Аналітики Центру демократії та верховенства права (ЦЕДЕМ) виявили механізм інформаційного впливу, під час якого телеграм виступає точкою входу для проросійських наративів, а тікток — інструментом їхнього поширення та емоційного підсилення. Це дозволяює обходити алгоритми модерації та ефективно масштабувати вплив на аудиторію.

Про це йдеться в дослідженні «Крос-платформне поширення дезінформації: як (про) російські наративи мігрують між соцмережами».

Протягом вересня–грудня 2025 року аналітики за допомогою ШІ-інструмента компанії LetsData та ручної верифікації проаналізували понад 10 тисяч дописів у телеграмі та тіктоку, щоб простежити, як наративи поширюються між платформами, змінюють форму та адаптуються до особливостей різних соціальних мереж.

Аналітики виявили низку особливостей і патернів поширення дезінформації. Насамперед вони виокремили те, як у телеграмі відбувається «засівання» певної ідеї чи новини. Як приклад, навели заяву голови Ради резервістів Сухопутних військ ЗСУ Івана Тимочка щодо можливості розгляду питання мобілізації жінок. 

За словами аналітиків, у заяві Тимочка йшлося не так про мобілізацію на бойові  посади, як про більшу залученість і більше можливостей для військової служби жінок. Водночас ця заява стала основою для хвилі маніпулятивних публікацій.

Вирвана з контексту цитата про «військову доцільність мобілізації жінок» швидко поширилася телеграм-каналами. Лише протягом десяти хвилин автори дослідження зафіксували десять дослівних або майже ідентичних публікацій на різних каналах.

Після появи інфоприводу 24 жовтня в тіктоку майже одразу почав зʼявлятися контент, де блогери та інші автори контенту, які називають себе експертами чи то громадськими діячами, активно коментували цю новину, додаючи до неї власні оціночні судження, часто емоційні й нічим не підтверджені, йдеться в дослідженні.

За словами аналітиків, мовний розподіл публікацій відрізняється залежно від платформи. Якщо в дослідженому масиві телеграм-каналів українська та російська мови були представлені приблизно порівну, то в тіктоку помітно переважав україномовний контент. 

Додатково до випадку із заявою Тимочка ЦЕДЕМ розглянув приклад, коли по телеграм-каналах активно поширювали заяву ексголовнокомандувача ЗСУ Валерія Залужного про можливе завершення  війни на певних умовах. Аналітики звернули увагу на те, що всі ці дописи посилаються на одну й ту ж публікацію від УНІАН.

Окрім телеграму, доволі оперативно почали зʼявлятися відповідні публікації в тіктоку, де творці контенту зачитували цю новину на відео. Автори дослідження звернули увагу, що для просування контенту використовувалися спеціальні хештеги, як-от #переговори, #перемога, #залужний та інші.

Ще один приклад крос-платформного перетікання наративу стосується випадку побиття поліцейського військовими РТЦК в Одеській області. В одному з анонімних телеграм-каналів інформацію подали без маніпуляції. Однак після потрапляння в тікток її контекст та основні ідеї змінилися: до повідомлення додали натяки на корупцію під час мобілізації та висміювання представників поліції.

Аналітики звернули увагу на те, що шкідливі ресурси в телеграмі та тіктоку не завжди поширюють дезінформацію. У більшості випадків ідеться про малінформацію — правдиву інформацію, вирвану з контексту, яка може бути зманіпульована, частково чи повністю перекручена та / або поширена заради шкоди. 

За словами аналітиків, для таких публікацій характерні емоційна забарвленість і перебільшення реальності. Основна мета — посіяти певну ідею, спровокувати емоційні обговорення, після чого користувачі вже самі створять і поширять відповідний контент із наперед закладеними деструктивними тезами.

Повний текст дослідження доступний за посиланням.

Нагадаємо, нещодавнє дослідження «Kantar Україна» показало, що більшість опитаних українців (87%) переглядає короткі відео в соцмережах, а серед платформ лідирує тікток.

Головне фото: Укрінформ. Решта — з дослідження