«Детектор медіа» та «Інститут масової інформації» запустили механізм скарг на неякісні журналістські матеріали, які порушують законодавство та професійні стандарти. На сайтах «Детектор медіа» та «Інститут масової інформації» розміщено спеціальну форму для подання публічної скарги. Поскаржитися може кожен користувач, анонімні скарги не розглядаються. Цей механізм слугуватиме для оперативного консультування щодо порушень у ЗМІ. У випадку, якщо подані матеріали свідчать про наявність складної ситуації, організації передають скарги до розгляду в Комісію журналістської етики (КЖЕ) та Незалежну медійну раду (НМР).

ВИСНОВОК № 131

щодо матеріалу інтернет-видання 0362.ua під заголовком «Маленькі чиновники Великої Омеляни»

І. Дані щодо скарги та оскарженого матеріалу

1. 16 вересня 2021 року до Ініціативи «МедіаЧек» надійшла скарга від Великоомелянівської сільської голови на цей матеріал. Скаржниця вважає, що в матеріалі подані неправдиві відомості, э маніпуляція фактами, образа честі та гідності. Також вона вказує на анонімність публікації.  

2. Оскаржений матеріал опублікований 30 серпня з позначками «промо» та «надійне джерело» без зазначення автора. Матеріал складається зі вступу, чотирьох розділів та кінцівки. Він містить спершу два фото резолютивних частин судових рішень, три фото аркушів із таблицями (фінансові документи сільради), потім три фото газети «Великоомелянський вісник» (слайдер, детально відображається 1 з трьох фото) і наприкінці два скриншоти з фейсбука. 

3. Матеріал присвячений діям Великоомелянської сільської голови. В кінці є приписка: «Редакція сайту може не розділяти думку автора та не несе відповідальністі за авторські матеріали».

ІІ. Стандарти журналістської етики та законодавство, які регулюють цю сферу суспільних відносин

1. Кодекс етики українського журналіста (в редакції 2013 року):

«Повага до права громадськості на повну та об’єктивну інформацію про факти та події є найпершим обов’язком журналіста. Журналісти та редактори повинні здійснювати кроки для перевірки автентичності усіх повідомлень, відео- та аудіоматеріалів, отриманих від представників загалу, фрілансерів, прес-служб та інших джерел.» (п. 6);

«Інформаційні та аналітичні матеріали мають бути чітко відокремлені від реклами відповідною рубрикацією.» (п. 7);

«...Неприпустимим є розповсюдження інформації, що містить упередженість чи необґрунтовані звинувачення.» (п. 9);

«Точки зору опонентів, в тому числі тих, хто став об’єктом журналістської критики, мають бути представлені збалансовано. Так само мають бути подані оцінки незалежних експертів.» (п. 10). 

2. Законодавство

Закон України «Про рекламу» (№ 270/96-ВР, в ред. 2003 р.):

«прихована реклама - інформація про особу чи товар у програмі, передачі, публікації, якщо така інформація слугує рекламним цілям і може вводити в оману осіб щодо дійсної мети таких програм, передач, публікацій;..» (абзац 11 ч. 1 ст. 1);

«Стаття 9. Ідентифікація реклами

1. Реклама має бути чітко відокремлена від іншої інформації, незалежно від форм чи способів розповсюдження, таким чином, щоб її можна було ідентифікувати як рекламу…

3. Інформаційний, авторський чи редакційний матеріал, в якому привертається увага до конкретної особи чи товару та який формує або підтримує обізнаність та інтерес глядачів (слухачів, читачів) щодо цих особи чи товару, є рекламою і має бути вміщений під рубрикою "Реклама" чи "На правах реклами"…

5. Прихована реклама забороняється.».

ІІІ. Оцінка розглядуваного матеріалу

1. Оплачені негативні матеріали про конкретну людину чи організацію по суті є рекламою. Поза виборчим процесом вони підпадають під дію законодавства про рекламу.
2. Межі розгляду. Ініціатива «МедіаЧек» в силу своєї компетенції та наявних ресурсів не оцінює роботи Великоомелянівської сільської голови та підпорядкованого їй виконкому, а лише саму публікацію з сайту. Цей висновок не може слугувати підтвердженням (не)правомірності якихось дій сільської голови або виконкому.
3. Маркування матеріалу. У вихідних даних інтернет-видання 0362.ua внизу головної сторінки сайту зазначено: «Матеріали з плашками "Новини компаній", "Промо", "Партнерський матеріал", "Політичні новини", "Прес-реліз" та "Партнерський спецпроект" публікуються на правах реклами» (а аналізована публікація має позначку «промо»). З цього випливає, що редакція сайту розмістила розглядуваний матеріал на правах реклами, але не позначила його відповідно до частини 3 статті 9 закону «Про рекламу», тобто зі словом «реклама» в назві рубрики. Не всі читачі можуть розуміти, що слово «промо» свідчить про рекламний характер публікації (не кажучи вже про те, що під двома видами маркування зі словом «новини» насправді ховається реклама). Крім того, над матеріалом є також позначка «надійне джерело», хоча за зміст рекламного матеріалу нібито відповідає не редакція, а рекламодавець. 

Це порушення частин 1, 3 і 5 статті 9 Закону «Про рекламу» та пункту 7 Кодексу етики.

Ініціатива традиційно наголошує, що завдяки неналежному маркуванню матеріалу редакція бере на себе відповідальність за дотримання в ньому професійних стандартів журналістики. Відповідно, далі в цьому висновку розглянемо також і дотримання стандартів. 

4. Баланс. Позиція виконавчого комітету сільради та його керівниці в матеріалі не висвітлена, не зазначено, чи зверталась редакція по неї. Хоча матеріал наче претендує бути аналітичним і може містити суб’єктивні висновки, Ініціатива традиційно наполягає, що в частині засновків, описуваних фактів такого роду матеріали мають бути максимально повними, що включає й отримання позиції критикованої сторони. Наприклад, у своєму Висновку № 40 Ініціатива зазначала: «матеріал не є новинним, а претендує на те, щоб бути аналітичним. Але в підборі та поданні інформації для аналізу (засновків) у таких матеріалах теж необхідно забезпечувати збалансоване подання інформації» (абзац 5 пункту 4). 

Тож у розглядуваному матеріалі порушений пункт 10 Кодексу етики українського журналіста.

5. Посилання на джерела. Якщо два перші наведені в матеріалі фото виглядають праводоподібно (перше – скриншот із Держреєстру, друге містить підпис на документі), то наведені далі фінансові документи не містять ні печаток, ані підписів. Також не вказано, звідки та як ці документи або фото отримала редакція чи автор матеріалу. Зважаючи на упереджений характер розглядуваного матеріалу (дивіться нижче) і те, що підробити ці таблички було б дуже просто,  автору варто було принаймні вказати джерело документів/фото.

Наприкінці матеріалу йдеться, що у Великій Омеляні «нову дорогу кладуть поверх старого водопроводу», який треба буде ремонтувати. Не зрозуміло, чи автор матеріалу сам дослідив стан водопроводу в селі, чи отримав інформацію про це з якихось джерел.

 Отже, розглядуваний матеріал містить також і порушення пункту 6 Кодексу етики — немає посилання на джерела. 

6. Повнота. На початку матеріалу наведені фрагменти двох судових рішень. Спочатку подано рішення суду першої інстанції (не на користь сільради), при цьому не вказано, чи воно оскаржувалося і чи не було переглянуте вищою інстанцією. 

Друге наведене судове рішення стосувалося притягнення людини до адміністративної відповідальності адміністративною комісією при виконкомі сільради. Такі комісії утворюються переважно з посадовців місцевого самоврядування, але часто з залученням представників громадськості та правоохоронців (тобто місцевих органів виконавчої влади). Кодекс про адміністративні правопорушення передбачає розгляд окремих категорій порушень адмінкомісіями, тоді як деяких інших категорій – самим виконкомом. Тобто адмінкомісія є окремим і, за ідеєю, більш незалежним від сільського голови органом порівняно з виконкомом (див. п.п. 1 і 2 ст. 213, ст.ст. 214, 215, 218, 219 КпАП). Це не взяли до уваги в тексті статті, як і той факт, що адмінкомісія виносить рішення про притягнення до відповідальності не за власною ініціативою. Це робиться на підставі протоколу уповноваженого суб’єкта (стаття 255 КпАП), але хто саме в цьому випадку ініціював притягнення людини до адмінвідповідальності, яке згодом було скасоване, не згадано.

Останнє фото в матеріалі є скриншотом дискусії в коментарях на фейсбуку між сільською головою та користувачкою на ім’я Ольга Мосійчук. Коментар першої розлогий, тому його частину соцмережа приховала з можливістю для зацікавлених користувачів розгорнути його та прочитати повністю. Але автор скриншоту не зробив цього, залишивши коментар на фото обірваним, а позицію сільської голови Алли Карпюк не цілком зрозумілою. 

Окрім того, незбалансованість та неналежні посилання на джерела, констатовані вище в цьому висновку, вже самі по собі становлять порушення стандарту повноти.

Відповідно, в розглядуваному матеріалі не дотриманий професійний стандарт повного подання інформації.

7. Упередженість.  Як уже згадувалося вище, розглядуваний матеріал не містить позиції критикованої сторони, натомість у ньому не вистачає й пояснення щодо джерел, на підставі яких будується критика, в деяких інших частинах наведені факти не є достатньо повними. Матеріал фактично є рекламою, хоча й неналежно ідентифікованою. Також стаття містить низку емоційних виразів, спрямованих проти виконкому та особисто Алли Карпюк. Загалом же підбір настільки різних фактів у матеріал виглядає спрямованим не на висвітлення якоїсь конкретної проблеми територіальної громади, а суто на критику органу місцевого самоврядування, аби сформувати відповідне негативне ставлення читачів. Тобто очевидним є його упереджений характер та порушення у відповідних частинах пунктів 6 і 9 Кодексу етики (неупередженість та об’єктивність).

Ініціатива «МедіаЧек» вважає, що редакція інтернет-видання 0362.ua у матеріалі під заголовком «Маленькі чиновники Великої Омеляни» порушила пункти 6, 7, 9 і 10  Кодексу етики українського журналіста, а також частини 1, 3 та 5 ст. 9 Закону України «Про рекламу». Ініціатива не оцінювала дій Великоомелянівської сільської голови та виконавчого комітету.

3 лютого 2022 року