Володимир Мостовий: Треба збирати комісію і вирішувати, чи визнаємо ми цю конференцію як з’їзд КЖЕ

Володимир Мостовий: Треба збирати комісію і вирішувати, чи визнаємо ми цю конференцію як з’їзд КЖЕ

28 Квітня 2016
3381

Володимир Мостовий: Треба збирати комісію і вирішувати, чи визнаємо ми цю конференцію як з’їзд КЖЕ

3381
Багаторічний голова Комісії з журналістської етики – про легітимність останнього з’їзду КЖЕ
Володимир Мостовий: Треба збирати комісію і вирішувати, чи визнаємо ми цю конференцію як з’їзд КЖЕ
Володимир Мостовий: Треба збирати комісію і вирішувати, чи визнаємо ми цю конференцію як з’їзд КЖЕ

Володимир Мостовий – один із засновників Комісії з журналістської етики, багаторічний її голова, ставить під сумнів легітимність останнього з’їзду (загальних зборів) КЖЕ, який відбувся 22 квітня в рамках Міжнародної конференції ОБСЄ «Журналістика в умовах конфлікту: досвід для зниження напруги у суспільстві».

На захід були запрошені, за словами Володимира Павловича, переважно редактори комунальних ЗМІ, яких цікавила проблема реформування друкованої преси, оскільки в порядку денному конференції було й таке питання.

Водночас в порядку денному одним із питань було впровадження єдиної національної прес-карти, прийняття документів КЖЕ й обрання/ротація її членів. Анонс саме з таким порядком денним був розісланий секретарем КЖЕ 15 квітня. Про те, що це буде з’їзд (чи загальні збори), в анонсі не йшлося. На засіданнях рішення про проведення з’їзду КЖЕ не ухвалювала. Діючих членів КЖЕ на конференції було всього кілька, і за словами деяких з тих, хто голосував, вони не розуміли, що відбувається. Так само не до кінця зрозуміли, що відбулося, і багато тих членів КЖЕ, які не були на конференції.

«Детектор медіа» поцікавився думкою Володимира Мостового щодо того, хто і в який спосіб мав ухвалювати рішення про проведення з’їзду. І що тепер має зробити КЖЕ, щоб відновити довіру до себе.

– Володимире Павловичу, нещодавно відбувся захід в рамках міжнародної конференції ОБСЄ, який на сторінці Комісії з журналістської етики у ФБ названо з’їздом КЖЕ. Деякі члени КЖЕ публічно заявили, що не знали про проведення з’їзду, на якому, до речі, було переобрано склад комісії, внесені зміни до статуту тощо. Хто, відповідно до статуту КЖЕ, має визначати, коли має бути проведений з’їзд КЖЕ?

– Наша комісія. Тобто вся Всеукраїнська громадська організація (ВГО) називається Комісія з журналістської етики, а ті, кого обирають на з’їзді, ця «мала КЖЕ», діє як правління. Тому дату з’їзду визначає КЖЕ як правління.

– Хто входить до складу правління?

– Правління обирається з’їздом, і ця «мала КЖЕ» вже обирає голову. А віднині, я ще так думаю, і секретаря, бо вносилася з голосу поправка до статуту на минулому з’їзді (не знаю, чи вона діє, чи не діє), що секретарем комісії має бути її член. Власне, так і зробили. А ще однією поправкою до статуту визначено, що голова має здійснювати тільки представницькі функції. Тобто фінансові, господарсько-розпорядчі функції в руках секретаря, така собі виконавча влада. Була дискусія з секретарем КЖЕ Тетяною Котюжинською щодо необхідності підпису документів/рішень комісії. Вона казала, що рішення все одно ухвалюються більшістю. Але я впевнений, що хтось має персонально відповідати за відповідність змісту рішення тому, що було прийнято на засіданні «малої КЖЕ». Текст без підпису буде нелегітимним. 14 років, у всякому разі, було так.

– Чи юридично ви були керівником ВГО КЖЕ на 22 квітня 2016 року і чи залишаєтеся керівником ВГО зараз? Чи підписували якісь фінансові документи за останній рік?

– Я себе керівником не вважав. 25 вересня 2015 року поінформував комісію (правління), що залишаю посаду голови комісії. І на кількох засіданнях я заявляв, що написав письмову заяву, і чому її не розглядали, для мене загадка. Комісія не ухвалила рішення про мою відставку. То це що, має бути наказ про те, що я маю сам себе звільнити? Мені кажуть, що формально я лишаюся головою. Насправді я з 25 вересня так не вважаю, бо подав заяву, от і все. Деякі фінансові документи я підписував, але всі документи на ВГО тепер у секретаря КЖЕ Тетяни Котюжинської.

– Хто ухвалив рішення проводити збори КЖЕ 22 квітня 2016 року?

– Мабуть, правління КЖЕ, я не був на останньому засіданні (13 квітня 2016 року. ДМ). При мені таке рішення не приймалося. Можливо, воно приймалося в електронному режимі, через опитування членів КЖЕ. Мені невідомо.

