Українські медіа перебувають на ранньому етапі впровадження штучного інтелекту, а його ширшому використанню в першу чергу заважають брак коштів та знань. Про це свідчать результати дослідження Media Development Foundation «Штучний інтелект в українських медіа: інтеграція, виклики та потреби сектору».

За даними дослідницького відділу організації MDF Research Lab, сьогодні українські медіа використовують ШІ переважно як інструмент для пришвидшення щоденної роботи та зменшення навантаження на команди, а не як основа для нових редакційних підходів чи зміни бізнес-моделей.

Найчастіше редакції працюють із універсальними моделями на кшталт ChatGPT, Claude та Gemini — насамперед через їхню доступність і простоту використання.

Зазвичай ШІ допомагає виконувати вже знайомі завдання — від транскрибування інтерв’ю та перекладів до SEO-оптимізації матеріалів.

Найбільш поширене використання — робота з текстами. Текстові завдання стали основною сферою застосування ШІ в українських локальних медіа. За результатами дослідження, 85% редакцій використовують інструменти ШІ для коректури текстів, створення заголовків, перефразування матеріалів та редакційного доопрацювання контенту.

Для роботи з візуальним контентом ШІ використовується менш активно. Близько половини редакцій застосовують його для створення ілюстрацій, водночас використання ШІ у відеовиробництві залишається обмеженим і переважно зосереджується на технічних завданнях — монтажі відео або автоматичному створенні субтитрів.

Значно рідше редакції використовують ШІ для складніших процесів, таких як аналіз аудиторії, фактчекінг або управління командними процесами та проєктами.

Високий інтерес до ШІ не супроводжується системним підходом. Попри те що 57% редакцій обговорювали використання ШІ як один із пріоритетних напрямів розвитку, системне планування практично відсутнє.

Лише 27,5% редакцій мають задокументовану політику використання ШІ і тільки 22,5% медіа визначили відповідальну особу за цей напрям. У більшості випадків ці функції виконує головний редактор паралельно з іншими обов’язками.

Редакції добре усвідомлюють потенційні ризики використання ШІ, зокрема поширення дезінформації та появу так званих галюцинацій моделей. Однак механізми управління цими ризиками часто відсутні: багато медіа не мають правил маркування ШІ-контенту або внутрішніх процедур контролю його використання.

Найчастіше редакції називають фінансові обмеження головною перешкодою для ширшого використання ШІ. 60% медіа повідомляють про нестачу коштів на платні підписки та професійні інструменти. Лише 42% редакцій мають окремий бюджет на ШІ, і зазвичай йдеться про невеликі суми.

Другим за значущістю бар’єром є нестача знань і навичок. Про це повідомили 55% редакцій. Журналістам часто бракує компетенцій у роботі з промптами та можливостями сучасних інструментів, а навчання переважно відбувається через самоосвіту та індивідуальні експерименти.

Інфраструктурні обмеження також суттєво впливають на темпи впровадження. Багато редакцій працюють із застарілою технікою, мають обмежену кількість ліцензій на професійні інструменти (такі як Office, Adobe, Notion, Trello, Slack тощо) та стикаються з перебоями електропостачання через війну. У таких умовах навіть базове масштабування використання ШІ стає складним завданням.

Окремо присутні й етичні застереження. Частина учасників дослідження висловлює побоювання, що надмірне використання ШІ може призвести до втрати журналістських навичок, послаблення критичного мислення та зниження довіри аудиторії до контенту.

Дослідження також показує зв’язок між тривалістю роботи з ШІ та рівнем його інтеграції. Медіа, які почали експериментувати з технологіями штучного інтелекту один-два роки тому, сьогодні використовують їх значно ширше та системніше.

Нагадаємо, медійна і стратегічна консультантка Катерина Горчинська запустила Jindex.ai — індекс публічно відомих випадків упровадження штучного інтелекту в роботу редакцій новинних медіа.

Фото: Pixabay