Національна поліція України спростовує деякі заяви підозрюваної в справі про вбивство журналіста Павла Шеремета Яни Дугарь та її захисників, назвавши їх маніпулятивними. Правоохоронці також оприлюднили нові факти, отримані під час розслідування. Про це 12 лютого повідомляється на сайті Нацполіції. 

«Під час судових засідань та в інтерв’ю ЗМІ і Яна Дугарь, і сторона її захисту свідомо і несвідомо надавали інформацію, яка не відповідає дійсності, а відтак вдавалися до маніпуляцій для створення, зокрема, багаторівневого алібі підозрюваної», – йдеться в повідомленні.

Адвокат підозрюваної Віталій Коломієць натомість зазначив, що всі доводи правоохоронців були «спростовані належними доказами, зокрема, допитами свідків, висновками експертів, військовими та медичними документами».

Як розповіли в поліції, 13 грудня 2019 року адвокати підозрюваної заявили, що відео з камер спостереження для експертизи з ідентифікації особи датоване 11.07.2019 року, коли Яна Дугарь перебувала за кордоном. Однак правоохоронці запевняють, що використовували відео за 07.11.2019 року, коли підозрювана перебувала в Покровську.

«Цифри дати зйомки було налаштовано на камері у такому режимі: спочатку місяць – 11-й, тобто листопад, а потім уже – день, тобто 7-ме число. Тож інформація про перебування Яни Дугарь за кордоном у момент запису порівняльного відео не відповідає дійсності», – пояснили в поліції.

У відповідь на це Віталій Коломієць повідомив, що дата порівняльного відео 11.07.2019 вказана безпосередньо в тексті експертизи.

Крім того, у поліції спростовують повідомлення про те, що 15 та 18 липня 2016 року Яна Дуграь не мала відпустки, тому не могла залишити місце проходження служби. За даними правоохоронців, протягом чотирьох місяців у 2019 році підозрювана нібито 22 доби самовільно залишала місце проходження служби та виїжджала до Києва, Львова, Кіровоградської та Миколаївської областей.

«Також слідчі встановили, що впродовж 2019 року підозрювана офіційно тричі перебувала у відпустці: з 01.07 по 13.07, з 31.08 по 29.09 та з 09.12 по 13.12. Однак, у той же час задокументовано, що Яна Дугарь 28 листопада 2019 року була у Львові. Але ця дата аж ніяк не вписується у період офіційних відпусток», – зазначається в повідомленні.

Як приклад, правоохоронці навели фрагмент телефонної розмови пані Дугарь зі знайомою, на якому підозрювана розповідає, що на вулиці її зупинила військова служба правопорядку.

«Таким чином підтверджується інформація, що Яна Дугарь без проблем та  офіційних дозволів залишала місце проходження служби. До речі, Яна Дугарь не сказала правди навіть про свій перший візит до Києва: вона розповідала, що вперше відвідала Київ лише у березні  2017 року. Але на особистій сторінці у соцмережі підозрюваної слідчі виявили її фото на столичному Майдані Незалежності, датоване 29 серпня 2012 року. Несвідома маніпуляція чи свідома брехня? Саме такі невідповідності і викликають сумніви щодо правдивості слів підозрюваної та її адвокатів», – додали в поліції.

Своєю чергою, пан Коломієць зазначив, що порядок проходження служби Яною Дугарь у 2019 році немає відношення до подій 2016 року. За його словами, дати зазначені слідством, як самовільне залишення служби, «припадають на вихідні, святкові, та дати офіційної відпустки».

Крім того, Нацполіція опублікувала результати комплексної судової психологічної та портретної експертизи Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України від 21 листопада 2019 року: «У висновку офіційно проведеного дослідження зазначено: жінка-розвідниця, зображена на відео з камер спостереження, та Яна Дугарь – це одна і та ж особа. Під час проведення експертизи використовувався, зокрема, метод візуального зіставлення ознак зовнішності, у ході якого встановлено збіг наступних загальних та окремих ознак: форма та ступінь нахилу лоба, форма перенісся, форма верхньої губи, форма контуру вільного краю правої (видимої) частини червоної кайми верхньої губ, форма підборіддя, довжина носа».

«Яна Дугарь виявилася вищою на 10 см за т.з. "розвідницю". Отже, на теперішній час встановлено, що Яна за жодним параметром не збігається з людиною, в якій слідство вбачає "розвідницю". Раніше були спростовані портретна експертиза як через наявність в Яни тату на руках і ногах так і через очевидні маніпуляції з порівнянням. "Експертиза" ходи виявилася збіркою ненаукових методів і оцінок. У сумки сапера знайшовся господар. А твердження про "фотографування камери" виявилося "притягнутим за вуха". У судах під присягою допитані 5 свідків з числа поранених, які пред'явили відповідні документи про лікування в липні 2016 в 66-му госпіталі в зоні АТО та медсестри, які в ці дати заступали на чергування з Яною Дугарь», – відповів адвокат.

Як писав ДМ, 30 грудня 2019 року адвокати Яни Дугарь заявили про фальсифікацію доказів слідства, назвавши низку фактів, які можуть про це свідчити. Захисники Яни Дугарь повідомили, що планують подавати заяву про злочин щодо фальсифікації доказів та незаконне утримання особи під домашнім арештом.

3 січня 2020 року захист Яни Дугарь подав до Державного бюро розслідувань заяву про злочин, у якій йдеться про незаконне затримання, притягнення завідомо невинної особи до відповідальності та неправдивий висновок експерта.

22 січня стало відомо, що Державне бюро розслідувань відмовилося відкрити кримінальне провадження за заявою про можливу фальсифікацію експертизи щодо Яни Дугарь.

9 лютого адвокати Яни Дугарь передали слідству «пакет нових доказів» (висновок психофізіологічної експертизи із застосуванням поліграфа). Захист також подав клопотання про закриття справи проти неї. Прокурор у справі Сергій Зузак вважає, що захист надав неналежні докази, які отримані в порядку, який не передбачений Кримінальним процесуальним кодексом України.

Нагадаємо, журналіст Павло Шеремет загинув 20 липня 2016 року внаслідок вибуху автомобіля в центрі Києва. Його смерть кваліфікована прокуратурою Києва за статтею «умисне вбивство, вчинене способом, небезпечним для життя багатьох осіб».

12 грудня 2019 року Нацполіція затримала і за згодою ГПУ оголосила підозру фігурантам справи щодо вбивства журналіста Павла Шеремета. 

За результатами проведених експертиз відеозапис із камер спостереження та відстеження телефонів слідство припустило, що вибухівку закладала Юлія Кузьменко (волонтерка на прізвисько Лиса, працює дитячим хірургом в ОХМАТДИТі), разом з нею був Андрій Антоненко (ветеран ООС, музикант Ріффмастер), а Яна Дугарь (контрактниця Збройних сил України) фотографувала місце розташування камер на мобільний телефон поруч із місцем злочину незадовго до вбивства Павла Шеремета.

16 грудня 2019 року проєкт «Слідство.Інфо», який отримав від джерел текст експертизи, повідомив, що її результати є суперечливими та неоднозначними. Зокрема, четверо експертів, серед яких іноземець, підписали висновки, які «суперечать один одному». У поліції, своєю чергою, відкинули звинувачення щодо суперечливості результатів експертиз.

Офіс генерального прокурора продовжив строк досудового розслідування у справі вбивства журналіста Павла Шеремета до квітня 2020 року.

За поданням прокуратури, підозрюваній Яні Дугарь продовжили нічний домашній арешт до 4 квітня. Її підозрюють у причетності до вбивства журналіста Павла Шеремета.

Фото: ATR