Останніми днями журналісти, обурені висвітленням трагічних подій у країні телеканалами «Інтер» і Перший національний, обговорюють ідею зустрітися з колегами з цих каналів і закликати їх до роботи за журналістськими стандартами. Так би мовити, апелювати до їхнього професійного сумління.

Між іншим, як пише «Дуся», деяким журналістам «Інтера» соромно за ті новини, які вони готують. Проте до публічних кроків у боротьбі за професію вони поки не вдавалися.

«Детектор медіа» поцікавилася в лауреатів національної телевізійної премії «Телетріумф» різних років їхнім баченням інформаційної політики «Інтера» та Першого національного, а також телеканалу «Україна», який коливається то в бік збалансованості, то в бік порушень стандартів. Що б телетріумфатори порадили колегам? Як би чинили на їхньому місці?

Лауреати «Телетріумфу» закликають колег працювати об'єктивно й говорити правду, а якщо це неможливо - відмовитися працювати, оголосити страйк або звільнитися.

Сьогодні ми бачимо, що новини «Інтера» стали більш збалансованими, як і Першого національного. Але зрозуміло, що це - кон'юктурна «політика» топ-менеджерів, які зараз, на хвилі останніх подій в парламенті та в країні, чують, відкіля вітер дме та спішно повертають голоблі. Водночас, деякі журналісти «Інтера» звернулися з відкритим листом до свого керівництва. Можливо, це стане першим кроком до усвідомлення ними власної відповідальності за те, яку інформацію вони надають громадянам своєї країни? Дуже хотілося б на це сподіватися. Але під листом немає підписів багатьох інших журналістів «Інтера», зокрема якраз тих, хто й робив сюжеті з найбільш кричущими викривленнями дійсності. Тож хай роздуми та оцінки колег, визнаних найкращими самою телевізійною корпорацією, спонукають багатьох українських журналістів задуматися над власною роллю в долі українського суспільства.

Наталя Соколенко, лауреат «Телетріумфу» 2009 року як найкращий репортер («Вікна-новини», СТБ); нині журналістка «Громадського радіо», громадська активістка:

- Як би ви оцінили висвітлення майдану каналами «Інтер», Перший національний, «Україна»?

- Ці телеканали системно не дивлюся. Те, що я бачу, мені дуже не подобається. Наприклад, у випуску новин на «Інтері» 19 лютого, здається, о 18-й, ведучий Володимир Андрієвський озвучив причини підпалу Будинку профспілок і назвав лише одну версію - що це, мовляв, учинив «Правий сектор» для того, щоби приховати чи запаси зброї, чи ще чогось. Є інша версія, яку озвучують повстанці - що підпалила міліція з метою знищити Штаб національного спротиву. Але «Інтер» і словом про це не згадує.

Раніше були випуски абсолютно жахливі щодо подій 19 і 20 січня. Коли стало відомо про перших загиблих 19 січня, ведуча, здається, це була Анастасія Даугуле, теж озвучила одну тільки версію, що загинуло двоє людей і «екстремістів», які це зробили, ще не знайдено. Більшого цинізму просто годі уявити. Без жодного посилання ведуча «Інтера» озвучує тільки одну точку зору - що «екстремістів», які вбили Нігояна і Жизневського, не знайдено. І жодного хоча б припущення, що це могли бути  й  силовики. Це обов'язок журналіста - дотримуватися базового стандарту балансу, і треба було сказати, що є і така версія.

Але «Інтер» весь цей час виступає в ролі повії - навіть не лакея, не слуги.

20 лютого я дивилася пряме ввімкнення на «Інтері». І спочатку це мене приємно здивувало - цілий ранок глядачів інформували про події на майдані. Але коли проаналізувала ситуацію, я зрозуміла, що «Інтер» до цього просто готувався, знаючи, що буде зірвано перемир`я, і це знімали з усіх точок. Потім почали давати заяви силовиків, які покладали відповідальність на опозицію, радикалів тощо, і знову - без балансу. Але, до честі журналістки Олени Цинтили, вона вболівала за учасників майдану, і це було видно по її обличчю. Вона переживала й співпереживала разом із повстанцями. Час від часу вона повторювала, які вони мають потреби - шини та інші речі, що добре горять. До цієї журналістки в мене претензій нема.

Після акції, яку «Інтеру» влаштував «Демократичний альянс» - їм принесли фекалії, що символізували те, з чого вони роблять новини  -  кореспонденти, які у Facebook активні, й гадки не мали вибачитися чи покаятися. Багато хто з них й далі на своїх сторінках у соцмережах продовжують захищати цей режим і паплюжити людей, які стоять на майдані.

Що стосується Першого національного каналу й обласних державних телерадіокомпаній, я би не відносила їхню роботу до сфери телебачення. Державне телебачення, «Міністерство правди» - це атавізм, якого не має бути в нормальній країні і я не сильно засмучуюся через УТ-1.  Просто треба його закрити, весь майновий комплекс розпродати, а виручені гроші вкласти в абсолютно нове телебачення - громадське, суспільне мовлення і радіо.

