншим. Тому простір і час диктують, що громадькі ініціативи і є організаційною основою створення громадського молення. А правова основа напрацьовувалася вже давно, час її терміново схвалювати.
Щодо інших учасників, таких як БТБ та «Рада» - це вже площина роботи щодо взаємодії та домовленостей правовласників та ліцензіатів. Скажу тільки, що канал «Рада» з 10 вересня 2013 року діє без ліцензії на супутникове мовлення. Ми неодноразово зверталися з листами, консультували, допомагали, однак у парламентського каналу під час суспільно-політичної кризи не знайшлося часу та сил подбати про переоформлення продовження ліцензії. А вони мають показувати приклад правової відповідальності в першу чергу. Сподіваємося, що зараз, подавши наново заявку на переоформлення, канал виправить свої помилки. Форс-мажор політичних подій дає шанс на порозуміння та співвідповідальність обох сторін: як регулятора, так і мовника.
Нагадаю, що об'єднання чи виробництво спільного продукту - це питання до ліцензіатів, а не до регулятора. В редакційну політику та господарську діяльність ми не маємо права втручатися.
- Когда прекратятся проверки? Заберите своих представителей!
- 1 квітня голова Нацради підписав наказ про припинення перевірок мовників під час виборчої кампанії. Це передбачено ухваленою 13 березня постановою Верховної Ради «Про забезпечення безперешкодної діяльності засобів масової інформації у передвиборний період 2014 року». Перевірки можуть проводитися тільки на прохання правоохоронних органів.
- Кожен вечір після 17:30 й до 18:00 на хвилі «Ера ФМ» іде україномовна програма радіо «Голос России», де звучить російська пропаганда щодо подій в Україні. Лунають кремлівські ідеологічні штампи й кліше стосовно євромайдану, нової української влади, сучасних міжнародних відносин та ролі Росії в світі. Так само нав'язуються російські оцінки Другої світової війни та інших історичних подій. Ця пропаганда нічим не відрізняється від того, що можна почути на російських телеканалах, які ви відімкнули. Чому Нацрада ніяк не реагує?
- Реагує. Ми маємо моніторинг щодо трансляції «Голосу Росії» на хвилях «Ера ФМ» у рамках своїх оперативних повноважень, оскільки ми працюємо без кворуму, ми звернемося до керівництва «Ера ФМ» з проханням вжити невідкладних заходів щодо тимчасового припинення трансляції спільного продукту, оскільки в ньому є ознаки порушень законів України та Європейської конвеції про транскордонне мовлення. Сподіваємося, що мовник дослухається до нашого звернення, оскільки це питання лежить у площині суспільного рішення та правової відповідальності для захисту національної безпеки та суверенітету держави.
- Нацрада запопадливо працювала на антиукраїнський, проросійський режим Януковича. Зараз уже переорієнтувалася і відключає російські канали. Ніби раніше вони не займалися брехливою пропагандою щодо України. Ви традиційно дієте за вказівкою згори як обслуга влади. Що вам скажуть, те й зробите. При цьому склад Нацради не змінюється. Ви для того й існуєте, аби виконувати відповідні команди? По-іншому у вас ніяк не виходить?
- Національна рада, як і будь-який державний орган, працює для захисту державних інтересів. Середньовічний філософ Гросій сказав, що розбійники об'єднуються заради злочинів, а члени держави - заради захисту свого права. Я знаю, що основна частина наших мовників, як важко та складно не було, виконували як норми закону, так і захищали право на інформацію. А отже свобода слова в Україні має своє молоде, але коріння. Кожен буде нести відповідальність як за свою діяльність, так і за бездіяльність. Тому що все стає очевидним і всі процеси, особливо в медіа, є і мають бути прозорими. Захист інтересів держави, як і захист інформаційного простору, завжди потребує спільних зусиль. Як багатьох державних інституцій, так і позиції всіх учасників телерадіопростору. Тому вони також повинні оцінювати нашу діяльність.
Я прихильник ротацій в усіх державних органах, свою заяву про звільнення написала ще в січні, однак зареєструвати змогла в кадровому відділі АП 21 лютого.
