Із понад 600 місцевих комунальних газет за півтора року роздержавлені третина.

Про це повідомив начальник юридичного відділу Української асоціації медіабізнесу Олександр Дяченко під час брифінгу в Українському кризовому медіацентрі.

«За півтора року із більш як 600 місцевих комунальних газет у процесі реформування або реформовані – всього третина. Інші – ніяк не можуть розпочати цей процес», – зазначив Дяченко. Він наголосив, що для багатьох регіональних ЗМІ реформування означатиме припинення їхньої діяльності.

Виконавчий директор «Фонду розвитку ЗМІ» Євген Заславський підкреслив, що регіони у сфері розвитку місцевих ЗМІ дуже різні: «Є регіони, де дуже багато ЗМІ, але справжньому журналісту, незалежному, працювати немає де – Одеса, Дніпро. Є регіони, де дуже вузький ринок, дуже мало грошей, але є класні редакції – Івано-Франківськ, Луцьк, Рівне».

Виконавча директорка громадської організації «Детектор медіа» Діана Дуцик зазначила, що проблеми у регіонах зосереджені переважно у двох сферах – це економічні проблеми та якість контенту.

«Я все частіше чую від регіональних журналістів: «Ми не можемо займатись важливими темами, бо у нас немає мотивації». А під мотивацією мається на увазі матеріальний стимул», – підкреслила Діана Дуцик. Також, на її думку, прямим наслідком залежності місцевих ЗМІ від олігархів та політичних сил є необ’єктивне висвітлення подій.

Виконавча директорка Інституту розвитку регіональної преси Ольга Труфанова наголосила, що в процесі роздержавлення регіональним ЗМІ, які хочуть реформуватись, не вистачає коштів, а зацікавленість донорів невелика.

В.о. головного редактора газети «Запорізька правда», член правління Запорізької обласної організації Національного союзу журналістів України Наталія Зворигіна розповіла, що через брак коштів незалежним регіональним ЗМІ важко конкурувати з газетами, які фінансуються місцевими олігархами.

Керівниця проекту «Ні корупції» Інституту масової інформації Ольга Шалайська зазначила: «Ми провели внутрішнє опитування серед нашої клієнтської бази: номер один, що хочуть довідатись люди, – це як писати гранти. Це означає, що люди хочуть заробляти гроші».

«Гроші насправді вже пішли у регіони, але журналісти за цими грошима не пішли, навіть журналісти-розслідувачі. Ми не знаємо, що відбувається з цими грошима і немає кому це проконтролювати – немає громадських організацій, журналістів-розслідувачів тощо», – зазначила експертка з децентралізації Українського кризового медіацентру Ярина Журба.

Керівниця Асоціації професійних журналістів та рекламістів Житомирщини Ірина Новожилова зазначила, що «три роки ми моніторимо дотримання професійних стандартів і бачимо, що за нашою 5-бальною шкалою, загальний бал […] майже ніколи не дотягує до 4 балів». «За нашими спостереженнями, редактори звикли отримувати гроші, а не заробляти їх. А зараз стоїть питання, як зробити газету ефективною і шукати нові формати роботи», – додала вона.