– Чи легітимно сформовано новий склад комісії, який завжди формувався з’їздом підписантів Кодексу журналістської етики, а цього разу зборами громадської організації?

– Як сказати. Взагалі спеціально проведених з’їздів, як самостійних заходів, було за 15 років всього два. На проїзд делегатам, харчування тощо треба багато коштів. Тому ми весь час це під’єднували до якихось конференцій, які оплачували донори, або ОБСЄ, або Рада Європи. Але про це йшлося відкрито.

Цього ж разу на цьому, так сказати, з’їзді були люди, які мають дуже мало спільного з комісією. Це, перш за все, були редактори муніципальних газет. Їх, в основному, цікавило питання перспективи роздержавлення і вся пов’язана з цим проблематика. То я думаю, що для них теж виявилося сюрпризом, що їм треба голосувати за нових членів і зміни до статуту КЖЕ. До того ж, коли Тетяна оголосила про початок голосування, то я поцікавився, де лічильна комісія.

– А ви звітували на цих зборах?

– Ні я, ні правління не звітували. Тетяна Котюжинська розповіла про національну прес-карту, от власне і все.

Взагалі це дуже погано з огляду на те, що почався такий розкол. Журналістська спільнота і так не була у нас монолітна. А зараз ще більше. Приміром, створили Незалежну медійну раду. Це як? На противагу КЖЕ, чи вони працюватимуть паралельно? Потім заява пленуму НСЖУ щодо гендиректора НТКУ Зураба Аласанії. Потім скандал на конкурсі «Честь професії». Якось все починає розлазитися по швах. І що, в такий момент я б грюкнув дверима, що не приймають мою заяву про складання повноважень голови? То в мене тільки один вихід – вийти з комісії взагалі. Мається на увазі не тільки з правління, а взагалі з ВГО і цього руху. Але чи на користь це? Явно не на користь.

– Хто, згідно з документами, офіційно є членами ВГО КЖЄ?

– 15 членів, які обрані на минулому з’їзді у квітні 2015 року. Ми завжди обиралися на два роки. 2013 року до складу КЖЕ/правління було обрано десятеро членів з’їздом і ще п’ятеро представників від медійних організацій (вони самі мали визначити, хто має увійти). І якщо з комісії нібито вийшло двоє членів, які представляли громадські організації – Олексій Погорєлов (УАВПП) і Тетяна Лебедєва (НАМ), – то вони не були там як Погорєлов і Лебедєва, вони були представниками цих організацій. Отже, треба звернутися до цих організацій, щоб вони дали інших представників, для цього не треба було проводити ротацію загальними зборами. Тобто мала бути певна послідовність дій. Якщо ж ні, якщо вони вийшли як громадські організації з нашої коаліційної угоди, то це зовсім інша річ. Тоді треба на комісії погодити, які громадські організації ми хочемо залучити до цієї діяльності, якщо не ці. Спочатку треба було звернутися до правлінь цих організацій і попросити призначити нових представників від них. Принаймні, вислухати їх думку перед винесенням питання на загальні збори. От і все.

– Що тепер робити? Виходить, що частина членів КЖЕ дізналися про з’їзд і свою ротацію… з ФБ, і ставлять під сумнів його легітимність…

– Треба збирати комісію, і не за спиною говорити, а у вічі, визнаємо чи ні ми цю конференцію як з’їзд. Оце питання. Було б усе нормально, якби питання були обговорені і підготовлені КЖЕ/правлінням. Але насправді ніяких документів не було, все вносилося з голосу. Міжнародна конференція була під егідою ОБСЄ. Там мали роздати рекомендації щодо конфліктно-чутливої журналістики, але ані представники ОБСЄ, ані учасники їх не побачили. Кандидатури в КЖЕ, які треба було обговорити, зміни до статуту – все з голосу. Очевидно, розрахунок на те, що ніхто не пікне.

Щодо національної прес-карти. Раніше, коли ми обговорювали проект положення, то було так, що емітентами прес-карти будуть НСЖУ та НМПУ. А відбирати прес-карти в разі порушення Кодексу журналістської етики буде КЖЕ. Комісія мала б свою частку (коштів. – ДМ) з цих прес-карт для ведення електронної бази. Тепер написано в положенні, що прес-карта видається КЖЕ. Але ж фактично вона видаватиметься так, як і зараз, редакціями або осередками НСЖУ та НМПУ. Як, не знаючи того, хто там в якомусь районі якоїсь області в райгазеті працює, я буду видавати прес-карту? Це ж не діло. Інша річ – забирати. І то, слово КЖЕ мало б бути не остаточним, вона мала б тільки рекомендувати емітенту заблокувати ту чи іншу картку. Ми даємо свою думку, а емітенти вирішують.

Зараз як доконаний факт говориться, що вже дві тисячі прес-карт погоджено. Чому рівно дві тисячі? Це хто вирішив? Це чиєсь вольове рішення? На мою думку, це суто індивідуальна справа.

Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
3381
Читайте також
Коментарі
0
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду