«Вона будувала телебачення на любові»: як прощалися з Тамарою Щербатюк

«Вона будувала телебачення на любові»: як прощалися з Тамарою Щербатюк

18 Травня 2015
8293

«Вона будувала телебачення на любові»: як прощалися з Тамарою Щербатюк

8293
У неділю, 17 травня, колеги та друзі прийшли до Національної телекомпанії України попрощатися з Тамарою Володимирівною. Море квітів, сльози, усмішки — так прощалися з легендою і «мамою українського телебачення»
«Вона будувала телебачення на любові»: як прощалися з Тамарою Щербатюк
«Вона будувала телебачення на любові»: як прощалися з Тамарою Щербатюк

Тихі голоси, обійми, жодного пафосу. Прощання з Тамарою Щербатюк було надзвичайно світлим і душевним. Оскільки в НТКУ зібралися численні колеги, друзі та учні телеведучої, ми запитали в них, якою вони запам'ятали Тамару Володимирівну.

 

 



Зураб Аласанія, генеральний директор НТКУ:

- Якою я її запам'ятав? Дуже обережною. Коли я зрозумів, що взагалі не знаю її аудиторії, прийшов до неї і сказав: що нам робити з цією аудиторією? Вона дуже обережно поставилася до мого запитання і сказала: знаєте що, ми з вами поки що співпрацювати не будемо, ми подивимося, який ви є і що ви можете. Через неї я раптом зрозумів: прийшов тут модернізувати, придурок, робити молодіжний формат, а що робити з ними, літніми? Через Тамару Володимирівну я зрозумів, що всередині України - країна літніх людей, до яких усім байдуже. Не зі зла, але просто байдуже. Ми робимо майдани, революції, війни, а вони залишаються якось осторонь. Вони розмовляють про речі, які нам нецікаві. Ліки, пенсії, вся ця нібито фігня, яка нам не потрібна, але ми всі забуваємо, що це дуже швидко настає для кожного з нас.

 

Гендиректор НТКУ Зураб Аласанія

 

Останнім часом ми пробували таке: робили фокус-групу в неї в програмі, щоб запитати в людей, яких вона зібрала навколо себе: а що їм потрібно? Декілька разів я проводив такі фокус-групи. На жаль, ми не встигли зробити все заплановане.

 

Гендиректор НТКУ Зураб Аласанія

 

Вона була дуже добра. Добра - саме такою я її запам'ятав. Зараз, на жаль, не можна сказати, що добро є головним у країні. Не ті часи. А вона залишалася доброю.

 

 

Народний депутат, телевізійник Микола Княжицький

 

Юрій Федоров, екс-головний оператор НТКУ, близький друг Тамари Щербатюк:

- Мы дружили 55 лет. Почти одновременно появились на ТВ на Крещатике, 26: я в 1958 году перевелся с московского телевидения, с Шаболовки, а через год или два пришла выпускница тогдашнего факультета журналистики Киевского университета Тамара Щербатюк. Потомственная журналистка, потому что Владимир Леонтьевич, ее папа, был великим журналистом радио, работал на корпункте Всесоюзного радио Украины. Мы с Тамарой очень много вместе прошли и в студиях, и вне студий. Очень дружили, у нас почти ровесники дети. Вадим Львович Чубасов, покойный муж Тамары, был режиссером на ТВ, очень много работал над оригинальными программами, которые без конца придумывал - думаю, и Тамара в этом соучаствовала. Работали дружно, отдыхали дружно. В том числе в последние годы, когда я немножко утих в своей телевизионной деятельности, отдав много сил преподаванию на кинофакультете, потом отделении Университета кино Карпенко-Карого.

 

Колишній головний оператор НТКУ Юрій Федоров

 

Несколько раз в году в какие-то торжественные дни, а в последний раз 1 мая, Тамара нас собирала на Крещатике, 15. Она в своей квартире, в том подъезде, где жил гениальный писатель Виктор Некрасов, собирала в том числе нас, огрызки телевидения, этакие телевизионные древности. Очень хлебосольная, думаю, это от мамы, Аси Лаврентьевны - у них всегда был дом - полная чаша, очень вкусно, уютно, тепло, много еды, бутылок, улыбок, песен, объятий.

 

Кінопедагог Володимир Горпенко, колега чоловіка Тамари Щербатюк Вадима Чубасова

 

Отношения у нас были самые сердечные, настолько, что они ни с чем не были связаны, кроме человеческих чувств, симпатии, любви друг к другу. Дружили семьями. Несколько лет назад Тамара осталась одна, почти три года назад моя супруга покинула нашу землю, и нас это еще ближе сдружило. Мы перезванивались практически каждый день, встречались чуть реже - на Крещатике, 15.

