Громадські організації «Детектор медіа» та «Інститут масової інформації» пропонують механізм скарг на неякісні журналістські матеріали, які порушують законодавство та професійні стандарти. На сайтах організацій розміщено спеціальну форму для подання публічної скарги. Поскаржитися може кожен, анонімні скарги не розглядаються. Цей механізм слугує для оперативного консультування щодо порушень у ЗМІ.

У разі якщо подані матеріали свідчать про наявність складної ситуації, організації передають скарги до розгляду в Комісію журналістської етики та Незалежну медійну раду. Короткі запитання до ініціативи та реакції на висновки можна надіслати за адресою mediachek.ua@gmail.com.

ВИСНОВОК № 195

щодо матеріалу інтернет-видання «Dev.ua» та онлайн-журналу «AIN.UA» під назвою  «EPAM Master’s Program запрошує на навчання і пропонує спеціальний грант»

І. Дані щодо скарги та оскарженого матеріалу

1. 10 серпня 2023 року до Ініціативи «МедіаЧек» надійшла скарга на вказаний матеріал, у якій стверджується про:

• порушення у матеріалі Dev.ua п.п. 7 і 10 Кодексу етики українського журналіста, ч.ч. 1, 3 і 5 ст. 9, ст. 13-1 Закону України «Про рекламу» та розділу «Рекламні можливості» сайту dev.ua;
• порушення  у матеріалі AIN.ua п.п. 7 і 10 Кодексу етики українського журналіста, ч.ч. 1, 3 і 5 ст. 9, ст. 13-1 Закону України «Про рекламу» та пп. 3.3.5 Угоди користувача сайту AIN.UA. 

2. Оскаржений матеріал розміщено одночасно на двох сайтах:

2.1. Статтю «EPAM Master's Program запрошує на навчання і пропонує спеціальний грант» на вебсайті  Dev.ua було розміщено 10 серпня 2023 р. в рубриці «промо» без зазначення автора.

2.2. Статтю «EPAM Master’s Program запрошує на навчання і пропонує спеціальний грант» на вебсайті AIN.ua було розміщено також 10 серпня 2023 р. у рубриці «новини компаній» з маленькою позначкою «PR» біля дати публікації. Автора не вказано. 

3. Матеріал ідентичний на цих двох сайтах і присвячений старту навчальних програм EPAM у вересні. На обидвох медіа матеріал закінчується гіперпосиланням на EPAM School of Digital Engineering, де можна зареєструватися на один із напрямів, а всередині тексту — гіперпосилання на 4 напрями навчання: Solution Architecture; Systems Engineering (Cloud & DevOps); Data Engineering (Big Data); Delivery Management. 

4. Редакції не прокоментували доводи скарги за зверненням Ініціативи.

ІІ. Стандарти журналістської етики та законодавство, які регулюють цю сферу суспільних відносин

1. Кодекс етики українського журналіста (в ред. 2013 року):

«Інформаційні та аналітичні матеріали мають бути чітко відокремлені від реклами відповідною рубрикацією.» (п. 7);

«Точки зору опонентів, у тому числі тих, хто став об’єктом журналістської критики, мають бути представлені збалансовано. Так само мають бути подані оцінки незалежних експертів.» (п. 10).

2. Розділ «Рекламні можливості» з вебсайту Dev.ua

«Промо-матеріал, який ви ви хочете розмістити у нас в медіа, повинен відповідати Закону про рекламу».

3. Угода користувача з вебсайту AIN.ua

«3. Правила коментування та написання відгуків

3,3. На сайті заборонено:...

3.3.5. Розміщення несанкціонованої реклами, комерційних повідомлень або оголошень;..»

4. Закон України «Про рекламу» (в ред. 2003 р. станом на 16.07.23 р., № 270/96-ВР) — розглядається редакція Закону, яка діяла станом на момент виходу матеріалу:

Стаття 1:

«прихована реклама — інформація про особу чи товар у програмі, публікації, якщо така інформація слугує рекламним цілям і може вводити в оману осіб щодо дійсної мети таких програм, публікацій;

реклама — інформація про особу чи товар, розповсюджена в будь-якій формі та в будь-який спосіб і призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтерес щодо таких особи чи товару»; 

Стаття 9:

«1. Реклама має бути чітко відокремлена від іншої інформації, незалежно від форм чи способів розповсюдження, таким чином, щоб її можна було ідентифікувати як рекламу.

…

3. Інформаційний, авторський чи редакційний матеріал, в якому привертається увага до конкретної особи чи товару та який формує або підтримує обізнаність та інтерес глядачів (слухачів, читачів) щодо цих особи чи товару, є рекламою і має бути вміщений під рубрикою "Реклама" чи "На правах реклами"».

…

«5. Прихована реклама забороняється».

«Стаття 13-1. Реклама у медіа

1. Розповсюдження у медіа на території України реклами, що не відповідає вимогам цього Закону, забороняється».

ІІІ. Оцінка розглядуваного матеріалу

1. Зважаючи на ідентичність текстів на обидвох сайтах, Ініціатива «МедіаЧек» розглядає їх як один матеріал, опублікований різними медіа. 

2. Рекламний характер матеріалу. Внизу сторінки сайту AIN.ua зазначнео: «Матеріали з позначками "Новини компаній", "Анонси", "Акції", "Блоги" та PR публікуються на правах реклами». На даному сайті розглядуваний матеріал опублікований у рубриці «Новини компаній». Поряд із зазначенням рубрики вказано дату публікації, а ще лівіше — невелика позначка «PR». 

На сайті Dev.ua матеріал вийшов під рубрикою «Промо», яка є гіперпосиланням, що веде на сторінку того ж сайту, де, зокрема, йдеться про нативну рекламу.

Виходячи з цього, для Ініціативи є очевидним рекламний характер оскарженого матеріалу.

3. Дотримання Кодексу етики в частині маркування реклами. Ініціатива «МедіаЧек» вважає, що обидва медіа порушили п. 7 Кодексу етики українського журналіста, оскільки «відповідна рубрикація»  в даній нормі позначає рубрику зі словом «реклама». Читач не повинен шукати по сайту розшифрування назв рубрик, під якими ховається рекламний матеріал.
4. Рекламне законодавство. В обох медіа матеріал не має чіткого маркування, яке вимагалося профільним законом в редакції, чинній на момент публікації. Отже, вбачається порушення ч.ч. 1 і 3 ст. 9 Закону «Про рекламу». 

Щодо стверджуваної в скарзі належності статті до прихованої реклами, то «МедіаЧек» радше віднесе її до неналежно маркованих матеріалів, оскільки маркування на обох сайтах дозволяє здогадатися про належність даного матеріалу до реклами. 

Частина 1 статті 13-1 того ж Закону не має самостійного значення, оскільки опис конкретного порушення в інших нормах Закону вже є забороною на розповсюдження такого контенту (див. абзац 3 п. 5 розд. ІІІ Висн. № 191). 

5. Щодо стверджуваних порушень локальних редакційних правил. 

5.1. У скарзі заявлено, що матеріал порушує Розділ «Рекламні можливості» вебсайту Dev.ua, де зазначено: «Промо-матеріал, який ви ви хочете розмістити у нас в медіа, повинен відповідати Закону про рекламу». Проте Ініціатива розглядає вказану норму як вимогу до тексту (змісту) матеріалу, а не до його оформлення. Ця вимога звернена до рекламодавця, тоді як оформлення, зокрема маркування матеріалів, залежить від редакції. З огляду на це, нами не вбачається порушення даної вимоги.

5.2. Також у скарзі стверджується про порушення пп. 3.3.5 Угоди користувача вебсайту AIN.ua. Оскільки п. 3 Угоди стосується правил коментування та написання відгуків, тобто контенту, створеного користувачами сайту, «МедіаЧек» не вважає вказану норму застосовною до рекламних матеріалів тож, відповідно, не вважає підпункт порушеним. 

6. Щодо п. 10 Кодексу етики. У скарзі заявлено про порушення даного пункту Кодексу етики в  контексті незбалансованості. Однак ця норма, як випливає з її формулювання, стосується подання точок зору опонентів, об’єктів критики тощо. Переважно це стосується матеріалів, присвячених певному конфлікту чи темам, які викликають суперечливі оцінки. Розглядуваний матеріал до таких не належить, не містить критики й не висвітлює конфлікту, тому «МедіаЧек» не вбачає в ньому порушення згаданої норми Кодексу етики. 

Ініціатива «МедіаЧек» вважає, що редакції  Інтернет-видання «Dev.ua» та онлайн-журналу «AIN.UA» у матеріалі під назвою «EPAM Master’s Program запрошує на навчання і пропонує спеціальний грант» порушили п. 7 Кодексу етики українського журналіста та ч.ч. 1 і 3 ст. 9 Закону України «Про рекламу».

Копія даного висновку надсилається до Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення. 

Додано 14.05: У відповідь на висновок Медіачеку головний редактор видання «Dev.ua» Стас Юрасов оприлюднив пост і надіслав його в редакцію «Детектора медіа» в якості коментаря. Публікуємо позицію видання зі збереженням лексики оригіналу:

Про медіа дурість (інакше це назвати не можу)

Сьогодні мені написав знайомий журналіст і сказав: «Всьо, вам пизда) шучу))) привіт!»

Звісно я зацікавився.

Журналіст закинув посилання на сайт Детектор.Медіа із яскравим заголовком:

««МедіаЧек»: «Dev.ua» та «Ain.ua» неналежно промаркували рекламний матеріал».

«Оце так так», – подумав я. І занурився у посилання.

Виявилося: «Редакції інтернет-видання «Dev.ua» та онлайн-журналу «AIN.UA» у матеріалі під назвою «EPAM Master’s Program запрошує на навчання і пропонує спеціальний грант»

УВАГА!

ПОРУШИЛИ п. 7 Кодексу етики українського журналіста та ч.ч. 1 і 3 ст. 9 Закону України «Про рекламу».»

ОГО! Ми порушили закон! Серйозное звинучачення.

Про Кодекс етики українського журналіста я мовчу, тому що я не розумію: хто його писав, звідки він виник і чому зараз я повинен відповідати за це, що хтось вирішив.

Але повернемося до закону.

В тексті Детектор.Медіа написано, що «В обох медіа (тобто AIN і ми) матеріал не має чіткого маркування, яке вимагалося профільним законом в редакції, чинній на момент публікації. Отже, вбачається порушення ч.ч. 1 і 3 ст. 9 Закону «Про рекламу».

В цій статті написано, що вся реклама в медіа повинна рекламуватися як «Реклама». А не як зараз собі вирішили всі наші українські медіа: «Новини компаній», «Промо», «Спецпроєкт», «Партнерський проєкт», «Спонсор» і так далі.

Такі позначки ви можете знайти не тільки нас, а майже в будь-якому онлайн виданні України.

А от ні тобі! Треба помічати тільки «РЕКЛАМА».

Тільки це слово. І все. Навіть якщо наше медіа пише в себе на сайті, що ПРОМО означає рекламу і дає посилання на медіакіт прямо над матеріалом, який так помічений. Тобто не приховує рекламу, а навпаки наголошує, що це і є рекламний матеріал!

Вважаю, що норма цього закону просто морально застаріла, і не відповідає реаліям ринку. Тому що якщо ми візьмемо будь-яке велике онлайн-медіа, то побачимо там різні позначки, не тільки «РЕКЛАМА». Я вже не говорю про те, що з’явилося таке поняття як «НАТИВНА РЕКЛАМА». Воно є, але, згідно з законом, такого просто не існує.

Тут привіт народним депутатам, а також всім тим, хто вигадує “корисні ініціативі”, як нагнути медіа старими нормами, замість того, щоб запропонувати (на ті ж самі гранти) змінити ці норми на ті, які б відповідали сьогоденню.

Але все це мої роздуми, щодо закону про рекламу. Формально ми порушуємо, це правда.

Розбираючи цю ситуацію, я помітив, що у ініціативі МедіаЧек є більш цікава особливість. Виходить, що кожен може написати АНОНІМНУ скаргу на експертів проєкту МедіаЧек, а експерти вже розберуть ситуацію і опублікують її у черговій новині: «Медіа порушають…».

Я не знаю, хто написав цю скаргу, але вона подана на статтю від вересня 2023 року. Тобто пройшло півроку.

Скарга подана на специфічну і зовсім «безобідну» тему: EPAM запрошує на навчання і пропонує грант.

Скарга написана одразу на два винання на одну й ту ж саму вузьку тему. Це наводить мене на думки, що скаржник хотів оскаржити саму ТЕМУ, навести негативу на ініціативу EPAM, на компанію EPAM, використовуючи таку собі цікаву медіа-лазівку.

Поважна організація ІМІ разом з Детектор.Медіа бере експертні висновки «під свій прапор». І ось вона, мета досягнута.

А тепер подивимося, яка ж була мета.

Щодо мети ІМІ: Щоб медіа писали всюди “РЕКЛАМА” замість, наприклад, “ПРОМО”. Як я собі зрозумів. Така собі тупа поліцейська функція: тільки так, і ніяк інакше.

Щодо мети СКАРЖНИКА на абсолютно білий матеріал минулого року: тут важче. Сподіваюся, що це не заказна кампанія. Але дуже схоже.

Який результат:

Не знаю, що там досяг МедіаЧек. Можливо, по гранту відчитається: от стільки статей опубліковано.

Наш результат: удар по іміджу нашого видання. На мій погляд, абсолютно безпідставний. А у випадку, коли твоє медіа заробляє тільки на рекламі, а у цю ситуацію втягується так чи інакше рекламодавець, то завжди є ризик його втратити. EPAM до речі вже до нас звернувся і чекає на роз’яснення щодо цієї ситуації.

Чи багато зараз у медіа рекламодавців?

Відповім так: контракти (їхні суми) все меньше, ситуація все важче. А що далі буде – я і не знаю.

Чи опинемося ми в скрутних умовах, коли великий рекламодавець від нас піде через таку дурість (вибачте, інакше я не можу це назвати) медіа-захисників?

Так. Це може бути.

Але ми робимо все, що в наших силах. І плекаємо кожен комерційний контракт, навіть маленький, відповідальністю та любов'ю.

Сиджу зараз в офісі і думаю: Медіа, які ніколи не беруть немаркованої реклами, а все стананно помічають, отримали під дих від захистників медіагігієни. Навіщо?

Це якась тотальна несправедливість!

Ну буде потім одним або двома прозорими комерційними медіа менше, ну будуть потім всі медіа тільки на гранти працювати. Не думаю, що це позитивно вплине на журналістику в країні в цілому.

Так може краще джинсу в медіа пошукати? Яка дійсно негативно впливає на ринок. Чи це важко довести і краще брати такі завдання?

Наостанок: В редакції Детектор.Медіа мені сказали, що це матеріал від експертів, а не редакції. Тобто це партнерський матеріал, який Детектор робить разом з ІМІ.

То може доречно було хоча б промаркувати Партнерський? Якщо редакція не відповідає за нього повністю.

Що там кажуть ці ваші стандарти якісної журналістики про це?

Розкажіть.

6 травня 2024 р.