Про канал «Україна», на жаль, взагалі нічого не можу сказати.

- Що би ви хотіли сказати чи порадити колегам з «Інтера» та Першого національного? Як, на ваш погляд, вони можуть діяти в такій ситуації в країні і на їхньому каналі?

- Якщо в них ще є залишки совісті, вони мають використовувати прямий ефір. Якщо вони мають таку можливість - вийти в прямий ефір і сказати правду, треба це зробити. Якщо у вас немає доступу до прямого ефіру, ви не можете вплинути на редакційну політику - негайно звільняйтеся й робіть публічну заяву. Не ганьбіть себе, вам ще жити в цій країні!

Я не думаю, що вони будуть десь виїжджати - журналістів в інших країнах не надто чекають. Розвинені країни іноземних кореспондентів не потребують, оскільки ринок і так перенасичений.

Тому якщо вони хочуть за кордоном прибиральниками працювати - ОК. Але якщо вони прагнуть працювати в Україні, в них, можливо, лишилися останні години для того, щоби зробити вчинок, який, можливо, вплине на все їхнє подальше життя.

- Як би ви чинили на їхньому місці?

- Я не на місці цих журналістів, бо звільнилася (у серпні 2012 року. - ТК) з телеканалу СТБ на знак протесту проти політичної джинси. Зокрема, прихованої реклами Симоненка, Королевської та інших кандидатів, які були в ефірі «Вікон-новин».

Я не бачу в цій ситуації можливостей для компромісу. І не треба прикриватися кредитом та іншими обставинами - Бог вас не залишить. Я звільнялася з білої високої зарплати, з найкращого місця роботи, яким воно було, доки не почалася цензура. Бог мене не залишив. Я теж мала кредит на квартиру й різні сімейні обставини. І три місяці не було чого їсти, але нічого - друзі й колеги допомогли.

І я знайшла можливості займатися волонтерським проектом «Громадського радіо». А хорошу роботу маю у «Центр.UA», де практично за спеціальністю працюю, і весь свій журналістський хист і досвід використовую, щоб робити промо ідеям законопроектів і реформ.

Якщо ви зробити добрий вчинок - Бог, всесвіт, друзі й колеги вас не залишать, з вами все буде добре. Журналісти, які у 2010 році приєдналися до руху «Стоп цензурі!», мали величезні проблеми. І зараз вони не стали маргіналами. Усі вони активні учасники руху «Стоп цензурі!», зірки «Громадського радіо», «Громадського телебачення», «1+1» та й політики - як наприклад, Єгор Соболєв.

Тобто, якщо ви зараз зробите чесний вчинок, ви лише вийдете на новий рівень.

- Серед журналістів обговорюється ідея зібрати лауреатів «Телетріумфу» і зустрітися з колективами та керівниками «Інтера» та Першого національного, щоб закликати їх до роботи за журналістськими стандартами. Чи приєдналися б ви до такої акції?

- Це хороша ідея. Єдине що, вона не матиме ефекту, якщо на цій зустрічі не буде Дмітра Фірташа (власника каналу «Інтер». - ТК). Наскільки я знаю, на початку лютого відбулася зустріч «1+1», ТСН з їхнім власником Ігорем Коломойським. Я не буду зараз передавати деталі цієї розмови, оскільки не уповноважена. Але зустріч була дуже цікава, правильна і плідна. І результативна, що ми можемо бачити по ефіру ТСН і «ТСН. Тиждень». Журналісти відстояли перед власником каналу своє право працювати за стандартами.

Це просто лише право працювати за стандартами - не більше і не менше. Хоча місяць тому, коли відбулася ця розмова, ситуація була дуже непроста - був величезний тиск Адміністрації президента, були ухвалені драконівські закони 16 січня, за якими будь-якого журналіста ТСН можна було би посадити в тюрму, але журналісти запевнили власника, що вони готові до цього й готові нести всю відповідальність за те, що вони роблять. І вони його переконали.

Тому на зустрічі з «Інтером» обов`язково має бути присутній Фірташ або його уповноважений представник. Особливо з огляду на те, що значній частині ньюзруму «Інтера» абсолютно непритаманні воля і характер, вони здатні лише виконувати те, що їм кажуть. Згадайте, як у грудні вони були фактично рупором євромайдану. А потім, коли з каналу пішла група Льовочкіна і політика змінилася, вони просто за день почали виконувати іншу команду. Тому я не бачу іншої можливості якось вплинути на інформаційну політику без чіткої вказівки власника телеканалу «Інтер».

Коли постане нова Україна, телеканал «Інтер» спершу програє конкуренцію іншим каналам. А по-друге, за свою роботу доведеться відповідати. Рух «Стоп цензурі!» та інші організації звертатимуться до Національної ради з питань телебачення та радіомовлення, склад якої, я сподіваюся, буде оновлено.

За такі новини потрібно позбавляти ліцензії. І це не цензура, а реакція на відхід від стандартів. Якщо лікар лікує не за протоколом, його відсторонюють.