- Ви засудили свободівців за інцидент із т. в. о. гендиректора НТКУ Пантелеймоновим. Зокрема наголосили: «Демократія, демократичні цінності складаються з розділених цінностей усіма членами суспільства, зокрема і медіаспільноти. Інакше подібні дії будуть повторюватися знов і знов, не залежно від партійної приналежності та політичних поглядів окремих представників». А сам Пантелеймонов дотримувався демократичних цінностей? Перший національний під його орудою сприяв демократії в Україні? Канал відповідав критеріям вільної журналістики? За моніторингами «Детектор медіа», він був лідером із порушень професійних стандартів. Вдавався до цього свідомо, нахабно й цинічно по відношенню до глядачів. Він брехав мільйонам. Невже Пантелеймонов не заслужив? Ціна отриманих ним стусанів не зіставна із завданою каналом шкодою суспільству. Захищати його - це виправдовувати скоєні ним злочини проти людства й людяності. А я вважаю, що свободівці поводилися з Пантелеймоновим невиправдано толерантно. Так само потрібно і з Манжосовим та всіма вами. Бо заслужили!
- Вважаю, що найціннішими є три істини: людська гідність, відповідальна свобода та закони і традиції нашої країни. Приниження людської гідності, самосуд можуть стати кроками до тиранії та деспотії. Я переконана, що люди, обрані народом, у першу чергу мають стояти на захисті як людських прав і свобод, так і законів. А не діяти навпаки. Адже демократія - це об'єднання різних людей для рівної відповідальності та рівних прав. Інакше чим тоді це відео відрізняється від відео побиття «Беркутом» козака з Майдану? Для стабільності сьогоднішнього суспільства, в першу чергу, важлива законність та легітимність кожного кроку, особливо з боку нової влади. І тоді справедливість до всіх, включно з нами (складом Нацради. - Ред.), однозначно має прийти.
- Ларисо, а чому Нацрада подала заяву про відключення російських каналів в адміністративний суд? Щоб Вищий заблокував? У вас же є ціле юридичне управління, чому такі неграмотні юридичні дії?
- Суд першої інстанції - обов'язкова складова юридичного процесу. Так само як і підготовка всіх матеріалів для позову. Нині це становить більше 20 дисків записів, великий том матеріалів. 17 березня було подано позовну заяву. 24 березня - клопотання про ухвалу. 25 березня - ухвала суду про тимчасове припинення трансляції 4 російських каналів під час розгляду питання в суді. 27 березня було перше засідання суду. На 15 квітня призначено наступне засідання суду. Процес обіцяє бути складним, запрошено третіми особами представників усіх 4 каналів. А також за власною заявою запрошено товариство «Об'єднання російських телеканалів». Щодня юридичний департамент у повному складі готується до засідання суду. Ми надзвичайно вдячні добровільній допомозі, яка зараз надходить з усіх сторін. Тому я маю право говорити про високий рівень нашої юридичної служби.
- Думаю, що позов може бути тільки після вироку у кримінальній справі, порушеній за тими статтями, на які вони посилаються у позові.
- Що ви скажете з приводу заяви НАМ про те, щоб всім члена Нацради висловити недовіру?
- Позиція громади, позиція професійного середовища є для кожного професіонала найціннішою. Про мою заяву щодо звільнення за власним бажанням я писала вище, однак для мене надзвичайно важливо робити все від мене залежне, щоб захистити інформаційний простір країни від безпрецедентної агресії з боку північного сусіда. А з власного досвіду знаю, що ця війна триває давно. Лише за умов кризи зусилля та бажання багатьох державних органів, і в першу чергу РНБО, нарешті знайшли необхідну підтримку суспільства.
- Скажіть, чому ви 20 років незалежності не давали ФМ-частоти українському державному радіо в обласних центрах України?
- Мені б дуже хотілося б, щоби політичний популізм пішов у минуле разом із багатьма вадами молодої української демократії. НРКУ має 100 ФМ-частот. Усі використовуються. Середні - не використовуються. А це 27 частот на трьох програмах. Так само не використовуються УКХ - 55 частот. Це не лише проблема регулятора чи Національного радіо. Це питання розбудови радіопростору та його правильного й ефективного використання та планування. Керівництво НРКУ робило все можливе, щоб це питання вирішити. Однак для цього потрібні спільні зусилля, а не лише зусилля генерального директора Тараса Аврахова, чи сприяння Комітету з питань свободи слова та інформації, чи позиція Концерну РРТ. Потрібна зміна підходів планування розбудови частотного ресурсу, з урахуванням позицій суспільства. Тому цей процес має бути прозорим.
