Соратник Бориса Ложкіна по «Українському медіа холдингу», Григорій Шверк у Національній раді з питань телебачення і радіомовлення опікується всіма юридичними питаннями та знаходить аргументацію для найбільш суперечливих рішень, хоча особисто їх і не підтримує під час голосування. Впродовж чат-конференції «Детектор медіа» до заступника голови регуляторного органу була безліч питань. Чи має Нацрада право проводити перевірки без окремого дозволу Кабміну, чому в кожного нового складу регулятора свій перелік «злісних порушників», чому не переоформлюється ліцензія «Радио Вести», а на канал «112 Україна» йде чергова перевірка, як Нацрада буде змінювати порядок ліцензування та конкурсні процедури? Пропонуємо читачам повну версію майже двогодинної чат-конференції.

- Здрастуйте! Починаємо.

Чи має Нацрада право проводити перевірки?

- Добрий день. Кабінет Міністрів має намір дозволити Національній раді з питань телебачення і радіомовлення проводити перевірки телеканалів і радіостанцій - відповідний проект урядового розпорядження публікувало «Дзеркало тижня». Чи прийнято вже це розпорядження? Чи означає воно, що всі перевірки Нацради були незаконними? Якщо ні, тоді для чого потрібно приймати це розпорядження, якщо й так усе законно? Якщо все-таки перевірки були незаконними, то що буде з їхніми результатами і навіщо взагалі ви їх проводили та ухвалювали рішення?

- Є таке розпорядження, і воно наразі проходить погодження з низкою відомств та міністерств. Щодо законності перевірок, то в нас є з цього приводу лист Комітету парламенту з питань свободи слова та інформаційної політики, в якому йдеться про те, що Нацрада є наглядовим, а не контролюючим органом. Тому обмеження на перевірки нас не стосуються. Але багато телеканалів ставлять запитання з цього приводу, тому ми вирішили звернутися до Кабміну й отримати розпорядження про погодження перевірок, щоб ні в кого не було жодних запитань.

- Згідно з Інструкцією про здійснення Нацрадою перевірок ТРК, моніторинг є підставою лише для здійснення позапланових перевірок, а не для застосування санкцій. Проте цей склад Нацради започаткував практику винесення попереджень лише за результатами моніторингу без проведення перевірок. Прокоментуйте цю ситуацію.

- Рекомендую вам уважніше вивчати чинне законодавство.

- Якщо ви вважаєте, що Національна рада наглядовий орган, а не контролюючий, навіщо Вікторія Сюмар перед початком переслідування «Інтера» ініціювала законопроект, яким повинні були бути внесені зміни до Закону, що забороняє перевірки? Відповідно до цих змін Нацраду виключали з переліку контролюючих органів, яким забороняється проведення перевірок.

- Теж пропоную краще читати законопроекти. Депутат Вікторія Сюмар справді подала законопроект про розширення повноважень Нацради, про можливість накладання штрафів тощо. Щодо виключення Нацради переліку органів, яким забороняється перевірка, то це щоб особливо тупі зрозуміли, що Нацради заборона перевірок не стосується.

- Як ви плануєте довести, що НР не є контролюючим органом, якщо ч. 1 ст. 70 ЗУ «Про телебачення і радіомовлення», назва «Контроль та нагляд за дотриманням законодавства телерадіоорганізаціями і провайдерами програмної послуги» звучить так: «Національна рада здійснює контроль за дотриманням та забезпечує виконання вимог: законодавства України у сфері телебачення і радіомовлення...»?

- Ми будемо доводити свою позицію тим органам, які мають компетенцію приймати рішення з цього приводу.

Наглядові повноваження

- Добрый день! Недавно я смотрела отчет Нацсовета в соответствующем комитете ВР Украины, там было практически однозначно замечен тот факт, что Нацсовет часто превышает свои полномочия и раздает несправедливо предупреждения. Прокомментируйте, пожалуйста! Спасибо!

- Некоторые действительно так считают. Однако по статистике наш Нацсовет в 2014 году дал предупреждений существенно меньше, чем наши предшественники в предыдущие 5 лет. И это при том, что 2014 год с точки зрения сложностей, которые испытывает наша страна, в том числе наше телерадиопространство, ни в какое сравнение с предыдущими годами не идет. Мы все учимся жить в новой реальности. В реальности войны, в том числе информационной. И все это никак не описывается в нашем законодательстве.

- Яким чином добровольці можуть приєднатися до моніторингу мовлення телерадіокомпаній? І чи плануєте ви підтримати цю ініціативу, адже Юрій Стець створює війська, вам би теж у цьому питанні креативити, скажімо, є в нас форум про ефірне телебачення та радіомовлення.

- Багато людей уже приєдналися до моніторингу і пишуть до нас звернення, листи, смс-повідомлення, в яких розповідають про ті негаразди в ефірі, які, на їхню думку, з'являються в ефірі. На базі цих повідомлень ми проводимо офіційний моніторинг, і якщо він підтверджує порушення законодавства в ефірі, то ми проводимо всі необхідні процедури, щоби вжити заходів до ліцензіатів. Хочу принагідно подякувати всім небайдужим. Але без офіційного моніторингу самої Нацради ми не маємо можливості ухвалити будь-яке рішення.

- Директор Інституту медіа права Тарас Шевченко про бездіяльність Нацради: «На мою думку, головна проблема у тому, що в першу чергу Нацрада з питань телебачення і радіомовлення на підставі існуючого законодавства могла робити в десятки і в сотні разів більше. І якби вона робила те, що вона мусила би робити, то не виникало би необхідності ухвалювати, взагалі піднімати питання про ці закони. Натомість Нацрада переконувала рік, що вона не має жодного права виносити жодні санкції за контент. Допоки не сталося питання з «»Інтером«». Вони згадали, що таки мають. Але до цього ми їм прямо говорили, давали їм роз'яснення, як це робити, юридичні довідки, а члени Нацради казали: ні-ні-ні, ми не маємо жодного права!». Прокоментуйте, будь ласка.

- Я би порадив пану Тарасу, якщо він справді хоче щось змінити в діяльності Нацради, прийти до нас і поспілкуватися, якщо в нього є якісь претензії. В нас двері відчинені. А якщо він хоче попіаритися на Нацраді, то нехай продовжує. Як казав Жванецький: «Если вас не интересует результат...»

- На засіданні Комітету з питань свободи слова 4 березня 2015 року ви порівняли повноваження Національної ради щодо застосування санкцій із повноваженнями інспектора ДАІ, який зупинив водія за перевищення швидкості. При цьому ви вказали, що інспектор ДАІ може як попередити усно, так і скласти протокол про адміністративне правопорушення та постанову про накладення штрафу. Проте, зафіксувавши перевищення швидкості, інспектор ДАІ зобов'язаний скласти відповідний протокол, а усне попередження застосовується лише у випадку, коли серед наданих документів лежить 100 гривень. Скажіть, будь ласка, Національна рада діє за таким же принципом?

- Нацрада за таким принципом не діє. Навіть у взаємодії з даїшниками.

- Конституційний суд формується за квотним провладним принципом. При цьому фактично при кожній зміні влади у нас в Україні штучно змінюють Конституцію. Принцип формування Національної ради такий самий, як і Конституційного суду. При цьому після кожної зміни влади змінюється перелік телерадіоорганізацій «злісних порушників». Чи розділяєте ви, як фахівець, такий підхід?

- На мою думку, немає жодного списку якихось там «злісних» порушників. Ми моніторимо ефіри і приймаємо рішення, якщо вважаємо, що в ефірі є порушення чинного законодавства. «Порушниками», тобто тими, хто отримав попередження, яке не накладає жодних обмежень на їхню діяльність, декілька телерадіорганізацій різного «політичного забарвлення» або без нього, як, наприклад, радіо «Шансон». Хто не згоден, звертається до суду. Хто згоден і виправляє порушення, звертається до нас, і ми знімаємо попередження, якщо розуміємо, що інцидент вичерпано.

- Чи є у вас якась інформація, коли Президент призначить 8-го члена Нацради? Адже Головатенко-то він звільнив. Чи йому так само потрібен регуляторний орган, як його попереднику?

- У мене такої інформації немає. Але я знаю, що це питання розглядається.

Суди

- Григорий Аронович, на какой стадии сейчас судебные разбирательства с «Интером»? Сколько от него исков получили? Что происходит с этими делами?

- В настоящий момент у нас один судебный процесс с телеканалом «Интер», они оспаривают назначенное им предупреждение за новогодний эфир. Было только одно заседание суда, и оно отложено по просьбе «Интера». У каждой из сторон есть юридическая позиция, которую мы в суде и защищаем. Запасайтесь попкорном. Хотя по нашим оценкам, глядя на сегодняшний эфир «Интера», видим, что канал нас услышал.

- Сколько у вас судебных дел с «Зеонбудом»? Кто-то уже что-то выиграл? Участвует ли Нацсовет в судебном процессе по монопольному статусу «Зеонбуда»?

- После того, как «Зеонбуд» раскодировал все каналы, у нас с точки зрения соблюдения условий лицензий вопросов нет. Судебных процессов тоже нет. Суд «Зеонбуда» с Антимонопольным комитетом не входит в компетенцию Нацсовета. Хоть мы внимательно следим за этим процессом.

Ситуація з «Радио Вести»

- На одному з останніх засідань голова Нацради Юрій Артеменко заявив, що попередній склад Нацради не переоформлював ліцензій мовникам, щоби «тримати їх на гачку». Новий склад Нацради не переоформлює ліцензії радіостанціям, які хочуть стати «Радио Вести». Чому? Щоб теж тримати на гачку?

- Попередній склад Нацради працював, на мій погляд, спираючись не тільки на законодавство, а наш склад спирається на законодавство, правда, враховуючи те, що в нашому законодавства не передбачена діяльність Нацради в період війни. Щодо радіо «Вести», то ніяких гачків стосовно цього радіо немає, і особисто я із задоволенням його слухаю.

- Скажіт, що «Перець» виграв ліцензію, знаючі люди ж добре знають, що ліцензія «Онікса» була виграна ще старою «Мелодією», тож привід необґрунтованим виходить.

- Не дуже зрозумів, про який привід ви кажете. Якщо ви маєте на увазі рішення щодо зміни програмної концепції «Перцю», то це рішення, яке в рамках своїх повноважень прийняла Нацрада більшістю голосів.

- Григорію, обґрунтування Юрія Артеменка, мовляв, конкурс виграв «Перець», не витримують критики, про що я і писав. Якщо «Вести» порушують, так давайте попередженнями їх, а так іншим позивний змінювали без вагань, а тут конфліктуєте.

- Який насправді привід не переоформлювати ліцензії у радіо «Вести»?

- У нас 7 членів Нацради з питань телебачення і радіомовлення. Тому в кожному голосуванні в кожного члена Нацради є свій «привід» голосувати так або інакше. Жодна норма чинного законодавства при цьому голосуванні порушена не була. Це на мою думку. «Радіо Вести» вважає інакше. Тому ми вирішуємо наші суперечки в суді. Це нормальна демократична практика.

Ситуація з каналом «112 Україна»

- Правда ли, что перед Нацсоветом поставлена задача ликвидировать канал «112» и «Радио Вести»?

- Неправда. Никто никаких задач по ликвидации каких-либо телерадиоорганизаций Нацсовету никогда не ставил.

- Тогда почему идет такое неприкрытое давление на данные ресурсы?

- Давление на данные ресурсы присутствует только в головах представителей этих ресурсов. Они себе нарисовали образ врага и теперь мужественно с ним воюют. Успехов в этой нелегкой борьбе.

- Добрый день! Я проживаю в г. Вишневое, Киевская область. Периодически местный провайдер интернет-телевидения отключает вечером канал «112 Украина». Причем это стало происходит по пятницам, когда появился у них в эфире «Шустер live»! Вы к этому имеете отношение? Прямое или косвенное?

- Никакого отношения к действиям провайдера в этом случае мы не имеем. Мой провайдер показывает «112 Украина» без проблем.

- Вчера (5 марта. - ТК) в эфире канала «112 Украина» Ольга Герасимьюк прямым текстом предложила каналу обратиться к ним с предложением. Интересно, какую сумму этого «предложения» она имела в виду? Прокомментируйте, пожалуйста, этот инцидент.

