Христина Бондаренко: «Я дуже хочу працювати й реалізовуватися саме в професії журналіста»

Христина Бондаренко: «Я дуже хочу працювати й реалізовуватися саме в професії журналіста»

17 Червня 2016
7267

Христина Бондаренко: «Я дуже хочу працювати й реалізовуватися саме в професії журналіста»

7267
Журналістка «Громадського ТБ» – про те, чому вона йде з каналу
Христина Бондаренко: «Я дуже хочу працювати й реалізовуватися саме в професії журналіста»
Христина Бондаренко: «Я дуже хочу працювати й реалізовуватися саме в професії журналіста»

Учора, 16 червня, стало відомо, що журналістка «Громадського ТБ» Христина Бондаренко звільняється з каналу. Востаннє в ефірі вона з'явиться в неділю, 19 червня.

У коментарі «Детектору медіа» про причини звільнення Христини з каналу головна редакторка новин «Громадського ТБ» Ангеліна Карякіна повідомила, що, на її думку, журналістка йде через «професійне вигоряння та втому і, можливо, взагалі шукатиме себе поза журналістикою». Натомість у Фейсбуці Христина Бондаренко поскаржилася на те, що на телеканалі «створилася ситуація інтриг і взаємозвинувачень, в якій виявилося складно професійно зростати. А не вигоряти». «Детектор медіа» звернувся по коментар до Христини.

Христино, що ви мали на увазі, коли казали про інтриги на каналі?

– Інтриги – вони і є інтриги. Я не розумію, що тут треба пояснювати.

Вас змусили піти?

– Ні, мене ніхто не змушував. Це моє особисте рішення, до якого я йшла тривалий час і яке я прийняла позавчора.

А що стало причиною?

– Причиною стала сукупність факторів, про які я написала в Фейсбуці.

Ви там також написали, що умови, які склалися на каналі, заважали вам розвиватися. Що ви мали на увазі?

– Не те що заважали... Я написала про те, що інтриги не є поштовхом для росту. Тобто коли колектив загруз в інтригах і взаємних звинуваченнях, які дискредитують один одного, це не може стати поштовхом для подальшого зростання.

Чи не йдете ви працювати до Романа Скрипіна?

– Ні.

А що ви думаєте про статтю щодо конфлікту «Громадського ТБ» та Романа Скрипіна, яку нещодавно опублікувала «Українська правда»? Вона коректна?

– Я не можу говорити, коректна вона чи ні, тому що я теж журналіст. У мене є суб’єктивне враження щодо цієї статті. Мені, можливо, хотілося б бачити в ній більше пояснень від Романа Скрипіна. Можливо, якщо вона говорить про внутрішні конфлікти, я б хотіла побачити документи, про які саме вона говорить. Тому що, на мою думку, будь-який журналіст має послуговуватися принципом невинуватості. Поки суд не довів, що людину можна називати крадієм, її так називати не можна. Тобто її можна називати підозрюваним, людиною, проти якої щось порушили; але коли ви говорите прямо, що вона крадій, я вважаю це неприпустимим, допоки це не є доведеним фактом.

До мене подзвонила Настя Рінгіс (авторка статті на УП. – ДМ) і спитала мій коментар. Дослівно я сказала, що мені некомфортно від того, що мене щодня змушують схилятися до певної думки, що правда є лише на одній стороні. Я їй про це сказала, але я так зрозуміла, що це був коментар просто від мене особисто, який, можливо, допоміг їй скласти певну картину, але він у текст не увійшов.

Тобто я їй говорила відкрито, що мені некомфортно працювати в тих умовах, які склалися. Але ви маєте зрозуміти, що не справа Скрипіна стала основною рушійною силою, чому я пішла. Рушійна сила в тому, що я не хочу претендувати на істину в останній інстанції. Я просто хочу бути журналістом. А я зрозуміла, що в тих умовах, які складаються, це неможливо.

Чи пов’язано це з якимось конкретним сюжетом, конкретною темою?

– Ні, це загальні внутрішні враження від процесів, які відбуваються. Свого часу «Громадське ТБ» виконало певну роль: коли відбувався Майдан, «Громадське ТБ» дійсно мало бути трохи більшим за журналістику – воно мало бути певною мірою громадянською позицією. Зараз інші часи.

А як, на вашу думку, мало б зараз розвиватися «Громадське ТБ»?

– Я не є шеф-редактором, тому не думала над питанням про те, як мало б розвиватися «Громадське ТБ». Я не можу на це відповісти, тому що я журналіст, який робить сюжети і, відповідно, мислить своїми категоріями.

А з приводу моїх майбутніх планів: я не є журналістом, який вигорів, у мене багато сил, я дуже хочу працювати й реалізовуватися саме в професії журналіста. Я дійсно є відкритою для будь-яких вакансій. Я хочу працювати і це є сенсом мого життя. Неправда, що я якась неадекватна, втомлена особистість. Всі люди, які зі мною зараз спілкуються, бачать абсолютно інше: людину, яка дійсно багато працювала, яка готувалася до ефіру і ночами, і тривалий час – тому що мені це цікаво і я хочу бути журналістом.

Фото – з Фейсбук-сторінки Христини Бондаренко

Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
7267
Коментарі
0
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду