Голова фракції «Слуга народу» Давид Арахамія 15 березня зареєстрував у Верховній Раді проєкт постанови №5243 «Про утворення Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з розслідування можливих протиправних дій представників державної влади та інших осіб , що сприяли порушенню державного суверенітету та територіальної цілісності і несли загрозу національним інтересам та безпеці України».

«Головним завданням Тимчасової слідчої комісії є вивчення та  розслідування фактів щодо можливого надання представниками державної влади України та іншими особами державі-агресору допомоги в протиправній діяльності проти України, а також виявлення та попередження загроз суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній економічній чи інформаційній безпеці України.  Метою є встановлення фактів щодо можливих протиправних дій представників державної влади України, спрямованих на співпрацю з державою-агресором та іншу антиукраїнську діяльність», – пише Арахамія в пояснювальній записці.

Він обґрунтував необхідність створення цієї ТСК тим, що в ЗМІ опублікували аудіозаписи, які свідчать про співпрацю представників влади з посадовцями РФ. Йдеться про так звані «плівки Медведчука-Суркова». Народна депутатка від «Слуги народу» Мар’яна Безугла також уточнила, що першим питанням Тимчасової слідчої комісії буде зрив «вагнерівської спецоперації».

Головою Тимчасової слідчої комісії пропонують обрати Безуглу, а її заступником депутата від «Опозиційна платформа – За життя» Нестора Шуфрича. До складу ТСК пропонують обрати депутатів Юрія Мисягіна, Віталія Безгіна, Олександра Мережка, Олександра Завітневича, Святослава Юраша, Олену Хоменко («Слуга народу»), Ігоря Гузя («Партія "За майбутнє"») та Миколу Люшняка (депутатська група «Довіра»). Безугла додала, що фракції «Європейська солідарність», «Голос» та «Батьківщина» не подали своїх представників до ТСК.

Нагадаємо, 29 липня 2020 року в Білорусі силовики повідомили про затримання 33 бойовиків неофіційної приватної військової компанії «Вагнер». Попри запити України про екстрадицію бойовиків, білоруська влада передала їх РФ.

Головний редактор видання «Цензор.нет» Юрій Бутусов пізніше повідомив, що це була спецоперація Служби безпеки України, яка хотіла виманити російських найманців, які брали участь у бойових діях на Донбасі. Однак після того, як силовики доповіли про ці плани в Офіс президента, спецоперація провалилася. Цю версію підтвердили журналістки Яніна Соколова та Любов Величко.

ЗМІ підозрюють, що в найближчому оточенні президента є люди, які могли «злити» цю інформацію противнику. Офіс президента, СБУ, Служба зовнішньої розвідки України та Головне управління розвідки Міністерства оборони України відкидають цю інформацію.

Крім того, 25 серпня Служба безпеки України просила Любов Величко розкрити джерела інтерв’ю з куратором української спецоперації із затримання бойовиків приватної військової компанії «Вагнер», яке опублікувало видання Mind.ua 24 серпня та, яке «кидає тінь» на президента Володимира Зеленського, голову Служби безпеки України Івана Баканова, керівника Офісу президента Андрія Єрмака.

9 вересня 2020 року Шевченківський районний суд Києва зобов’язав Службу безпеки України відкрити провадження проти керівника Офісу президента Андрія Єрмака через спецоперацію із затримання в Білорусі 28 членів ПВК «Вагнера». Провадження відкрили за статтями про державну зраду (ст. 111 ККУ) та шпигунство (ст. 114 ККУ). Андрій Єрмак, своєю чергою, назвав відкриття справи «політичним піаром».

28 вересня ведуча Яніна Соколова та головний редактор видання «Цензор.нет» Юрій Бутусов повідомили, що Державне бюро розслідувань викликало її на допит у справі про спецоперацію із затримання в Білорусі 28 членів ПВК «Вагнера».  

6 березня Zn.ua написало, що Офіс президента України начебто намагався вмовити службу британської розвідки МІ6 завадити виходу фільму-розслідування Bellingcat про зрив операції із затримання «вагнерівців» у Білорусі в 2020 році. У британській розвідці відповіли, що нічого не можуть зробити з розслідуванням журналістів через свободу слова. За даними «Української правди», в Офісі президента побоюються виходу розслідування Bellingcat, однак про відставку керівника Офісу Андрія Єрмака наразі не йдеться.

1 березня 2021 року головний редактор видання «Цензор.нет» Юрій Бутусов повідомив, що журналіст Bellingcat Христо Грозєв з командою 10 березня приїздили до Києва, де записували для фільму інтерв’ю з журналістами, чиновниками, депутатами та п’ятим президентом Петром Порошенком. За словами журналіста, Грозєв розповів йому, що Андрій Єрмак попросив у Bellingcat записати для фільму інтерв'ю з держдіячами, які представлять у фільмі позицію ОПУ, однак відмовився в останній момент. Сам Грозєв не коментував цю інформацію, але закликав українські ЗМІ не маніпулювати щодо фільму.

Пізніше Дмитро Гордон сказав, шо фільм-розслідування Bellingcat про зрив спецоперації орієнтовно вийде 5 квітня. Натомість засновник Bellingcat Еліот Хіггінс повідомив, що дату виходу фільму-розслідування «Вагнергейт» ще не визначили.

Фото: Голос України