Перша зустріч в Україні, яку провели генеральний секретар «Репортерів без кордонів» Жан-Франсуа Жуяр та керівник європейського відділу міжнародної правозахисної організації «Репортери без кордонів» Ельза Відаль, відбулася з журналістами - представниками руху «Стоп цензурі!».

 Жан-Франсуа Жуяр та Ельза Відаль

«Ми вирішили приїхати в Україну, оскільки були стурбовані ситуацією зі свободою слова. Ми вже видали кілька прес-релізів щодо ситуації зі свободою слова в Україні, і тепер вирішили побачити все на власні очі», - розпочав зустріч Жан-Франсуа, зазначивши, що про проблеми зі свободою слова перш за все дізнався від самих українських журналістів.

У цілому ситуацію зі свободою слова в Україні обмалювала виконавчий директор Інституту масової інформації Вікторія Сюмар.

Вона навела кілька важливих фактів, які свідчать про тиск на ЗМІ. Зокрема, Вікторія зазначила, що попередні п'ять років не було «єдиного центру управління ЗМІ», який би дозволяв диктувати медіа, які теми для висвітлення обирати і як їх висвітлювати. Після приходу до влади команди Віктора Януковича ситуація змінилася. Причому, на думку Сюмар, цей контроль нав'язується кількома способами.

Вікторія Сюмар,  Жан-Франсуа Жуяр та Ельза Відаль

«Наприклад, є одна людина, яку президент уповноважив займатися інформаційним простором. Це голова СБУ і найбільший медіавласник країни Валерій Хорошковський. Звісно, нагляд за ЗМІ не входить до сфери його компетенції. Хорошковський також отримав контроль над державним регуляторним органом - Нацрадою з питань телебачення і радіомовлення», - сказала Вікторія Сюмар.

За її словами, наступ на свободу слова ведеться і в законодавчому полі, через реєстрацію законопроектів, які не сприяють відкритості влади. Крім того, з'являється внутрішня редакційна цензура, коли на ньюзруми тиснуть топ-менеджери телеканалів.

Вікторія також навела конкретні приклади цензури в теленовинах - зокрема, замовчування суспільно важливих тем.  

Ще один учасник руху «Стоп цензурі!», кореспондент «Української правди» Сергій Лещенко, розповів представникам «Репортерів без кордонів» про те, яким чином формується президентський пул. «Адміністрація президента сама визначає, хто з журналістів полетить із президентом на закордонну зустріч, за принципом персональної лояльності. Але ж цей літак летить за гроші державного бюджету, тобто на кошти платників податків. А Адміністрація президента перетворює це на піар-агенцію президента», - сказав Сергій.

Він також наголосив, що влада ніяк не реагує на застосування сили проти журналістів, не відповідає на запити ЗМІ, навів кілька прикладів тиску на регіональні ЗМІ.

Журналіст «Української правди» та ведучий «Савік Шустер студії» Мустафа Наєм вважає наступом на свободу слова ініціативу Кабміну реєструвати інтернет-видання як інформаційні агенції. Він також детально розповів про ситуацію з суперечкою навколо ліцензій ТВі та 5-го каналу, і про запроваджену Адміністрацією президента практику закритих зустрічей з обмеженим колом журналістів.

Виступили й інші учасники зустрічі, які навели низку конкретних прикладів наступу на свободу слова в столичних та регіональних ЗМІ.

Жан-Франсуа Жуяр зазначив, що зустріч є для нього цікавою - він отримав багато нової інфомрації.

«У мене склалося враження, що в Україні свободу  слова захищає дуже  багато людей. Значить, вона їм потрібна. А це хороша новина, що так багато журналістів і українських медіа-організацій звертають увагу на стан свободи слова. Але разом із тим ситуація зі свободою слова викликає у нас занепокоєння», - сказав він у коментарі ТК.

За словами «Репортерів без кордонів», протягом наступних двох днів вони проведуть зустрічі з представниками влади, іншими організаціями, а потім зроблять більш повний висновок.

Жан-Франсуа Жуяра не лякає те, що деякі представники влади закидають їм втручання у внутрішні справи держави. «Я їм скажу, що ми міжнародна організація. У нас представництво у більш як 150 країнах світу. Тому я спокійно ставлюся до таких заяв. Ми захищаємо право українського суспільства на доступ до інформації, і я не вважаю, що це тільки внутрішня справа України, це міжнародне право», - зазначив він.

«Репортери без кордонів» спостерігають за Україною протягом 25 років, з моменту створення організації. Стан свободи слова за цей час неодноразово змінювався.

За останні роки «Репортерам без кордонів» вдалося відвідати Таджикистан, Киргизстан, Казахстан, Росію, Білорусь. В Україні востаннє були в червні 2008-го. Є країни, в які представників «Репортерів» взагалі не пускають, приміром, Туркменістан. Були проблеми з отриманням віз у Росію. Коли «Репортерам» не вдається відвідати якусь країну офіційно, вони туди їдуть із неофіційним візитом, приміром, таким чином вони побували в Узбекистані і Білорусі.

Офіційну заяву щодо ситуації зі свободою слова в Україні представники міжнародної правозахисної організації «Репортери без кордонів» зроблять під час прес-конференції 21 липня, яка відбудеться о 12.30 в УНІАНі.

Наступний свій візит вони планують здійснити наприкінці серпня або на початку вересня цього року, залежно від того, на яку дату їм вдасться погодити зустріч із Віктором Януковичем та Ганною Герман.  

Фото Андрія Звягіна