«Детектор медіа» та «Інститут масової інформації» запустили механізм скарг на неякісні журналістські матеріали, які порушують законодавство та професійні стандарти. На сайтах «Детектор медіа» та «Інститут масової інформації» розміщено спеціальну форму для подання публічної скарги. Поскаржитися може кожен користувач, анонімні скарги не розглядаються. Цей механізм слугуватиме для оперативного консультування щодо порушень у ЗМІ. У випадку, якщо подані матеріали свідчать про наявність складної ситуації, організації передають скарги до розгляду в Комісію журналістської етики (КЖЕ) та Незалежну медійну раду (НМР).

Висновок № 90

щодо матеріалу онлайн-видання «Думская» під заголовком «Украинские корабли проходят через Керченский пролив: россияне несут потери (обновляется, фото)» 

І. Дані щодо скарги та оскаржуваного матеріалу

1. 17 жовтня 2020 року до ініціативи «МедіаЧек» надійшла скарга від громадянина на цей матеріал. Скаржник вважає, що в матеріалі є риторика ворожнечі та визнання допустимим насилля як способу вирішення конфлікту.

2. Розглядуваний матеріал опублікований 25 листопада 2018 року без зазначення автора.

3. Матеріал повідомляє хронологію спроби проходу українських військових кораблів через Керченську протоку в кінці 2018 року. Нагадаємо, тоді російські кораблі застосували силу проти українських та захопили їх.

ІІ. Стандарти журналістської етики, які регулюють цю сферу суспільних відносин

Кодекс етики українського журналіста (в редакції 2013 року):

«Повага до права громадськості на повну та об’єктивну інформацію про факти та події є найпершим обов’язком журналіста. Журналісти та редактори повинні здійснювати кроки для перевірки автентичності усіх повідомлень, відео- та аудіо матеріалів, отриманих від представників загалу, фрілансерів, прес-служб та інших джерел.» (п. 6);

«Факти, судження та припущення мають бути чітко відокремлені одне від одного. Неприпустимим є розповсюдження інформації, що містить що містить упередженість чи необґрунтовані звинувачення.» (п. 9);

«Ніхто не може бути дискримінований через свою стать, мову, расу, релігію, національне, регіональне чи соціальне походження або політичні уподобання. Вказувати на відповідні ознаки особи (групи людей) слід лише у випадках, коли ця інформація є неодмінною складовою матеріалу. Необхідно утримуватися від натяків або коментарів, що стосуються фізичних недоліків чи хвороб людини, уникати вживання образливих висловів, ненормативної лексики.» (п. 15).

ІІІ. Оцінка розглядуваного матеріалу

1. Висвітлення конфлікту Росії з Україною має свою специфіку й породжує дилему, адже вітчизняні журналісти є громадянами України. Це впливає як на сприйняття їх і вітчизняних медіа з закордону, так і на підходи самих журналістів.

2. Жанр. Матеріал є доволі великим за обсягом, але суто завдяки тому, що він у хронологічній послідовності подає виклад багатогодинної спроби українських кораблів пройти через Керченську протоку. Висвітлення фактів свідчить про новинну природу матеріалу.  

3. Щодо схвалення насилля та мови ворожнечі. Розглядуваний матеріал висвітлює спробу українських кораблів пройти через Керченську протоку та дії російських військово-морських сил, які напали на українські кораблі. Саму по собі спробу проходу українських кораблів через протоку не можна вважати насильницьким актом, зважаючи на те, що юридично Кримський півострів належить Україні й це  визнано міжнародним співтовариством (дивіться зокрема Резолюцію Генеральної асамблеї ООН від 27 березня 2014 року № 68/262 (пункти 2, 5 і 6), яка не визнає псевдореферендум в Автономній республіці Крим та місті Севастополі), тому протока не може вважатися внутрішніми водами Росії, а прохід через неї — вторгненням. Навпаки, саме українські кораблі зазнали нападу з боку російських (таран та обстріл). Підтримки дій росіян, а отже, й виправдання насильства з їхнього боку в розглядуваному матеріалі немає.

Ініціатива скептично ставиться до трактування розглядуваного матеріалу як розпалювання ворожнечі до Росії. При розпалюванні ворожнечі висловлювання можуть фокусуватися на певних невід’ємних характеристиках суб’єкта, на якого спрямовується ворожнеча (колір шкіри, національна належність, ідеологія), а якщо розпалювання ворожнечі фокусується на діях/бездіяльності суб’єкта, то мовою ворожнечі можна вважати лише фейкові новини, коли суб’єктові приписують те, чого він не вчиняв, або суттєво перекручують при поданні інформації суть дій/бездіяльності суб’єкта.

У розглядуваному випадку ми бачимо явно недружні висловлювання в бік Росії, але вони базуються на її діях, виклад яких не оспорюється (анексія Криму, атака на українські кораблі при спробі проходу через протоку). Окремі висловлювання в цьому випадку є цитуванням у новині позиції Військово-морських сил України.

Терміни «окупант», «окупація» відображають офіційну термінологію, яка базується на невизнанні Генасамблеєю ООН російської належності Кримського півострова (див. вище) та на Постанові Верховної Ради від 27 січня 2015 року «Про Звернення Верховної Ради України до Організації Об’єднаних Націй, Європейського Парламенту, Парламентської Асамблеї Ради Європи, Парламентської Асамблеї НАТО, Парламентської Асамблеї ОБСЄ, Парламентської Асамблеї ГУАМ, національних парламентів держав світу про визнання Росії державою-агресором» № 129-VIII: «Верховна Рада України визнає Російську Федерацію державою-агресором та закликає міжнародних партнерів України…посилити тиск на Російську Федерацію,.. щоб зупинити російську агресію.., припинити незаконну окупацію Криму,..» і далі: «Закликаємо міжнародне співтовариство визнати факт агресії проти України, окупації її території…»

4. Відокремлення фактів від коментарів. У розглядуваному матеріалі є такі повідомлення про російські кораблі: «Дыра большая, жаль, в надводной части»; «у россиян вышло из строя целых два современных пограничных корабля. С чем мы их и поздравляем!» Для громадян держави, яка зазнала агресії, природно під час нападу агресора вболівати за своїх та бажати невдачі супротивнику. Втім на нашу думку, в новинному матеріалі це є порушенням професійного стандарту відокремлення фактів від коментарів та неприпустимості оцінок журналістів. Аби висловити свою оцінку подій, журналістам варто було обрати формат авторської колонки.

Ініціатива «МедіаЧек» констатує, що редакція онлайн-видання «Думская» у матеріалі «Украинские корабли проходят через Керченский пролив: россияне несут потери (обновляется, фото)» від 25 листопада 2018 року не допустила мови ворожнечі або виправдання насилля, але порушила пункт 9 Кодексу етики українського журналіста.

22 січня 2021 року

Фото: Думская