Сорос - філантроп без революційних кольорів?
У вівторок, під час прес-конференції в УНІАНі, Сорос категорично відкинув “чутки” про те, що через декілька років має намір закрити Фонд “Відродження” в Україні.
Цього разу Джордж Сорос, всесвітньо відомий фінансист і меценат, відвідав Київ, щоб взяти участь у засіданні Ради міжнародної антикризової групи, що прогнозує, аналізує й пропонує конкретні шляхи подолання конфліктів в гарячих точках планети.
У вівторок, під час прес-конференції в УНІАНі, Сорос категорично відкинув “чутки” про те, що через декілька років має намір закрити Фонд “Відродження” в Україні. “Мені це й на думку не спадало”, - заявив він. На підтвердження можна привести той факт, що наступного року бюджет Фонду становитиме 7 мільйонів доларів. Щодо прозорості, то наші слова не розходяться з справами. Ми повідомляємо про всі свої видатки, - додав Сорос.
Ось його відповідь на запитання “Детектор медіа” про теперішній стан свободи преси в Україні й про те, чи поліпшилося становище у цій сфері після президентських виборів 2004 року: “Я вважаю, що сталися великі зміни на краще. Нині у вас відбувається вільна дискусія. Україні є чим пишатися. Та важливо встановити інституційну базу, інакше набуте можна втратити, якщо політичний клімат зміниться. Ось чому Фонд так опікується ухваленням закону про громадське мовлення”.
За словами Сороса, ГТ допоможе консолідувати свободу дискусії, свободу ЗМІ, що нині превалює в Укрaїні. Без громадського мовлення ці процеси не матимуть постійної опори. Фонд “Відродження”, наголосив гість, всіляко сприятиме його створенню, спираючись на громадськість. Мета полягає в тому, щоб стежити за свободою інформації. Люди повинні знати, як уряд ухвалює рішення. Слід зробити прозорим і бюджетний процес як важливий інструмент боротьби з корупцією.
Сорос вважає, що майбутні паламентські вибори в Україні будуть “дуже важливими й дуже відкритими”. Водночас Сорос висловив сподівання, що “адміністративний ресурс триматимуть під контролем”. Гість у подробицях розповів про головні напрямки діяльності Фонду “Відродження” на найближче майбутнє. Наша програма, сказав він, складається з п'яти пунктів. Перший і найголовніший - це верховенство права і реформа системи судочинства. Другий - євроінтеграція України. Третій – створення корпорації громадського мовлення. Четвертий - свобода інформації. П'ятий – запровадження незалежної системи тестування для вступу до вищих навчальних закладів. На його переконання, чітка програма Фонду реально сприятиме просуванню України до відкритого суспільства, утвердженню її здобутків.
Сорос кілька разів наголосив, що ключова складова програми Фонду – це реформа судочинства. Саме відсутність надійної системи судочинства спричинилася упродовж останніх років до багатьох труднощів і непорозумінь. Це стосується, передусім, прав власності. Україна, за словами Сороса, переживає важкий перехідний період від грабіжницького до легітимного капіталізму. Тому дуже важливо чітко встановити права власності, без яких неможливий економічний поступ країни. Водночас він розцінив реприватизацію “Криворіжсталі” закордонним капіталом як “дуже добру зміну порівняно з іншими”. Фонд “Відродження”, заявив Сорос, має намір мобілізувати громадянське суспільство в Україні для співпраці з владою і з цією метою розробити до кінця року план, обговоривши його напередодні виборів з широким загалом. План передбачає наближення української системи до міжнародних стандартів, власне, до тих, яких дотримуються в Євросоюзі.
Журналістів цікавило, чи представляв Сорос цю програму Віктору Ющенку. Відповідь була такою: “Я брав участь у зустрічі з Президентом разом з іншими членами Ради міжнародної антикризової групи. Це питання не стояло в порядку денному. Натомість я обговорював його з членами уряду”.
На запитання українських журналістів, “які кризи народжуються нині у нашій країні», Сорос сказав: “Я радий повідомити, що Україна не стоїть у порядку денному нашої антикризової групи”. Водночас він дав високу оцінку українському плану врегулювання кризової ситуації у Придністроів'ї.
Не бажаючи давати публічну оцінку діяльності нового уряду, Сорос заявив, що “дуже шанує містера Єханурова”, якого знає, відколи той займався приватизацією. Він охарактеризував прем'єра як “цільну особистість” і “порядного професіонала”, що має “стратегічне бачення”. “Я належу до його шанувальників”, - сказав Сорос.
Кореспондент “ВВ” не утримався, щоб не поставити гостю іронічне запитання: “Вы сказали, что знаете Еханурова десять лет, знаете его, в принципе, как профессионала. Может быть, Вы порекомендовали его Ющенко?». Фінансист і мецент не лишився в боргу і, скориставшись нагодою, висловив своє кредо. “Можу вас завпевнити, - заявив він, - що ми не обговорювали цього з Президентом. Знаєте, мені тут бракувало звичного питаня, чи я керую українським урядом, чи я керую Помаранчевою революцією. Але питання існує, і я маю на нього відповісти.
Що б дехто не стверджував, насправді я - не прихильник революцій. Революції відбуваються, коли люди по горло ситі режимом. Таке розчарування виникає через відсутність демократії та демократичних інститутів. Революції не надолужують цього дефіциту. Щоб постали такі інтитути, треба докласти чимало зусиль.
Моя особиста мета й мета, якою опікується Фонд в Україні, полягають у тому, щоб у конструктивному дусі вибудовувати інститути відкритого супільства. Революції відкривають для цього можливості. І коли випадає така нагода, Фонд, безперечно, має нею скористатися. Нині саме такий час в Україні”.
У стилі західного менеджера Джордж Сорос публічно заоохотив своїх соратників до подальшої енергійної праці. “Я надзвичайно вражений баченням, що ним володіють члени нині розширеного Правління Фонду і високим рівнем професіоналізму його працівників, - заявив він. - Я задоволений і дуже пишаюся їхньою роботою”.
Чи утвердяться в Україні демократичні цінності Заходу, як цього прагне у своїй наполегливій практичній діяльності Джордж Сорос і якщо так, то коли? Не будемо квапитися з відповіддю.
P.S. Під час прес-конференції в УНІAН стрекотіли телекамери провідних і непровідних телемереж України. Показували ж її у теленовинах у прайм-тайм, м'яко кажучи, негусто і мимохідь. Між тим, заявa Сороса про майбутню діяльність Фонду “Відродження”, безперечно, викличе суперечливий резонанс в Україні. Національно-патріотичні кола, певно, вітатимуть його зусилля, спрямовані на утвердження демократії в Україні, ліві ж, як зазвичай, вимагатимуть розcлідування діяльності західних фондів. А будь-яка конверсійна тема цікава для телеглядача.
Особиста думка
Я не поділяю деяких поглядів Джорджа Сороса і його особистих симпатій, але моє ставлення до його меценатської діяльності прихильне. Тож, користуючись нагодою, я висловив його на прес-конференції: “Мені хотілося б подякувати Вам за все, що Ви зробили для України. Я знаю, Ви не напрошуєтеся на комплімент, однак Ви на нього заслуговуєте. На жаль, в Україні немає особистості з широкими гуманітанітарними поглядами, подібної до Вас. Олігархи у цій країні егоістичні й пожадливі. Владі у цій країні бракує грошей, коли йдеться про державотворення та духовне відродження нації. Інтелігенція у цій країні не має ані влади, ані грошей. Тому важливу роль у тому, яким буде майбутнє України, відіграватиме подальша діяльність Фонду “Відродження”. Тлумач чомусь не переклав моєї заяви на українську. Тож я вважаю за доцільне її оприлюднити. Хочете – згоджуйтеся зі сказаним, хочете – ні. Недоброзичливців, однак, прошу врахувати, що я не отримав з Фонду “Відродження” жодного цента. І чи може хтось заперечити те, що порівняння всесвітньо відомого мецената з не менш багатими олігархами в Україні вочевидь не на їхню користь? Аркадій Сидорук, для “Детектор медіа”
Довідка «Детектор медіа»:
Джордж Сорос народився в Будапешті (Угорщина) в 1930 р. У 1947 р. він емігрував до Англії, де закінчив Лондонську школу економіки. Під час навчання в Лондоні Дж. Сорос ознайомився з працями відомого філософа науки Карла Поппера, який глибоко вплинув на його спосіб мислення, а згодом і на його діяльність у сфері філантропії. У 1956 році Дж.Сорос переїхав до Сполучених Штатів, де досяг чималих успіхів у бізнесі, створивши і очоливши міжнародний інвестиційний фонд.
У 1979 р. в Нью-Йорку Дж. Сорос створив свій перший благодійний фонд — Фонд відкритого суспільства (Open Society Fund). У Східній Європі перший такий фонд було створено 1984 року в Угорщині. Зараз Дж. Сорос фінансує мережу благодійних фундацій, що діють у тридцять одній країні світу. Фундації Сороса є в Центральній та Східній Європі, країнах колишнього Радянського Союзу, а також у Південній Африці, на Гаїті, в Гватемалі, Монголії та Сполучених Штатах. Діяльність цих фундацій спрямована на створення й підтримку інфраструктури та інститутів відкритого суспільства. Дж. Сорос фінансує й інші великі інституції, такі як Центрально-Європейський університет та Міжнародну наукову фундацію (International Science Foundation). У 1994 р. фундації, що входили до складу мережі, витратили загалом близько 300 млн. доларів, в 1995 — 350 мільйонів, у 1996 — 362 мільйони, у 1997 — 428 мільйонів доларів. За попередніми оцінками, витрати 2004 року становлять приблизно 500 мільйонів доларів.
Окрім численних статей, присвячених політичним та економічним змінам у Східній Європі та колишньому Радянському Союзі, Дж. Сорос є автором низки книжок, таких як «Алхімія фінансів» (The Alchemy of Finance), «Відкриття радянської системи» (Opening the Soviet System), «Утвердження демократії» (Underwriting Democracy) та «Сорос про Сороса: в точці максимуму» (Soros on Soros: Staying Ahead of the Curve) тощо.
Джордж Сорос має ступінь почесного доктора Нової школи соціальних досліджень, Оксфордського університету, Економічного університету в Будапешті та Єльського університету. У 1995 р. Університет Болоньї нагородив його своїм найвищим титулом Laurea Honoris Causa на знак визнання його заслуг у сприянні розвиткові відкритого суспільства у всьому світі.
Що таке мережа фундацій Сороса та Інститут Відкритого Суспільства?
Численні неприбуткові фонди, засновані філантропом Джорджем Соросом, об'єднані у мережу, знану як Мережа фундацій Сороса. Її основу складають національні фундації, тобто автономні інституції, що діють у понад 30 країнах світу, зокрема Центральній та Східній Європі, на теренах колишнього Радянського Союзу, Гватемалі, Гаїті, Монголії та Південній Африці. Всі національні фундації діють заради однієї спільної мети — сприяти розвиткові відкритого суспільства у своїх країнах. Пріоритетними сферами їх діяльності є культура та мистецтво, підтримка молодіжних ініціатив, встановлення і розвиток громадянського суспільства, здійснення економічних реформ, освіта на всіх рівнях, правові реформи та громадське управління, засоби масової інформації, видавнича справа й ініціативи у галузі охорони здоров'я.
Заснований 1993 року у Нью-Йорку Інститут Відкритого Суспільства (ІВС) є приватною фундацією, яка прагне, шляхом грантування, а також здійснення власної діяльності, пітримувати і розвивати відкриті суспільства у всьому світі, сприяючи низці програм у сфері освітніх, соціальних та правничих реформ, а також заохочуючи альтернативні підходи до складних і часом суперечних питань. ІВС та Інститут Відкритого Суспільства у Будапешті сприяють національним фундаціям, забезпечуючи адміністративну, фінансову і технічну підтримку, а також започатковуючи "мережеві програми" з метою розв'язання окремих проблем на регіональному чи мережевому рівні.
Інформація надана МВФ «Відродження»
Читайте також:
Сорос вважає, що ЗМІ в Україні вільні
Рибачук і Сорос обговорили створення громадського телебачення
Сорос готовий підтримати процес створення суспільного мовлення, однак не зацікавлений у вкладенні коштів.
Сорос заявляет, что готов профинансировать участие экспертов в обсуждении представляемых в парламент Украины законопроектов
Телемагнати й виконавці
Віктор Пінчук: втеча від титулу "олігарх"
Спасибо Джорджу Соросу
Запитання "Детектор медіа": – Як відбилась на іміджі Україні інспірована владою (Адміністрацією Президента) кампанія проти Джорджа Сороса напередодні та під час його приїзду в Україну?(оновлено)
Детектив по-интеровски, или Незабываемые приключения Джорджа Сороса в Украине
Джордж Сорос знову заявляє, що не готує революцiю в Українi
"Невыносимая тупость бытия" Віктора Медведчука
Терплячи поточні поразки, громадянське суспільство у підсумку, тим не менш, перемагає
Томенко: З приїздом Сороса темників поменшало
Сорос обвиняет телеканал "1+1" в распространении лживых сведений о нем
Сорос вимагає від "1+1" надати йому час для спростування неправдивої інформації, яка розповсюджувалася цим каналом
Органiзацiя "Братство" загрожує Соросу подальшими iнцидентами, поки вiн не залишить Україну
Медведчук винен Соросу $ 87 677
Фонд "Видродження" будет и в дальнейшем проводить exit-polls в Украине - Сороc
Сороса облили канцелярським клеєм, а БЮТ вимагає вiд української влади вибачитися
Сороса облили канцелярським клеєм, а БЮТ вимагає вiд української влади вибачень
Джордж Сорос поддерживал свободу СМИ. «Свободные» СМИ предали Сороса…
Медведчук оголосив війну Соросу. Темникову
Запитання “Детектор медіа”: Як ви ставитеся до ЗМІ, які існують на західні гранти, чому?
У зв'язку зі зміною назви громадської організації «Телекритика» на «Детектор медіа» в 2016 році, в архівних матеріалах сайтів, видавцем яких є організація, назва також змінена
для "Детектор медіа"
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