- Не слышал точно слова Ольги Владимировны по этому поводу. Однако вопрос, по всей видимости, касался получения каналом «112» лицензий на цифровое вещание. Они получили 5 региональных лицензий в мультиплексе, который был предназначен для региональных каналов, а вещает на них общенациональный информационный канал. При этом условия лицензии для всех 5 каналов нарушаются очень сильно. Многие члены Нацсовета и я лично неоднократно общались с представителями канала и предлагали им разные варианты технического решения вопроса. Однако ничего не изменилось. Канал и по сегодняшний день продолжает нарушать условия лицензии. Возможно, об этом шла речь? Хотя не уверен, эфира не смотрел.

- Добрый день. В Луганской области по указанию Юрия Артеменко отключили канал «112 Украина». Это сделали по приказу Ландыка. Как вы можете это прокомментировать?

- Никак, ничего об этом не знаю об этом. Уверен, что Юрий Анатольевич Артеменко не мог давать каких-либо указаний, это не входить в его полномочия.

- Добрый день. Скажите, пожалуйста, правомерно ли прерывание вещания канала «112» одесским телевидением? Во время прошлого эфира программы Савика Шустера. В Одессе она бесцеремонно прервана, вставляются какие-то совершенно другие программы, рекламы и т. д.

- Пожалуйста, напишите нам об этом в Нацсовет подробнее, мы посмотрим, о чем идет речь.

- «112» не має ефірної ліцензії в Одесі, це кабельний канал його ретранслює, в нього відрізки мовлення закріплені ліцензією, так що все по чесному. В практиці є багато таких, не тільки «Перший» з «Ерою».

- Еще вопрос по предупреждению «112-му» за Шустера. Приведу выдержку из статьи с этого сайта: «"Різниця, яку встановила Нацрада: "24" відмовився від подальшої співпраці з Шустером, тому їм попередження немає. "112" не відмовився - значить, їм попередження. За те саме порушення!" - вкрай здивована експерт. Аналізуючи всі складові ситуації, яка склалася навколо "Шустер live", Тетяна Котюжинська схиляється до думки, що Нацрада використовує методи вибіркового покарання каналів і вдається до цензури». Прокомментируйте, пожалуйста.

- Эксперт, как и любой гражданин, имеет право на собственную интерпретацию любого события. Я давал комментарий «112-му» каналу по этому вопросу. Попросите дать его в эфир, и вы услышите мой ответ. Сейчас очень мало времени в режиме чата изложить свою позицию. Она требует серьезной аргументации.

Інформаційна безпека та свобода слова

- Чи співпрацює Нацрада з Міністерством інформаційної політики та як розумієте ідею його створення?

- Спілкуємося досить часто. Ми вважаємо, що Міністерство інформаційної політики було створено для того, щоб у нас в країні нарешті з'явилася державна інформаційна політика. Будемо співпрацювати в цьому напрямі, бо раніше в Україні не було єдиного органу, який би був відповідальний і за створення інформаційної політики, і за захист інформаційної безпеки України. До створення Мінінформу частину цих функцій вимушена біла виконувати Нацрада.

- Чи не вважаєте ви, що вітчизняний телерадіопростір теж потребує проведення своєї інформаційної АТО? Гарячі точки - «Інтер», радіо/газета «Вести», UBR.

- Ми як регуляторний орган не на 100% задоволені станом нашого інформаційного простору. Нам би дуже хотілося, щоб наші телерадіомовники були прибутковими, патріотичними та соціально відповідальними. На жаль, наразі так не є. Ми будемо працювати над тим, щоб це колись сталося. Зауважу, що дуже важливим є перше слово, бо ЗМІ мають бути бізнесом, тоді вони залежатимуть тільки від глядачів.

- Соціальна відповідальність мовників це, звичайно, добре, але її неможливо виробити шляхом постійного тиску. Ви ж розумієте, що ваші попередження заважають говорити на каналі те, що вони вважають за доцільне?

- Мені особисто ніщо не заважає говорити те, що я вважаю за доцільне. До тих пір поки я не порушую чинне законодавство. Канал отримав попередження, тому що в його ефірі були слова, які порушують чинне законодавство. Попередження не призводить до будь-яких фінансових проблем, а також будь-яких обмежень в інформаційній політиці каналу.

- Ви кажете, що попередження не страшно, ви його швидко знімаєте. Проте заяву каналу «112» про зняття попередження подано 12.12.2014, позитивна перевірка проведена 05.02.2015, а питання про зняття попередження вже місяць навіть не в порядку денному. Натомість на канал їдуть інші перевіряючі для здійснення позапланової перевірки. Це не тиск на канал?

- Перевіряльники на «112-й» йдуть тому, що ви брутально порушуєте ліцензії у цифровому мультиплексі МХ-5. І це не має жодного відношення до попередження за супутникову ліцензію, про яку ви кажете вище.

- Доброго дня! Дуже сподіваюся на вашу відповідь. На жаль, жоден із представників Нацради не зміг відповісти мені в особистому листуванні на мої зовсім прості питання. Точніше, жоден не відповів мені навіть на привітання. А тепер питання, чому досі відбувається у нас в країні те, що відбувалося протягом 72 років (до 1991 року)? Чому у нас стільки цензури? Чому я не можу почути думки (яка мені не імпонує, але все ж таки), що висловлююють на каналах «Інтер» та «112»? Що це за намагання створити «маріонеткові» ЗМІ? Яку глобальну мету ви поставили перед собою?

- А хто вам заважає почути думки на каналах «Інтер» або «112 Україна»? Просто ввімкніть телевізор. Вони працюють. На каналі немає хлопців з автоматами, які диктують їм інформаційну політику, або щось забороняють робити. Вчора, наприклад, в ефірі «»112 Україна«» був член Нацради Ольга Герасим'юк. Щодо мети, то подивіться відповіді на попередні питання.

Ліцензування та конкурси

- У вашому звіті фігурує інформація, що проліцензовано три супутникові радіостанції. Не секрет, що загальнонаціональні радіостанції давно мовлять через супутник у кодованому або ж відкритому виді. Чи збираєтеся ви обговорити з індустрією питання ліцензування супутникового радіо?

- Ми не тільки збираємося, а вже дуже плідно працюємо з телевізійною та радіоіндустрією. Наразі ми розглядаємо питання спрощення умов ліцензування та спрощення бланку ліцензії. Якщо представники галузі будуть звертатися з іншими питаннями, ми обов'язково їх розглянемо. Якщо у вас є конкретні пропозиції, надсилайте на електронну пошту або Facebook. Питаннями радіо у нас опікується член Нацради Владислав Севрюков.

- Скажіть, будь ласка, чи багато є заяв на переноси, збільшення потужностей частот? Якщо ж мало, то чи не збирається регулятор переглядати законність попередніх переносів, адже ж, за вашою логікою, конкурс було виграно? Ну ви зрозуміли, про що я.

- Не зрозумів. Пане Радіст, ми з вами спілкуємося більше, ніж з іншими, давайте поспілкуємося особисто через електронну пошту. Grig_sh@i.ua

- Скажіть, будь ласка, як буде вирішуватися питання спільного продукту з іншими виробниками, адже за такою ж схемою, як мовить «Ера», «Радіо Свобода» та «Польське радіо», деякі регіональні мовники транслюють програми російського спутника, вирізавши з них ID, чи не доцільно, як раніше, вписувати в ліцензію ретрансляцію іноземних мовників, а не гратися зі спільним виробництвом?

- Зараз ми дуже уважно вивчаємо питання щодо власного, спільного виробництва, українського продукту в ефірі. Ми уважно вивчаємо польський досвід. І найближчим часом звернемося до галузі з пропозиціями з цього приводу. Після погодження з галуззю, можливо, з'являться якісь зміни в чинні підзаконні акти Нацради або законодавства.

- Скажіть, будь ласка, яке ваше ставлення до квот? Адже не секрет, що переважна більшість радіостанцій крутять українську музику вночі, тим самим виконуючи їх, так, може, не варто, і треба встановити реальні квоти по можливостях, чи стане це предметом для дискусії між регулятором та радіоіндустрією?

- Я вже частково відповідав на це питання. Зараз ми аналізуємо ефіри телерадіомовників, і будемо спілкуватися з галуззю, що нам потрібно зробити, щоб змінити ситуацію.

- Чи розробляється система знижок оплати за ліцензію, окрім дитячих програм, на мою думку, можна було б її застосувати при використанні в ефірі творів українських виробників, так для стимуляції, а не законом, як ви думаєте?

- Дякую за запитання. Наразі чинна методика нарахування ліцензійного збору потребує доопрацювання. З'явилися нові технології, наприклад, ОТТ, є й інші питання, одне з яких ви піднімаєте. Напевно, ми будемо щось змінювати в цій методиці, але затверджує її, в будь-якому разі, Кабінет Міністрів.

- Скажіть, будь ласка, чи не плануєте ви закріпити на рівні змін до ліцензування практику спільних заяв, наприклад НРКУ та ОДТРК, щоб не практикувалися більше конкурси з розрізаними половинами часу, а йшли чисто по 24 години?

- Ми зараз обговорюємо таку можливість. І консультуємося з цього приводу з представниками галузі.

- Розумію, що навряд чи доцільно, але все-таки, чи заплановано на цей рік проведення конкурсу на вільні місця в МХ5?

- Планується розгляд цього питання. Ми розуміємо, що попередній конкурс на МХ-5 був, м'яко кажучи, не дуже прозорим. Залишилося багато місцевих мовників, які не отримали цифрових ліцензій. Це питання треба вирішувати, але є декілька шляхів вирішення, як МХ-5, так і створення місцевих (регіональних) мультиплексів на базі аналогових частот, які будуть звільнятися.

- Які ще компанії подали заявки на тимчасово безліцензійне мовлення в Донбасі?

- Знаєте, я всіх не пам'ятаю, там є декілька заявників. По кількох питання вирішене, а решта розглядається.

- Григорію, не знаю, як тепер, але раніше неодноразово фіксував аудіовізуальну озвучку каналу ТМТ у програмах каналу «НЛО-ТВ», як регулятор на це реагуватиме? Чи то так має бути, і я зайвим голову забиваю?

- Не знаю, що відповісти з цього приводу, напишіть більш детального листа мені, адресу писав вище.

- Маю питання щодо діяльності ТОВ «Телерадіокомпанія "Експрес-інформ"». 26 лютого Нацрада внесла зміни до ліцензії цієї телекомпанії, серед цих змін була зміна логотипу. При цьому колишній логотип, заявлений у ліцензії, - «5 канал чесних новин» - фактично вже багато років не був присутній в ефірі. Це було помітно під час рекламних блоків, коли годинник зникав з ефіру. Чому Нацрада прийняла рішення внести зміни в ліцензію без додаткових заходів? (Нагадаю, що 17 липня Нацрада відмовилася переоформити ліцензії трьом радіокомпаніям через самовільну зміну позивних).

- Бо Нацрада має повноваження ухвалити таке рішення.

- Чи знали ви, яким стане радіо «Пятница»? По конкурсу ж он яка мотивація була, а тут переоформили на ось це, чи не плануєте переглянути рішення попередників, наприклад, при продовженні ліцензії «Нового обрію»?

- Я не в захваті, що відбувається в ефірі радіо «Пятница». І це стало предметом обговорення на останньому засіданні Національної ради. І вони отримали попередження (сам Григорій Шверк утримався під час голосування. - ТК). Сподіваюся, вони нас зрозуміли. І приведуть ефір до того, що вони обіцяли, коли змінювали позивний.

- Чи не планується проводити конкурси з певною концепцією і забороною змінювати її?

- Розглядаємо зараз таку можливість. Коли ми спілкувалися з регулятором у Польщі, вони звернули нашу увагу на саме таку практику. Є проблема, що в нас різний економічний стан галузі, тому концепція, коли вона пов'язана з економічними питаннями, питаннями виживання телерадіомовників, з моєї точки зору, може бути змінена. Але це обговорюється.name="06.03.2015:15.46.52">

Суспільне мовлення

- Григорій Аронович! На вашу думу, чи буде в Україні створено суспільне мовлення в 2015 році? Хто затягує процес, як ви вважаєте?

- Впевнений, що буде. На мою думку, ніхто свідомо не затримує цей процес. Наразі вносяться деякі зміни в законодавства, більшість із яких, на думку Нацради, позитивні. Головне питання, яке остаточно не вирішене, що буде з ОДТРК.

- Яким чином Нацрада задіяна в процесі створення суспільного? Що вам вдалося зробити з моменту ухвалення закону про СМ?