- Как вы думаете, может ли наш рынок самостоятельно регулировать свои вопросы? По примеру других стран. Либо как надо реформировать Нацраду, чтоб больше не было претензий к ней и к рынку?
- Приклади саморегулювання на нашому ринку є. Вони поки не стали системними. Одним із найкращих прикладів є спільна акція об'єднавчого логотипу «Єдина країна - Единая страна». Ще кілька років тому таким прикладом можна було назвати відновлення виробництво національного дитячого контенту, хоча в умовах кризи ситуація жахливо погіршилася. У національного регулятора, як на мене, на даному етапі не вистачає повноважень саме щодо контролю за простором. Це відсутність законодавчої норми про штрафи. Вони внесені в закон, однак не існує їхнього нормативного наповнення. 1,5 роки сім спроб запровадити шкалу штрафів та затвердити їх у Кабміні виявилися марними. Всі пропозиції не знаходили підтримки серед телерадіоорганізацій або не підтримувалися урядом. Однак знайти вихід необхідно, і це буде більш цивілізований підхід, ніж існуюче нині попередження.
Я прихильник посилення експертної роботи регулятора, тому що нині бачу, які процеси відбуваються серед регіляторів країн - членів Ради Європи (я є представником від України у керівному комітеті РЄ з питань інформаційного суспільства та медіа). Ці органи стають майданчиком для обговорення головних тем розвитку (нові медіа, злиття традиційних медіа з інтернетом, захист глядача від потенційно шкідливого контенту тощо). Регулятори стають законодавцями обговорення всіх нових тем розвитку. І зараз можна сказати, що Україна продемонструвала саме під час майдану технологічний вибух розвитку нових медіа. Як це не втратити і перетворити на стратегію розвитку - теж мало би бути завданням регулятора.
- Добрый день, Лариса Михайловна! В свете последних событий с оккупацией Крыма быть может стоит в городах Скадовск и Геническ переоформить лицензии наших украинских телеканалов на большую мощность и сконфигурировать вещание на Крым, дабы наши граждане не остались без информационной связи с Киевом? Смотрел реестр ТРК - там 100-ваттники у каналов. Если хотя бы Первый национальный поднять до 5-10 КВт - северную часть Крыма сигнал накроет. Пожалуйста, проработайте с Частотнаглядом эту возможность. Спасибо!
- Дякуємо за пораду. Завдання України зараз зробити все можливе, щоб анексований, я сподіваюся тимчасово, Крим мав можливість чути і бачити правдиву інформацію про континентальну Україну. Треба щиро подякувати ініціативам журналістів, стрімерів, громадських діячів, які першими опинилися в Криму і надавали не лише правдиву інформацію про ситуацію, але й свої новітні технології та новий досвід щодо інтернетного мовлення. Зараз від держави залежить спроможність відновлення доступу до українських радіо та телеканалів. Сподіваюся, що можливості будуть знайдені.
- Убедительная просьба - сделайте цензуру, ну нет сил слушать пошлейшие шутки и маты на нашем телевидении!
- Категорично проти цензури, категорично за європейські підходи щодо системи позначок, які і є регулюванням усього шкідливого контенту. Детальніше відповідала про це вище.
- Добридень! Мене звуть Владислав, я з Києва. Передусім хочу подякувати Національній раді за те, що припинили потоки отого бруду в телевізорі. Але в мене є питання: чому Національна рада не доводить діло до кінця? В мене вдома «Воля» показує ТМЦ, а на ньому новини про Україну такі ж брудні. Чи плануєте ви щось із цим робити?
- Я дякую професійному середовищу та громаді за підтримку позиції щодо відключення 4 російських каналів. Починаючи з перших днів березня, після рішення РНБО, ми пройшли довгий шлях дискусій, суперечок, скандалів, а також підтримки, взаємодопомоги, взаєморозуміння з боку професійного середовища, громадських організацій, небайдужих громадян, і навіть глядачів. Для мене це є приклад впровадження справжньої політики: коли позиція влади дискутується, знаходить відгук у суспільстві, а потім знаходить підтримку. І тоді це рішення стає необхідним для всіх. Це болісний шлях для влади, але єдино правильний. Дякуємо всім, хто надавав добровільну допомогу. Будемо вдячні й надалі. Інформацію щодо компанії «Волі» візьмемо на контроль. Додам лише, що позовна заява може бути розширена.
- Пані Ларисо, доброго дня. Хотілося б отримати відповідь на такі питання. Коли Нацрада планує відновити регулярні засідання з питань ліцензування? Коли буде проведено засідання, заплановане на 19 лютого 2014 року, яке було зірвано у зв'язку із захопленням будівлі Нацради?
- Засідання можуть відновитися уже найближчим часом з об'єктивних обставин. Кворуму поки що немає, однак Нацрада вже зараз може працювати в приміщенні на Прорізній, воно повністю ще не звільнено загонами Самооборони, однак оперативні функції ми можемо виконувати, і на запитання щодо дієвості Нацради ми маємо результат - 99% провайдерів виконали звернення Нацради та рішення суду щодо відключення російських каналів. Лише один провайдер зі 118 в Донецькій області поки що нас не почув. Всі інші 703 ліцензіата в Україні дослухалися.
- Лариса! Скажите, а по ситуации с ТВі (эфирное вещание): неужели у НС мало рычагов, чтобы поставить на место этот канал? Вы же довольно оперативно решили вопрос с российскими каналами.
- Національна рада сьогодні звернулася до каналу ТВі та до Концерну РРТ із проханням надати дозвольні документи, на підставах яких канал розпочав мовлення на ефірних частотах у 24 населених пунктах. Виділення цих частот оскаржувалося в судах, які досі не завершилися. Хочеться вірити, що телеканал ТВі діє виключно в правовій площині, тому нині ми очікуємо відповіді від каналу, сподіваємося, що вона буде публічною.
- Ларисо, а ви готові нести кримінальну відповідальність за цифровий конкурс, «Зеонбуд» та всі інші корупційні справи, якими відзначилася Нацрада?
- Я завжди готова до відповідальності, інакше б я би не змогла би працювати на жодній із посад, які обіймала за 23 роки в медіасередовищі.
- Надо выложить весь частотный ресурс в открытый доступ и установить плату за лицензию. Прозрачный аукціон: кто выиграл - тот и получает. Предложите нормальные правила.
- Це питання до Укрчастотнагляду. Я переконана, що проект нової редакції закону «Про ТБ і РМ» не менш терміновий, аніж закон про суспільне мовлення.
- Прекратие закрывать русские каналы. Закройте украинские! У нас телеканалов в два раза больше, чем рекламный рынок - оставшиеся каналы смогут производить нормальный продукт, и их будут смотреть в Украине. Не может быть 700 телеканалов в небольшой стране!
- Ми справді найбільш насичений телевізійний ринок у Східній Європі, однак лише глядач та справжні ринкові закони повинні визначати кількість каналів. Заборонами та закриттями можна добитися тільки протилежного ефекту. Я за розвиток та розбудову, однак лише на ринкових засадах.
- Когда Divan.tv сможет начать нормально работать?
- Коли в законі «Про ТБ і РМ» з'явиться норма про ліцензування таких нових технологій, як ОТТ та інших нових медіа, які зараз з'являються швидше, ніж ми встигаємо про них говорити.
- Можно сделать так, как было: нормальные детские передачи днем?
- Питання до телеканалів, я вас підтримувала щотижнево. На всіх засіданнях зі своїми колегами підтримувала кожного мовника, який готовий був розвивати дитяче мовлення. Крім того, починаючи з 2010 року МРГ з питань захисту дітей, співголовами якої були я і Юрій Павленко, робили все від нас залежне, щоби збільшити не лише контент дитячого мовлення, але й намагалися допомогти кожному мовнику зберегти національний дитячий продукт за умов відсутності державної підтримки та неприбутковості такого контенту (більше 10 пропозицій до указів президента, конференції, круглі столи, наради, пошук партнерів на державному рівні). Іноді це забирало багато часу й сил, і давало мало результату. Однак дитяче мовлення все одно є. Свідченням того є наш збережений фестиваль із 21-річною традицією «Кришталеві джерела». Після подолання важкої кризи я продовжуватиму робити все для відновлення дитячого національного контенту та захисту дітей від шкідливого контенту. Маючи бажання, можна робити багато.
- Скажите, пожалуйста, почему санкции Нацсовета не коснулись других российских телеканалов с новостями? Например, на каналах «Рен ТВ» и ТВЦ международный новости ничем не отличаются от ОРТ или НТВ. Ходят слухи, что это связано с коммерческой заинтересованностью высшего руководство Нацсовета в вещании этих каналов и тесными связями с их дистрибуторами. Потому, мол, их Нацсовет и не трогает :) Прокомментируйте, пожалуйста, эту ситуацию. Спасибо! Наталья.
- За останній час добровільна допомога з моніторингом дала підстави для позову до Київського адміністративного суду. Будь-які сигнали щодо інформаційної агресії ми продовжуємо сприймати. В разі підтвердження ваших слів і наявності ознак порушення законів України та Європейської конвенції, ми зможемо говорити про вжиття правових дій щодо інших каналів. А пліток я не коментую.
- Говорили, что в цифровой сети вскоре появится 33-й канал - ДТРК «Культура», но этого так и не произошло, почему? И стоит ли ожидать повторный конкурс на цифровое телевещание?
- Вище говорила про те, що конкурс на МХ-5 однозначно буде продовжено. Оскільки канал «Культура» не зміг виграти на одному з перших конкурсів цифрову ліцензію, його розвиток буде залежати, з одного боку, від концепції розвитку суспільного мовлення, а з іншого боку - від професійної спроможності керівництва цього каналу знайти шляхи розвитку.
- Как вы считаете, есть в Украине школа журналистики? Кроме Куликова - остальные наши звезды не украинцы. Это что, пороблено?
- Школа журналістики не може бути відірвана від процесу становлення держави. Оскільки ми переживаємо процес справжньої української державності, а також достатньо драматичний процес цієї державності, то можемо говорити про базове становлення школи української журналістики. Імена цих людей відомі й на слуху в кожного. Саме журналісти розпочали євромайдан, саме журналісти першими кидалися в найнебезпечніші місця, саме журналісти першими страждали від побиття та куль, саме журналісти винаходили інновації для швидкої передачі інформації, першими робили заклики до єднання. Тому їм окрема подяка. Називати не буду, тому що їх багато, щоб когось не забути. І школа журналістики тепер у нас є. І нині важливо розслідувати всі злочини проти постраждалих журналістів, разом із Кримом їх більше 200. І досі жодного відповідального чи покараного за ці злочини.
- Как вы считаете, можем мы избавиться от лицензий как таковых? Считаю это устаревшим рудиметом тоталитарного государства. В интернете нет лицензии, есть свобода и есть рынок. Пора и частотный ресурс избавить от бюрократов.
- Демократія - це відповідальність і процедура. За досвідом роботи в США і Єропі - можу сказати, що високого рівня. Маючи ліцензію та виконуючи закон, будь-який правовласник, незалежно від форми власності, несе відповідальність перед споживачами і державою. Інакше можна отримати лише хаос. В усьому світі на основі дозвільних документів ви можете здійснювати підприємницьку діяльність. Нехай медіа і особливий продукт, однак це продукт на ринку. Беручи відповідальність за ліцензію, ви відповідаєте перед глядачем.
- Лариса, как вы считаете, удастся ли новому составу Нацрады добиться создания и функционирования нормальной системы мониторинга контента телеканалов на предмет соблюдения ними законодательства, в том числе и рекламного? Что для это нужно прежде всего, кроме финансов?
- Я переконана, що новий склад Нацради має бути сформовано з представників громадських профільних організацій. Тому що таким є історичний момент розвитку. Воля народу зараз стала вирішальною в напрямку, куди рухається держава. Це має відобразитися і на формуванні нового складу Нацради. Громадські ради в багатьох країнах є інкубаторами для кадрових змін. Моніторинговий центр українського регулятора уже 10 років потребує модернізації. Про це турбувалися багато, в тому числі й нинішній склад НР, оскільки це технічне устаткування - то це лише фінансове питання. А хороші фахівці в складі апарату НР є і нині. І незважаючи на складність умов, завжди виконували свою місію.
- По каким языковым правилам теперь должны вещать телерадиоорганизации? Норма о 75% украинского языка действует или нет? И как вы считаете - нужна ли сегодня эта норма? Спасибо.
- Шкода, що мовне питання стало політичним. З моєї експертної точки зору, ні попередній, ні нинішній закон не виконувалися, а лише провокували суспільне збурення та кризи. Цей м'яч нині на полі законодавців, і суспільство було би вдячним, якби вони схвалили рішення, виходячи з інтересів реальних потреб та інтересів громади. Якщо нині ми бачимо поляризацію, то на неї так само треба зважати.
