Суд дав ГПУ доступ до телефонних переговорів Седлецької. «Радіо Свобода» готує скаргу
Суд дав ГПУ доступ до телефонних переговорів Седлецької. «Радіо Свобода» готує скаргу
Про це йдеться в ухвалі суду.
Суд задовольнив клопотання слідчого ГПУ та дозволив тимчасовий доступ до «до речей та документів».
«Надати старшому слідчому в особливо важливих справах другого слідчого відділу управління з розслідування злочинів, вчинених працівниками органів, які ведуть боротьбу зі злочинністю Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України Іжуку Руслану Богдановичу тимчасовий доступ до речей і документів, з можливістю одержання їх копій, що знаходяться у володінні оператора телекомунікацій ПрАТ "Київстар" а саме до відомостей щодо вхідних та вихідних з'єднань з абонентського номера номер_2, яким користується журналіст особа_3, інформація_1, РНОКПП номер_1, за період з 19.07.2016 по 16.11.2017 включно, у тому числі щодо дати, часу, тривалості кожного з'єднання, номерів, з якими вони відбувались, відправлені та отримані текстові та інші повідомлення (SMS, MMS), місця знаходження абонента (базової станції оператора та азимуту до неї) під час телефонних з'єднань та одержання, відправлення повідомлень, імеі-коду пристрою», - йдеться в ухвалі суду.
«Детектору медіа» пані Седлецька цю інформацію підтвердила: «На жаль, це так».
4 вересня редакція «Радіо Свобода» оприлюднила заяву, у якій обурюється доступом силовиків до листування, дзвінків та місцезнаходження головреда «Схем» Седлецької протягом 1,5 року.
Речниця «Радіо Свободи» назвала це рішення «надмірним» та таким, що «грубо порушує міжнародні стандарти і не відповідає зобов’язанням України із захисту вільної преси».
«Це рішення створює несприятливу атмосферу для українських журналістів і має бути скасоване. Те, що запит охоплює тривалий період спілкування з телефону, що належить відомій українській журналістці, яка успішно викриває високопосадову корупцію, викликає серйозне занепокоєння про справжні наміри тих, хто шукає інформацію», – сказала вона.
Як наголошує «Радіо Свобода», за цей час редакція «Схем» здійснила та оприлюднила низку розслідувань про українських високопосадовців, включно з діяльністю генерального прокурора України.
Також зазначено, що пані Седлецька разом з низкою інших журналістів проходить свідком у справі про можливе розголошення державної таємниці і даних досудового розслідування директором Національного антикорупційного бюро (НАБУ) Артемом Ситником.
Адвокат «Радіо Свобода» Анатолій Попов назвав цей захід надмірним, і таким що «порушує як в цілому права людини на повагу до приватного життя, так і тиск на роботу журналіста в рамках виконання його професійних обов’язків і незаконний доступ до джерел інформації журналіста».
«Цією ухвалою суд надав слідству доступ до значно більшої кількості приватної інформації журналіста, ніж це потрібно в конкретному розслідуванні. Зустріч за даними слідства відбулась у травні 2017 року, тоді як слідчі отримали доступ до приватної інформації журналістки протягом цілих 17 місяців, хоча такі широкі дані не мають значення для розслідування цього кримінального провадження. Це суттєве порушення і ми будемо вчиняти відповідні дії».
Редакція повідомляє, що адвокати готують скаргу керівництву прокуратури про «перевищення слідчим меж допустимого втручання у права особи на приватність та захист джерел інформації журналіста, а також будуть скаржитись до Вищої ради правосуддя на суддю Печерського суду м. Києва Вячеслава Підпалого за допущені порушення при розгляді справи та винесенні необгрунтованого рішення».
Нагадаємо, у 2017 році після спілкуванням з журналістами директором НАБУ Артемом Ситником ГПУ відкрила кримінальну справу за фактом можливого розголошення таємниці слідства посадовою особою правоохоронного органу. Тоді пан Ситник стверджував, що під час спілкування з журналістами не надавав їм даних досудового слідства.
У грудні 2017 року Наталію Седлецьку викликали на кількагодинний допит до Генеральної прокуратури у справі проти керівника НАБУ. На допиті розслідувачка послалась на пряму норму Кримінально-процесуального кодексу, за якою журналістів не можуть допитувати як свідків про відомості, які містять конфіденційну інформацію професійного характеру, надану за умови нерозголошення авторства або джерела інформації.