На одній з дискусій у рамках конференції National Media Talk, що пройшла в Києві 23-24 травня, медіаексперти обговорили тему довіри аудиторії до засобів масової інформації, зокрема те, чи є ця довіра цінністю для журналістів та як її завоювати й утримати.  

Участь у дискусії взяла журналістка, очільниця української редакції «Голосу Америки» Мирослава Гонгадзе. Вона запевнила, що брак довіри аудиторії до медіа – це загальносвітова тенденція, яка прийшла через появу соціальних мереж та широке розповсюдження фейків. І головне завдання журналістів – не просто спростовувати фейки, а зробити правду гучнішою за них. Також ЗМІ мають повідомляти про джерела фінансування й редакційну політику, бути відкритими й ближчими до своєї аудиторії.

Далі – пряма мова пані Гонгадзе.  

Брак довіри аудиторії до ЗМІ є загальносвітовою проблемою, це не проблема лише українських медіа. І з’явилася вона саме тоді, коли з’явилися соціальні мережі. Традиційні медіа, на жаль, вимирають. Інформаційна революція вплинула на суспільство таким чином, що інформаційний простір наповнився великою кількістю фейків через те, що будь-хто, мільйони людей, можуть не лише подавати власну інформацію, а й поширювати чужу. Це створило інформаційну какофонію, в якій людям дуже важко розібратися, що є правдою, а що ні.

Один із професорів Гарварду, який минулого тижня вручав нам дипломи, сказав: «Пам’ятайте, що ви маєте право на власну думку, але ніхто не має права на власні факти». Факти залишаються фактами. І наша місія як журналістів – захищати ці факти. Бо факти – це ключове для дебатів, для розуміння в суспільстві, для компромісів, правосуддя.

Чутки спростовувати дуже важко. Те, що ми, журналісти, намагаємося спростовувати фейки – не спрацьовує. Спростування треба робити для загального розуміння, але насправді це не працює. Бо фейки – це цунамі, з яким дуже важко справлятися. Правда має бути гучнішою. Як її зробити гучнішою – величезне запитання. Треба шукати альтернативні якісні історії. На жаль, навіть якщо ви спростовуєте чутки – люди забувають це і це не мій висновок, це висновок експертів і аналітиків з Гарварду.

Другою світовою тенденцією є інформаційний тунель. Ми отримуємо інформацію, подану нам штучно, вибрану через математичні формули, які створюють соціальні мережі. Залежно від того, що нам подобалося або що не подобалося попередньо – що ми бачили, читали, на що звертали увагу. Це створює інформаційні тунелі, коли ми не чуємо нашого співрозмовника, іншу сторонню думку, коли ми не готові розуміти, сприймати чи вірити в сторонню думку.

Третій тренд – вимирання місцевої преси. І це, знову ж таки, світовий тренд, у США така ж ситуація. Всі гроші, які йдуть від реклами, переходять у рекламу в соціальних мережах. Головні інформаційні монополії, які ми маємо сьогодні у світі – Google, Facebook, Twitter й Amazon – забирають у нас усю рекламу, таким чином бізнес-моделі, які працювали в світі раніше, вмирають. Зараз журналістам потрібно знайти шляхи, як змінити цю модель.

Ми дуже багато говоримо про те, які перспективи є в медіамоделі як такої, бо ті моделі, які існують сьогодні, не працюють, що таке медіа – бізнес чи соціально важлива структура, яка повинна давати інформацію та відповідати за неї, яким чином можна змусити соціальні мережі бути соціально відповідальними. Усі ці дискусії ведуться всюди, не лише в Україні.

Довіра в цих умовах, як на мене, на вагу золота. В журналістиці залишаться ті, хто зможуть завоювати довіру і втримати її. З того, що я бачу, люди вже готові платити за контент, навіть в Україні. Люди готові платити тим, кому вони довіряють, кого вони хочуть слухати.

Зберегти довіру нам допоможе медійна відкритість – люди мають розуміти, звідки ми походимо, як ми працюємо, звідки отримуємо фінансування. Я вважаю, що всі інтернет-ЗМІ мають бути зареєстровані. Друге – ставати ближчими до потреб і проблем людей.

Це не український тренд, що 73% виборців обрали певного кандидата, а світовий. Бачимо кризу демократії, кілька років тому щось дуже схоже сталося в США, зараз щось дуже схоже стається в європейських країнах. На жаль, через проблему соціальних мереж, люди перестали думати, почали сприймати інформацію емоціями, а не розумом, перестали аналізувати. Нам треба навчитися зробити так, щоб ми подавали наші факти та якісну інформацію могли достукатися до людей.

Конференцію National Media Talk організував проект «Медійна програма в Україні», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) і впроваджується міжнародною організацією Internews, у тісній співпраці з Незалежною асоціацією мовників, ГО «Детектор медіа» та Інститутом масової інформації.

Фото: USAID/Internews, National Media Talk