Речник МВС каже, що на мотив вбивства Шеремета міг вплинути його контакт в Росії
Речник МВС каже, що на мотив вбивства Шеремета міг вплинути його контакт в Росії
Директор департаменту комунікацій Міністерства внутрішніх справ України Артем Шевченко каже, що на мотив вбивства журналіста Павла Шеремета міг вплинути його контакт в Росії. Про це 16 липня повідомляє «РБК-Україна».
Пан Шевченко уточнив, що розслідування провадження щодо замовників вбивства ще триває. «Цей злочин вчинено проти громадянина РФ, іноземця. Який неодноразово бував на території країни-агресора і безпосередньо за місяць до своєї загибелі мав там контакт. Це, на наш погляд, також могло істотно вплинути на мотив цього вбивства», – сказав він.
Крім того, за його словами, поліція не перешкоджає стороні захисту підозрюваних у цій справі знайомитися з матеріалами справи та надає їм всі фото- і відеоматеріали.
Як писав ДМ, 2 липня поліція повідомила, що кримінальне провадження готове до передачі до суду. 14 липня Національна поліція звинуватила захист підозрюваних у справі про вбивство журналіста Павла Шеремета в затягуванні процесу ознайомлення з матеріалами провадження. Адвокати відкинули ці звинувачення та заявили про затягування з боку слідчих.
Нагадаємо, журналіст Павло Шеремет загинув 20 липня 2016 року внаслідок вибуху автомобіля в центрі Києва. Його смерть кваліфікована прокуратурою Києва за статтею «умисне вбивство, вчинене способом, небезпечним для життя багатьох осіб».
12 грудня 2019 року Нацполіція затримала і за згодою ГПУ оголосила підозру фігурантам справи щодо вбивства журналіста Павла Шеремета.
За результатами проведених експертиз відеозапис із камер спостереження та відстеження телефонів слідство припустило, що вибухівку закладала Юлія Кузьменко (волонтерка на прізвисько Лиса, працює дитячим хірургом в ОХМАТДИТі), разом з нею був Андрій Антоненко (ветеран ООС, музикант Ріффмастер), а Яна Дугарь (контрактниця Збройних сил України) фотографувала місце розташування камер на мобільний телефон поруч із місцем злочину незадовго до вбивства Павла Шеремета. На брифінгу правоохоронці, як докази провини Андрія Антоненка, Юлії Кузьменко та Яни Дугарь, навели уривки їхніх телефонних розмов. Після ознайомлення з матеріалами справи «Бабель» 13 линя 2020 року повідомив, що низку заяв поліція вирвала з контексту й неправильно трактувала. Водночас, як пише видання, жодна з розмов не стосувалася справи про вбивство журналіста Павла Шеремета.
21 травня 2020 слідство змінило підозри фігурантам кримінального провадження про вбивство журналіста Павла Шеремета – Юлії Кузьменко, Андрію Антоненку та Яні Дугарь. Слідчі також відкрили окреме провадження щодо невстановлених осіб – організаторів вбивства.
22 травня поліція завершила розслідування щодо трьох підозрюваних у виконанні вбивства журналіста Павла Шеремета.
Досудове розслідування справи Шеремета тривало 1402 дні. Матеріали провадження налічують понад дві сотні томів: 38 томів – стосовно трьох підозрюваних, більше 200 – щодо встановлення інших фігурантів, організаторів та замовників цього злочину.