«Детектор медіа» та «Інститут масової інформації» запустили механізм скарг на неякісні журналістські матеріали, які порушують законодавство та професійні стандарти. На сайтах «Детектор медіа» та «Інститут масової інформації» розміщено спеціальну форму для подання публічної скарги. Поскаржитися може кожен користувач, анонімні скарги не розглядаються. Цей механізм слугуватиме для оперативного консультування щодо порушень у ЗМІ. У випадку, якщо подані матеріали свідчать про наявність складної ситуації, організації передають скарги до розгляду в Комісію журналістської етики (КЖЕ) та Незалежну медійну раду (НМР).

І. Дані щодо скарги та оскарженого матеріалу

1. 12 cерпня 2021 року до Ініціативи «МедіаЧек» надійшла скарга від громадянки на цей матеріал. Скаржниця вважає, що в матеріалі використано коментар людини, яка не має стосунку до суті матеріалу, а сам коментар мізогінний та спрямований на звинувачення жертв.

2. Оскаржений матеріал було опубліковано 10 серпня без указування рубрики чи автора. Матеріал містить на початку ілюстративне фото, два скриншоти дописів у фейсбуку Яніни Соколової та Ірини Сампан.

3. Матеріал присвячений звинуваченням у сексуальних домаганнях на адресу Володимира Талашка та реакції на такі звинувачення низки людей.

ІІ. Стандарти журналістської етики, які регулюють цю сферу суспільних відносин

Кодекс етики українського журналіста (в редакції 2013 року):

«Повага до права громадськості на повну та об’єктивну інформацію про факти та події є найпершим обов’язком журналіста. Журналісти та редактори повинні здійснювати кроки для перевірки автентичності усіх повідомлень, відео- та аудіоматеріалів, отриманих від представників загалу, фрілансерів, прес-служб та інших джерел.» (п. 6);

«Точки зору опонентів, в тому числі тих, хто став об’єктом журналістської критики, мають бути представлені збалансовано. Так само мають бути подані оцінки незалежних експертів.» (п. 10);

«Ніхто не може бути дискримінований через свої стать, мову, расу, релігію, національне, регіональне чи соціальне походження або політичні уподобання. Вказувати на відповідні ознаки особи (групи людей) слід лише у випадках, коли ця інформація є неодмінною складовою матеріалу. Необхідно утримуватися від натяків або коментарів, що стосуються фізичних недоліків чи хвороб людини, уникати вживання образливих висловів, ненормативної лексики» (пункт 15).

ІІІ. Оцінка розглядуваного матеріалу

1. Ініціатива знову наголошує на необхідності критичного сприйняття повідомлень у соціальних мережах перед їх відтворенням у медіа.
2. Зважаючи на те, що корпорація Бі-бі-сі має статус телерадіомовника в Об’єднаному королівстві, але її український сайт фігурує лише як онлайн-видання, Ініціатива не розглядає «ВВС Україна» як мовника.
3. Баланс. У розглядуваному матеріалі подано позиції людей, які звинувачують актора Володимира Талашка в домаганнях, його заперечення з цього приводу, позицію керівництва навчального закладу. Такого подання інформації цілком достатньо для забезпечення збалансованості.
4. Співачка Анжеліка Рудницька не є стороною конфлікту, але в матеріалі принаймні вказано на її особисте знайомство з Володимиром Талашком. Крім того, позиція відомої співачки може мати вплив на суспільну думку загалом, тому наведення її позиції виглядає доречним. На відміну від слів Віталія  Скобельського, який подається в матеріалі просто як «користувач» фейсбука, який висловив свою позицію.
5. Характер цитати Віталія Скобельського. З матеріалу не зрозуміло ані хто такий Віталій Скобельський, ані який стосунок він має до теми матеріалу, крім того факту, що він нібито прокоментував звинувачення на адресу актора-викладача. Зазвичай у соцмережах дійсно багато дописів на певну обговорювану тему, підняту відомими людьми. Часто користувачі в коментарях можуть поширювати неперевірену інформацію, а свої думки висловлювати в образливій формі. Наведення найяскравіших висловів користувачів соцмереж характерне швидше для розважальних матеріалів, аніж для журналістських. У цьому випадку слова, автором яких названий Віталій Скобельський, фактично є звинуваченням у бік студенток загалом; про який виш ідеться, не зрозуміло. Загалом висловлювання має негативний і дискредитуючий характер, сумнівну достовірність. Незалежно від того, чи вважати його повідомленням про факти, чи оцінковим судженням, у такому вигляді воно є образливим та дискримінаційним щодо студентів жіночої статі. Ініціатива тлумачить вимоги пункту 15 Кодексу етики широко, не обмежуючись тими соціальними категоріями, які перелічені там як такі, що можуть зазнавати дискримінації. Відтворення в медіа повідомлень із соціальних мереж, які не належать учасникам конфлікту, публічним особам чи очевидцям події, але бездоказово звинувачують імовірних жертв, можуть підштовхнути їх до замовчування потенційних зловживань.

Тобто в матеріалі є порушення норми Кодексу етики про неприпустимість образливих висловлювань та дискримінації.

Ініціатива «МедіаЧек» вважає, що редакція онлайн-видання «ВВС Україна» у матеріалі під назвою «"Роздягав і чіплявся"? Мінкульт розслідує сексуальні домагання викладачів Карпенка-Карого» порушила пункт 15 Кодексу етики українського журналіста

9 грудня 2021 року