Дмитро Лиховій: «Бачимо пряму залежність реального фронту від інформаційного поля»

Дмитро Лиховій: «Бачимо пряму залежність реального фронту від інформаційного поля»

13 Травня 2024
1282

Дмитро Лиховій: «Бачимо пряму залежність реального фронту від інформаційного поля»

1282
Клікбейт, хайпові заголовки та гонитва за трафіком згубно позначаються на настроях суспільства, зокрема на ставленні до військових. «ДМ» поговорив про це з речником Генштабу ЗСУ Дмитром Лиховієм під час Bucha Journalism Conference, яка пройшла 10 травня цього року вдруге.
Дмитро Лиховій: «Бачимо пряму залежність реального фронту від інформаційного поля»
Дмитро Лиховій: «Бачимо пряму залежність реального фронту від інформаційного поля»

10 травня вдруге відбулася Bucha Journalism Conference, де організаторами є медіагрупа «Українська правда» та Media Development Foundation. Одна з панелей була присвячена темі репортажів із війни, доступу журналістів до фронту та взаємодії військових і медійників. Дмитро Лиховій — журналіст, головний редактор видання «Новинарня» —  у 2023 році долучився до ЗСУ. Нині він офіцер Управління зв’язків із громадськістю ЗСУ, речник Генштабу ЗСУ. Під час конференції «Детектор медіа» поспілкувався з Дмитром про мобілізацію, російську пропаганду та чому об’єктивна інформація є важливою під час війни.

Пане Дмитре, ви були одним зі спікерів конференції. Розкажіть, будь ласка, які у  вас враження від Bucha Journalism Conference 2024.

— Загалом я можу лише подякувати організаторам, зокрема «Українській правді», яка проводить конференцію вже другий рік. Подія має на меті привернути увагу цехової спільноти та журналістської громадськості до тих тем, які порушуються в процесі обговорення на панелях. 

Я на своїй панелі про репортажі з фронту побачив, що тут не було випадкових людей. І насамперед модераторка Анна Калюжна, конкретні журналісти й військові кореспонденти, наприклад, пресофіцерка 47-ї бригади Анастасія Блищик, які мають що розказати, мають досвід, яким вони діляться.

Можна лише пошкодувати про те, що, як мені здалося, виділили замало часу на цю тему. А так це чудово, що ці питання обговорюють. Хотілося б, щоб наші тези розходилися ширше, щоб їх чули журналісти в регіонах, на місцях, у тилу.

Які саме теми, на вашу думку, мають бути більш обговорювані медіаспільнотою?

— Це насамперед важливість концентрації уваги на війні, на потребах українського фронту та війська. Це важливість питання мобілізації до лав Сил оборони. Питання відповідальності медіа у висвітленні таких тем. Я й Анастасія Блищик, начальниця пресслужби 47-ї механізованої бригади, яка долучалася по відеозв’язку, говорили також про вакансії для журналістів у війську та потребу залучати професійних медійників до ЗСУ.

На своїй панелі ми порушували, зокрема, й тему допуску чи недопуску журналістів до передової, наявності чи відсутності цензури, відповідальності  журналістів та воєнкорів.

Адже потрібно не тільки намагатися пробитися на «передок» за будь-яку ціну, оперуючи вимогами «свободи слова» й тим, що «ми повинні це зняти». При цьому потрібно враховувати інтереси Збройних сил, вимоги командирів, безпеку операцій, обставини в певній смузі оборони, що склалися на певний момент. На цій війні українське командування і так забезпечує безпрецедентний рівень відкритості для медіа — нині приблизно 6700 медійників мають акредитації, 73-й наказ головнокомандувача певною мірою лібералізував доступ журналістів навіть до «червоних зон». Але бувають ситуації, коли краще утриматися від показу такої-то ділянки в смузі оборони або такої-то зброї. Це, в першу чергу, ціна життів військовослужбовців, ціна тієї безпеки, яку ЗСУ забезпечують для людей у тилу.

Це питання спільної відповідальності медіа за стійкість інформаційного фронту. Я вважаю, інформаційний фронт справді існує, але насамперед він проходить по зонах відповідальності пресслужб наших бойових бригад, управлінь і служб зв’язків із громадськістю ЗСУ й інших структур Сил оборони, по структурах комунікації, інформаційної протидії тощо.

Інформація є одним із ключових складників гібридної війни, яку проти нас веде Росія. І коли ми будемо показувати противнику занадто багато даних щодо наших сил і засобів у відкритому доступі, коли ми фактично будемо підтримувати тези російської пропаганди (як, наприклад, у темі мобілізації) — все це лише послаблюватиме становище наших Збройних сил.

А як, на вашу думку, найкраще боротися з російською дезінформацією, яка стосується теми мобілізації?

— Зараз у Збройних силах України триває компанія з просуванням та адвокацією мобілізації в інформаційному полі. Генеральний штаб ЗСУ, інші складові Сил оборони приділяють велику увагу питанням мобілізації, рекрутингу та інших способів, завдяки яким можна покращити роботу з військовозобов'язаними та залучити їх до війська. 

Звичайно, це питання далеко не тільки Збройних сил, а всієї державної інформаційної політики. 

Російська дезінформація й пропаганда на цьому напрямку триває вже не перший рік, фактично вона є продовженням інших інформаційних кампаній. Певною мірою вона спирається на реальні групи в українському суспільстві, які є поживним середовищем для поширення фейків і «зради». 

В Україні є кілька структур для протидії дезінформації, є галузеві та військові структури, створені для протидії ворожим інформаційним впливам і просування правильних, корисних наративів.

Звісно, фейки швидко поширюються, легко закріплюються та важко спростовуються. Я знаю це по роботі на посаді начальника відділу зв’язків із громадськістю ОСУВ «Таврія» у кризовий період Авдіївської оборонної операції. Але я так само знаю (і, як мені здається, зміг довести в роботі), що ключове в боротьбі з російською дезінформацією — це переконлива правдива альтернативна комунікація. Аргументовані розповіді про те, як є насправді. Це пояснення тих воєнних реалій, у яких зараз існує наша держава й наше суспільство. І, що дуже важливо, це також розв’язання наявних проблем, на основі яких поширюється російська пропаганда. 

Один із прикладів — питання інженерно-фортифікаційних споруд на Авдіївському напрямку. Ми в ОСУВ «Таврія» змогли належним чином прокомунікувати цю проблему, а головне — особисто показали її розв'язання.

Російська загроза нікуди не поділася: ворог сильний, потужний, він накопичує резерви та зусилля, зокрема й інформаційні. Бачимо пряму залежність реального фронту  від інформаційного поля. Якщо допускати перекоси й підігрувати російській дезінформації, то в суспільстві й надалі толеруватимуться ухилянти. Всі говоритимуть лише про недоліки в роботі ТЦК і про форсування річки Тиса тими, хто намагається втекти від свого військового обов'язку. Наслідком цього і надалі буде те, що мобілізація провалюватиметься, у військових частинах зростатиме недобір особового складу. Якими чудовими не були б фортифікації, яку зброю нам не дали б західні партнери — в армії просто не буде людей, щоб тримати цю зброю і цю траншею. Російські окупанти наступатимуть у західному напрямку.

Тому я й говорив тут, у Бучі, про місію й роль відповідальних професійних медіа та журналістів на нашій спільній війні. Фронт реальний дуже залежить від людей у тилу, зокрема і від медійників. А не тільки від тих, хто призваний до армії або до інших складових Сил оборони. На журналістах лежить величезна відповідальність, і хотілося б, щоб вона була належним чином реалізована та давала результати.

Бо гонитва за клікбейтом, хайповими заголовками, трафіком і монетизацією дуже згубно позначається на настроях суспільства. І на поповненні ЗСУ та зміні ставлення до військових зокрема.

— Під час свого виступу на панелі ви сказали, що цивільним журналістам уже зараз треба готуватися долучитися до лав Сил оборони. Які поради ви дали б цивільним медійникам? Що їм зараз варто робити? 

— Я можу ще раз наголосити, що краще пізно, ніж ніколи. У Збройних силах робиться акцент на інформаційній підтримці мобілізації як такої. І журналісти в цьому питанні — наші союзники.

Курси з такмеду мали би проходити всі, як я вважаю, дорослі громадяни України, попри регіон та місце свого проживання. Чим далі на схід, тим швидше, раніше і в більшому обсязі. Журналісти — насамперед.

Є така фраза — «воювати будуть всі». Я її перефразую: «долучитися до Сил оборони у свій час мають усі військовозобов’язані». До цього потрібно бути готовим. І, звісно, найкраще — служити за військово-обліковою спеціальністю та найкраще реалізовувати у війську навички зі своєї цивільної професії.

Обороноздатність складається з багатьох частин. Коли я працював журналістом, редактором інтернет-видання «Новинарня», то спілкувався з багатьма  військовослужбовцями, знаю їхні проблеми, був і залишаюся з ними на зв'язку. Я знаю, як їм важко і як вони втомилися — дехто на війні взагалі з 2014 року, дехто з перших днів повномасштабного російського вторгнення. Хлопців і дівчат у війську потрібно міняти. Втома накопичується, здоров'я підривається. Люди йдуть із війська в силу різних причин: за віком, за здоров'ям, за сімейними обставинами. Їм потрібна ротація. І тому, щоб утримати наш спільний фронт, військовозобов'язані в тилу повинні вже станом «на вчора» бути підготовленими. Зокрема й цивільні журналісти мають бути готові поповнити лави Збройних сил та, зокрема, зайти на посади у пресслужбах, у структури зі зв’язків із громадськістю тощо. Для цього потрібно бути на контакті з відповідними пресофіцерами, комунікаційниками, орієнтуватися у військовій реальності.

В армії є багато посад, де можуть проявити себе люди за своїм цивільним фахом. І якщо ми говоримо про медіа, то просто зараз у бригадах є багато вакансій — це і журналісти, які пишуть, і оператори, монтажери, відеографи, SMMники.

Фото: Максим Поліщук, «Детектор медіа»

Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
1282
Читайте також
Коментарі
0
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду