У журналістів Польщі свої проблеми, а в українських - свої, тому варто обмінюватися досвідом, як їх ефективніше вирішувати, наголосив голова Асоціації польських журналістів Кшиштоф Сковронський, відкриваючи захід. «Немає незалежної Польщі без вільної України. Разом - це близько 100 млн людей, тому важлива співпраця і взаємодовіра між нашими країнами. І тут роль журналістів дуже цінна. Ми не можемо приховувати й складних моментів в історії, які були між нашими народами. Ми повинні писати про це правдиво, в нас не має бути жодних тематичних табу. Якщо ми не будемо солідарними, буде погано», - сказав він.

Пан Сковронський представив два нових проекти Асоціації, які допомагають їм відстоювати права представників ЗМІ. По-перше, це фонд журналістської солідарності, який надає допомогу журналістам, що втратили роботу або опинилися у складній соціальній ситуації. «Тут ми на початку шляху. Щоби фонд добре працював, він мусить навчитися отримувати гроші», - зауважив голова Асоціації польських журналістів.

Другий проект - це інтернет-портал «Швидка журналістська допомога», який діє за рахунок швейцарських фондів. На порталі всі охочі можуть швидко отримати юридичну допомогу, передусім регіональні журналісти, які часто мають більші проблеми зі свободою слова, ніж журналісти з великих ЗМІ. «За допомогою цього порталу вони можуть отримувати юридичну допомогу, допомогу колег, а також запрошувати всіх на свої судові процеси. Ми закликаємо українську сторону приєднатися. Саму ідею ми можемо подарувати, треба буде тільки перекласти українською», - сказав пан Сковронський.

Голова Асоціації польських журналістів Кшиштоф Сковроньський (у центрі) і голова НСЖУ Олег Наливайко

Голова Національної спілки журналістів України Олег Наливайко відзначив тісну співпрацю між журналістськими організаціями Польщі та України, яка значно активізувалася за останні кілька років. «Для нас це дуже важливо, бо Україна обрала євроінтеграційний курс. Для нас контакти з польськими колегами дуже цінні, бо це в першу чергу досвід», - зазначив голова НСЖУ. Він закликав польських колег підтримати щорічну акцію українських журналістів, приурочену до дня зникнення Георгія Гонгадзе, яка цього року проходила в Києві й у регіонах під гаслом «Безкарність вбиває». Учасники форуму вшанували пам'ять загиблих журналістів хвилиною мовчання.

Професія журналіста переживає кризу в цілій Європі, це проблема не лише однієї країни. На це звернула увагу заступник голови Асоціації польських журналістів, директор телеканалу «Белсат», член керівного комітету Європейської федерації журналістів Агнешка Ромашевська-Гузи, маючи на увазі не лише стан свободи слова, а й умови праці журналістів. Вона представила ситуацію в Європейської федерації журналістів і зауважила, що роль польських журналістів полягає в акцентуванні уваги на проблемах українських журналістів, щоби потім спільно їх вирішити.

Член керівного комітету Європейської федерації журналістів Агнешка Ромашевська-Гузи

«На минулій зустрічі керівних органів ЄФЖ було акцентовано увагу на проблемі зі створенням і функціонуванням організацій на теренах Центральної і Східної Європи. Голова ЄФЖ дуже зацікавлений у розвитку взаємозв'язків між журналістськими організаціями. Наше завдання - показати, що Європа не закінчується на Ельбі чи Рейні, навіть на Євросоюзі, вона лежить далі на Схід. Незалежно від різних політичних аспектів, наша роль як журналістів полягає в тому, щоб постійно звертати увагу на те, що є один європейський простір, його не можна ділити на кращий і гірший», - сказала пані Ромашевська-Гузи. Вона додала, що особисто дуже боляче сприймає такий поділ Європи: існує внутрішній поділ у самому ЄС, а крім того - ще й зовнішній. «Ми маємо зробити все можливе, щоб такого поділу не було», - додала вона

Присутні неодноразово зазначали, що необхідно об'єднати зусилля задля створення єдиної Європи, приміром, вийти зі спільною ініціативою, до якої могли би приєднатися журналісти інших країн Центрально-Східної Європи. Учасники форуму обговорили конкретні пропозиції для подальшої співпраці.

«Співпраця в ЄФЖ, МФЖ, двосторонні зв'язки - це велика школа для українців, - вважає голова Незалежної медіа-профспілки Юрій Луканов. - Ми сприймаємо Польщу як адвоката України на шляху до ЄС. Українські журналісти на пострадянському просторі теж можуть багато чого навчити. В нас часто відбувається побиття журналістів, брутальне звільнення роботи, перешкоджання журналістській діяльності. В плані захисту своїх прав наші журналісти роблять речі, які навіть не можна порівняти з тим, що роблять наші колеги в інших країнах».

Також пан Луканов розповів про застосування в Україні ст. 171 Кримінального кодексу (перешкоджання законній професійній діяльності журналіста) і безпрецедентне судове рішення й журналістську солідарність у справі Ольги Сніцарчук і Влада Соделя. «Ми теж намагаємося надати швидку допомогу журналістам, які потрапили в біду. Але якщо ми обміняємося досвідом, буде ще краще», - додав пан Луканов.

Про допомогу журналістам також розповів член НМПУ Сергій Штурхецький. Він зауважив, що при профспілці вже кілька років працюють такі швидкі загони реагування, які допомагають журналістам у складних ситуаціях.

Ваш автор як учасник форуму окреслила реалії, в яких доводиться працювати українським журналістам та блогерам. Нагадала, що оперативну допомогу працівникам ЗМІ надають і інші медійні громадські організації (Інститут масової інформації, Інститут медіа права, Інститут розвитку регіональної преси тощо), особливо під час виборів, а також Комітет оперативного реагування, що діє в рамках Міжвідомчої робочої групи при Президенті України.

Огладач «Детектор медіа» Світлана Остапа і юрист НСЖУ Тетяна Котюжинська

У свою чергу скарбник Асоціації польських журналістів Ядвіга Хмельовська представила присутнім ситуацію, в якій опинилися польські ЗМІ й журналісти. За її словами, нерідко трапляється, що журналіст починає застосовувати самоцензуру, коли матеріал не подобається видавцю. І ця самоцензура, на її думку, ще гірша, ніж цензура, що існувала за комуністичних часів, бо тоді журналіст писав, а читач часто читав між рядків. Найчастіше проблема самоцензури стосується фрілансерів, бо вони мусять продати матеріал, щоб вижити. «Журналістика розслідування в Польщі практично вмирає. Це через те, що журналіста можуть притягти до юридичної відповідальності, навіть якщо він написав правду. Якщо він у штаті, то редакція підтримує його в цих процесах. Якщо ж фрілансер, то він залишається сам», - сказала вона.

Пані Хмельовська також зауважила, що журналісти часто керуються модою й не заглиблюються в суть речей, через це їхню роль у Польщі часто виконують блогери. «Частина суспільства зауважила, що журналісти замість показувати дійсність, пробують її створювати. Ми бачимо зараз суміш західних трендів і традиційних навичок. Тому дуже важлива була б наша співпраця і в Центрально-Східній Європі. Бо політики хочуть використовувати журналістів для просування своїх ідей, які не на користь суспільству. Колись існувала зброя масового враження, зараз такою зброєю є слово», - зазначила вона. Як журналіст із багаторічним досвідом, пані Хмельовська закликала колег робити все можливе, щоб не допустити впливу ідей тих, хто свідомо створює конфлікти між нашими народами, щоб у результаті народи-сусіди не змогли домовитися.

Секретар НСЖУ, викладач Віктор Набруско

Учасники форуму обговорили співпрацю в царині медіаосвіти. Зокрема, секретар НСЖУ, викладач Київського інституту журналістики Віктор Набруско розповів про досвід у підготовці журналістів між Київським та Познанським університетами, видачу спільних дипломів. Головний редактор журналу «Журналіст» Віра Черемних запропонувала наступного року організувати навчання для працівників регіональних друкованих ЗМІ. «В Україні ухвалено в першому читанні законопроект про роздержавлення друкованих ЗМІ. У зв'язку з цим багато працівників регіональних ЗМІ в очікуванні реформи. Треба, щоб ваші редактори поділилися досвідом із нашими, які підводні камені чекають на них під час роздержавлення», - сказала вона.

Секретар НСЖУ Михайло Савчак, головний редактор журналу «Журналіст України» Віра Черемних, секретар Київської спілки журналістів Алла Малієнко

Утім, ще невідомо, що краще: коли регіональну газету контролює очільник місцевої влади чи коли майже всі регіональні видання належать іноземному власнику, вважає член управи Асоціації польських журналістів Збігнєв Ритель. «У Польщі кілька десятків щоденних регіональних ЗМІ мають одного власника з Німеччини. В цих виданнях перша й остання сторінка з локальними новинами, а решта - спільна інформація. Тут немає простору для локальних журналістів. Польський капітал був заслабкий, щоб утримати ці газети, і дуже швидко іноземний капітал їх викупив. Спочатку було кілька концернів: англійський, норвезький, французький, але з часом залишився тільки німецький. Вам теж треба зважити на таку ситуацію», - сказав він.

Члени головної управи Асоціації польських журналістів Збігнєв Ритель і Томаш Клєшчевський

Польсько-український форум журналістів завершився підписанням Декларації про співпрацю, скріпленої підписами голови Асоціації польських журналістів Кшиштофа Сковронського, голови Національної спілки журналістів України Олега Наливайка та голови Незалежної медіа-профспілки України Юрія Луканова (завантажити текст декларації можна тут).

Обговорення тексту Декларації про співпрацю

Відповідно до Декларації учасники форуму визначили чотири пріоритетні напрями діяльності: обмін інформацією й досвідом про ситуацію з журналістикою в період системних змін; боротьба з випадками перешкоджання журналістській діяльності, порушеннями свободи слова; навчання журналістів і обмін досвідом в реформуванні ЗМІ та навчання у сфері цифрових технологій.

Сторони заснували платформу для співпраці, до якої можуть приєднатися журналістські організації інших країн Центрально-Східної Європи. За словами Олега Наливайка, формалізувати цей процес можна буде в листопаді цього року на конференції Європейської федерації журналістів.

Фото Юрія Луканова