Опис ситуації

До Комісії з журналістської етики 14 вересня 2023 року надійшла скарга від директорки департаменту інформаційної політики АТ «Укрексімбанк» Ірини Химчак на матеріал журналістки Інтернет-видання «Дзеркало тижня» Вікторії Хмілевської «Державний “Укрексімбанк” може замовити прибиральниць на понад 30 млн грн у сумнівної фірми казаха» від 6 вересня 2023 року, доступний за посиланням: https://zn.ua/ukr/ECONOMICS/derzhavnij-ukreksimbank-zamoviv-pribiralnits-na-ponad-30-mln-hrn-u-fiktivnoji-firmikazakha.

У матеріалі, що є предметом розгляду в цій справі, йдеться про тендер, проведений АТ «Укрексімбанк» для закупівлі послуг з прибирання на 41 мільйон гривень. Авторка матеріалу стверджує, що у тендерному оголошенні могли міститися дискримінаційні вимоги, виписані під конкретного учасника. Цим учасником є ТОВ «Еверест Інжиніринг», що нещодавно мало статутний капітал у розмірі лише 200 гривень та належить громадянину Казахстану Оразу Імангазієву. Йому також належить понад 40 інших компаній, зареєстрований в той же час за адресами масової реєстрації юридичних осіб, що, на думку авторки, може свідчити про сумнівність репутації цієї компанії.

В рамках контексту, журналістка наводить посилання на новину про те, що НАБУ вже викривало державні банки, включно з «Укрексімбанком», на різноманітних схемах виведення державних коштів шляхом нібито замовлення різних послуг у сумнівних компаній за десятки мільйонів гривень. Наприкінці матеріалу подана позиція прес-служби банку, яка стверджує, що послуги з прибирання, вказані в закупівлі, мають надаватися переможцем на чотирьох об’єктах у головному офісі, у 44 філіях та відділеннях, включаючи додатково підтримання чистоти 276 банкоматів протягом 24 місяців, а закупівлі проводяться винятково через систему ProZorro.

Заявниця вважає, що висловлювання «Вірогідно, дискримінаційні вимоги у вказаній закупівлі були виписані саме під конкретного учасника» не підтверджено жодними фактами або доказами. Вона наголошує, що матеріал не містить посилання на джерело для підтвердження даної гіпотези. Інформація про реєстрацію фірм Оразом Імангазієвим за адресами масової реєстрації юридичних осіб, на її думку, не містить підтверджених аргументацій або аналітики для підтвердження згаданої вище гіпотези. На її думку, до банку слід було звернутися за отриманням офіційної позиції ще до опублікування матеріалу, а не розміщувати її після звернення з проханням про спростування. Крім того, подана частина відповіді банку лише спотворює ситуацію, а не була використана для повноти подання інформації.

11 жовтня 2023 року Комісія звернулася з листом до Інтернет-видання «Дзеркало тижня» з проханням надати коментарі щодо вказаного матеріалу та зазначених у скарзі аргументів. У своїй відповіді, наданій того ж дня, директор ТОВ «ЗН УА» А.В. Сілін зазначив, що в оскаржуваному реченні міститься слово «Вірогідно», що є вказівкою на оціночне судження, гарантоване Конституцією України, яке також має фактичне підґрунтя. Він також наголосив, що заяви представників АТ «Укрексімбанк», які тривалий час намагаються вплинути на публікацію, є нічим іншим як намаганням впливу на медіа, з метою щоб останні замовчували суспільно важливу тему з ефективного використання коштів банком, який належить державі.

Відповідні етичні стандарти

Пункт 6 Кодексу етики українського журналіста: «Повага до права громадськості на повну та об’єктивну інформацію про факти та події є найпершим обов’язком журналіста. Журналісти і редактори повинні здійснювати кроки для перевірки автентичності усіх повідомлень, відео- та аудіо матеріалів, отриманих від представників загалу, фрілансерів, прес-служб та інших джерел».

Пункт 9 Кодексу етики українського журналіста: «Факти, судження та припущення мають бути чітко відокремлені одне від одного. Неприпустимим є розповсюдження інформації, що містить упередженість чи необґрунтовані звинувачення».

Пункт 10 Кодексу етики українського журналіста: «Точки зору опонентів, в тому числі тих, хто став об’єктом журналістської критики, мають бути представлені збалансовано. Так само мають бути подані оцінки незалежних експертів».

Щодо порушень вимог пункту 6 Кодексу

Дотримання вимог пункту 6 Кодексу етики українського журналіста вимагає від медіа та медіапрацівників перевірки достовірності усіх наведених у матеріалі фактів. Для публікацій у онлайн-медіа цей обов’язок також означає розміщення посилань та скріншотів щодо всіх релевантних до розслідування фактів. Їх наведення слугує дороговказом споживачеві інформації щодо шляхів самостійної перевірки інформації у разі виникнення у споживача такої потреби.

Матеріал «Дзеркала тижня» має належні посилання на всі використані при підготовці джерела. Зокрема, споживач інформації може перейти на сайт ProZorro та ознайомитися з усіма деталями закупівлі. Описані у матеріалі скарги на потенційно дискримінаційні вимоги спираються на одну зі скарг учасників, яка теж розміщена на ProZorro. Також журналістка розмістила посилання і на сторінки компаній на сайті аналітики відкритих даних Clarity Project, що за допомогою відкритих даних дозволяє формувати досьє на окремих фізичних та юридичних осіб. У разі переходу за наведеними посиланнями, споживач інформації може впевнитися у правильності тези щодо реєстрації низки компаній громадянина Казахстану Ораза Імангазієва за адресами, за якими зареєстровані десятки юридичних осіб, що може створювати сумніви у доброчесності їх діяльності.

Посилання на матеріал іншого онлайн-видання щодо контексту закупівлі теж є припустимим у такому матеріалі, оскільки вказує на контекст ймовірної повторюваності практики укладання договорів, що викликають питання, банком. З огляду на це, Комісія вважає, що Вікторія Хмілевська провела належну роботу з верифікації наведених у матеріалі даних та дотрималася вимог, що передбачені пунктом 6 Кодексу.

Щодо порушень вимог пункту 9 Кодексу

Дотримання положень Кодексу, що стосуються відділення фактів від суджень та припущень, слугує запобіжником від відповідальності за матеріал зі сторони медіа та журналістів. Оціночні судження, що спираються на достовірні факти, не можуть бути піддані спростуванню чи доведенню правдивості, а ті, хто їх поширив, не несуть відповідальності за їх поширення. Для споживача інформації це розділення полегшує сприйняття матеріалу, адже за належного розділення фактів від оцінок такий споживач сам може дійти висновків, відмінних від висновків журналіста чи медіа.

Журналістка «Дзеркала тижня» використовує постійні звороти «вірогідно», «може замовити» тощо стосовно фактів, пов’язаних з конкурсом. Хоча використання цих виразів не є автоматичним індикатором наявності оціночних суджень, у контексті цього матеріалу, де достовірність наведених фактів є підтвердженою посиланнями на сторонні джерела, Комісія сприймає їх як вказівку на розмежування оцінок медіа від фактів. Оскільки оцінки Вікторії Хмілевської базуються на фактах, поданих без порушення пункту 6 Кодексу, Комісія не вбачає і упередженості в її позиції щодо «Укрексімбанку». Тому Комісія також доходить висновку про відсутність у розглядуваному в рамках цієї справи матеріалі порушень вимог пункту 9 Кодексу.

Щодо порушень вимог пункту 10 Кодексу

Вимоги щодо збалансованості подання інформації, що містяться у пункті 10 Кодексу, зафіксовані для того, аби наголосити на уникненні ситуацій одностороннього висвітлення того чи іншого проблемного питання. Дотримання цього стандарту вимагає від журналістів та медіа зафіксувати позицію обох сторін щодо основної проблеми матеріалу шляхом звернення до них за коментарем.

У матеріалі, що був наданий на розгляд Комісії, відтворена позиція прес-служби «Укрексімбанку». Комісія не має достатніх даних для того, аби стверджувати про час додавання позиції банку до матеріалу: наявний кеш сторінки лише станом на 3 жовтня 2023 року, і він містить цитату з позицією «Укрексімбанку». Тож наявних у Комісії даних недостатньо для того, аби стверджувати про порушення пункту 10 Кодексу «Дзеркалом тижня».

Водночас, Комісія наголошує, що якщо позиція банку була додана після публікації новини, то порушення пункту 10 Кодексу мало б місце. Щодо таких тем, які несуть суспільний резонанс, медіа має звертатися до фігуранта зловживань одразу і або надавати відповідь, або фіксувати факт її відсутності у матеріалі. Крім того, у разі пізнішого доповнення матеріалу новими цитатами слід вказувати про це – або у самому матеріалі шляхом вказування на оновлення чи зміну матеріалу, або й у його заголовку.

Висновок та рекомендації

Зважаючи на викладене вище, Комісія вважає, що матеріал журналістки Інтернет-видання «Дзеркало тижня» Вікторії Хмілевської «Державний “Укрексімбанк” може замовити прибиральниць на понад 30 млн грн у сумнівної фірми казаха» від 6 вересня 2023 року не порушує вимоги пунктів 6, 9 та 10 Кодексу етики українського журналіста.

Водночас, Комісія звертає увагу на вживання у матеріалі висловлювань, які можуть свідчити про порушення пункту 15 Кодексу етики українського журналіста. Його положення, хоча і не були предметом розгляду в рамках надісланої скарги, забороняють дискримінацію та невиправдану вказівку на захищені ознаки особи, такі як національне чи соціальне походження, стать та расу тощо. Заголовок матеріалу, у якому йдеться про прибиральниць та казаха, як ототожнює прибирання з жіночою статтю, так і може створювати асоціації з тим, що юридичні особи, які згадуються у матеріалі, є сумнівними саме через етнічну належність власника. Такі вказівки є неприпустимими, і редактори «Дзеркала тижня» мали б усунути їх до публікації матеріалу. Комісія висловлює виданню та журналістці попередження за публікацію матеріалу.

При роботі з державними закупівлями та створенні матеріалів антикорупційного спрямування у цій сфері, Комісія радить медіа:

• використовувати увесь масив даних, включно з державними реєстрами та створеними за допомогою відкритих даних базами, для верифікації інформації, що наводиться у матеріалі;
• чітко відокремлювати факти від суджень та припущень, уникати заангажованості подання інформації;
• дотримуватись балансу в матеріалі, надаючи тим, хто піддається критиці або звинуваченням у зловживаннях, можливість надати пояснення або заперечити висунуті звинувачення;
• у разі оновлення матеріалу вказувати на це у його тілі або заголовку;
• уникати маніпуляцій з джерелами, що може знищити довіру до майбутніх матеріалів медіа у цій сфері.

Водночас нагадуємо, що Комісія з журналістської етики розглядає скарги від громадян і організацій на журналістські матеріали з метою підвищення рівня етичних стандартів у медіа та для допомоги журналістам у виправленні помилок. Використання рішень Комісії для покарання редакцій чи/та звернення до суду суперечить меті діяльності органу саморегуляції.