- Ларисо, чи відчуваєте ви, як член Нацради, особисту відповідальність за інформаційну ситуацію в Криму? Тільки не треба зараз популяризувати останні заяви регулятора. Згадайте краще про розподіл частот, цифровий конкурс, ліцензію ATR.
- Хто не працює, той не робить помилок. Я відчуваю не лише відповідальність, а й знаю про наші помилки. Якщо говорити про 23 роки, то їх забагато. Я тому й погодилася на пропозицію президента Ющенка, який мене призначав членом НР, бо розуміла, що маю черговий шанс на виправлення помилок. А також шанс для розвитку та допомоги медійникам із позицій державної посади. Тому їхня оцінка для мене буде найважливіша, як і оцінка суспільства. Багатьом каналам, у тому числі ATR, я надавала всю допомогу, яка була в моїх повноваженнях. Однак конкурси завжди залишаться конкурсами, де будуть переможці та невдоволені. А питання правової та менеджерської відповідальності також залишаються важливими. І часто їхнє недопрацювання перекладають на плечі регулятора.
- Прошу вас, кажіть відверто, чи не соромно вам за цифровий конкурс? В чиїх інтересах ви діяли? Зараз уже можна зізнаватися про це. Довід Грузії показує, що люстрацію мають проходити і керівники Нацради та Держкомтелерадіо. От якби така люстрація проводилася в Україні за тими ж принципами, що й у Польші, чи готові ви зізнатись у співпраці з режимом Януковича та вибачитися?
- Я завжди готова вибачитися за свої помилки, якщо вони є доведені й об'єктивні. Я працювала в інтересах держави, цифровий проект, як і будь-який інший, можна критикувати скільки завгодно, однак треба пам'ятати, що до наступного літа процес має бути завершено, й Україна не може не виконати загальноєвропейської вимоги. За останні роки я дуже часто стикалася з політичним популізмом та маніпулюванням фактами. І дуже мало бачила кроків на захист справжніх державних інтересів та виявів масштабного далекоглядного мислення. Я виступаю за об'єктивну оцінку процесу та персональну відповідальність кожного чиновника. Справедливість є, і за неї не треба боротися, бо вона приходить. І останні подіїх в Україні це довели.
- Дякую за щирість, дякую за правду. Всім нам гідності та свободи, відповідальної та справжньої! До побачення.
Біографічна довідка:
Лариса Мудрак 1991 року закінчила Національний університет ім. Т. Шевченка, факультет журналістики. Прослухала курс практичної персонології в Університеті «Києво-Могилянська академія» (1991 -1992) та курс медійного менеджменту в Міжнародному інституті менеджменту мас-медіа (IMMI) у 1999 році (Сан-Франциско, США). 2011 року закінчила Дипломатичну академію України та отримала диплом магістра зовнішньої політики.
Трудову діяльність розпочала на посаді завідувача відділу фантастики журналу «Наука - Фантастика», обійнявши згодом посаду заступника головного редактора (1991-1992).
З 1993 по 2000 рік була ведучою та автором програм Української редакції радіо «Свобода». У 1997-2002 роках за сумісництвом працювала спецкореспондентом і телеведучою програми «Вікна» (ТЕТ, ICTV), програми «Перехрестя» (Український освітній центр реформ, програма USAID).
У 2000-2002 роках - керівник проекту «Український регіональний вісник» (Інститут «Схід - Захід», Україна - США).
У 2002-2005 роках обіймала посаду головного редактора газети «Деловая неделя - Financial Times» (Київ) та за сумісництвом у 2003 році була шеф-редактором газети «Новое русское слово» та радіо «Народная волна» (Нью-Йорк, США).
2005 року призначена прес-секретарем, начальником управління зв'язків зі ЗМІ Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи.
З грудня 2005 року - перший заступник керівника прес-служби Секретаріату президента України. З грудня 2006 року призначена керівником прес-служби Головної служби інформаційної політики Секретаріату президента. У квітні 2007 року Ларису Мудрак переведено на посаду керівника головної служби інформаційної політики Секретаріату президента.
23 лютого 2010 року указом Президента призначена членом Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення.
Нагороджена Почесним знаком МВС України (2005), має звання «Заслужений журналіст України». Лауреат загальнонаціональної програми «Людина року - 2003» у номінації «Журналіст року в галузі друкованих ЗМІ», член громадської ради проекту «Стипендія ім. Анатолія Москаленка» Фонду «Україна 3000», член Українського медіаклубу Національної спілки журналістів України.
Фото Максима Лісового