Форум без Покаля
Кажуть, безгрішні люди помирають на Великдень. Якщо це так – Юрко Покальчук був безгрішним письменником. Бо помер напередодні Форуму.
Ми довідалися про це зранку, а ввечері мусили їхати до Львова – адже там на нас чекало три стенди, міні-сцена з чотириденною програмою та два десятки співробітників, якими треба керувати. Отже ніяк не могли залишитися та провести Покаля.
Сподіваємося, Юрко нас пробачить. Бо література має тривати – перефразуючи Фредді Меркьюрі.
Сподіваємося, Юрко нас зрозуміє. Він і сам був літературним революціонером.
Сподіваємося, Юрко чув усі добрі слова, що казали про нього на Форумі колеги та читачі. Бо ми їх чули.
Ще перед Форумом, коли вигадували вибори секс-символа сучасної української літератури, ми мали на увазі саме його – Че Гевару української сексуальної революції. Але здоров’я його вже було дуже поганим і тому ми не стали включати його до короткого списку. Хоч сам він, певно, не заперечував би.
Так сталося, що ми практично не спілкувалися з колегами під час Форуму, але дуже багато говорили з читачами – адже усі чотири дні простояли на вулиці попід стінами Палацу Мистецтв, підписуючи охочим свою нову книжку. І буквально кожен п’ятий з них казав: «Жаль, що немає Юрка». Це вразило. Бо українська література, правду кажучи, не є аж надто популярною, і Юркові твори не порівняти за накладами з «Гаррі Поттером». Але наш читач – особливий. Він цінує кожен грам літератури, кожного автора, а надто такого неповторного, як Покальчук.
Форум – це завжди свято. Хай там як складається бізнес, хай там що відбувається у політиці, а до Львова їдуть за позитивними емоціями. Не був виключенням і цей рік. Але крізь усі події, метушню, компліменти та жарти чулася фраза: «Жаль, що немає Юрка». Йому б сподобався 15-й Форум. Можливо, він би лаявся на щось, як це інколи бувало, але ніхто не вмів нести стільки позитива людям, як це вмів Покаль.
Усі дивуються – 67 років! Він не виглядав на цей вік, навіть коли хворів.
Пам’ятаємо, надрукували у «Другові читача» інтерв’ю – лунає дзвоник: «Хлопці, ви там що? Зі мною дівчата заграють вісімнадцятирічні, а ви пишете, що мені шістдесят!».
Він розмовляв з нами на рівних, хоч ми йому годимося у молодші сини. І з тими, хто годиться у онуки, теж розмовляв на рівних. Згадуємо своє знайомство 1992 року, коли він був крутим, а нас практично зовсім не було – жодним словом, жодним рухом він не дав зрозуміти, що ми птахи різного польоту. Він один з небагатьох одразу сприйняв нас всерйоз.
Останні роки ми вигадували багато різних акцій, і завжди стояло питання: кому подзвонити, кого покликати? Скажемо щиро – першим завжди стояв Юрко. Палити рукописи під Кабміном? – без жодних вагань! Вдарити автопробігом по безкнижжю – залюбки!! Оголосити зону культурного лиха? Захищати книгарні? – завжди напоготові!!!
Жаль, що немає Юрка. Це був один з небагатьох творчих людей без подвійного дна, або, кажучи простіше, без падла. Він ніколи не казав за очі одне, а в очі інше. Мабуть, багато в чому саме йому ми завдячуємо дружнім духом, що панує серед відомих українських письменників. Ми по-різному ставимося одне до одного, але завжди підтримуємо, і якщо не хвалимо, то принаймні не ганимо колег.
Для українців це не так мало.
Жаль, що немає Юрка. Тому що він був справжнім чоловіком. А це зараз – рідкість.
Ми повернулися з Форуму. А Покаль – ні, тому що не їздив туди. Але роковини його припадають наступного року на другий день Форуму. А через рік – на третій день. І тепер назавжди Форум Видавців у нас буде асоціюватися з Юрком.
Може, так воно і має бути?
Брати Капранови
У зв'язку зі зміною назви громадської організації «Телекритика» на «Детектор медіа» в 2016 році, в архівних матеріалах сайтів, видавцем яких є організація, назва також змінена
Брати Капранови
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
Коментарі
2
ВЕРОНІКА
5716 дн. тому
Правду кажуть про безсмертність. Смерть - це втрата фізичної оболонки. Але душа залишається. З тими, кому її присутність потрібна. Юрко, дякуємо тобі, що Ти з нами!
doesn't matter
5717 дн. тому
Дякую за гарний "некролог". Сум і повага.
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
