Міжнародна організація «Репортери без кордонів» отримала ексклюзивні свідчення про долю українського журналіста, який перебуває в російському полоні, Дмитра Хилюка від його колишнього співкамерника. Про це повідомляє пресслужба RSF.

RSF порозмовляли з українським військовополоненим Ігорем, звільненим у травні 2024 року, який рік провів з Хилюком у камері номер 8 колонії ІК-7 у селищі Пакіно Володимирської області, за кілька сотень кілометрів на схід від Москви. Він стверджує, що журналіст і досі там ув’язнений.

За словами колишнього полоненого, у їхній камері перебувало приблизно п’ятнадцятеро українців, як цивільних, так і військових.

Ігор розповів, як їх примушували голими ходити по подвір’ю в’язниці посеред зими при мінус 10 градусах за Цельсієм. Під час перевірок російські тюремники або спецслужби (ФСБ) нерідко випускали на ув’язнених своїх собак.

Українців також регулярно змушували співати російський гімн і часто позбавляли їжі. «Коли я повернувся в Україну, я побачив його [давніше] фото і можу сказати, що [зараз] він виглядає зовсім інакше», — каже Ігор. За його словами, зараз Хилюк, імовірно, важить «не більше 45 кілограмів».

«Ми просили Росію надати докази його життя, а отримали — власними силами — нові докази жорстокостей, заподіяних журналісту Дмитру Хилюку та його товаришам по неволі. Росія не тільки продовжує брехати про його долю, вона заохочує приниження і нелюдське ставлення до ув’язнених. До заручників, яких утримують злочинні чи терористичні групи в інших частинах світу, ставляться з більшою повагою та гідністю. Ми закликаємо російську владу звільнити Хилюка та українську владу подвоїти зусилля, щоб витягнути його з цього пекла», — прокоментував очільник слідчого відділу RSF Арно Фроґер.

Нагадаємо, раніше журналістка й колега Дмитра Наталія Богута розповіла, що в російському полоні окупанти нацьковують на Дмитра Хилюка службових собак, ламають йому ребра та відмовляють у наданні медичної допомоги. 

У лютому 2024 року «Репортери без кордонів» виступили із заявою, в якій вимагали від російської влади надати докази, що український журналіст Дмитро Хилюк живий.

Журналіст агентства УНІАН Дмитро Хилюк зник у березні 2022-го на окупованій Росією Київщині, в його рідному селі Козаровичі.

У серпні 2022 року через Міжнародний комітет Червоного Хреста батьки Дмитра Хилюка отримали від нього лист, датований 14 квітня. На конверті був штамп «Почта России», а сам лист містив одне речення: «Дорогі мої мамо, тату, я живий, здоровий, у мене все добре».

17 травня 2023 року група «1+1 media» опублікувала звернення до міжнародних професійних та правозахисних спільнот із проханням допомогти визволити з російського полону Дмитра Хилюка, а також усіх цивільних заручників. 

Наприкінці травня 2023 року поліція Київської області передала справу щодо викрадення росіянами Дмитра Хилюка до Головного управління СБУ.

У липні 2023-го «Репортери без кордонів» встановили, що Дмитро живий і утримувався в СІЗО №2 у Новозибкові Брянської області РФ, а зараз перебуває в одній із в’язниць Володимирської області.

Наприкінці травня 2024-го Дмитро Хилюк передав із полону вітання своїм рідним. Звістку привіз один з українських військових, якого в межах обміну полоненими повернули на підконтрольну Україні територію.

Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець заявив, що він особисто тримає на контролі питання щодо визволення Дмитра Хилюка з російського полону. У червні 2024-го представник омбудсмана повідомив, що Росія досі не надала Україні інформацію про місце перебування Дмитра Хилюка на території РФ. Згодом Дмитро Лубінець повідомив, що Україна все ж має неофіційні дані, де росіяни утримують викраденого журналіста Хилюка.

Ілюстрація: «Слідство.Інфо»