Засідання ради відбулося за участі її співголів Андрія Таранова (заступник глави Адміністрації Президента України) та Святослава Цеголка (прес-секретаря Президента України), представників Міністерства інформаційної політики, Національної ради з питань телебачення і радіомовлення, Генеральної прокуратури України, Служби безпеки України, Міністерства внутрішніх справ та Національної поліції, а також медійних громадських організацій: «Детектор медіа», Національна спілка журналістів України, Інститут масової інформації, Незалежна медіа-профспілка України.

Рада вирішила звернутися до представників засобів масової інформації з проханням максимально сприяти правоохоронним органам у розслідуванні цього злочину. «Ми просимо журналістську спільноту із розумінням поставитися до необхідності проведення комплексу слідчих дій, зокрема допитів колег загиблого, які проводяться у межах розслідування кримінального провадження», - йдеться у зверненні ради.

Медійні організації звертаються до колег із закликом максимально відповідально ставитися до оприлюднення інформації, яка може зашкодити слідству.

Рада наголошує на тому, що розслідування вбивства Павла Шеремета має бути проведено максимально оперативно і прозоро, але обов’язково із дотриманням вимог законодавства у частині дотримання прав журналістів.

Нагадаємо, Рада з питань захисту професійної діяльності журналістів та свободи слова була створена указом Президента України 23 лютого 2016 року. 20 травня Рада провела спеціальне засідання, присвячене порушенням прав журналістів у Криму, і вирішила створити окремий санкційний список, до якого внести всіх осіб, причетних до переслідувань журналістів у Криму.

Український журналіст Павло Шеремет загинув зранку 20 липня внаслідок вибуху автомобіля в Києві на розі вулиць Богдана Хмельницького та Івана Франка. Машина належала його цивільній дружині, засновниці «Української правди» Олені Притулі. Самої пані Притули в авто не було. 23 липня Павла Шеремета поховали в Мінську.

Генпрокурор Юрій Луценко заявив, що Павло Шеремет загинув у результаті спрацювання вибухового пристрою, журналіста вбили. У МВС повідомили, що Павло Шеремет загинув у результаті, ймовірно, вибуху безоболочного саморобного вибухового приладу потужністю від 400 до 600 грам в тротиловому еквіваленті.

Вбивство кваліфіковано прокуратурою Києва за статтею «умисне вбивство, вчинене способом, небезпечним для життя багатьох осіб». Слідство розглядає шість версій убивства, серед них – професійна діяльність журналіста, неприязні стосунки, «російський слід», замах на цивільну дружину пана Шеремета, засновницю «Української правди» Олену Притулу. Федеральне бюро розслідувань (ФБР) почало надавати допомогу українській владі в розслідуванні вбивства журналіста Павла Шеремета.

За словами Юрія Луценка, основною версією слідство вважає помсту за професійну діяльність. У групі, яка організувала вбивство журналіста Павла Шеремета, було щонайменше п'ятеро осіб. Бомба була підкладена під двері автомобіля.

Першими на місці трагедії опинилися журналісти 17-го каналу, які зняли і розмістили відео, в якому Павла Шеремета дістають з автомобіля одразу після вибуху. На відео видно, що журналіст на той момент ще був живим. 17 канал пояснив свою появу на місці вбивства раніше решти журналістів випадковістю: мовляв, журналісти чатували під будинком Віталія Кличка, щоб записати з ним інтерв’ю, але не знали, що мера немає в Києві. Журналістів 17-го каналу допитують щодо вбивства Павла Шеремета у рамках версії про «російський слід»

22 липня видання «Обозреватель» опублікувало відео з камер спостереження. За твердженням видання, відео зроблене напередодні загибелі журналіста Павла Шеремета і на ньому видно постаті людей, які начебто закладають вибухівку під автомобіль Олени Притули.

Поліція розпочала службове розслідування за фактом публікації в ЗМІ і соцмережах відео із закладанням вибухівки в авто Павла Шеремета.