Колишній заступник голови Адміністрації президента Віктора Януковича Андрій Портнов 31 жовтня у своєму телеграмі оприлюднив персональні дані члена знімальної групи проєкту «Схеми: корупція в деталях» (проєкт «Радіо Свобода»), протягом тижня він опублікував дані ще низки працівників ЗМІ. Свої дії він пояснив тим, що має таке редакційне завдання від телеканалу «112 Україна», журналістом якого він нібито став 30 жовтня. Через дії Андрія Портнова представники «Радіо Свобода» 7 листопада звернулися до поліції, за цією заявою вже розпочали розслідування. Андрій Портнов, своєю чергою, також поскаржився правоохоронцям, за його зверненням порушили провадження за статтями про порушення недоторканності приватного життя й перешкоджання професійній діяльності.

У бліц-інтерв’ю «Детектору медіа» медіаюрист Алі Сафаров розповів про правові аспекти цієї ситуації.

– Алі, дайте, будь ласка, правову оцінку діям Андрія Портнова, який опублікував персональні дані декількох членів знімальної групи проєкту «Схеми: корупція в деталях». Чи може він так діяти за наявністю журналістського посвідчення?

– У даному випадку журналістське посвідчення не стосується ситуації. По-перше, розголос відбувався не в засобі масової інформації, де працює Андрій Портнов відповідно до свого журналістського посвідчення, а через абсолютно інші засоби.

По-друге, персональні дані захищаються законом — про інформацію та про захист персональних даних. Це інформація з обмеженим доступом, розголошувати її можна у виключних обставинах, наприклад, для захисту територіальної цілісності України. У даному випадку жодної необхідності, передбаченої чинним законодавством України, в розголошенні персональних даних не було.

Це грубе порушення чинного законодавства України з боку посадової особи, яка має доступ до цієї інформації через свої службові повноваження (та надала її Портнову. — «ДМ»). Це порушення має тягнути за собою передбачену законом відповідальність. Можливо, в тому числі і кримінальну. Щоправда, кримінальна відповідальність загрожує при завданні шкоди, якого в даному випадку не було.

– Національна поліція почала розслідування за заявою «Радіо Свобода» проти Андрія Портнова за статтями про погрози щодо журналіста та про перешкоджання законній професійній діяльності журналістів, проте не йдеться про персональні дані — чому?

– Це один із видів перешкоджання журналістській діяльності, передбачений статтею 171 Кримінального кодексу України, в тому числі тиск на журналістів. Тиск на журналістів може проявлятися в дуже різних варіантах, у тому числі в розголошенні персональних даних.

Щонайменше, потерпілі вважають, що це було пов’язано з їхньою діяльністю як журналістів. Фактично це виходить із тих заяв Портнова, які він сам проголошував. Для поліції, яка має внести цю справу в Єдиний реєстр досудових розслідувань та розслідувати її, достатньо матеріалів для того, щоби припустити кваліфікацію 171-ї статті ККУ. Розголошення персональних даних саме по собі є порушенням законодавства, додатково воно пов’язане саме із журналісткою діяльністю, тоді воно має ознаки статті 171 Кримінального кодексу України.

– Що ви можете сказати про редакційне завдання Андрія Портнова від телеканалу «112 Україна»?

– Реакційне завдання — це взагалі пережиток радянського минулого з радянською бюрократією. Якщо підіймати вимоги до редакційних завдань, які були затверджені ще за радянських часів, то там було обов’язково зазначено, хто з редакторів визначає, яка передача, програма чи стаття готуються, яка інформація має збиратися. У даному документі немає жодної інформації, тому назвати це «редакційним завданням» у чистому вигляді не можна. Крім того, персональні дані були оприлюднені не в ефірі «112 Україна», а спочатку — в інтернеті. Тобто це не було спрямовано на телевізійну аудиторію.

– Проте в цьому документі сказано, що «матеріали необхідно надавати систематично в будь-який зручний автору спосіб».

– Це не була авторська програма Андрія Портнова. Редакційне завдання, яке було створено та оприлюднено, не містить конкретних завдань, це не завдання редактора в рамках підготовки конкретної передачі / програми, збору конкретної інформації. У даному редакційному завданні не міститься нічого абсолютно.

– У цьому ж документі йдеться, що Андрій Портнов має «проінформувати спільноту щодо осіб, здійснюючих незаконну технічно-оперативну діяльність». Як журналіст може визначити, яка діяльність є незаконною? І взагалі, чи може редакція давати такі завдання працівникам?

– Отримати таке завдання він може. Проте він має звітувати редактору, а не в інтернеті. Він приносить редактору «сирий» матеріал щодо оперативна-слідчих дій, у законодавстві дуже чітко визначено, що це таке. Якщо він побачив, що хтось за кимось стежить, і зафіксував це, то не виносить одразу в інтернет, а несе редактору, із редактором обговорює й редактор випускає потім у ЗМІ матеріал, у якому все зафіксовано. Й у такому випадку вже редакція й автор статті беруть на себе відповідальність, якщо хтось до них буде позиватися або це справді буде втручання в оперативно-розшукову законну чи незаконну діяльність.

У будь-якому разі, те, що написано в редакційному завданні — це просто вказівка конкретній людині щось робити. Якщо ця вказівка незаконна, вона не дозволяє робити незаконні дії. Відповідно до Кримінального кодексу України, виконання явно незаконного наказу тягне за собою таку ж відповідальність, якщо б ця особа робила злочин просто сама. Тобто, в конкретному випадку, те, що там нібито є якесь редакційне завдання, не дає йому індульгенції.

– Якщо говорити про кримінальну відповідальність у цій історії — чи можуть до неї разом із Андрієм Портновим притягнути «112 Україна»?

– У даному випадку до кримінальної відповідальності може бути притягнуто виключно фізичну особу, тобто у кримінальному провадженні можуть бути задіяні лише окремі працівники каналу. «112 Україна» як юридична особа та засіб масової інформації нести відповідальність не буде. Хіба що проти нього потім окремо буде подано цивільно-правовий позов, у якому вимагатимуть відшкодування матеріальної та моральної шкоди.

– Тобто, від діяльності Андрія Портнова «112 Україна» жодним чином не постраждає?

– Можуть постраждати конкретні фізичні особи — наприклад, редактор. Якщо в рамках досудового розслідування поліцією буде встановлено, що це було за попередньою змовою групи осіб, тобто Портнов із кимось домовлявся про це редакційне завдання і про те, що інші будуть його прикривати, то ці конкретні посадові особи (конкретний редактор чи хтось із підписантів документів) також можуть нести кримінальну відповідальність разом із Портновим. Тоді міра покарання буде суворішою.