Чому блефує пан Чиж? (оновлено коментарем Держкомтелерадіо)
«Детектор медіа» неодноразово зверталася до теми перебування на посаді голови Держкомтелерадіо Івана Чижа, а також проблем навколо «Всесвітньої служби УТР». Писали ми і про конфлікти між керівництвом УТР та одним з лідерів місцевого осередку Незалежної медіапрофспілки Миколою Свінціцьким. Врешті решт, Миколу звільнили з УТР, і зараз він оскаржує своє звільнення в суді, а до «ТК» звернувся ось з таким листом, в якому наводить нові факти щодо діяльності голови Держкомтелерадіо.
З позицією Держкомтелерадіо щодо ситуації з УТР з точки зору інтересів діаспори читачи можуть ознайомитися наприкінці тексту листа. Її нам надав перший заступник голови Держкомтелерадіо Анатолій Мураховський.
В кожному своєму виступі Голова Держкомтелерадіо України Іван Чиж не забуває проспівати оду в честь телеканалу «Всесвітня служба УТР». А так як він, без зайвої скромності, приписує собі всі заслуги по його створенню, то й цілком справедливо претендує на лаври і квіти вдячної аудиторії. На фоні ж полум′яних, патріотичних закликів про «загрозу інформаційної інтервенції» і т.п. І. Чиж виглядає справжнім національним героєм, адже це він створив, як він заявляє, «телебачення завтрашнього дня», «українське discovery». Народ в таких випадках каже: «Хвали мене, моя мамо!».
Безумовно, створення телеканалу для наших земляків за кордоном потрібно було б тільки вітати. В інших країнах, так як, приміром, в Польщі «Polonia», воно успішно працює вже десятки років, за що йому вдячна багатомільйонна польська діаспора.
Наша ж «Всесвітня служба УТР» почала мовлення у 2003 році без концепції, і так працює до цього часу. Адже серйозно сприйняти ідею п. Чижа про УТР як «українське discovery» люди із здоровим глуздом не можуть. Відкриття (так перекладається англ.. discovery) України світовій громаді, яке робить УТР, не те, що не працює на позитивний імідж нашої держави, воно, навпаки, ганьбить Україну. Принаймні, так вважають ті представники діаспори, які дивляться програми УТР.
Закордонна аудиторія УТР малочисленна. І для цього п. Чиж з президентом УТР п. Юричком доклали чимало зусиль, бо з самого початку ці пани чомусь почали аврально заводити програми УТР… в вітчизняні регіони. Чому так поспішали державні мужі, стало зрозуміло з початком президентських виборчих перегонів, коли колектив УТР зайняв своє достойне місце у монолітному строю всіх державних ЗМІ по підтримці В. Януковича. Отож пан Чиж використав діаспору як ширму для прикриття своєї бурхливої діяльності по збереженню кучмівсько-медведчуківського клану.
Після перемоги команди В. Ющенка «Всесвітня служба УТР» і не думала повернутись в бік діаспори. Красномовний факт: безпосередньо про нашу багатомільйонну діаспору розповідалось лише 20 хвилин (!) на тиждень. Більше того, всі потуги наших земляків з далеких і близьких країн налагодити співпрацю з УТР зазнали невдачі. Керівництво УТР надійно заблокувало цю роботу.
Діаспора чекала більше, то почекає й ще. Адже незабаром вже нові, парламентські вибори. А в «бойовій когорті» ЗМІ під керівництвом п. Чижа УТР займає чільне місце. Тим більше, що Іван Сергійович в черзі блоку Литвина стоїть 20-м номером - трохи постаратись, і омріяний депутатський мандат в кишені. Тому зараз не до діаспори. Зараз головне - показати п. Чижа анфас і в профіль, і надати ефір, бо головне, щоб кожне слово лідера партії «Справедливість» донести в маси. За гроші платників податків це робиться легко і невимушено. Надійний захист спікера парламенту В. Литвина дає право витворяти все, що завгодно.
Щоб читачі мали змогу переконатись, як оцінює роботу УТР наша діаспора, надаю «ТК» копію листа-звернення учасників зборів Української Всесвітньої Кординаційної Ради до керівництва країни.
Президенту України В. Ющенку,
Голові Верховної Ради України В. Литвину,
Прем'єр - міністру України
Ю. Єханурову.