 

Гендиректор НТКУ Зураб Аласанія і медіаексперт Тарас Петрів (ліворуч по центру)

 

Очень жаль, что Тамара ушла. Так неожиданно... Накануне звонила мне из Тетиева, где у нее живут двоюродные сестры - поехала туда отдохнуть, а перед этим записала в течение двух дней пять передач. Сейчас-то это можно, это когда мы начинали, был только черно-белый прямой эфир, никаких монтажей... Записала и поехала отдохнуть. Была так бодра, радовалась, что уехала из шумного Киева. На следующий день мне позвонили - как обухом по голове. Ничего ведь не предвещало такого неожиданного ухода из жизни. Это ужасно. С другой стороны, многие люди в возрасте мучаются, мучают всех вокруг... Тамара при всех сложностях прожила счастливую жизнь. И я ее никогда не забуду. Заменить нечем, некем, да и не надо. Пусть наша Томочка остается нашей Томочкой.

 

Гендиректор НТКУ Зураб Аласанія та гендиректор "1+1 медіа" Олександр Ткаченко

 

Олександр Ткаченко, генеральний директор «1+1 Медіа»:

- Из жизни ушла, по сути, мама украинского телевидения, потому что она начинала практически с момента, когда украинское телевидение появилось. Тамара Владимировна не просто была активным участником процесса - она дала возможность понять, что такое телевидение, сотням людей, которые, собственно, это телевидение делали дальше. Это невероятной энергии человек, у нее постоянно бурлили идеи, она заставляла всех шевелиться и любила тех, кто шевелился рядом с ней. Для нас она навсегда останется Тамарой Владимировной, потому что тогда мы были маленькими, а деревья большими. Великий учитель ушел из жизни. Но мы можем быть спокойны, потому что то, чему она нас научила, дало свои ростки. И то, что образ Тамары Владимировны всегда вместе с нами, - это не просто слова.

 

Гендиректор "1+1 медіа" Олександр Ткаченко

 

 

Медіаексперт Тарас Петрів і гендиректор НТКУ Зураб Аласанія (по центру), заступник гендиректора НТКУ Дарія Юровська, кінопедагог Володимир Горпенко, шеф-редактор 5-го каналу Володимир Мжельський, директор дирекції програм НТКУ Наталія Завертана

 

Тетяна Цимбал, телеведуча НТКУ:

- Тамара Владимировна - молодой человек. По сути, только в эти печальные дни, когда оглашалась биография, мы узнали, сколько ей лет. Это просто не чувствовалось. Она была молодой, потому что была полна идей. Она была невероятной и в быту, и в работе, и в общении. У нее было любимое слово - «занимательный». Она видела очень много интересного вокруг, все ее занимало. Ее интеллект, самодостаточность и любовь к жизни делали ее своей в окружении совершенно разных людей: то ли это министр, то ли общественный деятель, художник, вышивальщица либо пенсионерка из далекого села. Она находила общие темы. Она знала жизнь, любила жизнь, любила людей. Ей были интересны судьбы, потому что в них она видела время. Как друг она была очень преданной и оптимистичной, очень надежной. Знаете, как важно, когда есть кому позвонить, и тебя правильно поймут: любую, с любым настроением - упадническим, совершенно дурацким. Для нее, в общем, не существовало проблем - они ведь есть у всех, и Тамара воспринимала их не как трагедию, а как вопрос, который надо решить. Поэтому люди к ней тянулись - чувствовали колоссальный позитив. Такой эпизод: ночью она приезжает из своего любимого Миргорода, где отдыхала, утречком всех быстро обзванивает и говорит - так, к десяти ко мне на завтрак, потому что днем у меня монтаж. Очень искренний человек. Вот она вас видела - и начинала общаться искренне и радостно, не выстраивая какую-то линию поведения.

 

Дочка Тамари Щербатюк Олена, телеведуча Тетяна Цимбал, журналістка і викладач Анжеліка Рудницька, онук Тамари Щербатюк Павло, Наталя Медведєва

 

А еще у нее был удивительный дом. Пассаж, квартира над Виктором Некрасовым. Это место аккумулировало очень многих ее выпускников. Дом был всегда открыт, все стены - в книгах, масса интересных идей и людей. На день рождения к ней всегда приезжали герои ее передач. Можно было встретить самых необычных людей, кто-то приезжал с музыкальными инструментами и пел у нее, заваливали подарками - она этими подарками создала музей своей передачи.

