«Детектор медіа» та «Інститут масової інформації» відновили механізм скарг на неякісні журналістські матеріали, які порушують законодавство та професійні стандарти. На сайтах «Детектор медіа» та «Інститут масової інформації» розміщено спеціальну форму для подання публічної скарги. Поскаржитися може кожен, анонімні скарги не розглядаються. Цей механізм слугує для оперативного консультування щодо порушень у ЗМІ. У випадку, якщо подані матеріали свідчать про наявність складної ситуації, організації передають скарги до розгляду в Комісію журналістської етики та Незалежну медійну раду.

ВИСНОВОК № 145

щодо матеріалу інформаційного агентства «Рівне Online 24/7» під заголовком 

«Хто і що радить меру Рівного: 16 апостолів Третяка (РОЗДІЛ 2)»

І. Дані щодо скарги та оскарженого матеріалу

1. 9 грудня 2021 року до Ініціативи «МедіаЧек» надійшла скарга від громадянина, мотивована порушенням стандарту відокремлення фактів від коментарів і поширенням мови ворожнечі за релігійною ознакою.

2. Оскаржений матеріал опублікований на сайті інформагентства 7 грудня в рубриках «Новини», «В регіоні», «Політика», «Таблоїд», «Суспільство», автором зазначений Андрій Логащук. Розглядуваний матеріал містить низку гіперпосилань на бази даних юридичних осіб, судових рішень, на сторінки в соцмережах, документи на сайті місцевої ради, матеріали інших медіа тощо, а також скриншотів вебсторінок і фото.

3. Матеріал присвячений раднику рівненського міського голови з питань архітектури та будівництва Юрію Вартосюку.

ІІ. Стандарти журналістської етики та законодавство, які регулюють цю сферу суспільних відносин

1. Кодекс етики українського журналіста (в ред. 2013 року):

«Служіння інтересам влади чи засновників, а не суспільства, є порушенням етики журналіста» (п. 2);

 «Повага до права громадськості на повну та об’єктивну інформацію про факти та події є найпершим обов’язком журналіста. Журналісти і редактори повинні здійснювати кроки для перевірки автентичності усіх повідомлень, відео- та аудіо матеріалів, отриманих від представників загалу, фрілансерів, прес-служб та інших джерел.» (п. 6);

«Факти, судження та припущення мають бути чітко відокремлені одне від одного. Неприпустимим є розповсюдження інформації, що містить упередженість чи необґрунтовані звинувачення.» (п. 9);

«Точки зору опонентів, у тому числі тих, хто став об’єктом журналістської критики, мають бути представлені збалансовано...» (п. 10);

«Ніхто не може бути дискримінований через свою стать, мову, расу, релігію, національне, регіональне чи соціальне походження або політичні уподобання. Вказувати на відповідні ознаки особи (групи людей) слід лише у випадках, коли ця інформація є неодмінною складовою матеріалу…» (п. 15).

2. Законодавство
1. Закон України «Про інформаційні агентства»:

«Інформаційні агентства не мають права у своїх матеріалах… розпалювати расову, національну, релігійну ворожнечу,..» (ч. 3 ст. 2);

«Журналіст інформаційного агентства має права та виконує обов'язки, визначені чинним законодавством України про пресу, телебачення і радіомовлення.» (ч. 3 ст. 21).*

2. Закон України «Про телебачення і радіомовлення»:

«Творчий працівник телерадіоорганізації зобов’язаний:.. не допускати поширення інформації, передбаченої частиною другою статті 6 цього Закону;..» (п. «в» ч. 1 ст. 60);

«…розпалювання… релігійної ворожнечі та ненависті;..» (абзац 4 частини 2 статті 6).

ІІІ. Оцінка розглядуваного матеріалу

1. Розлогі аналітичні матеріали дають читачам розуміння висвітленої теми, але медіа та журналіст мають дбати, щоб усі елементи такого матеріалу відповідали професійним стандартам журналістики.
2. Попри зазначені у скарзі порушення, Ініціатива «МедіаЧек» розгляне також інші аспекти матеріалу, зокрема зважаючи на те, що попередній матеріал із циклу ми вже оцінили, й деякі недоліки виглядають спільними для обох матеріалів.
3. Баланс. Як і в попередньому матеріалі з цього циклу (дивіться Висновок № 141 Ініціативи), коментарів міського голови Рівного немає, й невідомо, чи зверталася по них редакція. При тому, що в самому розглядуваному матеріалі є чимало критики на адресу пана Вартосюка, в мера не поцікавилися, чому він призначив цю людину радником, не дали змоги прокоментувати неузгодженість дат у документі про призначення, спільність релігійних поглядів як можливий мотив призначення тощо. У матеріалі також доволі багато уваги приділили Ігореві Войтку та його підприємствам, зокрема в контексті його нібито зв’язку з кримінальними колами. Але коментарів ні пана Войтка, ні того, хто нібито ці кримінальні кола уособлює, в матеріалі нема.

Отже, в матеріалі порушений професійний стандарт збалансованого подання інформації.

4. Достовірність. Публікація містить чимало тверджень, джерело яких є незрозумілим або нечітким, а саме: «В політичних кулуарах Рівного та серед забудовників поширюється доволі неприємна, як нам здалося, для самого Юрія Вартосюка інформація — що він, як один зі спонсорів виборчої кампанії Третяка почав використовувати свій вплив та зв’язки для отримання власної вигоди, а “Юра 30 %” — прізвисько, яке він нібито отримав за те, що як представник міського голови пропонує “правильним” підприємцям “допомогу” на тендерних закупівлях за 30% відкату»; «Ігор Войтко також тісно пов’язаний партнерськими стосунками з Валентином Омельчуком, якого у певних кримінальних колах називають “Шустрий”…»; «Селецький в політичних колах також називають спонсором виборчої кампанії Третяка» (дослівна цитата); «Відомо, що “За майбутнє” на Рівненщині об’єднала багатьох кандидатів, пов’язаних з різними протестантськими спільнотами»; «Він постійно брав активну участь у переговорах з політичними партіями і, ймовірно, значною мірою впливав на прийняття рішень щодо подальшого просування Третяка — спочатку через партію “За майбутнє”, а потім і через ЄС», «…рівняни звинуватили Третяка в тому, що він безвідповідально поставився до питання тарифів перед самим стартом опалювального сезону». Навіть якщо джерела цієї інформації фігурували раніше в інших матеріалах «Рівне Online», необхідно було подати посилання на ці матеріали.

Отже, у розглядуваній публікації порушено ще й стандарт наведення джерел інформації. Ініціатива вважає, що це радше порушення стандарту посилання на джерела, ніж стандарту відокремлення фактів від коментарів.

5. Повнота. Порушення стандартів збалансованості й достовірності подання інформації саме по собі спричиняє також і недотримання стандарту повного подання інформації.

Крім того, в матеріалі є закид, що Юрій Вартосюк виграв суд у забудовника «Рівненська брама», інвестори якого не такі успішні в судових спорах із ним. У матеріалі зазначено, що Вартосюк відсудив майже 200 тисяч гривень, а гіперпосилання веде на рішення господарського суду. При цьому як маніпуляція виглядає відсутність наголосу на тому, що правова природа відносин інвесторів із забудовником явно відмінна (як і договори між ними): вони вкладали не свою роботу, а гроші, їхні спори із забудовником має розглядати не господарський суд, а загальний. Оскільки з героєм матеріалу журналістам поспілкуватися не вдалося, вони озвучують у матеріалі питання, які хотіли б йому поставити, зокрема «що має зробити Рівнерада, щоб розв’язати» проблеми вкладників «Рівненської брами». Але з матеріалу не зрозуміло, чому саме місцева рада має розв’язувати проблему вкладників (інвесторів), чи рада відповідальна за ситуацію з забудовником: якщо забудовник порушив закон, то це справа передовсім правоохоронних органів.

6. Щодо розпалювання релігійної ворожнечі. Юрія Вартосюка та міського голову Рівного Третяка в матеріалі змальовують як представників церкви Християн Віри Євангельської (п’ятидесятників); водночас саме ці люди зазнають жорсткої критики з боку автора. Переважно ця критика базується на фактологічних твердженнях, джерела яких автор називає. Автор згадує, що Вартосюк і Третяк належать до однієї церкви, шукаючи пояснень, чому мер обрав собі в радники саме цю людину. У тексті немає негативних стереотипів чи узагальнень щодо цієї церкви, тому Ініціатива не бачить тут розпалювання релігійної ворожнечі.

Ініціатива «МедіаЧек» вважає, що інформаційне агентство «Рівне Online 24/7» у своєму матеріалі під назвою «Хто і що радить меру Рівного: 16 апостолів Третяка (РОЗДІЛ 2)» порушило пункти 6 і 10 Кодексу етики українського журналіста. Ініціатива не бачить у матеріалі розпалювання ворожнечі за релігійною ознакою.

16 серпня 2022 року