Члени Комітету свободи слова заслухали представника Жанари Ахмет, директора Української Гельсінської спілки з прав людини Олександра Павліченка та начальника відділу екстрадиції Департаменту міжнародно-правового співробітництва ГПУ Олега Бедра.

За словами Олександра Павліченка, адвокати Жанари готують апеляцію на рішення про тимчасовий арешт. Він повідомив, що Жанара перебуває в Україні з березня 2017 року, її дитина вчить українську мову в школі, і  жодних підстав, що вона збиралася звідси тікати, немає.

«Я був одним з поручителів, які звернулися до суду з пропозицією змінити запобіжний захід на взяття на поруки, – сказав Олександр Павліченко. – Для цього були мотиви. Сама Ахметова не вчиняла ніяких протиправних дій на території України, у неї є адреса, де вона постійно проживає, є малолітня дитина. Вона звернулася до української влади з заявою про отримання притулку і захисту, і не отримала відповіді. Фактично де-факто вона перебуває в цій процедурі, а те що за деякою інформацією, міграційна служба передала дані до генпрокуратури, це і є незаконними діями, які так само мають бути враховані. Це порушення процедури. Ми надаємо допомогу особам, яким загрожує ризик застосування неналежного поводження в країнах походження, куди їх відправляють. У даному випадку може існувати така загроза. Наша пропозиція: має бути апеляція, працює 4 адвокати, і після отримання повного тексту рішення, бо була виголошена лише резолюційна частина, буде підготовлена і подана апеляція щодо цього рішення. Але Жанара залишається до 1 січня під арештом, що є неправильним, оскільки вона не несе жодної загрози для суспільства, вона не може жодним чином перешкоджати встановленню фактів у справі щодо екстрадиції. Крім того, тут присутня політична складова, яка не дуже грає на користь Україні». Він рекомендував чітко дотримуватися всіх формальних процедур і звернути увагу на те, що Україна є державою, в якій закладений принцип верховенства права.

За словами Павліченка, у Жанари було три паспорти (внутрішній казахстанський, закордонний і закордонний сина), які вона здала у міграційну службу України, і в неї залишалася на руках лише тимчасова посвідка, яку зараз також вилучили. «У неї немає жодного документу, і вона без них не зможе пересуватися», – запевнив директор Української Гельсінської спілки.

Представник ГПУ зазначив, що для забезпечення екстрадиції, особа має бути контрольована, тому до Жанари застосували запобіжний захід – тримання під вартою. «Оскільки особа вже перебуває в міжнародному розшуку, і для правоохоронних органів вона вже ненадійна. Але остаточне рішення виносить суд», – сказав Олег Бедро.

Народний депутат Григорій Шверк зазначив, що справа наразі в суді і впливати на рішення суду не мають права. Він запропонував звернутися до Генпрокуратури і попросити їх змінити позицію при розгляді апеляції. «Це нормальна позиція. У СІЗО до вироку суду має сидіти людина, яка скоїла насильницький злочин, яка становить загрозу для суспільства, або може втекти. Наразі немає жодних підстав тримати людину під арештом», – сказав він.

«Непроста історія про журналістку з країни, яка не є демократичною, даруйте за такі оцінки. Звідки прокуратура Казахстану дізналася її адресу в Україні? Нам би хотілося почути відповідь, але немає представника міграційної служби. Її заарештували для екстрадиції, і вона не мала можливості подати апеляцію, і це має ознаки порушень прав людини, що також не несе для України позитивного репутаційного змісту, як країни яка могла би бути сприятливою для політичних біженців з тоталітарних держав, – сказала голова Комітету Вікторія Сюмар. – Коли ми спілкувалися з керівництвом ГПУ, у мене склалося враження, що там є розуміння цієї ситуації. Ми можемо зробити лист-звернення з проханням до ГПУ, рекомендувати їм розглядати це питання в межах законів України, зважаючи на імідж України. А також ми можемо виявити свою громадянську позицію і як народні депутати взяти цю журналістку на поруки».

Члени Комітету підтримали таку пропозицію одноголосно.

Нагадаємо, 21 жовтня журналістку Жанара Ахмет затримали в Києві через те, що вона начебто перебуває у розшуку по лінії Інтерпол.

25 жовтня Києво-Святошинський суд заарештував журналістку на 18 днів. Пані Ахмет оголосила голодування.

2 листопада Шевченківський районний суд Києва відмовив народній депутатці Світлані Заліщук та Гельсінсьій спілці віддати на поруки журналістку Жанари Ахмет з Казахстану. Депутатка просить Комітет свободи слова та інформаційної політики та Комітет з прав людини розглянути це питання.

2 листопада Шевченківський районний суд міста Києва задовольнив клопотання прокуратури Київської області щодо обрання журналістки з Казахстану Жанари Ахмет екстрадиційного арешту.

Фото: "Цензор.Нет"