Інститут масової інформації у грудні 2022 року зафіксував дев’ять злочинів проти свободи слова в Україні. З них п’ять вчинила Росія проти українських медіа і журналістів. Такими є дані моніторингу ІМІ.

Серед російських злочинів – обстріли та поранення журналістів, кіберзлочини, а також присвоєння бренду і створення фейкових клонів місцевих видань для поширення російської агресивної пропаганди.

Водночас ІМІ зафіксував чотири випадки порушення свободи слова, за які відповідальні громадяни України. Це випадки перешкоджання та юридичного тиску.

Інфографіка: ІМІ

У грудні в бою з російськими окупантами на Бахмутському напрямку загинув журналіст «Суспільне Херсон» Антон Коломієць. 17 жовтня він долучився до лав ЗСУ, 11 листопада склав присягу. Перед приєднанням до Збройних сил Антон працював ведучим і режисером на телеканалі «Скіфія», пізніше – на Суспільному. Багато років був ведучим прогнозу погоди. Також був режисером програми «Починайте ранок з нами». 

За даними ІМІ, Антон Коломієць став 43-ім медійником, що загинув унаслідок російської агресії в Україні. З них вісім – під час виконання журналістської діяльності, 35 загинули як учасники бойових дій або стали жертвами російських обстрілів не під час виконання журналістських обов'язків.

Під російський обстріл у Херсоні 19 грудня потрапили італійські журналісти, внаслідок чого поранення отримав репортер Клаудіо Локателлі. Також було пошкоджено їхнє авто. Журналісти заявили, що вогонь по їхній машині був відкритий «навмисно».

«Якби я відчинив дверцята, то втратив би ногу або ще гірше. Автівка мала чіткі позначки [що всередині журналісти]. Зважаючи на місце й обставини нападу, я певний, що вогонь було відкрито навмисно. Постріли пролунали з того берега Дніпра, де розташовані позиції російської армії», – сказав журналіст. 

На Донеччині під російський обстріл потрапили знімальні групи «Фактів ICTV» та «Телебачення Торонто». 

Як розповів ІМІ спеціальний кореспондент «Фактів ICTV» Костянтин Мельников, вони працювали з військовими на околицях Бахмута, знімали роботу піхоти та укріплення наших позицій. За його словами, ворог, ймовірно, помітив їх із дрона, оскільки через декілька хвилин їх обстріляли. Журналісти не постраждали, але, розповів Костянтин, ушкоджень зазнала їхня автівка. Костянтин Мельников не відкидає, що російські військові знали, що обстрілюють журналістів. 

Журналістка та оператор «Телебачення Торонто» – Аліна Шеремета і Олег Архангородський – потрапили під обстріл під час знімання сюжету про батальйон “Карпатська Січ”, роботу танкістів та аеророзвідників.

У місті Снігурівка Миколаївської області, яке з березня до листопада перебувало під російською окупацією, загарбники поширювали клон відомої в регіоні газети «Рідне Прибужжя». Росіяни використали стилістику, шрифт та назву Миколаївської обласної газети, переклавши її російською мовою – «Родное Прибужье». Головна редакторка газети Тетяна Фабрикова зазначила ІМІ, що росіяни створили клон «Рідного Прибужжя», щоб використати авторитет газети в процесі поширення проросійської пропаганди серед жителів Миколаївської області.

Серед кіберзлочинів ІМІ зафіксував блокування у фейсбуці у зв'язку зі скаргами ботів статті про військового видання «Полтавська хвиля». Головний редактор онлайн-видання «Полтавська хвиля» Віталій Улибін заявив, що на фейсбук-сторінці видання блокують публікацію про захисника, який корегує українську артилерію. Він вважає, що це масово скаржилися боти. Як пояснив Віталій Улибін, фейсбук блокує матеріал через відео, яке містить публікація. «У відео командир аеророзвідки розповідає про те, як вони працюють, якими системами користуються. Найімовірніше, блокують за допомогою ботів. Бо сам фейсбук пропускав це відео і навіть дозволяв його просувати через рекламу. Але щоразу протягом доби реклама анульовувалась, а пост видаляли», – сказав головред.

Ситуація зі свободою слова в Україні, відповідальність за яку лежить на українських громадянах. 

У грудні ІМІ зафіксував чотири випадки порушення свободи слова, за які відповідальна саме українська сторона. Це випадки перешкоджань та юридичного тиску. Такі випадки зафіксовано в Києві, Луцьку, Харкові та на Рівненщині.

Так, у Солом'янському районному суді Києва речниця суду Києва Альона Пєтухова порвала клопотання журналістки медійного проєкту Watchers Аліни Кондратенко про доступ до відкритого судового засідання, на якому мав бути розгляд клопотання щодо запобіжного заходу одному зі священників Києво-Печерської лаври за підозрою у виправданні агресії РФ. Як зазначила Аліна, речниця роздрукувала її клопотання, яке було завчасно надіслане електронною поштою, і заявила, що на ньому має бути електронний підпис. Хоча, уточнила журналістка, до цього вона була на засіданнях у цьому суді, надсилаючи електронні клопотання без підпису, і до неї не виникало запитань. Водночас журналістка додала, що поставила підпис ручкою на роздрукованому клопотанні, яке було розірване речницею. У підсумку журналістку таки пропустили на судове засідання, оскільки вона написала на місці нове клопотання.

У Луцьку знімальну групу телеканалу «Конкурент TV» прогнали з лайкою від нової церкви УПЦ МП, з настоятелем якої журналісти хотіли поспілкуватися. Серед лучан викликала резонанс новина про освячення нового храму Української православної церкви Московського патріархату в районі Луцького підшипникового заводу. Тому журналісти вирішили прийти до храму, щоб дізнатися більше. 

Журналістів «Четвертої влади» не пускали в Здолбунівський ліцей №6, пояснивши це дією воєнного стану. Знімальну групу пропустили лише після виклику поліції і спілкування правоохоронців із працівниками закладу. Видання досліджувало стан приміщення Здолбунівського ліцею №6 щодо умов навчання.

Ілюстративне фото: Lietuvos geležinkeliai/Facebook