Спершу лідери «нормандської четвірки» виступили із вступними словами, після чого по одному журналісту з Франції, Німеччини, України та РФ мали змогу поставити їм запитання. Журналісти ставили запитання або всім чотирьом лідерам, або вибірково. Не всі питання стосувалися саміту.

Французький журналіст від BFM ставив питання всім лідерам «нормандської четвірки». Він цікавився, чи можна говорити про відлигу у відносинах після саміту або чи продовжиться замороження конфлікту на Донбасі. У Володимира Зеленського він запитав, що зміниться для українців після цього саміту. Крім того, у президента Франції він цікавився про можливість нової революції у Франції, а у Володимира Путіна – про ситуацію із Всесвітнім антидопінговим агентством.

Від Німеччини запитання ставив представник DPA (Deutsche Presse-Agentur), який узагалі не згадав про теми саміту та не звернувся із запитанням до президента України. У канцлерки ФРН він запитав про її особисту зустріч із президентом Росії, чи підіймалося на ній питання про вбивство в Берліні колишнього чеченського польового командира Зелімхана Хангошвілі, а також – як це вплинуло на німецько-російські відносини та чи готується кооперація з РФ щодо розслідування цього вбивства. У Володимира Путіна він поцікавився про кризу в німецько-російських відносинах та про видворення двох російських дипломатів через це вбивство. Еммануеля Макрона він запитав про готовність вислати російських дипломатів, якщо буде підтверджена причетність РФ до вбивства.

Від України запитання ставила журналістка «Громадського» Наталія Гуменюк. Запитання вони адресувала Володимиру Зеленському та Володимиру Путіну. У президента України вона поцікавилася про умови для проведення наступної зустрічі в «нормандському форматі» та чи буде транзит газу з 1 січня. У президента РФ вона запитала, чому він проти того, щоб Україна контролювала свій кордон на Донбасі під час виборів, а також – як він планує пояснювати «захист російськомовного населення» в Україні, у якої «російськомовний президент». Пан Зеленський іронічно відреагував на цю ремарку та на частину запитання відповів російською мовою.  

Від Росії запитання ставила Ілона Руднєва з «РИА Новости», вона так само звернулася лише до двох президентів – українського та російського. У лідера України вона питала про «кроки до миру на Донбасі» та про готовність до «контакту із самопроголошеними республіками» задля реалізації плану щодо мирного врегулювання. У Володимира Путіна вона цікавилася Мінськими угодами, зокрема – «чи підтверджена домовленість про їх непорушність і безальтернативність».

У коментарі «Детектору медіа» Наталія Гуменюк повідомила, що французький пресофіс одразу попередив журналістів про те, що від однієї країни може поставити питання лише один журналіст. «Ми просто скооперувалися з українськими ЗМІ і домовилися між собою», – пояснила вона.

Ніхто з журналістів, крім російської медійниці, не представлявся на цьому брифінгу. На думку пані Гуменюк, це було коректно, бо питання було ніби від однієї країни, а не конкретного медіа чи конкретного журналіста. «Я теж не називала (імені) з цієї ж причини», – додала вона.

Після спільного брифінгу лідерів чотирьох країн Володимир Зеленський дав невелику пресконференцію українським журналістам за підсумками саміту. 

Нагадаємо, у Парижі 9 грудня відбулася зустріч «нормандської четвірки». Для переговорів зустрілися керівники чотирьох держав: Еммануель Макрон, Ангела Меркель, Володимир Зеленський і Володимир Путін. У Єлисейському палаці, де відбувалася зустріч лідерів Франції, Німеччини, України та Російської Федерації, працювали 400 журналістів.

Українські журналісти, які висвітлювали саміт лідерів «нормандської четвірки» у Парижі, отримували інформацію про перебіг зустрічі зі спільного Whatsapp-чату з Офісом президента України.

Низка українських каналів відправили до Франції знімальні групи та змінили програмну сітку через зустріч у «нормандському форматі». Пресслужби каналів розповіли «Детектору медіа» про свої ефіри в день зустрічі.

Фото: ОПУ