Шевченківський районний суд Києва 8 червня почав досліджувати 13-й том письмових доказів у справі про вбивство журналіста Павла Шеремета. Про це повідомило Суспільне.

На початку засідання представниця потерпілої сторони Оксана Мельник подала скаргу. «Я подавала клопотання, аби без мене 1-го червня засідання не проводили. Проте його не погодили. В цей час я брала участь в іншому судовому процесі в зоні бойових дій. Там немає зв'язку, тому я навіть не бачила відеотрансляції. Мені потрібен час, аби ознайомитися з матеріалами, які досліджували минулого разу», – пояснила вона.

Головуюча суддя Оксана Голуб відповіла, що Мельник може ознайомитися з матеріалами пізніше.  

Після цього сторони почали досліджувати докази 12-го тому. Зокрема, прокурор прочитав всі телефонні номери обвинувачених і розповів, як вони отримували інформацію від операторів про здійснення дзвінків з номерів. Далі суд перейшов до 13-го тому доказів, де прокурор знову наводив дані стосовно номерів телефонів. За даними обвинувачення, телефони підозрюваних Юлії Кузьменко та Андрія Антоненка в липні 2016 року «фіксували за кілька кілометрів від будинку Шеремета».

«Коли відбувався злочин, і чоловік у куртці був поруч з авто, Андрій був вдома. Крім того, часто кажуть, що телефон в період здійснення злочину був неактивний. Але про це не йдеться ніде. А стосовно фіксування. Так, він міг дійсно проїздити десь поруч», – уточнив адвокат Антоненка Дмитро Круговий.

Як доказ прокурор також навів слова із допису Кузьменко, який вона поширила після смерті журналіста й порівняла його з Георгієм Ґонґадзе та Олесем Бузиною. Юлія Кузьменко зазначила, що це були емоції після того, як «дізналася про страшне убивство». Адвокатка потерпілої сторони назвала цей доказ «пустими словами, які не мають нічого до злочину».

Наступне засідання відбудеться об 11:00 15 червня.

Журналіст Павло Шеремет загинув 20 липня 2016 року внаслідок вибуху автомобіля в центрі Києва. 12 грудня 2019 року Нацполіція затримала і за згодою ГПУ оголосила підозру трьом фігурантам справи щодо вбивства Шеремета: лікарку й волонтерку Юлію Кузьменко, музиканта та ветерана АТО Андрія Антоненка, військову медсестру Яну Дугарь.   

За результатами проведених експертиз відеозапис із камер спостереження та відстеження телефонів слідство припустило, що вибухівку закладала Юлія Кузьменко, разом з нею був Андрій Антоненко, а Яна Дугарь фотографувала місце розташування камер на мобільний телефон поруч із місцем злочину незадовго до вбивства Павла Шеремета. 

Усі затримані заперечують свою причетність до злочину та вважають переслідування політичним. 

4 січня 2021 року «Білоруський народний трибунал», EUobserver та «Українська правда» опублікувала записи розмови від 11 квітня 2012 року, голоси на яких нагадують голос тодішнього голови КДБ Білорусі Вадима Зайцева та голоси працівників контртерористичного підрозділу КДБ «Альфа», з якими проводили інструктаж. Вони обговорювали можливість підірвати вибухівкою журналіста Павла Шеремета.

Записи передав бельгійському виданню EUobserver Ігор Макар, колишній заступник командира спецпідрозділу «Алмаз» МВС Білорусі, нині представник громадянської ініціативи «Білоруський народний трибунал».Також Макар передав Україні запис розмови силовиків Білорусі та погодився свідчити в справі про вбивство журналіста Офісу генерального прокурора України. У Міністерстві внутрішніх справ України заявили, що ці записи відповідають нинішній версії слідства. 

18 травня 2021 року Шевченківський районний суд Києва продовжив на два місяці запобіжні заходи Юлії Кузьменко та Яні Дугарь, які є фігурантами справи про вбивство журналіста Павла Шеремета. 30 квітня 2021 року Шевченківський районний суд міста Києва змінив запобіжний захід для ще одного підозрюваного Андрія Антоненка із тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт. 5 травня він розповів, що за 506 днів ув’язнення в нього впав зір та почалися проблеми з зубами. 1 червня суд залишив Антоненка під цілодобовим домашнім арештом.

Фото: Суспільне