
Журналістка Ірина Левченко розповіла про тортури в секретній тюрмі, де утримували, зокрема, Вікторію Рощину
Журналістка Ірина Левченко розповіла про тортури в секретній тюрмі, де утримували, зокрема, Вікторію Рощину


Увʼязнена Росією 64-річна мелітопольська журналістка Ірина Левченко розповіла про системні катування в секретній російській тюрмі в окупованому Мелітополі й що разом з нею там деякий час утримували журналістку Вікторію Рощину, яка пізніше загинула в полоні. Про це пише російське видання «Медіазона».
10 вересня Левченко виступила на засіданні Південного окружного військового суду в Ростові-на-Дону. Її допитали через відеозв’язок із маріупольського СІЗО-2 як свідка у справі подружжя з Мелітополя Геннадія та Ольги Капралових, яких згодом засудили до 20 і 18 років у справі про «підготовку теракту».
Журналістка повідомила, що у 2023 році російські силовики кілька місяців утримували її в будівлі колишнього психоневрологічного диспансеру в Мелітополі, куди неофіційно «звозили людей». Там вона зустріла подружжя Капралових. За словами Левченко, в Ольги були гематоми по всьому тілу, а Геннадію намагалися виламати зуби.
«Ольга (Капралова. — Ред.) сиділа спочатку в кімнаті з іншою жінкою, молодою жінкою — Вікторією Рощиною. Вікторія померла дорогою на обмін у серпні 2024 року, по-моєму. Потім Ольгу пересадили в іншу кімнату, поруч із нами», — розповіла журналістка.
Левченко також сказала, що ні їй, ні іншим увʼязненим не пояснили причини їхнього утримування в диспансері. Про те, що секретною вʼязницею керують співробітники російської ФСБ, якось випадково проговорився охоронець на імʼя Арсен.
Левченко розповіла, що наприкінці серпня 2023-го п’яні силовики влаштували масове побиття ув’язнених. Один із них, за її словами, був одягнений у церковну рясу та ходив з лопатою і запитував, чи хоче хтось «причаститися». Після цього побили, зокрема, 40-річного священника з Токмака Костянтина Максимова та чоловіка Ірини.
Під час судового засідання журналістку також запитали, чи відомо їй, хто бив Ольгу та Геннадія Капралових. На це вона відповіла, що полонених катували люди в масках, а їхніх імен вона не знає.
«Розумієте, нам ніхто не називав (імен. — Ред). Коли мене возили катувати струмом, ці люди були в масках, без бейджів і візиток. Хто нас катував? Вони не представляються, не називають ні імен, ні прізвищ, ні місця своєї служби, підрозділу чи звання. Тому, на жаль. Я бачила цих людей, але вони були в масках», — сказала Левченко.
Журналістка розповіла, що під час катувань струмом їй зав’язували очі скотчем, ноги прив’язували до стільця, а руки зв’язували за спиною. Іншим жінкам, за словами Левченко, електричні контакти підключали до інтимних місць, тоді як їй — лише до рук і ніг.
«Мені сказали: "Ми приїхали, привезли поліграф, вас перевірять на поліграфі". І я наївно почала казати всю правду. Але замість поліграфа були сильні удари струмом. Кілька разів — щонайменше п'ять, далі я не рахувала, — я просто злітала з цим примотаним до мене стільцем. Після того як тебе так катують, підпишеш що завгодно», — сказала журналістка.
Нагадаємо, російські військові викрали Ірину Левченко та її чоловіка Олександра 6 травня 2023 року в тимчасово окупованому Мелітополі на Запоріжжі. На той момент жінка вже була на пенсії, але залишалася помітною фігурою в місті, адже понад 40 років працювала в місцевій газеті «Новий день».
Чоловіка Ірини Левченко звільнили в серпні 2024 року. Її ж спочатку утримували в Мелітополі, у липні 2025 року стало відомо, що вона перебуває в слідчому ізоляторі в Донецьку. Наприкінці 2025-го Левченко етапували до Сімферополя в Криму, в червні 2026-го — до Краснодарського СІЗО, а пізніше — знову до Донецька.
4 вересня стало відомо, що окупаційний Запорізькій обласний суд засудив Ірину Левченко до 15 років колонії, визнавши її винною у «шпигунстві».











