«Детектор медіа» та «Інститут масової інформації» після нетривалої перерви, пов’язаної з війною, відновили механізм скарг на неякісні журналістські матеріали, які порушують законодавство та професійні стандарти. На сайтах «Детектор медіа» та «Інститут масової інформації» розміщено спеціальну форму для подання публічної скарги. Поскаржитися може кожен, анонімні скарги не розглядаються. Цей механізм слугує для оперативного консультування щодо порушень у ЗМІ. У випадку, якщо подані матеріали свідчать про наявність складної ситуації, організації передають скарги до розгляду в Комісію журналістської етики та Незалежну медійну раду. 

І. Дані щодо скарги та оскарженого матеріалу

1. 19 жовтня 2021 року до Ініціативи «МедіаЧек» надійшла скарга від громадянина, який вважає матеріал незбалансованим і вказує на те, що версія слідства подана в ньому, як доконаний факт.

2. Оскаржений матеріал був опублікований 19 жовтня в рубриках «новини» й «Кременчук та регіони», автором зазначений Лазор Леснін. На початку матеріал містить фото будматеріалів, складених у темному коридорі поряд зі штативом для знімальної апаратури.

3. Матеріал розповідає про судовий розгляд щодо продовження строків кримінального провадження про розкрадання грошей, виділених на будівництво лікарні.

ІІ. Стандарти журналістської етики, які регулюють цю сферу суспільних відносин

Кодекс етики українського журналіста (в редакції 2013 року):

«Висвітлення судових процесів має бути неупередженим щодо звинувачених. Журналіст не може називати людину злочинцем до відповідного рішення суду.» (п. 4);

«Повага до права громадськості на повну та об’єктивну інформацію про факти та події є найпершим обов’язком журналіста...» (п. 6);

«Редакційна обробка матеріалів, включаючи знімки, текстівки, заголовки, відповідність відеоряду та текстового супроводу тощо, не повинна фальсифікувати зміст…» (п. 8);

«…Неприпустимим є розповсюдження інформації, що містить упередженість чи необґрунтовані звинувачення.» (п. 9);

«Точки зору опонентів, в тому числі тих, хто став об’єктом журналістської критики, мають бути представлені збалансовано. Так само мають бути подані оцінки незалежних експертів.» (п. 10).

ІІІ. Оцінка розглядуваного матеріалу

1. Повідомляючи аудиторії про судове рішення, журналіст має роз’яснити зміст цього рішення, зокрема звертаючи увагу на те, чи воно стосується процедурних моментів розгляду справи або вирішує її по суті, чи є воно остаточним тощо.
2. Межі розгляду. Ініціатива в силу власної компетенції розглядає лише конкретний матеріал медіа, тому цей висновок не є підтвердженням правоти сторони правоохоронців чи фігурантів згаданого в матеріалі кримінального провадження.
3. Баланс. У розглядуваному матеріалі згадуються фігуранти кримінального провадження, зокрема компанія «Фірма Будівельний двір» (є також посилання на базу даних онлайн, де ця компанія називається «ТОВ Фірма БД», наведене прізвище, ім’я та по батькові керівника та інших людей, які стосуються компанії). Далі згадуються Департамент житлово-комунального господарства виконкому Кременчуцької міськради, КВР «Кременчуцьке міське управління капітального будівництва», Комунальне некомерційне медичне підприємство «Лікарня інтенсивного лікування Кременчуцька», які, за версією слідства, брали участь у розкраданні грошей. Кримінальне провадження може негативно вплинути на репутацію цих організацій, тому висвітлення цієї ситуації вимагало балансу, тобто подання також і їхньої позиції. Але їхньої позиції в матеріалі нема; також не зазначено, чи намагалася редакція видання звернутися по неї. Це порушення професійного стандарту збалансованого подання інформації.
4. Повнота. Відсутність балансу — це також і порушення стандарту повноти інформації. Крім того, в матеріалі не роз’яснено, що це судове рішення прийняте в формі ухвали і є процедурним – воно стосується лише продовження строків розслідування та не встановлює фактів чи (не)винуватості. Навпаки, в тексті розглядуваного матеріалу переказується позиція слідства, яке вважає, що відбулося «привласнення бюджетних коштів під час проведення будівельних робіт» без роз’яснення, що це не є позицією суду в цьому рішенні. Натомість на початку матеріалу зазначено: «як сказано в ухвалі суду...». З цих слів можна зробити хибний висновок, нібито це позиція суду, а не слідчого. Хоча в ухвалі суду щодо продовження строків розслідування суд в принципі не може давати оцінку щодо (не)винуватості. Такі нюанси не очевидні для пересічного читача, який не вчився на правника. Отже, порушений професійний стандарт щодо повного подання інформації.
5. Щодо заголовку. Він сформульований таким чином, нібито «стало відомо» про зловживання чиновників і будівельників. Вище вже роз’яснено, що матеріал створює хибне враження про встановлення фактів розкрадання в цьому судовому рішенні. Хоча в тексті матеріалу зазначено, що ухвала стосувалася лише продовження строку розслідування, заголовок створює враження, що зловживання вже встановлені, тобто не відповідає змісту матеріалу.  А це порушення пункту 8 Кодексу етики.
6. Неупередженість матеріалу в контексті судового процесу. Хоча тут не йдеться про розгляд якихось кримінальних звинувачень по суті, але судовий процес уже відбувається. На думку Ініціативи, після початку кримінальних проваджень медіа не можуть бути настільки різкими в риториці щодо ймовірних правопорушників, на відміну від випадків, коли про потенційне правопорушення щойно стало відомо пресі й ще не відомо, чи ці відомості спричинять кримінальне провадження. Вище обґрунтовано, що матеріал створює хибне враження доведеності зловживань, хоча судове рішення суто процедурне. Очевидно, що цей матеріал упереджений до фігурантів кримінального провадження, тому порушений ще й пункт 4 Кодексу етики. Пункт 9 Кодексу до цього випадку не застосовуємо, бо пункт 4 є спеціальною нормою і має перевагу.

Ініціатива «МедіаЧек» вважає, що редакція сайту «Кременчуцької газети» в новині під заголовком «Стало відомо, як будівельники та чиновники наживалися на створенні кардіохірургічної служби лікарні “Кременчуцька”» порушила пункти 4, 6, 8 і 10 Кодексу етики українського журналіста.

Цей висновок не може слугувати підтвердженням правоти якоїсь зі сторін у відповідному кримінальному провадженні.

31 травня 2022 року