Парламентська Асамблея Ради Європи затвердила щорічний звіт про прогрес моніторингової процедури Асамблеї, у якому розкритикувала періодичні напади на журналістів в Україні. Про це 26 січня повідомила «Європейська правда», кореспондент якої ознайомився з текстом затвердженого документа.

«ПАРЄ просить забезпечити ефективне розслідування всіх нападів на журналістів і забезпечити дотримання зобов'язань щодо захисту мовних прав національних меншин», – йдеться в повідомленні.

У Асамблеї також закликали Україну «вжити всіх необхідних заходів для зміцнення структур, необхідних для боротьби з корупцією, в тому числі шляхом відновлення ефективного функціонування системи електронного декларування та уточнення правового статусу Національного антикорупційного бюро України».

Як писав ДМ, Інститут масової інформації станом на 28 грудня 2020 року зафіксував в Україні 229 випадків порушень свободи, з них 171 випадок стосувався фізичної агресії проти журналістів. 

Нагадаємо, 28 жовтня 2020 року Конституційний Суд опублікував своє рішення, ухвалене 27 жовтня, яким визнав неконституційними і скасував положення закону «Про запобігання корупції» щодо електронного декларування, контролю та перевірки цих декларацій, моніторингу способу життя суб’єктів декларування, прав і повноважень Національного агентства з питань запобігання корупції та його уповноважених осіб і уповноважених підрозділів, відповідальності за корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення. Також визнано неконституційною та скасовано статтю 366-1 Кримінального кодексу України, яка встановлювала кримінальну відповідальність за декларування недостовірної інформації.

НАЗК закрило реєстр електронних декларацій на виконання рішення Конституційного Суду. Повідомлялося, що реєстр не працюватиме, доки Рада не ухвалить новий закон, який дозволить публічний реєстр. 

Коаліція РПР закликала президента та парламент вжити негайних заходів для поновлення е-декларування. 29 жовтня 2020 року президент України Володимир Зеленський підписав указ, яким зобов’язав ввести в дію екстрене рішення Ради національної безпеки і оборони України щодо Конституційного Суду. Контроль за виконанням цього рішення поклали на секретаря РНБО Олексія Данілова. Своїм указом президент доручив підготувати та невідкладно зареєструвати у Верховній Раді законопроєкт, у якому передбачається відновлення доброчесності судочинства в КСУ; а також зобов’язав Кабінет Міністрів України вжити невідкладних заходів, щоб поновити роботу Єдиного реєстру декларацій та вирішити питання доступу Національного агентства з питань запобігання корупції до довідкових систем, реєстрів, банків даних тощо.

Того ж дня прем’єр-міністр Денис Шмигаль підписав урядове розпорядження, яке зобов’язує низку органів влади надавати НАЗК доступ до необхідних інформаційних систем, реєстрів, банків даних тощо. Кабмін також зобов'язав Національне агентство з питань запобігання корупції відновити доступ для громадян до реєстру електронних декларацій. 

Президент Володимир Зеленський 2 листопада заявив, що не буде відкликати свій законопроєкт про перезавантаження Конституційного Суду. Володимир Зеленський зауважив, що впевнений у правильності своїх дій та розраховує, що «розумні депутати підтримають його у будь-якому випадку». Водночас він заявив про готовність розпустити Верховну Раду, якщо нардепи не підтримають законопроєкт про перезавантаження КСУ й це призведе до політичного колапсу в країні. 

3 листопада Комітет Верховної Ради з питань антикорупційної політики підтримав законопроєкт «Про відновлення дії окремих положень Закону України «Про запобігання корупції» та Кримінального кодексу України», що передбачає відновлення електронного декларування (№4304). Станом на 26 січня 2021 року його не розглянули.  

Фото: Українська правда