Заява Незалежної медійної ради щодо неприпустимості транслювання в Україні контенту кабельних провайдерів російською мовою

Заява Незалежної медійної ради щодо неприпустимості транслювання в Україні контенту кабельних провайдерів російською мовою

6 Лютого 2023
5467

Заява Незалежної медійної ради щодо неприпустимості транслювання в Україні контенту кабельних провайдерів російською мовою

5467
НМР: Проблему трансляції російськомовних каналів можна і слід розв’язувати на рівні провайдерів.
Заява Незалежної медійної ради щодо неприпустимості транслювання в Україні контенту кабельних провайдерів російською мовою
Заява Незалежної медійної ради щодо неприпустимості транслювання в Україні контенту кабельних провайдерів російською мовою

З початку російської агресії у 2014 році Україна почала активно блокувати російські телеканали. Переважно це стосувалося новинних телеканалів, які найчастіше використовують для пропаганди й створення вигідної державі-агресору інформаційної бульбашки. До цього списку, зокрема, увійшли ТНТ, НТВ, «Звезда», «Рен ТВ» та інші російські мовники. Кабельні провайдери не завжди сумлінно дотримувалися цих обмежень. У 2018 році за порушення заборони на ретрансляцію російських телеканалів на провайдерів уже накладали штрафи та навіть подавали до суду.  

Про протидію державній російській пропаганді з 2014 року замислювались і балтійські держави. У Латвії російські канали планували замінити російськомовним каналом, контент для якого створюється латвійцями. У 2021 році естонські політики почали говорити про припинення показу в кінотеатрах фільмів з російським дубляжем.

Після повномасштабного вторгнення санкції щодо російських пропагандистських ресурсів посилилися. Так, в Україні встановили додаткові заборони на проросійську пропаганду (виправдання, визнання правомірною чи заперечення збройної агресії Росії проти України). Водночас посилили санкції проти російських медіа та медійників. Експерти вже визнають, що такі обмеження є ефективним кроком. 

Санкції запроваджено на рівні ЄС. У березні 2022 року українські медіагрупи й правозахисники надіслали до Єврокомісії листа з проханням обмежити вплив російського телерадіомовлення в Європі, а вже в травні Голова Єврокомісії заявила про запровадження нового пакета санкцій, який охоплював і російські державні медіа. Обмеження запровадили й соцмережі: YouTube вимкнув монетизацію російських користувачів і почав блокувати пропагандистські канали. 

Хоча далеко не всі відразу припинили поширювати наративи держави-агресора. Наприклад, італійські медіа тривалий час запрошували (і досі запрошують) на ефіри проросійських гостей. Водночас інші держави встановили жорсткіші обмеження на національному рівні. Російські онлайн-медіа вже забили на сполох через вилучення численних пропагандистських телеканалів з кабельного телебачення в Латвії, Литві та Естонії. Як і завжди, серед ключових меседжів можна простежити типовий наратив «а що ж робити пересічному російськомовному населенню?». Втім, цього разу він уже не видався настільки переконливим для національних урядів, щоб поступитися заради нього питанням національної безпеки. Не забарилися з реакцією і приватні компанії: провайдери в балтійських країнах часто самі припиняли мовлення російських каналів, не чекаючи рішення регулятора чи законодавчих змін.

У березні на місцевому рівні почали забороняти приймання російських каналів із супутника. Знов-таки, не обійшлося без скандалів: на Львівщині в готелях були доступні НТВ і ТНТ. Проте цю прикрість швидко виправили, особливо зважаючи на те, що трансльовані канали були в переліку заборонених. Зараз триває дискусія про зняття деяких видів супутникових антен, налаштованих на прийняття сигналу російських мовників. Цей захід навряд розв’яже проблему, адже більшість супутникових антен дозволяє за бажання глядача приймати сигнали як російських, так і українських каналів, і в підсумку все залежить від споживача, який обирає, як саме антени використовувати. До того ж на демонтаж антен потрібно багато ресурсів.

У сфері кабельного телебачення ситуація різниться залежно від спрямування телеканалів. Якщо більшість інформаційних російськомовних каналів заборонено, то телеканали неінформаційного спрямування, такі як TV1000 чи TV1000 Action, досі доступні на території України. Хоча вони транслюють переважно європейський чи американський продукт, їхні фільми та програми озвучено здебільшого російською, а реклама часто орієнтована на російську аудиторію. На жаль, деякі провайдери досі мають їх у пакеті послуг. І, хоча негативний ефект від доступності розважальних російськомовних каналів менший, ніж від інформаційних, вони все ще завдають шкоди. Що робити в такому разі і хто може зарадити проблемі?

Ефективна протидія пропаганді

Російська система пропаганди й інформаційних впливів має давнє коріння, що тягнеться з часів СРСР та Російської імперії. Використання культурних засобів для просування наративів, потрібної картини світу, зокрема для приховування злочинів, є давньою традицією Росії. Культурний продукт, створений у Росії, часто просуває неоімперські традиції, принижуючи інші етноси й нації, подаючи їх як недолугих, карикатурних або злочинних персонажів, у такий спосіб пояснюючи й виправдовуючи колоніальну роль Росії на теренах, які вона захоплювала протягом останніх століть. Отже, створення українськомовного інформаційного простору, що охоплює не лише новинну, а й розважальну, освітню та інші сфери, є питанням національної безпеки. Оскільки одним із ключових сегментів у великих містах є кабельне мовлення, проблему трансляції російськомовних каналів можна і слід  розв’язувати на рівні провайдерів. Зокрема, варіантом є запуск англомовних продуктів з українськими титрами замість каналів, які транслювалися російською (або ж продуктів польською, французькою та іншими європейськими мовами). Чому це рішення є оптимальним?

  • По-перше, воно сприятиме підтримці українського ринку перекладу, допоможе йому відновитися в період воєнного стану та після. Наразі переклад і титрування є досить популярною галуззю, втім продукти, що потребують перекладу, переважно випускають у кінотеатрах. Поява таких продуктів на телебаченні суттєво збільшить попит і допоможе індустрії професійного перекладу.
  • По-друге, це підвищить рівень володіння англійською мовою. Зважаючи на євроінтеграційні тенденції, розвиток володіння англійською мовою як однією з найпоширеніших мов  міжнародного спілкування є одним із пріоритетів державної політики. Зараз ідеться навіть про ухвалення окремого закону, присвяченого цьому питанню. Переформатування інформаційного простору з російської на англійську сприятиме вивченню іноземних мов та переходу від російськомовних інформаційних ресурсів, а отже і військово-інформаційних операцій, до англомовних медіа, матеріалів тощо.
  • По-третє, це підвищить рівень інклюзії, адже титрування програм полегшує, а іноді взагалі уможливлює сприйняття інформації людьми з вадами слуху. Так, це дозволить виконати й одну з вимог Директиви ЄС про аудіовізуальні медіапослуги — максимальне забезпечення інклюзії.
  • По-четверте, це привчатиме споживача, розбещеного російськими піратськими ресурсами, до цивілізованого споживання ліцензованого контенту. І це, по суті, не лише захист авторських прав, але й стимулювання розвитку виробництва того самого контенту і його подальшого якісного перекладу (титрування). 
  • Зрештою, це дасть можливість українцям споживати телевізійний контент мовою оригіналу. Тобто в найкращій можливій версії.

Хоча, безперечно, такий процес є досить тривалим і тяжким для індустрії, Незалежна медійна рада вважає, що його варто пройти для захисту інформаційного простору. Як показує практика балтійських країн, складнощі можуть виникати лише на початкових етапах переформатування ринку. Водночас переваг від переходу до англомовних каналів з українським титруванням може виявитися набагато більше, ніж від продовження транслювання контенту мовою агресора.

Рекомендації

Незалежна медійна рада рекомендує ключовим стейкхолдерам звернути увагу на наявність російськомовного контенту в пакетах послуг українських провайдерів платного телебачення та розробити ефективний план щодо переорієнтації ринку на англомовні продукти, забезпечити належне титрування таких продуктів українською мовою, а в перспективі — якісного дубляжу.

Національній раді з питань телебачення і радіомовлення:

  • Скласти та оприлюднити перелік російськомовних  телеканалів та сервісів, які надають доступ до таких каналів на території України.
  • Вживати самостійно або спільно з іншими державними органами та громадськими організаціями заходів з припинення трансляції телеканалів Російської Федерації, які становлять загрозу українському телевізійному, інформаційному й культурному простору медіаграмотності, з метою роз’яснення використання Російською Федерацією культурних та мовних засобів для просування наративів т.зв. руского міра, пропаганди, а також мови ворожнечі в аудіовізуальних продуктах. 

Уповноваженому із захисту державної мови:

  • Скласти й оприлюднити та регулярно оновлювати перелік суб’єктів, які здійснюють якісний переклад контенту у формі українськомовних субтитрів, озвучення чи дубляжу.

Провайдерам аудіовізуальних сервісів

  • Під час укладення угод із правовласниками каналів вимагати постачання версій телеканалів або програм, орієнтованих на європейську аудиторію, а не російську.
  • Не допускати добір контенту російськими суб’єктами в аспектах поширення на українських глядачів російського дублювання / озвучування тощо.

Українському культурному фонду:

  • Під час планування програм і розрахунку бюджетів закладати кошти на підтримку перекладу / дубляжу іноземного аудіовізуального продукту для лінійних і нелінійних медіа.

Міжнародним донорам:

  • Посилити фокус на поширенні культурного продукту різних країн з метою більшої інтеграції України у світовий контекст і підтримці перекладу такого контенту українською мовою, зробити цей напрям одним із пріоритетних.

Оригінал публікації за посиланням.

Ілюстративне фото: «Радіо Свобода»

Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
5467
Коментарі
0
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду