Read in English

Результати моніторингів українських медіа (зокрема тих, які проводить ГО «Детектор медіа») свідчать, що останнім часом кількість маніпуляцій у матеріалах, які стосуються тарифів на енергоносії, енергетичної безпеки та незалежності України, зростає. Ці теми використовують для впливу на громадську думку й політики, й залучені до енергетичної сфери бізнес-кола. Особливо загострилася тема енергетичного ринку: в цій сфері нещодавно відбулася реформа, й медіа, як і суспільство та бізнес, іще не цілком призвичаїлися до нових реалій. Тож окрім свідомих перекручень та дезінформації, в журналістських матеріалах можуть траплятися ненавмисні помилки. Після звернень щодо маніпуляцій на тему енергетичного ринку Незалежна медійна рада сформулювала рекомендації, які допоможуть журналістам, працюючи з цією проблематикою, зробити текст зрозумілим і не допустити свідомого чи несвідомого введення читачів в оману. 

1. Перш ніж писати про енергетику, слід зрозуміти контекст. Почати варто з читання профільних видань: наприклад, ґрунтовні матеріали та весь спектр потрібних новин публікує видання «Українська енергетика». Якісний архів новин та передруків матеріалів ділових медіа є на сайті «Енергетика України». По інтерв’ю та інформацію про актуальні події варто часом заходити на ресурс «EXPRO consulting». У виданнях загального інтересу теж можна знайти чимало матеріалів про енергоринок, однак імовірність, що вони використовують застарілу інформацію чи обслуговують інтереси бізнесменів і політиків, вища. 

2. Головне поле для маніпуляцій у питаннях енергетики — заяви політиків. Їхні позиції не завжди спираються на економічні реалії й часто прагнуть привабити певний електорат — наприклад, людей пенсійного віку та малозабезпечених, які будуть завжди зацікавлені в нижчих тарифах. Деякі політики представляють інтереси великих фінансово-політичних груп або холдингів, що мають контроль над енергетичними компаніями. Тому в дискусійних та інформаційних матеріалах про енергоринок заяви політиків не повинні заміняти експертну думку. А коли вони все-таки потрапляють до матеріалів, слід обов'язково піддавати озвучені політикам факти й оцінки експертній перевірці та аналізу. 

3. Зважайте на якість та професійність коментаторів, думку яких ви використовуєте  в тексті. За останні роки експертне середовище значно зросло, водночас його якість сильно знизилася. Чимало фахівців-енергетиків, які з’являються у проросійських ЗМІ, ґрунтують свої позиції геть не на економічних показниках. Тож перш ніж звернутися по коментар, спробуйте знайти висловлювання цього експерта в інтернеті чи в соціальних мережах та зважте всі ризики. Найкраще шукати коментаторів та джерела інформації на фахових подіях (засідання Енергетичного клубу, Форум Адама Сміта, Український енергетичний форум тощо) або в  експертних організаціях, які вже зарекомендували себе на ринку та часто є організаторами тренінгів для журналістів та фахових зустрічей. Охоче коментують і допомагають із енергетичною освітою у Dixi Group, також у Argus Media, експерти «Енергетичного клубу» тощо. Із вужчою тематикою допомагають у профільних асоціаціях, наприклад, в Українській вітроенергетичній асоціації чи Асоціації газового ринку. Прокоментувати перетин екологічної теми й енергетики та нюанси енергетичного законодавства допоможуть у GreenCubator.

4. Цитувати заангажованих експертів можна лише в одному випадку: якщо ви хочете представити позицію іншої сторони, про яку йдеться в тексті, але не можете отримати коментар безпосередньо від цієї сторони (наприклад, у випадку «Газпрому» або іншої російської організації, які неохоче коментують українським виданням міжнародні питання). Однак навіть у таких випадках краще звертатися до першоджерел інформації — коментар від представника компанії або її публічна позиція в інтернеті краще збалансують матеріал, ніж посилання на позицію відповідно заангажованого експерта.

5. Уважно обирайте формат матеріалу. Аналітика вимагає аргументації кожної оцінки. Якщо в колонці ви можете просто назвати систему утворення тарифів несправедливою, то в аналітичному матеріалі цю тезу доведеться ретельно обґрунтувати. Намагайтеся зменшити вплив особистих симпатій і антипатій на текст. Навіть якщо ваш текст викриває корупцію, варто обирати менш емоційні формулювання й підкріплювати свої звинувачення коментарями юристів або профільних фахівців. Якщо йдеться про офіційно непідтверджене монопольне становище компанії на ринку, тобто ви розумієте, що компанія справді монополіст, але Антимонопольний комітет не постановив, що вона є такою, – краще не називайте її так. Напишіть про «наявність ознак монополіста» й поясніть, у чому вони полягають, – читач сам зробить висновок. Так, це стилістично ускладнить текст, але й дозволить зберегти професійний нейтралітет. В іншому разі процитуйте фахівця, який підтвердить вашу тезу. Але не забудьте згодом представити позиції інших сторін.

6. До медійних спецпроєктів на енергетичну тематику слід ставитися обережно. Завдяки можливості створення партнерських матеріалів чимало компаній нині активно просуває свою позицію, часом поступаючись стандартами та законами логіки. Якщо ви бачите, що в такому матеріалі тематика висвітлена однобоко, лінки на суміжні матеріали чи на підтвердження висловлених тез стосуються або сумнівних медіа, або медіа, які пов’язані із вигодонабувачем, — користь від такого матеріалу буде сумнівною, а інформацію, яку ви з нього берете, слід ретельно перевіряти. 

7. Головне викривлення, яке виникло в медіапросторі після запровадження нового ринку електроенергії, — підміна поняття ціни. Чимало учасників ринку намагаються видати бажану ціну на свій товар за дійсну, тобто ту, яка реально встановлена ринком. 

8. Статистика — це хороша ілюстрація до теми. Вона може бути першоджерелом для створення новини чи аналітики. Але тільки на статистиці не можна побудувати матеріал – вона потребує тлумачення. Якщо ви не працюєте в галузевому чи бізнес-виданні та орієнтуєтеся на ширшу аудиторію, слід обов’язково пояснювати свій вибір порівняння. Для вас порівняння цін на електроенергію на різних ринках може бути цілком очевидним, а для пересічного читача — зовсім ні. Якщо ви просто порівнюєте два показники, обґрунтуйте їх вибір так, щоб це було зрозуміло всім. Адже маніпуляція незрозумілою статистикою виглядає правдоподібно і формує оманливу точку зору («цифри не можуть брехати»). Пам’ятайте: у статистиці також можуть траплятися помилки. Тож якщо у вас є можливість зіставити два джерела, зробіть це.

9. Пишіть просто й пояснюйте своїми словами, уникаючи спеціальних термінів та професійних жаргонізмів. Якщо вам доводиться використовувати фахову лексику, наприклад, у цитатах, — розтлумачуйте її значення для широкої аудиторії. І не соромтеся просити експертів пояснювати ту термінологію, яку вони самі вживають. Пам'ятайте про такий добрий вислів: якщо ви не можете пояснити свою тему просто й доступно, ви недостатньо її знаєте. 

10. Перевіряючи факти, користуйтесь офіційними джерелами. Якщо вам потрібно порівняти ціни на електроенергію в Україні та за кордоном, є чимало бірж, які регулярно публікують дані щодо вартості на енергетичних ринках як електроенергії, так і енергетичної сировини (вугілля, урану). Наприклад, ось енергобіржі західних сусідів України — Польщі, Угорщини, Словаччини та Румунії. Зазвичай це безкоштовно, як у IndexMundi. Хоча частина таких даних є платною (як у Bloomberg чи Argus), але експерти зазвичай мають доступ і до таких показників. У питаннях газу зазвичай орієнтуються на Баумґартен — Центральноєвропейський газовий хаб, тож є сенс стежити й за ним. 

11. Зрозуміти ситуацію та взаємини між гравцями ринку допоможе законодавство. Важливо ознайомитись із законами «Про ринок електричної енергії» (у новій та старій редакціях, щоби зрозуміти, що саме змінилося на ринку й чому тепер стільки дискусій про його переформатування), «Про теплопостачання», «Про нафту і газ», «Про НКРЕКП», а також  Енергетичну стратегію України до 2035 року і Стратегію низьковуглецевого розвитку України до 2050 року. Варто переглянути й міжнародні джерела — наприклад, Третій енергопакет Європейського Союзу, Угоду про умови майбутнього об’єднання енергосистем України та Молдови з енергосистемою континентальної Європи, Паризьку кліматичну угоду. Саме вони впливають на розвиток українського законодавства та його подальшу гармонізацію з європейськими законами. І саме завдяки впровадженню симетричних положень і виникає тепер чимало ринкових суперечок. Не завадять також і положення про функціонування державних компаній — таких як «Укргідроенерго», «Укренерго»та НАК «Нафтогаз України».  І обов’язково — все, що пов’язано із приватизацією: частина підприємств в енергосфері й досі державна і вже кілька років готується покинути цю сферу. Тож важливо розуміти, що відбувається із роздержавленням та чому щось може піти не так.

12. Варто розібратись із фінансовою звітністю. У виробничих і фінансових звітах ховається чимало цікавих тем — від боргів компаній до їхніх прихованих нових покупок. YouControl час від часу організовує вебінари, де вчить правильно читати звітність.

13. Допомогти зрозуміти ситуацію можуть аналітики інвестиційних компаній. Практично всі вони швидко відгукуються на коментар та широко представлені в соціальних мережах. Щоправда, слід зважати на те, чи не володіє ця компанія акціями підприємства, про яке ви пишете, чи не обслуговує його, бо це конфлікт інтересів. Втім, коментарі компаній, чиїми клієнтами є енергетики, доцільні, коли йдеться про судові справи за участі гравців енергетичного ринку: так можна отримати позицію з перших рук. 

14. Корисно читати профільну літературу. Почати можна з Енциклопедії української енергетики, в укладанні якої брав участь колишній міністр палива та енергетики Іван Плачков. Інформація там частково вже застаріла, але загальне розуміння, як працює енергетика країни, вона, безумовно, дасть. Те ж стосується й архівів газети «КоммерсантЪ», «Дело», «ИнвестГазета», «Бизнес», «Деловая столица», «Контракти», Forbes тощо. Вони дадуть розуміння ситуації на ринку в часи до Революції гідності.

Фото: facty.com.ua