 

Телеведуча Тетяна Цимбал

 

Кстати, вот ведь мистика - ее дом был напротив Крещатика, 26, где всё начиналось, и закончилось здесь, на Первом национальном, а последнее пристанище, Лукьяновское кладбище, тоже находится напротив. Она просто повенчана с этим телевидением, она и телевидение - это синоним.

 

Гендиректор Київської державної регіональної телерадіокомпанії Олександр Савенко (праворуч)

 

Вот стоит эта телевышка и два огромных здания НТКУ. Выходит Олег Панюта со своими новостями, Аленка Фроляк, делает передачи Костя Грубич... Кто пошел в политику, кто в менеджеры. Но всё это - Тамара Владимировна Щербатюк. А потому вечная ей память и благодарность.

 

Голова правління телеканалу "Інтер" Єгор Бенкендорф

 

Наталя Лигачова, шеф-редактор «Детектор медіа»:

- С Тамарой Владимировной я была знакома еще по Институту журналистики. Моя специализация была газетная, а она тогда вела телевизионную группу и непосредственно у меня не преподавала. Но она была настолько яркой личностью, что, конечно, все ее знали. Кстати, очень стильная, и девушки-студентки даже следили, как она одевается, какой макияж... Очень видная, красивая женщина, она явно выпадала из совкового контекста.

 

Шеф-редактор "Детектор медіа" Наталя Лигачова і телеведуча Тетяна Цимбал (по центру)

 

А потом, в 1987-м, я пришла работать в киноредакцию Гостелерадио УССР, ее возглавляла Валентина Андреевна Челнокова, и оказалось, что они с Тамарой Владимировной очень близкие подруги. А поскольку у нас сложились близкие отношения с Валентиной Андреевной, я со временем невольно вошла в эту компанию людей, которые старше меня лет на 20-25. И для которых телевидение было не просто образом жизни, а самой жизнью. У них были семьи, дети, но всё равно всё вертелось вокруг телевидения, именно оно было тем, чем они дышали, жили. Когда я попадала на какие-то их встречи, в их большую кампанию - Татьяна Цымбал, Юрий Федоров с супругой, Ирина Талалаевская, Валентина Челнокова, Тамара Щербатюк, Вадим Чубасов, Мила Горделадзе, Лина Волох, - это были просто именины сердца. Они, конечно, часто вспоминали 60-е, и от них я узнала столько интересного о том, как зарождалось в Украине ТВ и как та же Тамара Щербатюк, скажем, создавала редакцию цветного телевидения... Вот эта их святая любовь к телевидению - она потрясала. Даже мое поколение, мы уже всё равно были несколько более прагматичные. А они -  святые... Наверное, это самое главное, о чем я вспоминаю с каждым уходящим от нас человеком из того поколения, и потому так больно. Тамара Владимировна и как педагог воспитала многих телевизионщиков, и она прививала им вот эту любовь и энтузиазм.

 

Директор дирекції програм НТКУ Наталя Завертана і шеф-редактор "Детектор медіа" Наталя Лигачова

 

Был интересный случай, когда меня послали из киноредакции на курсы повышения квалификации. Преподавала у нас и Тамара Владимировна, и каждый из нас должен был взять у нее интервью для зачета. Я очень тщательно готовилась - наверное, как ни к одному другому зачету, потому что понимала, что не могу ударить в грязь лицом перед самой Щербатюк! Согласитесь, не так много в нашей жизни встречается учителей, чья оценка для тебя действительно важна, не в смысле, 5 или 4, а как понимание того, что ты смог.

 

 

Наталя Баринова, НТКУ (по центру)

 

 

Медіаексперт Віталій Путінцев, голова правління телеканалу "Інтер" Єгор Бенкендорф, завідувач кафедри телебачення і радіомовлення Інституту журналістики Олесь Гоян, екс-керівник інформаційного мовлення НТКУ, творець "Вікон-Новин" каналу СТБ Микола Канішевський

 

Людмила Горделадзе, кінокритик, директор кінотеатру «Жовтень»:

- В конце 60-х юной девушкой я пришла в детскую редакцию. Это была совершенно замечательная редакция - Тамара Щербатюк, Валентина Челнокова, Юрий Федоров, Вадим Чубасов. Это был звездный состав, и я в него влилась в качестве помрежа. Потом поступила в университет, закончила факультет журналистики, и Тамара как бы сопровождала всю мою профессиональную жизнь. У нас было много соприкосновений, которые сейчас позволяют мне вспоминать о ней как о человеке очень близком. Потом я работала с ней на факультете журналистики, где она преподавала, а я была ассистентом. Многие люди, которые здесь присутствуют, называют ее мамой. И я очень хорошо знаю, как они относились к Тамаре - тот же Саша Ткаченко, Наташа Лигачева и многие другие. Они правда сегодня потеряли маму, к которой можно было прийти, пожаловаться, услышать совет. А ее уникальное творческое долголетие - это пример для нас всех.

 

Директор кінотеатру "Жовтень" Людмила Горделадзе

 

 

 

Журналістка Олена Мацюцька і творець "Вікон-Новин" каналу СТБ Микола Канішевський

 

Світлана Леонтьєва, телеведуча НТКУ:

- Коли ми з нею познайомилися, я була ще молодою ведучою, а вона вже знаним метром. Я не вчилася в неї і знала її лише в обличчя. І от ми їхали на якусь зйомку, була велика компанія людей, і вона перша до мене заговорила. Я ще подумала: яка світла людина, як їй важливо підтримати молодих і сказати якісь добрі слова. А потім, коли я прийшла на Перший національний, ми багато разів зустрічалися, спілкувалися. Надзвичайно світла людина. Тепла. Я дуже добре знаю Костю Грубича, а Тамара Володимирівна - його вчителька. Вони з дружиною Світланою сироти, і я знаю, наскільки їм важливо відчувати підтримку. Я від Кості почула історії про те, наскільки Тамара Володимирівна його підтримувала, і вона для мене зробилася ще більш значущою. А те, що її телепроект «Надвечір'я» 26 років в ефірі - це просто рекорд для України. І це стало можливим у першу чергу завдяки її людським і професійним якостям. У неї величезна аудиторія, яка зараз сумує. Це феномен і - вона сама як людина, і те, що вона робила. Незабутня.

 

Журналістка Олена Мацюцька, медіаексперт Тарас Петрів, щеф-редактор 5-го каналу Володимир Мжельський, екс-директор департаменту інформації та комунікації з громадськістю секретаріату Кабінету Міністрів Сергій Нагорянський, Людмила Горделадзе

 

 

Телеведучий Анатолій Борсюк

 

Анжеліка Рудницька, журналістка, викладачка:

- Прекрасна, чудова... Я розумію, що ніхто не вічний, але коли йдуть такі люди, близькі духовно, завжди складно підбирати слова, думати про них у минулому часі, складно уявити, як буде без них. Тамара Володимирівна - моя університетська викладачка. Спершу ми спілкувалися просто як студент із викладачем, потім з'явилася дружба. Тамара Володимирівна вміла дружити. Наприклад, коли ми створили студентський театр, то перший наш ефір - хоч, може, ми на нього й не заслуговували - був у різдвяній програмі «Надвечір'я». Разом із нами тоді в ефірі вперше на ТБ з'явився гурт ВВ з Олегом Скрипкою, там ми і познайомилися. Чому я згадала цю історію? Тому що Тамара Володимирівна чи то через те, що працювала з молоддю, чи просто в силу свого характеру, завжди тримала руку на пульсі. Вона вела програму для людей похилого віку, але при цьому була дуже сучасною й активною. Вона завжди була в курсі справ, уміла дивувати. Припустимо, могла прийти на твій концерт чи виставку. Завжди надсилаєш запрошення, але не розраховуєш, що людина знайде час. А вона знаходила час і хороші слова. Я була й пізніше в гостях у її «Надвечір'ї», і я знаю, що вона вміла об'єднувати дуже різних людей. Це завжди були класні добротні компанії, люди, які творили і вторять українську культуру. І не обов'язково зірки: це могли бути люди з далекого села, які зберегли якусь традицію, або юні науковці. Вона якось усіх вміла залучити.

 

Завідувач кафедри телебачення і радіомовлення Інституту журналістики Олесь Гоян із дружиною, журналістка і викладач Анжеліка Рудницька і шеф-редактор "Детектор медіа" Наталя Лигачова

 

Тамара Володимирівна - один із корифеїв, які будували телебачення не на ненависті і вражанні, як зараз, а на любові. Це надзвичайно складно. Зазвичай програми та сюжети, які базуються на любові, не мають рейтингів. Але те, що робила Тамара Володимирівна, розбивало цю концепцію. Вона вміла любити людей і вміла робити такі програми, що люди до цієї любові тягнулися. Я б дуже хотіла, щоб епоха цієї любові на ТБ не закінчилася з відходом Тамари Володимирівни.

 

 

Тамару Щербатюк проводжав народний хор

 

Фото Максима Лісового

Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
У зв'язку зі зміною назви громадської організації «Телекритика» на «Детектор медіа» в 2016 році, в архівних матеріалах сайтів, видавцем яких є організація, назва також змінена
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
8293
Коментарі
0
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду