
Журналістку Алсу Курмашеву, ув’язнену в Росії, висунули на Всесвітню премію ЮНЕСКО
Журналістку Алсу Курмашеву, ув’язнену в Росії, висунули на Всесвітню премію ЮНЕСКО


Чехія і ще 22 країни висунули журналістку татаро-башкирської служби «Радіо Свобода» Алсу Курмашеву, ув’язнену в Росії, на Всесвітню премію ЮНЕСКО/Ґільєрмо Кано «За видатний внесок у справу свободи преси у складних умовах». Про це повідомляє МЗС Чехії.
Премією ЮНЕСКО/Ґільєрмо Кано щорічно нагороджують людину або організацію, яка зробила «значний внесок у справу захисту свободи преси або її сприяння в усьому світі, особливо якщо така діяльність пов’язана з ризиком або репресіями».
Лауреата премії обирають за рекомендацією незалежного журі у складі 12 осіб. Кандидатів можуть висувати регіональні та міжнародні неурядові організації, що опікуються питаннями свободи преси, а також держави-члени ЮНЕСКО, передає «Радіо Свобода».
Алсу Курмашева майже 25 років працювала в татаро-башкирській службі «Радіо Свобода». Вона висвітлювала проблеми етнічних меншин у Волго-Уральському регіоні Росії, зокрема питання захисту та збереження татарської мови й культури на тлі посилення за останні роки тиску російської влади на корінні народи РФ. Курмашева є громадянкою Росії та США, проживає в Празі (Чехія) зі своїм чоловіком та дітьми.
У середині травня 2023 року Курмашева поїхала до Росії в сімейних справах. Її затримали в аеропорту Казані 2 червня, кола вона збиралась вилетіти з Росії. Силовики вилучили в неї американський та російський паспорти і телефон. Після п’яти місяців очікування на рішення у справі Курмашеву оштрафували на 10 000 рублів (103 долари) за те, що вона не зареєструвала свій американський паспорт у російських органах влади.
У момент, коли Курмашева очікувала на повернення паспортів, її знову затримали 18 жовтня. Цього разу звинуватили в тому, що вона не зареєструвалася як «іноземний агент». Відповідно до ч. 3 ст. 330.1 КК РФ, журналістка, яка, за версією російського слідства, збирала відомості в галузі військово-технічної діяльності РФ, мала добровільно зареєструватися як «іноземний агент», чого вона не зробила.
23 жовтня районний суд Казані заарештував Алсу Курмашеву і відправив до СІЗО. Їй загрожує позбавлення волі терміном до п’яти років. 12 грудня Верховний суд Татарстану залишив апеляційну скаргу без задоволення. 1 лютого Радянський суд у Казані продовжив термін тримання Курмашевої під вартою до 5 квітня.
11 грудня в Росії проти Алсу Курмашевої порушили ще одну кримінальну справу — за статтею про «фейки» про російську армію. Приводом стала книга Курмашевої «Ні війні. 40 історій росіян, які виступають проти вторгнення в Україну», яка вийшла в листопаді 2022 року. Стаття передбачає покарання до 15 років позбавлення волі.
Комітет із захисту журналістів (CPJ) і «Репортери без кордонів» виступили із закликом негайно звільнити Курмашеву. Вимогу звільнити журналістку також висловили правозахисна організація PEN America та Управління ООН з прав людини, Платформа Ради Європи щодо сприяння захисту журналістики та безпеки, а також Євросоюз. Правозахисний проєкт «Меморіал» визнав Алсу Курмашеву політичною ув’язненою.
На фото — Алсу Курмашева / фейсбук
