Комісія з журналістської етики (КЖЕ) висловила телеканалу «1+1» публічний осуд за сюжет від 26 травня «Резонансна справа» про потерпілу у справі про насильство з боку поліцейських Кагарлицького відділення поліції. Про це КЖЕ повідомила 1 червня.

Журналіст «Українського тижня» Андрій Голуб поскаржився Комісії на низку ЗМІ, зокрема – ТСН.ua, РБК.Styler, «Апостроф», «Обозреватель», «Високий замок» та інші (перелік не є вичерпним).

КЖЕ вказала, що в сюжеті ТСН порушені стаття 3 (журналіст має з повагою ставитися до приватного життя людини) та стаття 18 (журналіст має бути особливо обережним при висвітленні питань, пов’язаних з дітьми) Кодексу етики українського журналіста. Ці статті Кодексу порушили й інші ЗМІ, які поширили інформацію ТСН або давали власні матеріали, у яких розкривали персональні дані потерпілої.

Комісія нагадала, що згідно з Цивільним кодексом України (ч.5 ст.296) імена потерпілих можна оприлюднювати лише після їх згоди. «Виняток становлять лише ті справи, в яких до особи існує суспільний інтерес. У даному випадку, який розглядає Комісія, потерпіла такої згоди не надавала, і її особа не є такою, що може викликати суспільний інтерес. Тому підстав для оприлюднення персональних даних немає. Комісія також засуджує факти збирання інформації про потерпілу в знайомих та односельчан, вважає їх неприйнятними і такими, що завдають додаткової травми потерпілій. Будь-яка характеристика (навіть негативна) потерпілої не може бути виправданням насильства з боку поліцейських», – йдеться в рішенні.

Крім того, Комісія говорить, що невиправдано й неетично поширювати багато подробиць про злочин, адже вони можуть завдавати додаткової травми постраждалій та її сім’ї.

КЖЕ зверталася до керівництва новинної служби ТСН з проханням надати пояснення щодо сюжету, але наразі не отримала відповіді.

Рекомендації для ЗМІ – Комісія журналістської етики закликає українські ЗМІ, висвітлюючи злочини щодо жінок та дітей, особливо на ґрунті сексуального насильства:

• стежити за досягненням балансу між суспільним інтересом та недоторканістю приватного життя постраждалих від насильства;
• стежити за тим, щоб оприлюднені матеріали не дозволяли опосередковано визначити людину, яка пережила насильство, за допомогою комплексу оприлюднених даних. Пам’ятати, що навіть розрізнені дані, оприлюднені різними ЗМІ, у комплексі можуть вказувати на конкретну особу;
• поважати гідність постраждалих та їхніх сімей;
• вживати коректну термінологію, зокрема не вживати слово «жертва», а «жінка/чоловік, що пережили насильство», «постраждалі», «потерпілі»;
• уникати надмірної деталізації злочину;
• уникати потурання, заохочення, співчуття чи навіть сприяння злочинній поведінці.  

Нагадаємо, 28 травня 2020 року низка медіа поширила «сенсаційні подробиці» та фотографії жінки, яка звинувачує двох поліцейських у тому, що вони зґвалтували й побили її у відділку. Згодом деякі ЗМІ заблюрили обличчя на фотографіях або взагалі прибрали їх.