- До повноважень Нацради входить організація зборів громадських організацій, на яких будуть обрані представники в Наглядову раду НСТУ від громадських організацій. Відповідає за цей процес у Нацраді Ольга Герасим'юк. Ми провели велику роботу, вже навіть був графік проведення цих зборів, але в зв'язку з внесенням змін до законодавства цей процес був призупинений. Можливо, нові громадські організації запропонують своїх кандидатів до Наглядової ради, якщо зміни до Закону про суспільне мовлення будуть ухвалені.

- Як ви вважаєте, наглядова рада СМ має складатися тільки з юристів і жураналістів, як дехто пропонує, чи з представників різних галузей життя?

- Я вважаю, що наглядова рада повинна складатися з людей, яким у першу чергу довіряє суспільство. Бо це Наглядова рада суспільного мовника. А професійні здібності і кваліфікація цих людей не принципова.

- Чи працювали ви чи представники Нацради в робочій групі з підготовки до другого читання законопроекту про зміни до закону про суспільне мовлення? Що в законопроекті, на вашу думку, потрібно змінити?

- Ми отримали проект рішення на узгодження і зробили до нього деякі зауваження.

- Нацрада почала роботу над законом про аудіовізуальні послуги. Чи ви брали за основу той законопроект, над яким кілька років працював минулий склад Комітету свободи слова та інформації та який наприкінці свого депутатства зареєструвала Олена Бондаренко? Яких принципових речей у тому законопроекті ви не підтримуєте? Тобто чого чекати індустрії в законопроекті, який зараз розробляє Нацрада?

- Так, ми брали за основу законопроект, який був підготовлений робочою групою на чолі з юристом Дмитром Котляром за підтримки Ради Європи. Але там є над чим попрацювати, і зараз ми цим займаємося. Ми залучили до цієї роботи громадську раду при Нацраді, там багато фахових кваліфікованих медіаюристів. Якихось великих несподіванок для галузі очікувати не варто. Ми орієнтуємося на європейське законодавство.

- Чи не планує Нацрада займатися вирішенням питання присутності на одному каналі двох мовників - Першого національного й ТРК «Ера»? Чи ви вважаєте цю ситуацію цілком нормальною і не передбачаєте жодних проблем і конфліктів? Наскільки це взагалі відповідає законодавству?

- Це відповідає законодавству. Кожен із мовників отримав свою ліцензію на мовлення в законний спосіб. Але питання щодо того, чи повинно так бути, залишається.

- Скажіть, будь ласка, як пройшла ревізія частот НРКУ? Що можна посилити, перенести і чи не планує президентська четвірка клопотати перед президентом щодо указу щодо позаконкурсного поширення суспільного радіо?

- Ми не проводили ревізію частот Національного радіо. Ми об'єднали НРКУ з радіочастотами ОДТРК таким чином, щоб у нас з'явилося єдине на всю країну українське радіо. В деяких регіонах частот у Національного радіо ще немає. Ми працюємо над тим, щоб вони з'явилися.

- Здравствуйте! Интересно, как часто члены Нацсовета сами смотрят телевизор? Какие программы вы предпочитаете и на каких каналах? Каких программ вам не хватает?

- Телевизор смотрю. К сожалению, не очень часто. Смотрю новостные программы, ток-шоу, футбол. Время от времени смотрю практически все центральные каналы. Не хватает качественных деловых передач.

- Шановні колеги, дякую за цікавий чат. Нацрада наразі працює прозоро і вдячна за всі пропозиції, конструктивну критику, зауваження і підтримку. Приходьте на наші засідання, вони відкриті, на засідання робочих груп з основних питань нашої галузі, і якщо ви справді бажаєте покращити нашу роботу, ми разом це зробимо. До зустрічі!

Біографічна довідка:

Григорій Шверк - заступник голови Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення з 2014 року.

Близько 18 років Григорій Шверк працював першим віце-президентом групи компаній «Український медіа холдинг». Працюючи в медіа-галузі, займався запуском і розвитком відомих радіостанцій, друкованих видань та інтернет-порталів. Також був депутатом Дзержинської районної ради міста Харкова упродовж двох скликань.

Григорій Шверк був членом ради директорів Української асоціації видавців періодичної преси (УАВПП) і представником УАВПП в Києві та Київській області.

Фото Максима Лісового