Харківський науково-дослідний інститут судових експертиз ім. Бокаріуса, Одеський НДІСЕ Міністерства юстиції, Львівський НДІСЕ Мін’юсту та Київський міський центр судово-психіатричної експертизи відмовилися встановити психологічний портрет по відео зі справи про вбивство журналіста Павла Шеремета. Про це 22 липня на своїй сторінці в Facebook повідомив Тарас Безпалий, адвокат підозрюваної в цій справі Юлії Кузьменко.

Він просив інститути провести «психологічне дослідження невербальної поведінки для встановлення тотожності осіб, зображених на відео». Йому відмовили, бо немає обґрунтованої методики з цього питання, тому неможливо в такий спосіб визначити тотожність осіб.

«Єдиним основним доказом є експертиза ходи Айвона Бірча з Англії (проводиться лише в трьох країнах світу, відсутня методика, відсутні "чорні скриньки", низька доказова якість) й експертиза портретно-психологічна (КНДІСЕ, експерти Ірхін та Семенець). Цікавим є те, що саме про цю експертизу вказують високопосадовці, як найбільш беззаперечний доказ причетності Кузьменко до вчинення вбивства Павла Шеремета. Проте, коли адвокати звернулись до низки провідних інститутів, усі сказали, що встановити психологічний портрет по відео, а тим паче порівняти два відео – неможливо, бо це протирічить самому предмету експертизи, відсутня методика», – розповів пан Безпалий.

Крім того, він зазначив, що експерти Юрій Ірхін та Андрій Семенець, які проводили комплексну експертизу з ідентифікацію особи за ознаками зовнішності, порушили нормативно-правові акти та методики. Мін’юст відкрив проти них дисциплінарне провадження.

Нагадаємо, журналіст Павло Шеремет загинув 20 липня 2016 року внаслідок вибуху автомобіля в центрі Києва. Його смерть кваліфікована прокуратурою Києва за статтею «умисне вбивство, вчинене способом, небезпечним для життя багатьох осіб».

12 грудня 2019 року Нацполіція затримала і за згодою ГПУ оголосила підозру фігурантам справи щодо вбивства журналіста Павла Шеремета.

За результатами проведених експертиз відеозапис із камер спостереження та відстеження телефонів слідство припустило, що вибухівку закладала Юлія Кузьменко (волонтерка на прізвисько Лиса, працює дитячим хірургом в ОХМАТДИТі), разом з нею був Андрій Антоненко (ветеран ООС, музикант Ріффмастер), а Яна Дугарь (контрактниця Збройних сил України) фотографувала місце розташування камер на мобільний телефон поруч із місцем злочину незадовго до вбивства Павла Шеремета. На брифінгу правоохоронці, як докази провини Андрія Антоненка, Юлії Кузьменко та Яни Дугарь, навели уривки їхніх телефонних розмов. Після ознайомлення з матеріалами справи «Бабель» 13 линя 2020 року повідомив, що низку заяв поліція вирвала з контексту й неправильно трактувала. Водночас, як пише видання, жодна з розмов не стосувалася справи про вбивство журналіста Павла Шеремета.

21 травня 2020 слідство змінило підозри фігурантам кримінального провадження про вбивство журналіста Павла Шеремета – Юлії Кузьменко, Андрію Антоненку та Яні Дугарь. Слідчі також відкрили окреме провадження щодо невстановлених осіб – організаторів вбивства.

22 травня поліція завершила розслідування щодо трьох підозрюваних у виконанні вбивства журналіста Павла Шеремета. 

Досудове розслідування справи Шеремета тривало 1402 дні. Матеріали провадження налічують понад дві сотні томів: 38 томів – стосовно трьох підозрюваних, більше 200 – щодо встановлення інших фігурантів, організаторів та замовників цього злочину.

2 липня поліція повідомила, що кримінальне провадження готове до передачі до суду. 14 липня Національна поліція звинуватила захист підозрюваних у справі про вбивство журналіста Павла Шеремета в затягуванні процесу ознайомлення з матеріалами провадження. Адвокати відкинули ці звинувачення та заявили про затягування з боку слідчих.

16 липня 2020 року директор департаменту комунікацій Міністерства внутрішніх справ України Артем Шевченко сказав, що на мотив вбивства журналіста Павла Шеремета міг вплинути його контакт в Росії.