Андрій Куликов (ліворуч), лауреат «Телетріумфу» 2011 і 2013 років як найкращий ведучий суспільно-політичного ток-шоу; ведучий ток-шоу «Свобода слова» на каналі ICTV, ведучий «Громадського радіо»:

- Як би ви оцінили висвітлення майдану каналами «Інтер», Перший національний, «Україна»?

- Я не дивлюся ці канали настільки, щоби зробити висновок. Запитання щодо Першого національного взагалі знімаю, тому що давно не дивився. «Україну» іноді дивлюся, «Інтер» - рідко. В тому, що я не дуже часто дивлюся ці канали, можна сказати, і є оцінка.

Наприкінці листопада з-поміж репортажів щодо розгону євромайдану найбільше враження на мене справив репортаж Кирила Євсєєва, що вийшов на телеканалі «Інтер». Але потім я не стежив за випусками новин телеканалів. А зараз дивлюся новини на інших каналах.

- Що би ви хотіли сказати чи порадити колегам з «Інтера» та Першого національного? Як, на ваш погляд, вони можуть діяти в такій ситуації в країні і на їхньому каналі?

- Працювати, як завжди має працювати журналіст - працювати якомога ширше і якомога повніше, допомагати глядачу орієнтуватися в тому, що відбувається.

- Серед журналістів обговорюється ідея зібрати лауреатів «Телетріумфу» і зустрітися з колективами та керівниками «Інтера» та Першого національного, щоб закликати їх до роботи за журналістськими стандартами. Чи приєдналися б ви до такої акції?

- Чому б і ні? Йти можна, лише перш ніж іти закликати колег робити це, треба самого себе запитати, чи ти насправді робиш так, а тому маєш чи не маєш закликати до цього колег. А далі вже будемо діяти за обставинами.

Максим Шиленко (другий ліворуч), лауреат «Телетріумфу» 2012 і 2013 років як керівник програми «Гроші», що була визнана найкращим спеціальним репортажем; керівник департаменту журналістських розслідувань каналу «1+1»:

- Як би ви оцінили висвітлення майдану каналами «Інтер», Перший національний, «Україна»?

- Перший національний і «Інтер» оцінюю дуже погано, «Україну» - більш-менш. Перший національний та «Інтер» я вмикаю лише заради професійного інтересу. Там все дуже заангажовано й необ`єктивно.

- Що би ви хотіли сказати чи порадити колегам з «Інтера» та Першого національного? Як, на ваш погляд, вони можуть діяти в такій ситуації в країні і на їхньому каналі?

- Важко щось радити. Я думаю, що єдиний вихід - відмовитися це робити.

- Як би ви чинили на їхньому місці?

- Я б відмовився так працювати або звільнився. Ще один варіант - якщо в них дійсно дружній колектив, то можна оголосити страйк.

- Серед журналістів обговорюється ідея зібрати лауреатів «Телетріумфу» і зустрітися з колективами та керівниками «Інтера» та Першого національного, щоб закликати їх до роботи за журналістськими стандартами. Чи приєдналися б ви до такої акції?

- Не думаю, що це щось може змінити. Я думаю, якщо люди самі не хочуть нічого робити, то ніякі переговори й переконання на них не вплинуть. Якщо на них і досі не вплинуло те, що робиться в країні... Вони ж не в першому класі, щоб виховувати їх.

Сергій Дорофеєв, лауреат «Телетріумфу» 2012 року як найкращий інтерв'юер; ведучий телеканалу «Інтер», наразі не працює в ефірі:

- Як би ви оцінили висвітлення майдану каналами «Інтер», Перший національний, «Україна»? Що би ви хотіли сказати чи порадити колегам? Як, на ваш погляд, вони можуть діяти в такій ситуації в країні і на їхньому каналі? Як би ви чинили на їхньому місці?

- Я призвал всех коллег работать честно в своём обращении ко всем журналистам.

- Серед журналістів обговорюється ідея зібрати лауреатів «Телетріумфу» і зустрітися з колективами та керівниками «Інтера» та Першого національного, щоб закликати їх до роботи за журналістськими стандартами. Чи приєдналися б ви до такої акції?

- Если ко мне обратятся с предложением присоединиться к такой акции, я присоединюсь. Сейчас это очень важно - ещё раз напомнить кое-каким журналистам, что говорить нужно правду, а не работать агитаторами.

А ругать и участвовать в кухонных спорах уже не время. Когда меня приглашают к участию в кругах столах на тему «Как нам работать?», мне хочется сказать: «Да как нам работать? Всё, что видишь, - сообщать. Сообщать правду. Не время сейчас устраивать круглые столы». О чём тут говорить? Работайте в своих редакциях. Есть незадействованные люди и силы - отправляйтесь на майдан.

А что касается инициативы встречи коллективов и собственников - возможно, она повлияет на тех людей, которые считают, что они могут смотреть на события с одной стороны. Так что с удовольствием приму участие в этом мероприятии.

Фото з архіву «Детектор медіа»