Ми, представники українських громад, які проживають за кордоном, багато років чекали на можливість оперативно не тільки чути, але й бачити те, що відбувається на рідній українській землі. Іскра надії зажевріла в нас з початком трансляції телепередач Державною телерадіомовною компанією "Всесвітня служба УТР". Однак вона швидко згасла, коли ми переконались в провладній інформаційній політиці цього каналу. Особливо це було видно під час президентських виборів минулого року і "помаранчевої революції".
На жаль, інформаційна політика ДТРК "Всесвітня служба УТР" не зазнала відчутних змін і до цього часу. Інформація про життя української діаспори, яка розкидана по всіх країнах світу, майже відсутня.
Складається враження, що працівники УТР, або не розуміють на кого вони працюють, або просто ігнорують наші інформаційні інтереси і запити. Прикро, що численні наші пропозиції налагодити співробітництво розбиваються об глуху стіну нерозуміння і байдужості керівництва УТР.
Ми занепокоєні тим, що державна телекомпанія, яка створена для забезпечення інформаційних потреб діаспори, насправді використовується, як приватний телеканал у виборчих кампаніях окремими особами. Нам не байдуже, як використовують багатомільйонні держдавні кошти, адже їх виділяли для інформування діаспори.
Вважаємо, що наведення ладу в роботі ДТРК "Всесвітня служба УТР" є необхідною умовою консолідації світового українства.
З повагою
Я. Хортяні (Угорщина), Є. Стахів (США),О. Сушко (Канада),
0. Потока (Росія, Ямало-Ненецьющ АО), М. Кертичак (Польща),
І. Наливайко (Латвія), В.Коник (Естонія), М. Сергієнко (Росія, Кубань),
О. Скрипник (Канада), В. Логвин (Білорусь), Р.Явір (Вірменія),
В. Токарева (Узбекистан), В. Семвненко (Росія, Москва),
Ю. Кононеко (Росія, Москва), В. Бондарчук (Німеччина),
А. Шелеот (Росія, Поволжжя), В. Проценко (Молдова),
В. Самборський (Росія, Ханти-Мансійський АО), Ю. Місіюк (Польща),
Є. Савенко (Росія, Татарстан), В. Манович (Росія, Новосибірськ),
М. Петрукович (Білорусь).
19 листопада 2005 р.
Анатолій Мураховський, перший заступник Голови Держкомтелерадіо, на прохання «ТК» прокоментувати листа від представників української діаспори різних країн світу висловив точку зору, що не етично, некоректно коментувати думку громади. Тому ми попросили його висловити своє бачення тієї ситуації на УТР, що спровокувала написання цього листа:
- Ми також незадоволенні, чи я також не задоволений, хоча радше – наш комітет не може бути задоволений діяльністю «Всесвітньої служби телебачення і радіомовлення (УТР)». Вона ще досить молода саме як телерадіорганізація в порівнянні з іншими суб`єктами інформаційної діяльності. Звичайно, хотілося б, щоб її робота була більш якіснішою.
Тут можна погодитися із тим, що ми не дістали позитивних відголосів нашої української громади в усьому світі, і вона ще не стала компанією, яка б уособлювала в собі телевізійного дипломата нашої держави. Проте, доречним буде сказати, що ситуація на УТР абсолютно відповідає рівню фінансування державного продукту. Якщо, скажімо, у Національної телекомпанії в бюджеті на сьогодні передбачено сто дев`ять і вісімсот тисяч гривень на виробництво і поширення свого інформаційного продукту, то всесвітня служба УТР отримує лише 10 частину цих коштів, тобто, 10 мільйонів гривень.
Безперечно, що ми хотіли б, щоб компанія вела блоки іноземними мовами – англійською, німецькою, іспанського. Перспектив багато, але й проблем від цього не зменшується у компанії. Це стосується ще й технічного оснащення компанії, до того ж, на жаль, як усі державні компанії , УТР має досить низький рівень заробітної плати для журналістів. Проблем багато, проте нічого одразу не буває ідеальним і перший млинець, як кажуть, зажди комом. Я думаю, що у УТР є переспектива й наш Комітет налаштований саме на вдосконалення. Нам би дуже хотілося, щоб та іноземна аудиторія, яка є нашою цільовою аудиторією, нормально та із задоволенням сприймала те, що ми подаємо, наш продукт.
УТР: серйозно чи по-українському?
"Монолог поющего в чижовнике" або ще раз про УТР
