Media Development Foundation представив результати щорічного дослідження про стан українських незалежних регіональних редакцій за рік повномасштабного російського вторгнення. Були опитані 44 редакції, 39 із яких — регіональні і 5 — національні.

У дослідженні говориться, що за рік великої війни українські незалежні редакції змогли адаптуватися до воєнних умов, хоч і не на 100%.  Опитані редакції розширили команди, найнявши 109 працівників. Однак вони зазначають, що все ще відчувають дефіцит кадрів, найбільше не вистачає SMM-ників і новинарів. 

Редакції зменшили кількість російськомовних версій. Наразі їх мають лише 9% опитаних. 2021 року цей показник становив 25%. Окрім цього, переважна більшість опитаних медіа (81,9%) ведуть свої канали комунікації винятково українською мовою.

Media Development Foundation наводить короткий виклад дослідження.

Основні виклики перед медійниками

Війна збільшила кількість викликів: мобілізація працівників, повторний наступ росіян, небезпека відряджень, блекаути, проблеми з дистрибуцією контенту, втрата фінансової стабільності і емоційне вигорання. Проте, попри воєнні виклики, більшість редакцій (60,5%) не мають документа, який регламентує дії організації під час кризових ситуацій.

Найбільшими проблемами роботи під час війни респонденти назвали психологічний стан команди й дефіцит кадрів — про ці категорії сказали 16,3% опитаних. А також серед гострих проблем — дефіцит коштів (15,8%).

Команди редакцій розширилися, але все ще відчувають дефіцит кадрів

Щодо фахівців, яких наразі бракує опитаним редакціям, то на першому місці — SMM-ники. Редакції також шукають журналістів, новинарів, кореспондентів і авторів. Водночас більшість медій розширили штат під час війни: 63,6% редакцій мають більше працівників, ніж до повномасштабного вторгнення. За цей час опитані медіа працевлаштували 109 фахівців, що становить 19,9% нинішнього людського ресурсу.

Кожна п’ята людина, яка зараз працює в медіаорганізаціях, працевлаштувалась уже під час великої війни. Але це не стосується фрилансерів. У 43,2% медіа принаймні один із працівників служить у ЗСУ. Та майже всі з них (~ 95%) зберігають за ними робоче місце. Також редакції, що мають у своєму складі військовослужбовців, допомагають їм фінансово.

Психологічний стан команд

Тих, хто оцінює свій стан як «нормально», приблизно порівну з тими, хто оцінює свій стан як «погано». Водночас у торішньому дослідженні 61% працівників медіа відчували психологічну втому.

«Загалом непогано, командно ми сильні та натхненні. Але час від часу кожен потребує додаткової підтримки через особисті переживання та страхи з приводу вторгнення, що триває вже майже рік», — прокоментувала редакція зі сходу.

Від реклами до фандрейзингу: зміни у бюджеті медіа через війну

Більшість опитаних медіа до повномасштабного вторгнення не займалися систематичним фандрейзингом. Проте через падіння ринку реклами редакції мусили переключитися на грантове фінансування. Зараз гранти фактично стали основною часткою бюджетів редакцій та основним каналом монетизації медіа. 54,8% опитаних редакцій зазначили, що в них збільшилися грантові надходження.

Паралельно медіа розвивають читацьку підтримку. Наразі читачі матеріально підтримують 44,2% опитаних. Ще 9,3% медіа вказали, що підтримку читачів вони спрямовують на волонтерські збори для військових і жителів прифронтових територій.

Тенденції у створенні контенту

Основним видом контенту залишаються новини, їх виробляють більше: про це сказали 81,5% респондентів проти 76,8% з попереднього року. Редакції все ще дуже хочуть робити відео — такі наміри мають понад половина (52,3%) опитаних, а також створювати складні матеріали на кшталт розслідувань. Зараз розслідування публікують 51,1% опитаних редакцій. Утім, майже половина опитаних медійників зазначила, що під час створення таких матеріалів зазнавали тиску, переважно від місцевої влади (43,2%).

Через війну збільшилася кількість чутливого контенту в медіа. Тож медійники пройшли відповідне навчання на курсах та онлайн-тренінгах. Про це повідомили 40,9% опитаних редакцій.

Також через війну редакції почали писати для ширшого кола читачів. Тікаючи від війни, люди переміщуються в межах усієї країни та за кордон, а меншість лишилася на тимчасово окупованих територіях. Це змусило медіа не тільки розширити територіальне коло читачів, а й переглянути власну місію.

Повна версія дослідження за посиланням.  

• Читайте також: Для українських медіа написали гайд з менеджменту «Як регіональним медіа будувати лідерські організації»

Для проведення дослідження була розроблена анкета з 90 питань, яка поєднала питання з минулого дослідження (весна 2022) та більш давніх опитувань (осінь 2021). Опитано 44 редакції, 39 із яких — регіональні і 5 — національні.  10 інтерв’ю  були проведені з редакціями з областей, які постраждали від окупації чи активного ведення бойових дій — Київської, Сумської, Харківської, Луганської, Донецької, Запорізької, Херсонської.

Фото: Вільне радіо. Соледар, 2022