Медіарух про справу Шеремета: вимагаємо конкретних дій, а не політичних заяв

Медіарух про справу Шеремета: вимагаємо конкретних дій, а не політичних заяв

20 Липня 2020
1912

Медіарух про справу Шеремета: вимагаємо конкретних дій, а не політичних заяв

1912
Медіарух «Медіа за усвідомлений вибір» вимагає від правоохоронних органів відповіді, хто є замовниками і виконавцями вбивства Павла Шеремета та яким був їхній мотив. Публікуємо повний текст заяви Медіаруху.
Медіарух про справу Шеремета: вимагаємо конкретних дій, а не політичних заяв
Медіарух про справу Шеремета: вимагаємо конкретних дій, а не політичних заяв

Заява Медіаруху

Сьогодні, 20 липня 2020 року, виповнюється чотири роки з дня показового і жорстокого вбивства журналіста Павла Шеремета, що сталося в центрі Києва. Питання, хто вбив Павла, досі залишається без відповіді.

Ми, члени Медіаруху, а також журналісти, медійні, правозахисні організації, вимагаємо від правоохоронних органів дати чітку відповідь, хто є замовниками і виконавцями вбивства нашого колеги, з якої країни вони походять і яким був їхній мотив.

Ми підтримуємо колег з «Української правди» у прагненні дізнатися правду і вважаємо, що наразі аргументів ані звинувачення, ані захисту недостатньо, аби зробити остаточні висновки.

Окремо відзначаємо недостатню публічність і прозорість правоохоронних органів та вимагаємо не ховатися від журналістів, а прозоро коментувати перебіг слідства, та звітувати перед суспільством.

Ми вимагаємо конкретних дій, а не політичних заяв. Вимагаємо справедливості для нашого колеги, журналіста Павла Шеремета.

Медіарух «Медіа за усвідомлений вибір»

Медіарух «Медіа за усвідомлений вибір» започатковано 5 лютого 2019 року. Першими підписантами меморандуму Медіаруху стали «UA: Перший», «Українське радіо», «Громадське радіо», ІА «Укрінформ», ІА «Інтерфакс-Україна», Liga.net, «Дзеркало тижня. Україна», «Новое Время», «Цензор.нет», 5 канал, «Український тиждень», Opinion, низка регіональних медіа, громадські організації Незалежна медійна рада, «Детектор медіа», Інститут масової інформації, «Інтерньюз Україна», Центр демократії та верховенства права, Фундація «Суспільність», Незалежна асоціація телерадіомовників, «Донецький інститут інформації», «Інститут демократії імені Пилипа Орлика», Центр прав людини Zmina та інші організації, окремі журналісти — загалом понад 70 учасників. Вступити до Медіаруху або підтримати його можна, звернувшись до координатора Вадима Міського: vadim.miskyi@gmail.com.

Нагадаємо, журналіст Павло Шеремет загинув 20 липня 2016 року внаслідок вибуху автомобіля в центрі Києва. Його смерть кваліфікована прокуратурою Києва за статтею «умисне вбивство, вчинене способом, небезпечним для життя багатьох осіб».

12 грудня 2019 року Нацполіція затримала і за згодою ГПУ оголосила підозру фігурантам справи щодо вбивства журналіста Павла Шеремета. За результатами проведених експертиз відеозапис із камер спостереження та відстеження телефонів слідство припустило, що вибухівку закладала Юлія Кузьменко (волонтерка на прізвисько Лиса, працює дитячим хірургом в ОХМАТДИТі), разом з нею був Андрій Антоненко (ветеран ООС, музикант Ріффмастер), а Яна Дугарь (контрактниця Збройних сил України) фотографувала місце розташування камер на мобільний телефон поруч із місцем злочину незадовго до вбивства Павла Шеремета.

16 грудня 2019 року проєкт «Слідство.Інфо», який отримав від джерел текст експертизи, повідомив, що її результати є суперечливими та неоднозначними. Зокрема, четверо експертів, серед яких іноземець, підписали висновки, які «суперечать один одному». У поліції, своєю чергою, відкинули звинувачення щодо суперечливості результатів експертиз.

21 травня 2020 слідство змінило підозри фігурантам кримінального провадження про вбивство Павла Шеремета – Юлії Кузьменко, Андрію Антоненку та Яні Дугарь. Слідчі також відкрили окреме провадження щодо невстановлених осіб – організаторів вбивства.

22 травня поліція завершила розслідування щодо трьох підозрюваних у виконанні вбивства журналіста Павла Шеремета. Досудове розслідування справи Шеремета тривало 1402 дні. Матеріали провадження налічують понад дві сотні томів: 38 томів – стосовно трьох підозрюваних, більше 200 – щодо встановлення інших фігурантів, організаторів та замовників цього злочину.

Поліція повідомила, що кримінальне провадження готове до передачі до суду.

28 травня проєкт «Слідство.Інфо», який ознайомився з текстом нової підозри фігурантам справи, повідомив, що слідчі змінили маршрут чоловіка та жінки, які підкладали вибухівку під авто, щоб версія поліції виглядала переконливою.

Юлія Кузьменко та Андрій Антоненко з грудня 2019 року перебувають у СІЗО. Яна Дугарь спершу була під домашнім арештом, нині перебуває під заставою.

Усі підозрювані заперечують свою причетність до злочину.

Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
1912
Читайте також
Коментарі
0
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду